Справа № 522/4619/16-ц
Провадження № 2/522/1941/20
28 січня 2020 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Домусчі Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Вадуцкої В. І.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди,
У березні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Одеська ТЕЦ» (далі - ПАТ «Одеська ТЕЦ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди.
ПАТ «Одеська ТЕЦ» зазначало, що ОСОБА_1 працювала на посаді начальника житлово-комунального відділу ПАТ «Одеська ТЕЦ», а ОСОБА_2 - майстра житлово-комунального відділу ПАТ «Одеська ТЕЦ». Унаслідок невиконання ними своїх посадових обов'язків товариству було завдано майнової шкоди у зв'язку з позаобліковим споживанням води на суму 104 тис. 553 грн. 26 коп. На підставі статей 130, 132, 139 КЗпП України позивач просив стягнути на його користь солідарно з відповідачів зазначену суму.
У подальшому, 20.06.2017 року, позивач уточнив свої вимоги та просив стягнути з відповідачів заподіяну шкоду в рівних частках. Враховуючи, що ОСОБА_2 частково шкоду відшкодував в розмірі свого середньомісячного заробітку, ПАТ «Одеська ТЕЦ» просило стягнути з ОСОБА_1 - 52 тис. 276 грн. 63 коп., а з ОСОБА_2 - 45 тис. 929 грн. 72 коп. (т.1, а.с.166-169).
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси (с. ОСОБА_3 ) від 10 липня 2017 року позов ПАТ «Одеська ТЕЦ» задоволено. Стягнуто на користь ПАТ «Одеська ТЕЦ» з ОСОБА_1 52 тис. 276 грн. 63 коп., а з ОСОБА_2 - 45 тис. 929 грн. 72 коп. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Одеська ТЕЦ» судовий збір у розмірі 1 тис. 568 грн.29 коп. (т.1, а.с.182-186).
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 31 травня 2018 року вказане рішення суду першої інстанції змінено в частині розподілу судових витрат. Абзац четвертий резолютивної частини рішення суду викладено в новій редакції: «Стягнуто на користь ПАТ «Одеська ТЕЦ» в рівних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 тис. 568 грн. 29 коп.». У решті рішення залишено без змін (т.2, а.с.15-19).
Постановою Верховного суду від 20 березня 2019 року (т.2, а.с.128-132) було частково задоволено касаційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_4 . Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 липня 2017 та постанову Апеляційного суду Одеської області від 31 травня 2018 року скасовано, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена на суддю Домусчі Л.В., матеріали цивільної справи були отримані 12.04.2019 року.
Ухвалою суду від 06 травня 2019 року справу було прийнято до провадження судді та призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 10.06.2019 року.
До суду 04.06.2019 року надійшов відзив на позов від представника відповідачів - ОСОБА_4 (т.2, а.с.158-164), згідно якого заперечував проти позову та просив відмовити із тих підстав, що в позові не зазначено та не доведено, що відповідачі є відповідальними посадовими особами за трудовим законодавством в частині складання та укладання договорів із водопостачання, не викладено обставин в чому саме полягає шкода та вина відповідачів. На теперішній час, розглядається справа щодо банкрутство відповідача та в матеріалах справи відсутні докази того, позивач є відповідальною особою за водопостачання домів, зазначених у позові.
У підготовчому засіданні 10 червня 2019 року суд протокольною ухвалою задовольнив клопотання з боку позивача та згідно ст. 55 ЦПК України замінив їх назву з Публічного акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» на Акціонерне товариство «Одеська ТЕЦ».
Розгляд справи відкладено на 15.07.2019 року з наданням позивачу часу на подання відповіді на відзив. Неявку представника позивача визнано неповажною.
До суду 01.07.2019 року надійшла відповідь на відзив (т.2, а.с.189-192), згідно якої позовні вимоги підтримали та просили задовольнити за обставин, викладених у позові. Представник зазначив, що в момент виявлення порушення на посаді начальника ЖКВ ПАТ «Одеська ТЕЦ» перебувала ОСОБА_1 , а на посаді майстра ЖКВ ПАТ «Одеська ТЕЦ» перебував ОСОБА_2 .. Вважають, що відповідачі як посадові особи є відповідальними за завдану шкоду. Не виконання ними трудових обов'язків призвело до без облікового споживання мешканцями будинку АДРЕСА_1 води, що є порушенням п.3.2. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України», унаслідок чого ПАТ «Одеська ТНЦ» за виявлене порушення сплатило ТОВ «Інфоксводоканал» 104 553. 26 грн. штрафу, тим самим понесло матеріальні збитки на зазначену суму. Додатково зазначив, що 24.12.2016 року даний будинок АТ «Одеська ТЕЦ» було передано до комунальної власності громади м. Одеси. Між тим вважають, що даний факт ніяким чином не впливає на відшкодування завданих ним до цього збитків.
У зв'язку з неявкою сторін 15.07.2019 року розгляд справи відкладено на 09.09.2019 року.
19 серпня 2019 року до суду від представника відповідачів надійшли пояснення на відповідь на відзив (т.2, а.с.213-214), згідно яких представник відповідачів наполягав на тому, що позивачем не доведено та не визначено у чому саме полягає шкода, завдана відповідачами. Мешканці будинку сплачували за послуги з водопостачання за лічильниками, які були в кожній квартирі, дані кошти надходили на рахунок позивача. На час укладення договорів між мешканцями будинку та позивачем відповідачка ОСОБА_1 взагалі не працювала на підприємстві, а ОСОБА_2 на той час працював тільки два місяці та ніякої участі в укладенні вказаного договору не приймав. Отже, позивачем необґрунтовано прямий причинний зв'язок між діями працівників - відповідачів у справі та шкодою, яка настала. Додатково посилався на те, що АТ «Одеська ТЕЦ» не належний позивач по справі.
До суду 29.08.2019 року надійшли пояснення представника позивача, згідно яких посилався на те, що вина відповідачів полягає в невиконанні ними своїх посадових обов'язків та халатному відношенні до своїх посадових обов'язків як начальника та майстра ЖКВ АТ «Одеська ТЕЦ». Повноваження щодо укладання договорів відносяться до повноважень керівника Товариства відповідно до статуту Товариства. При цьому, штраф позивачем було сплачено не за те, що мешканцями будинку не сплачувались кошти за водопостачання, а за відсутність будинкового приладу обліку будинку, за наявністю та справністю якого мали б слідкувати відповідачі відповідно до своїх посадових обов'язків. Окрім того, оскільки саме ПАТ «Одеська ТЕЦ», правонаступником якого є АТ «Одеська ТЕЦ», сплатила штраф, то саме вони і мають бути позивачем у справі (т.2, а.с.217-232).
У підготовче засідання 09.09.2019 року з'явились представник позивача, яка позовні вимоги підтримала згідно уточненого позову. ОСОБА_1 , а також представник двох відповідачів ОСОБА_4 у засіданні позов не визнавали, заявили суду клопотання про витребування доказів, а саме просили витребувати у відповідача наступні документи: Акт-прийому - передачі будинку за адресою: АДРЕСА_1 (основний засіб), від 24.12.2016 р., згідно якого позивач передав до комунальної власності громади Одеси, вказаний будинок. Баланс на дату передачі вказаного приміщення, в якому відображений вказаний факт. Бухгалтерські документи, де відображені всі активи і пасиви пов'язані з утриманням будинку за вказаною адресою (аналітика).
Ухвалою суду від 09.09.2019 року в задоволені клопотання представника відповідача про витребування доказів було відмовлено.
Також, ухвалою суду від 09.09.2019 року підготовче провадження справі закрито та призначено до розгляду по суті на 07.11.2019 року.
У судовому засіданні 07.11.2019 року були присутні представник позивача - ОСОБА_5 , відповідачі та їх представник - ОСОБА_4 ..
Представника позивача підтримала позов та просила задовольнити.
Пояснила, що відповідачка ОСОБА_1 із 18.06.2012 року по 30.09.2015 року перебувала на посаді начальника житлово-комунального відділу ПАТ «Одеська ТЕЦ», а відповідач ОСОБА_2 з 30.11.2009 року та на момент подання даного позову працював на посаді майстра житлово-комунального відділу. При обстеженні 09.09.2015 року будинку АДРЕСА_1 було виявлено порушення і до ПАТ «Одеська ТЕЦ» було пред'явлено претензію на суму 104 тис. 553 грн. 26 коп., яка була сплачена товариством, оскільки дійсно був відсутній прилад обліку будинку. Вказувала, що саме до компетенції відповідачів відносилось слідкування та здійснення контролю за наявністю та справністю приладу обліку будинку, що виконано у свою чергу не було, тому ними було понесено шкоду. Просила позов задовольнити. На запитання представника відповідача пояснила, що на час подання даного позову до суду будинок знаходився на балансі ПАТ «Одеська ТЕЦ», на теперішній же час він переданий на баланс Одеської міської ради. При цьому, представнику невідомо, чи при передані їм на баланс вказаного будинку був переданий також прилад обліку, чи ні. Також не відповідала на запитання щодо часу, з якого був відсутній прилад обліку. Вважає, що за слідкуванням на наявність прибору обліку повинні були відповідачі, а тому у разі його відсутності в 2015 році вони повинні були звернутись з доповідною про його відсутність. Пояснила, що було два договори (один з них про матеріальну відповідальністю відповідачів), проте після їх звільнення вони не збереглися.
Відповідачі та їх представник позовні вимоги не визнали та заперечували проти їх задоволення. Відповідачка пояснила, що мешканці двох будинків № АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 сплачувала кошти за послуги із водопостачання по одному домовому водоміру, при цьому вони мали прибуток. Вона ж вказаний водомір на баланс не приймала.
Відповідач також позовні вимоги не визнав, пояснив, що в дислокації до договору з ТОВ «Інфокс» вказано ряд водомірів (серед яких зазначено обидва будинки АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 ), але там було встановлено один прилад, який рахував обидва будинки. Їм не було відомо про те, що наявний ще окремий ввод без водоміру, саме так будинок і передавався їм на облік. Проте, пізніше, коли прибула перевірка, було встановлено, що будинок АДРЕСА_1 живиться від іншої гілки водопостачання, а не від будинку АДРЕСА_2 , про що у його присутності склали акт. При цьому, він не міг про це знати, бо йому ніхто про таке не повідомляв та це візуально не видно.
Представник відповідачів у судовому засіданні посилався на те, що ніякого водоміру взагалі не було там встановлено і відповідачі таким чином його не приймали, відсутні докази матеріальної відповідальності відповідачів та факт завдання саме їх діями шкоди товариству.
По справі було оголошено перерву до 28.01.2020 року.
У судовому засіданні 28.01.2020 року були присутні представник позивача - ОСОБА_5 , відповідачі та їх представник - ОСОБА_4 та відповідачі.
Представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити із урахуванням раніше наданих нею пояснень.
Відповідачі та їх представник заперечували проти вимог та просили відмовити із посиланням на обставини, викладені у заявах по суті справи, та пояснення, надані в минулому судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, присутніх у судових засіданнях, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог на підставі наступного.
Із матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до наказу №52-к від 12 червня 2012 року працювала на посаді начальника житлово-комунального відділу ПАТ «Одеська ТЕЦ» з 18 червня 2012 року по 30 вересня 2015 року (наказ про її звільнення № 149-к від 28 вересня 2015 року).
ОСОБА_2 працював у ПАТ «Одеська ТЕЦ» на посаді майстра житлово-комунального відділу з 30 листопада 2009 року.
09 вересня 2015 року представниками філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» відповідно до наряду завдання № 590 від 18 вересня 2015 року було проведено обстеження водопостачання будинку АДРЕСА_1 , про що було складено акти № 48925 та № 48926 від 23 вересня 2015 року.
У результаті обстеження було виявлено, що водопостачання будинку АДРЕСА_1 проводиться через сталевий трубопровід ДУ 50 мм, який підключений до магістралі холодного водопостачання та здійснюється без приладу обліку, що є порушенням пункту 3.2 «Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України», затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27 червня 2008 року (далі - Правила), внаслідок чого філією «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» за виявлене порушення було виставлено ПАТ «Одеська ТЕЦ» претензію на суму 104 тис. 553 грн. 26 коп.
Актом виконання робіт (надання послуг) № 28964 від 06 жовтня 2015 року ПАТ «Одеська ТЕЦ» та ТОВ «Інфоксводоканал» підтверджується проведення робіт за порушене водопостачання на суму 104 тис. 553 грн. 26 коп..
Згідно платіжного доручення № 790 від 06 жовтня 2015 року зазначена сума була сплачена ПАТ «Одеська ТЕЦ» на користь ТОВ «Інфоксводоканал».
Згідно акту про результати проведення службового розслідування від 11 листопада 2015 року, проведеного комісією ПАТ «Одеська ТЕЦ», встановлено невиконання начальником ЖКВ ОСОБА_1 та майстром ЖКВ ОСОБА_2 своїх посадових обов'язків, унаслідок чого ПАТ «Одеська ТЕЦ» було нанесено майнову шкоду на суму 104 тис. 553 грн. 26 коп.
Згідно довідки № 03/06-187 від 08 лютого 2017 року з ОСОБА_2 у рахунок погашення майнової шкоди утримано 6 тис. 346 грн. 91 коп..
23 квітня 2019 року на ПАТ «Одеська ТЕЦ» було прийнято рішення про заміну типу та назви Товариства з Публічного акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» на Акціонерне товариство «Одеська ТЕЦ», про що свідчить копія статуту товариства в новій редакції, затвердженої річними (черговими) загальними зборами №1 від 23.04.2019 року (т.2, а.с.167-173).
Також судом встановлено, що з 24.11.2016 року будинок АДРЕСА_1 був переданий на баланс Одеської міської ради. (т.2, а.с.219-223).
Вирішуючи спір суд виходить із наступного.
Статтею 3 КЗпП України встановлено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Предметом регулювання законодавства про працю є забезпечення гарантій при покладені на працівників матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації (глава ІХ КЗпП України).
Підставою настання матеріальної відповідальності працівників є трудове майнове правопорушення, тобто невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов'язків, в результаті чого підприємству, установі чи організації була завдана майнова шкода.
Трудові обов'язки працівника визначаються законодавством, трудовим договором, посадовою інструкцією, наказами керівника тощо.
При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника (частина друга статті 130 КЗпП України).
Згідно ст. 138 КЗпПУ, для покладення на працiвника матерiальної вiдповiдальностi за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявнiсть умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.
Підлягає доказуванню, виходячи з положення ч.2 ст.130 КЗпПУ установлена матеріальна відповідальність працівника:
- пряма дійсна шкода;
- протиправна поведінка працівника;
- вина в діях або бездіяльності працівника;
- прямий причинний зв'язок між протиправною та винною дією чи бездіяльністю працівника та шкодою, яка настала.
Під втратою матеріальних цінностей розуміється такі випадки, коли майно було в наявності, а потім його не стало, незалежно від причин, з яких це трапилось.
Протиправна поведінка працівника - це поведінка працівника, який не виконує чи неналежним чином виконує трудові обов'язки, передбачені приписами правових норм, трудовими договорами, наказами та розпорядженнями підприємств, установ та організацій.
Формами протиправної поведінки працівника є протиправна дія чи протиправна бездіяльність.
Обов'язковою умовою притягнення працівника до матеріальної відповідальності є вина.
Зі змісту ч.2 ст. 130 КЗпПУ, матеріальна відповідальність настає тільки за наявності його вини заподіянні підприємству, установі, організації майнової шкоди. Трудове законодавство не містить визначення вини, тому слід використовувати визначення вини викладені ст. 23-25 КК України з урахуванням особливостей трудових відносин.
Відсутність підстав чи однієї з умов матеріальної відповідальності звільняє працівника від обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду.
Вичерпний перелік випадків повної матеріальної відповідальності передбачений статтею 134 КЗпП України.
Відповідно до статті 135-1 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту першого статті 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.
Відповідно до вимог частини першої статті 135-3 КЗпП України розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами.
Відповідно до частини першої статті 137 КЗпП України суд при визначенні розміру шкоди, що підлягає покриттю, крім прямої дійсної шкоди, враховує ступінь вини працівника і ту конкретну обстановку, за якої шкоду було заподіяно. Коли шкода стала наслідком не лише винної поведінки працівника, але й відсутності умов, що забезпечують збереження матеріальних цінностей, розмір покриття повинен бути відповідно зменшений.
Відповідно до ст.138 КЗпПУ тягар доказування покладається виключно на роботодавця.
У трудових спорах презумпція вини лежить на роботодавцеві. Наявність винних дій працівника доводить позивач.
Відповідний висновок викладений у постанові Верховного суду від 13 листопада 2019 року по справі № 523/18122/15-ц.
Згідно зі ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до п.2.1. Положення про ЖКВ ПАТ «Одеська ТЕЦ» основними завданнями ЖКВ є забезпечення технічного та господарського обслуговування житлового фонду підприємства.
Відповідно до п.3 цього положення для здійснення поставлених завдань ЖКВ виконує наступні основні функції, а саме здійснює роботи з експлуатації та господарського обслуговування споруд та допоміжних будівель, забезпечує технічний справний стан /т. 1 а.с.19-20/.
Відповідно до п.1.1. посадової інструкції начальника ЖКВ метою діяльності начальника ЖКВ є здійснення керівництва роботами з експлуатації та господарського забезпечення будівель та допоміжних споруд.
Відповідно до п.п.4.1., 4.4. посадової інструкції начальника ЖКВ, начальник ЖКВ несе відповідальність за невиконання посадової інструкції та невиконання основних задач та функцій, передбачених Положенням про ЖКВ.
Відповідно до п.2.2. посадової інструкції майстра ЖКВ до його задач та обов'язків відноситься здійснення технічного (профілактичного) огляду зовнішніх конструктивних елементів споруд та будівель.
Відповідно до п.2.8. посадової інструкції майстра ЖКВ, він здійснює контроль за своєчасним внесенням квартирної плати, платежів та комунальних та інших послуг.
Відповідно до п.2.15 посадової інструкції майстра ЖКВ, він здійснює контроль за раціональним використанням матеріалів, води, енергоресурсів, запобігає витоку води, не допускає застосування приладів обліку, матеріалів, засобів виробництва та захисту, які не відповідають технічним умовам.
Відповідно до п.4.1.4 посадової інструкції майстра ЖКВ, він несе відповідальність за псування майна будинкової та прибудинкової території, засобів обліку, матеріалів, засобів виробництва і захисту, які використовуються.
Відповідно до п.п.4.10. посадової інструкції майстра ЖКВ, майстер ЖКВ несе відповідальність за невиконання посадової інструкції.
Із претензії ТОВ «Інфокс» від 30.09.2015 року, пред'явленої ПАТ «Одеська ТЕЦ» (т.1, а.с.32), вбачається, що остання була пред'явлена за порушення п.3.2 «Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України», тобто за без облікове водовикористання.
Між тим, із наданих суду посадових інструкцій та матеріалів справи не вбачається, що будинок АДРЕСА_1 із відповідним обліковим приладом був прийнятий на баланс товариства при виконанні відповідачами своїх посадових обов'язків, а також не встановлено, що саме внаслідок неналежного виконання своїх обов'язків зі сторони відповідачів відбулось безоблікове споживання води.
Із додатку №1 (дислокації) до договору про послуги водопостачання та водовідведення від 01.04.2010 року, укладеного між ТОВ «Інфокс» в особі начальника Васіліогло Д.П., та ВАТ «Одеська ТЕЦ» в особі голови правління Донченко І.С., не вбачається, що будинок АДРЕСА_1 був прийнятий на баланс як окремий, навпаки, зазначається про встановлення за адресою АДРЕСА_3 , одного водоміру марки НОМЕР_1 (т.1, а.с.97). При цьому, на момент укладення даного договору, відповідачка ОСОБА_1 взагалі не працювала на підприємстві.
А з посадових обов'язків майстра ОСОБА_2 не вбачається, що останній мав перевіряти достовірність відповідної дислокації правильності підключення будинків до відповідних гілок та встановлення облікового приладу.
Отже, з боку позивача суду не надано належних та допустимих доказів із приводу того, що шкода була завдана товариству внаслідок неналежного виконання своїх посадових обов'язків саме відповідачами, доказів того, що саме через не виконання відповідачами своїх трудових обов'язків виникло без облікове споживання мешканцями будинку води на протязі тривалого часу, також відсутні докази щодо укладення з відповідачами відповідних договорів про повну матеріальну відповідальність.
З огляду на викладене, судом не встановлено наявності вини відповідачів у завданні збитків товариству, причино наслідкового зв'язку між діями відповідачів та збитками, які зазнало товариством, повної матеріальної відповідальніст, а отже і вчинення відповідачами відповідного трудового майнового правопорушення, за яке передбачено повну матеріальну відповідальність і про відшкодування якої звернувся позивач.
Таким чином, із урахуванням викладеного суд не знаходить підстав для покладення на відповідачів матеріальної відповідальності, а отже і підстав для відшкодуванням ними збитків перед товариством.
При вирішенні спору суд не приймає до уваги посилання представника відповідачів із приводу того, що на теперішній час будинок знаходиться на балансі Одеської міської ради, а отже позивач не має право вимагати відшкодування збитків, оскільки подія, з приводу якої позивач звернувся до суду з дійсним позовом мала місце в 2015 рік і на той час будинок знаходився на балансі саме ПАТ «Одеська ТЕЦ».
У відповідності до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При цьому, підстав для відшкодування позивачу понесених судових витрат суд не вбачає, оскільки відмовляє в задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11-16, 22 ЦК України, ст. 130, 132, 139 КЗпП України, ст.ст. 1, 2, 3, 10-13, 42, 43, 48, 49, 76-81, 82, 89, 95, 141, 209, 210, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» (код ЄДРПОУ 05471158, місцезнаходження м. Одеса, вул. Церковна, 29) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_4 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_5 ) про відшкодування майнової шкоди - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення суду складено 07.02.2020 року.
Суддя: Домусчі Л.В.