Справа № 738/1227/19
Провадження номер 2-а/522/60/20
04 лютого 2020 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Шенцевої О.П.,
при секретарі Довгань Ж.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 1-го батальйону 6-ої роти патрульної поліції в Черкаській області, капрала поліції Кабака Василя Миколайовича, третя особа - Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій неправомірними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач, звернувся до Менського районного суду Чернігівської області з позовом до інспектора 1-го батальйону 6-ої роти патрульної поліції в Черкаській області, капрала поліції Кабака Василя Миколайовича, у якому просив визнати дії інспектора 1-го батальйону 6-ої роти патрульної поліції в Черкаській області, капрала поліції Кабака Василя Миколайовича щодо складання постанови серії ЕАВ № 1263143 від 25.06.2019 року про адміністративне правопорушення про накладання штрафу у розмірі 255 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП, незаконними; визнати постанову серії ЕАВ № 1263143 від 25.06.2019 року про адміністративне правопорушення противоправною та скасувати її, а провадження по справі закрити.
Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 11 липня 2019 року провадження по справі було відкрито.
Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 07 серпня 2019 року адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 була передана за підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси.
05 вересня 2019 року Приморським районним судом м. Одеси була прийнята вказана справа до розгляду.
Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 23 жовтня 2019 року до участі у справі у якості третьої особи, було залучено Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити його у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, але надав відзив на позов, відповідно до якого просив відмовити у задоволені позову посилаючись на його необґрунтованість.
Представник третьої особи у судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 25.06.2019 року інспектором 1-го батальйону 6-ої роти патрульної поліції в Черкаській області, капралом поліції Кабаком В.М. була винесена постанова серії ЕАВ № 1263143, у відношенні ОСОБА_1 , та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. за вчинення ним адміністративного правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме, керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz Е 200, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на трасі М5 (Київ-Одеса), рухався зі швидкістю 135 км/год., чим перевищив встановлену швидкість руху на 25 км/год., чим порушив п. 12.9.б. Правила дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 р.
Швидкість вимірювалась приладом трукам ТС 000735.
Оскільки предметом оскарження є постанова про притягнення до адміністративної відповідальності суд повинен перевірити законність та обґрунтованість винесення постанови та дослідити, чи було дотримано порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, чи не пропущено строки, встановлені для розгляду справи та накладення адміністративного стягнення, чи виконано вимоги закону щодо обов'язкової присутності особи при розгляді її справи та своєчасного повідомлення цієї особи про місце та дату розгляду справи, та інше.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 1.3. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 р, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пунктом 2.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 р. передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний зокрема: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
Відповідно до ст.52 Закону України «Про дорожній рух» контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Згідно п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (в редакції на момент виникнення спірних відносин) поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно ч. 1 ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення Органи Національної поліції розглядають, серед іншого, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.122 Кодексу.
Частиною 2 ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення Кодексу визначено, що від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання відповідно до покладених на них повноважень.
Так, органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126).
Частиною 1 ст. 122 КУпАП встановлено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби, зокрема, у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
На підставі ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Частинами 4 та 5 названої статті Кодексу встановлено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
Процедуру оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року № 1395 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853).
Відповідно до п. 4 Розділу І названої Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
Предмет доказування у справі про адміністративні правопорушення становлять обставини, що підлягають з'ясуванню у справі про адміністративне правопорушення. По справі про адміністративне правопорушення з'ясуванню підлягають: наявність події адміністративного правопорушення; особа, яка вчинила протиправні дії (бездіяльність), за які КУпАП передбачена адміністративна відповідальність; винність особи у вчиненні адміністративного правопорушення; обставини, що пом'якшують адміністративну відповідальність, і обставини, що обтяжують адміністративну відповідальність; характер і розмір шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням; обставини, що виключають провадження по справі про адміністративне правопорушення; інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; причини і умови вчинення адміністративного правопорушення.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність події адміністративного правопорушення, винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення; поясненнями особи, щодо якої ведеться провадження у справі про адміністративне правопорушення; показаннями потерпілого, свідків; висновками експерта; іншими документами; показаннями спеціальних технічних засобів; речовими доказами.
Документи визнаються доказами, якщо відомості, викладені або засвідчені в них організаціями, їх об'єднаннями, посадовими особами та громадянами, мають значення для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Документи можуть містити відомості, зафіксовані як у письмовій, так і в іншій формі. До документів можуть бути віднесені матеріали фото-і кінозйомки, звуко-і відеозапису, інформаційних баз і банків даних та інші носії інформації.
Відповідно до ст. 252 КУпАП та п. 10 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015 р., поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що інспектор 1-го батальйону 6-ої роти патрульної поліції в Черкаській області, капрала поліції Кабак В.М.при складанні постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності діяв не в спосіб, передбачений КУпАП.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до положень чинного законодавства відповідачем було розглянуто справу про адміністративне правопорушення у присутності позивача та враховуючи характер вчиненого правопорушення, відповідно до ст. 283 КУпАП та 25.06.2019 року, на місці вчинення правопорушення винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення якою, як зазначено вище, позивач притягнутий до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Також слід зазначити, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2 ст. 77 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України).
Обов'язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Частиною 4 статті 161 КАС України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Позивач не надав жодних доказів, які спростовували б факт порушення ним ПДР України.
З урахуванням вищевикладеного, позивачем не доведено та не надано доказів на підтвердження своїх посилань про винесення інспектором поліції постанови серії ЕАВ № 1263143 від 25.06.2019 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КпАП України з порушеннями та невідповідності до чинного законодавства України.
У зв'язку з чим, суд вважає, що дії відповідача ґрунтуються на законі, тому постанова в справі про адміністративне правопорушення відносно позивача підлягає залишенню без змін, а адміністративний позов - без задоволення.
На підставі викладеного, ст.ст. 2-14, 19-20, 72-77, 90, 139, 159, 162, ч. 4 ст. 229, 241-246, 250 КАС України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора 1-го батальйону 6-ої роти патрульної поліції в Черкаській області, капрала поліції Кабака Василя Миколайовича, третя особа - Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій неправомірними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення -відмовити у повному обсязі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя
04.02.2020