Справа № 947/24482/19
Провадження № 1-кс/947/1058/20
07.02.2020 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , власника майна ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_6 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №42019162030000013 від 18.04.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, -
Як вбачається з клопотання, слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019162030000013 від 18.04.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України.
Підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань послугували матеріали Одеського управління ДВБ НПУ щодо виявлення групи осіб, які за попередньою змовою здійснюють втягування осіб в зайняття проституцією та організували утримання місць розпусти, де за грошову винагороду надаються послуги інтимного характеру.
В ході досудового розслідування встановлено, що вказана організована група діє під назвою «салон інтимних послуг МАДАМ», рекламне оголошення про діяльність якого розміщено на сайті у мережі Інтернет. Надання інтимних послуг надається як безпосередньо в орендованих квартирах так і за бажанням клієнта , на виїзді.
Загальне керівництво роботою вказаних місць розпусти та забезпечення їх функціонування здійснюється ОСОБА_5 . Прийом замовлень за номерами, які вказані в оголошені, здійснюється адміністраторами (диспетчерами), які під час замовлення представляються іменами дівчат, що знаходяться у вказаних квартирах в очікуванні замовлення.
Так, 28.12.2019 в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено ювелірні вироби, перелік яких міститься в клопотанні.
Таким чином, в ході розслідування кримінального правопорушення, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вилучені ювелірні вироби.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали в повному обсязі та просили задовольнити. Крім того, слідчий просила поновити строк для звернення з клопотанням, який був пропущений з поважних причин.
Власник майна ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання вказавши, що ювелірні вироби належать її матері.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Згідно положення ст. 7 КПК України зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься недоторканість житла чи іншого володіння особи, недоторканість права власності.
Відповідно до п. 1, 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Згідно ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України, відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Слідчим суддею встановлено, що подане прокурором клопотання про арешт майна не відповідає вимогам ст.ст. 170, 171 КПК України.
Так, стороною обвинувачення, при складанні клопотання про накладення арешту на майно, не дотримані вимоги ч. 2 ст. 171 КПК України, оскільки у клопотанні не зазначені підстави і мета відповідно до положень статті 170 цього Кодексу, та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Як вбачається з матеріалів клопотання, майно, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, було вилучено під час проведення обшуку 28.12.2019 року, разом з цим з клопотанням про накладення арешту на майно сторона обвинувачення звернулась до слідчого судді лише 03.02.2020 року, тобто пройшло більше одного місяця, що свідчить про недотримання стороною обвинувачення встановлених законодавством строків для подачі такого роду клопотань.
Крім того, в судовому засіданні слідчий порушила питання про поновлення пропущених строків звернення з таким клопотанням, проте не навела жодної поважної причини пропуску строку, а також не долучила жодних доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску. В судовому засіданні слідчий лише формально вказала, що строк був пропущений з поважних причин, не вказавши з яких.
В порушення вимог ч.3 ст. 171 КПК України, стороною обвинувачення до клопотання, а також в судовому засіданні під час розгляду клопотання про арешт майна, не були долучені матеріали, які б обґрунтовували всі доводи, викладені в клопотанні, оскільки сторона обвинувачення вказує, що по матеріалам кримінального провадження внесено постанову про визнання речовими доказами майна, вилученого в ході проведення обшуку, разом з тим, до клопотання не долучено постанову про визнання вилученого майна речовим доказом.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Cтороною обвинувачення, в порушення вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, не зазначено та необґрунтовано, що вказане майно відповідає хоча б одному із вищевказаних критеріїв, не зазначено яке відношення вилучені ювелірні вироби мають до кримінального провадження, отже, відсутні підстави вважати, що ювелірні вироби - є речовим доказом в рамках кримінального провадження.
На підставі викладеного, враховуючи необґрунтованість та вищевказані недоліки клопотання, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 7, 98, 131, 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_6 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №42019162030000013 від 18.04.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України - відмовити.
Зобов'язати слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 повернути майно, вилучене 28.12.2019 року в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , особі, у якої воно було вилучене, а саме:
- Кільце з металу жовтого кольору з 3 камінням зеленого кольору та 2 камінням прозорого кольору;
- Кільце з металу жовтого кольору з 1 прозорим камінням;
- Кільце з металу білого кольору та камінням синього кольору;
- Кільце із білого та жовтого металів, посередині камінь синього кольору та розсип із каміння прозорого кольору;
- Кільце з металу жовтого кольору та камінням чорного кольору;
- Дві обручки із білого та жовтого металів із гравіюванням;
- Злиток з металу жовтого кольору вагою 5 г (номер на упаковці №036403);
- Прикраса - зажим з гербом України з металу жовтого кольору;
- Прикраса підкова з металу жовтого кольору з 3 камінням прозорого кольору;
- Прикраса - шар з металу жовтого кольору з камінням прозорого кольору;
- Кулон з металу жовтого кольору з образом «Божої Матері»;
- Кулон з металу жовтого кольору із зображенням птаха та камінням білого кольору;
- Кулон з металу жовтого кольору прямокутної форми із зображенням букви «Н»;
- Кулон з металу жовтого та білого кольорів із зображенням дельфінів та 2 каміннями білого кольору;
- Дві сережки з металу жовтого кольору, на кожній з яких по 2 каміння зеленого та 3 білого кольорів;
- Два шари з металу жовтого кольору по окружності мають блискавки білого кольору;
- Ланцюг з металу білого кольору приблизною довжиною 43 см;
- Кулон у вигляді метелика з металу білого кольору з прозорим камінням;
- Дві сережки з металу жовтого та білого кольорів у вигляді візерунків по одному прозорому камінню у кожному;
- Дві сережки з металу жовтого кольору з прозорим камінням та двома каміннями жовтого кольору;
- Дві сережки з металу білого кольору у вигляді крил, на кожній сережці каміння синього, зеленого та білого кольорів, з маркуванням «Независимая гемологическая экспертиза Монолит» з іп. сторони маркування «Серьги, 19.33 гр»;
- Кулон у вигляді крил із синім та зеленим камінням та биркою на якій наявний напис «подвеска 17.31 гр».
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1