Справа № 522/10993/16-К
Провадження № 1-кп/522/155/19
в порядку ст. 331 КПК України
14 листопада 2019 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
Суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одеса, питання про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинувачених у кримінальному провадженні № 12016162500002209 від 23.03.2016 року, по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , у м. Ізмаїл, Одеської області, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, неодружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 без постійного місця проживання, раніше неодноразово судимий;
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , у м. Одесі, громадянин України, з середньою освітою, не працює, неодружений, без постійного місця проживання та місця реєстрації, раніше не судимого,
- за вчинення кримінального правопорушення передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України,-
Учасники процесу:
прокурор ОСОБА_7 ,
обвинувачені: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисники: ОСОБА_8 , ОСОБА_9
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси, знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Суд з власної ініціативи ставить на розгляд питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з тих підстав, що строк тримання під вартою спливає.
Прокурор у судовому засіданні вважав за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинувачених, оскільки вони обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, та ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу на даний час не зменшилися та не відпали.
Захисники заперечили проти продовження строку тримання під вартою, вважали за необхідне застосувати інший запобіжний захід так як, відсутні підстави для застосування запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтримали думку захисників.
Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді утримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Суд зобов'язаний до спливу продовженого строку повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта або спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; або вчинити інше кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Підставою застосування є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Як встановлено судом, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, за яке законом передбачене покарання виключно у вигляді позбавлення волі строком від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.
Так, судом раніше було зазначено, що існує ризик, що ОСОБА_5 підозрюючись у вчиненні особливо тяжкого злочину, може переховуватися від суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Крім цього, суд вказує, що даний ризик підтверджується також тими обставинами, що обвинувачений немає постійного місця проживання, стійких соціальних зв'язків.
Крім того, як вбачається із реєстру досудових розслідувань, в даному кримінальному провадженні наявні свідки, зі сторони обвинувачення, які безпосередньо суду не давали своїх показань, зважаючи на що, суд вбачає ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також суд бере до уваги той факт, що ОСОБА_5 не має постійного місця роботи, обвинувачується у вчиненні умисного злочину, був неодноразово судимим, зважаючи на що, суд вбачає також реальним ризик, що у разі не застосування запобіжного заходу обвинувачений може вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_6 також обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, за яке законом передбачене покарання виключно у вигляді позбавлення волі строком від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.
При розгляді питання про доцільність продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 суд бере до уваги, що обставини, які були підставою для застосування запобіжного заходу на даний час не зменшилися.
Так, суд вважає обґрунтованим ризик, що ОСОБА_6 може переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, так як він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, немає постійного місця проживання чи місця реєстрації, стійких соціальних зв'язків.
Крім того, як вбачається із реєстру досудових розслідувань, в даному кримінальному провадженні наявні свідки, зі сторони обвинувачення, які безпосередньо суду не давали своїх показань, зважаючи на що, суд вбачає ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також суд бере до уваги той факт, що ОСОБА_6 не має постійного місця роботи, обвинувачується у вчиненні умисного злочину проти життя, зважаючи на що, суд вбачає також реальним ризик, що у разі не застосування запобіжного заходу обвинувачений може вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченій суд також враховує положення ст. 9 Конституції України, та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», згідно яких тривале тримання під вартою обвинуваченого може бути виправданим у зазначеній справі, так як є специфічні ознаки суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає правило поваги до свободи особи (рішення Європейського суду «W. v/ Switherlandjudgement» of 26 January 1993. SeriesAno.254-A, p.15, §30).
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, суд також бере до уваги вагомість доказів, тяжкість покарання, яке може бути застосоване до обвинувачених у разі визнання їх винними, вік та стан їх здоров'я, які не перешкоджають знаходження обвинувачених під вартою, відсутність стійких соціальних зв'язків у вигляді місця проживання, місця роботи чи сім'ї.
За таких обставин, на підставі наданих матеріалів, суд приходить до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 331, 372, 132, 176-178, 182-183, 193-194, 196-197 КПК України, суд -
Строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати продовженим на 60 (шістдесят днів).
Строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 вважати продовженим на 60 (шістдесят днів).
Ухвала про продовження строку тримання під вартою обчислюється з 14 листопада 2019 року по 12 січня 2020 року.
Копію ухвали направити начальнику ДУ "ОУВП (№21)" Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації МЮ України - для відома.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом 7 днів з моменту її проголошення.
Головуючий суддя:
Судді:
14.11.2019