Справа № 523/14889/19
Провадження №2/523/1363/20
"29" січня 2020 р. Суворовський районний суд міста Одеси в складі
головуючого судді - Сувертак І.В.
при секретарі - Кругліков О. О.
розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду № 5 в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), Одеської товарної біржі (65114, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 140, корпус А) про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним,-
Установив:
Позивач звернувся із вказаним позовом до суду та просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 04.07.2000 року, а саме квартири АДРЕСА_2 , зареєстрований на Одеській товарній біржі 07.08.2000 року під № 255 стр. 2 кн. 377 пр. в Одеському обласному бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості.
При цьому позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що 04.07.2000 року між позивачем, ОСОБА_1 та відповідачем, ОСОБА_2 був укладений на Одеській товарній біржі договір № 608/К купівлі-продажу нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_2 , що був зареєстрований в установленому порядку 07.08.2000 року під № 255 стр. 2 кн. 377 пр. в Одеському обласному бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості.
Позивачем в установленому законом порядку була придбана квартира АДРЕСА_2 .
Правочин між позивачем та відповідачем був виконаний повністю, відповідачем була звільнена квартира, передані ключі, відповідач знявся з реєстрації місця проживання за вказаною адресою. Ні заперечень, ні зауважень ніхто із сторін по правочину не заявляв.
Позивач використовує квартиру для постійного проживання, регулярно оплачує комунальні платежі та утримує її в належному санітарно - технічному стані.
Так, на час укладення договору в 2000 року ні позивач, ні відповідач не знали, що вищевказані правочини, у відповідності до ст. 47 ЦК України (в редакції 1963 року) підлягали нотаріальному посвідченню, оскільки на той час був чинним Закон України «Про товарну біржу», відповідно до положень ст. 15 якого, правочини зареєстровані на біржі, подальшому нотаріальному посвідченню не підлягали, що також було окремо зазначено і у вказаних вище договорах купівлі-продажу нерухомого майна.
Оскільки відповідач ухилився від нотаріального оформлення договору, на цей час позивач втратила можливість посвідчити правочин нотаріально, та не може вільно розпоряджатися своєю квартирою на свій розсуд без визнання договору купівлі-продажу, укладеному на біржі, дійсним, тобто право позивача порушено.
За таких обставин позивач не може реалізувати свої права власності у повному обсязі, що і стало причиною звернення із зазначеним позовом до суду.
Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 24 жовтня 2019 року було відкрито спрощене провадження по справі з викликом сторін по справі та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи в загальному порядку. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву. (а.с. 18,19).
Позивач надав на адресу суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав та наполягав на задоволенні позову. (а.с. 27).
Відповідач в судове засідання не прибув, про розгляд справи повідомлявся за останнім місцем реєстрації, причин неявки суду не сповістив та з заявою про відкладення розгляду справи до суду не звертався. Окрім того, відповідач про розгляд справи повідомлявся на офіційному веб-сайті суду. (а.с. 22,23,26,29).
Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не сповістив та з заявою про відкладення розгляду справи до суду не звертався. (а.с. 24,25).
Враховуючи вимоги ст. 223 ЦПК України та ст.6 Конвенції Про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом України 17.07.1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести за відсутності відповідача та третьої особи.
З'ясував обставини справи, дослідив та проаналізував матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Так, судом встановлено, що 04.07.2000 року між позивачем, ОСОБА_1 та відповідачем, ОСОБА_2 був укладений на Одеській товарній біржі договір № 608/К купівлі-продажу нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_2 , що був зареєстрований в установленому порядку 07.08.2000 року під № 255 стр. 2 кн. 377 пр. в Одеському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості. (а.с. 6,7).
Вказаний договір купівлі-продажу зареєстрований на Одеській товарній біржі відповідно до ст.15 Закону України «Про товарну біржу».
Зазначена квартира належала відповідачу, ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності виданого УЖКХ виконкому Одеської міської ради народних депутатів 05 червня 2000 року під №16-6894 та зареєстрованого в ОМБТІ та РОН 12 червня 2000 року в кн. 7363пр. на стр. 11 під реєстр. №255.
Придбана у відповідача квартира куплена за 12130 грн., які були передані позивачем та одержані відповідачем до підписання договору, про що свідчить пункт № 5 договору.
За оформлення та реєстрацію договору сторонами було сплачено біржовий збір та державне мито, що зазначено в тексті договору.
Вказаний договір купівлі-продажу нерухомого майна № 608/К квартири АДРЕСА_2 зареєстрований на Одеській товарній біржі в журналі реєстрації договорів по об'єктам нерухомості 04 липня 2000 р.
Даний договір купівлі - продажу нерухомого майна № 608/К квартири АДРЕСА_2 був зареєстрований Одеським міським бюро технічної інвентаризації і реєстрації об'єктів нерухомості 07 серпня 2000 р. під № 255 стр. 2 кн. 377 пр. (а.с. 7, на звороті).
Реєстрація договору купівлі-продажу на товарній біржі була обрана сторонами угоди, оскільки такий спосіб оформлення відповідав як нормам чинного на той час законодавства, так і існуючій практиці укладення договорів відчуження нерухомого майна, що підтверджується реєстрацією БТІ за позивачами права власності на квартиру на підставі такого договору.
Правочин обома сторонами повністю виконаний, відповідачем була звільнена квартира, передані ключі, він знявся з реєстрації за вказаною адресою. Ні заперечень, ні зауважень ніхто із сторін по правочину не заявляв.
При вчиненні правочину всі дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов'язків, перехід права власності, всі сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, мали вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме купівлі-продажу квартири, правочини були реальними і вчинені у формі, дозволенній чинним законодавством України в 2000 році.
При таких обставинах суд вважає, що позовні вимоги позивача правомірні, основані на нормах ст. 47 ч.2 ЦК України в редакції 1963 року, що регулювала дані правовідносини на час укладення договору купівлі-продажу і підлягають задоволенню. Оскільки позивач придбав вказану вище квартиру у свою власність у відповідача, виконавши взяті на себе зобов'язання за договором купівлі - продажу. А відповідач виконав зобов'язання по передачі квартири позивачу та виїхав з неї.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Враховуючи зазначене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 підставними та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 4-7,1-13,17-18,109,131,137,211,223,259, 263-265, 268, 352,354 ЦПК України, ст. 47 ЦК України в редакції 1963 року, суд, -
Вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), Одеської товарної біржі (65114, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 140, корпус А) про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним - задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 04.07.2000 року, а саме квартири АДРЕСА_2 , зареєстрований на Одеській товарній біржі 07.08.2000 року під № 255 стр. 2 кн. 377 пр. в Одеському обласному бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Суворовський районний суд м. Одеси.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення суд повідомляє, коли буде складно повне рішення.
Повний текст рішення складено 03 лютого 2020 року.
Суддя