Справа № 522/8305/19
Провадження № 2/522/2020/20
07 лютого 2020 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Домусчі Л.В.,
секретаря судового засідання Вадуцкої В.І.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі в загальному позовному порядку цивільну справу з позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, за участю третьої особи ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, -
До суду 16.05.2019 року надійшов позов ОСОБА_3 до Одеської міської ради, третя особа - ОСОБА_2 , за яким позивачка просила визначити їй додатковий строк на прийняття спадщини після смерті племінниці, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до шести місяців.
Свої вимоги вона мотивує тим, що після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 . Спадкоємців першої та другої черги немає, оскільки батьки та син племінниці померли, а тому вона є спадкоємцем третьої черги за законом відповідно до ст.1263 ЦК України. Посилалась на те, що вона є інвалідом другої групи, перенесла ампутацію грудної залози, тяжко хворіє і постійно знаходиться на лікуванні, а тому за станом здоров'я не могла звернутися з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Ухвалою суду від 17.05.2019 року провадження у справі було відкрито та призначено розгляд справи в загальному позовному порядку з призначенням підготовчого засідання на 20.06.2019 року.
У підготовчі та судові засідання позивачка не з'явилася, в прохальній частині позовної заяви просила слухати справу за її відсутністю, що є її правом, передбаченим ч.3 ст.211 ЦПК України.
Представник відповідача Одеської міської ради 20.06.2019 в підготовчому засіданні заявила клопотання про витребування належним чином завіреної копії спадкової справи після смерті ОСОБА_4 (ухвалами суду від 20.06.2019 року та від 22.07.2019 року клопотання представника відповідача про витребування доказів було задоволено).
Після надходження до суду 11.09.2019 року матеріалів спадкової справи (а.с.49-79) свою позицію представник відповідача по справі не висловила, письмовий відзив на позов не надала, в судове засідання не з'явилася, хоча була повідомлена належним чином.
16 вересня 2019 року до суду надійшла заява від ОСОБА_2 , яка просила залучити її до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача ОМР. Свою заяву вона обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року гр. ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , склала заповіт (реєстровий № 764), посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Пучковою І.А., яким заповіла їй усе своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, та взагалі на усе, що на день її смерті буде їй належати та на що вона за законом матиме право. ІНФОРМАЦІЯ_1 гр. ОСОБА_4 померла, а вона у встановленому законом порядку звернулася до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Пучкової І.А. із заявою про прийняття спадщини. 11 лютого 2013 року вона отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом (реєстровий № 27/2012), посвідчене приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Пучковою І.А., на грошові внески з усіма належними відсотками та відповідною виплатою усіх видів компенсацій, що знаходяться в Філії ПАТ «ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ» в м. Одесі на рахунку № НОМЕР_2 , відкритому 06.03.2008. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 26.06.2013 (справа № 520/6751/13-ц, суддя Васильків О.В.) за нею визнано право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яке зареєстровано 22.08.2013 державним реєстратором Мощонською І.В., що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 9983682, сформованим державним реєстратором Єрміловим А.Г. 26.09.2019.
Протокольною ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2019 року ОСОБА_2 була залучена до участі у справі в якості третьої особи.
08 листопада 2019 року представник третьої особи подала письмове пояснення на позовну заяву в порядку ст.181 ЦПК України, в якому зазначила, що, враховуючи прийняття ОСОБА_2 спадщини за заповітом, залишеним спадкодавцем ОСОБА_4 на її користь, правовідносини щодо спадкування за законом між позивачем ОСОБА_3 та Одеською міською радою не виникли, у зв'язку із чим відсутні підстави для задоволення її позову (а.с.102-103).
Ухвалою суду від 11.11.2019 року підготовче провадження у справі було закрито та справу призначено до розгляду по суті на 28.01.2020 року.
У судове засідання 28.01.2020 року сторони не з'явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином. У матеріалах справи містяться заяви позивачки, згідно якої просила справу розглядати за її відсутності. Представник відповідача поважність причин неявки суду не повідомив та жодних клопотань не заявляв. 28 січня 2020 року представник третьої особи подала заяву про слухання справи у її відсутність та просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОМР.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.
У зв'язку з цим, датою складення цього судового рішення є 07.02.2020 року.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.
При цьому суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини, що виникли між сторонами по справі.
ІНФОРМАЦІЯ_1 гр ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 померла, а факт смерті підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану місті Одесі Одеського міського управління юстиції від 18 липня 2012 року.
Із наданих суду матеріалів спадкової справи №27/2012, розпочатої 24.07.2012 року, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 2012 року гр. ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , склала заповіт (реєстровий № 764), посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Пучковою І.А., за яким заповіла ОСОБА_2 усе своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, та взагалі на усе, що на день її смерті буде їй належати та на що вона за законом матиме право. Тобто, заповітом була охоплена вся спадщина.
24 липня 2012 року ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Пучкової І.А. про прийняття спадщини за заповітом. Інші особи не звертались с заявою про прийняття спадщини.
11 лютого 2013 року ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом (реєстровий № 27/2012), посвідчене приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Пучковою І.А., згідно якого спадщина складається з грошових внесків з усіма належними відсотками та відповідною виплатою усіх видів компенсацій, що знаходяться в Філії ПАТ «ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ» в м. Одесі на рахунку № НОМЕР_2 , відкритому 06.03.2008 (а.с.72).
Право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 було визнано за ОСОБА_2 рішенням Київського районного суду м. Одеси від 26.06.2013 (справа № 520/6751/13-ц, суддя Васильків О.В.) та зареєстровано 22.08.2013 державним реєстратором Мощонською І.В., що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 9983682, сформованим державним реєстратором Єрміловим А.Г. 26.09.2019 р. (а.с.85-87).
Вирішуючи спір суд виходить із наступного.
Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ч.ч.1 та 2 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу, тобто спадкоємці з 1 по 5 чергу.
Згідно ст.1263 ЦК України у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.
Згідно ч.2 ст.1270 ЦК України якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Згідно ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Отже, право на спадкування у позивачки ОСОБА_3 залежить від певних обставин, зазначених у ч.2 ст.1223 ЦК України та ч.2 ст.1270 ЦК України, а право на звернення з позовом про визначення додаткового строку на прийняття спадщини має лише спадкоємець, у якого виникло право на спадкування за законом.
При цьому Одеська міська рада як орган місцевого самоврядування може бути відповідачем у справі у випадку відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідно до ч.1 ст.1277 ЦК України.
Факт наявності у позивачки ОСОБА_3 родинних зв'язків з померлою ОСОБА_4 як тітки та племінниці як підстави для спадкування за законом у третю чергу відповідно до ст.1263 ЦК України та поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, на які вона посилається в обґрунтування свого позову, не мають значення для вирішення спору, оскільки наявність заповіту та прийняття ОСОБА_2 спадщини за заповітом означає, що у позивача ОСОБА_3 не виникли правовідносини щодо спадкування за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , та як наслідок, відсутнє право вимоги до Одеської міської ради.
Тільки на сторони поширюються матеріально-правова сила судового рішення і залежно від судового рішення змінюється обсяг їх суб'єктивних особистих та матеріальних прав.
Таким чином, у якості сторін слід розглядати суб'єктів спірного матеріального правовідношення, а процесуальне становище кожної із сторін визначається характером їх правового статусу у матеріальних правовідносинах.
Згідно з положеннями цивільного процесуального законодавства відповідач - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
У відповідності до абз.8 постанови пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 N 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Таким чином, пред'явлення позову до неналежного відповідача є однією з підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.
Отже, неналежне визначення сторін у позові є самостійною підставою для відмови у позові.
Відповідна правова позиція викладена Верховним судом у постанові від 14 листопада 2019 року у справі № 307/2201/15-ц.
Згідно зі ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, із урахуванням того, що позивачка своїм процесуальним правом щодо заміни сторони відповідача у порядку ст. 51 ЦПК України не скористалась та жодних клопотань до суду не заявляла, враховуючи, що судом встановлено наявність спадкоємця за заповітом майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 гр. ОСОБА_4 , суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 .
У відповідності до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При цьому, підстав для відшкодування позивачу понесених судових витрат суд не вбачає, оскільки відмовляє в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 10, 15-16, 319, 321, 328, 1216, 1218, 1268, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст.1, 2, 5, 11, 13, 43,49, 51, 76-81, 89, 141, 223, 258, 263-265, 268, 273, 354, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_3 ) до Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691, місцезнаходження м. Одеса, пл.. Думська, 1), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання АДРЕСА_4 ) про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 07.02.2020 року
Суддя Л.В. Домусчі