Справа № 496/2679/19
07 лютого 2020 року Овідіопольский районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в с. Овідіополь, кримінальне провадження №62019150000000514, від 11.07.2019 р., з обвинувальним актом, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Кам'янець-Подільський, Хмельницької області, українець, громадянин України, неодружений, раніше не судимий, з середньою спеціальною освітою, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець військової служби за контрактом, на посаді водія - стрільця 2 відділення снайперів взводу снайперів військової частини НОМЕР_1 , матрос,
обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст.408 КК України, -
ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи військову службу на посаді водія - стрільця 2 відділення снайперів взводу снайперів військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «матрос», діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою назавжди ухилитися від обов'язків військової служби, в умовах воєнного стану, 14.12.2018 о 13 год. 00 хв. вчинив дезертирство, тобто самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , та ухилявся від військової служби до 14 год. 00 хв. 14.07.2019, не повідомляючи про себе органам військового управління, як про військовослужбовця, який самовільно залишив військову службу, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав повністю, показав, що скоїв злочин при викладених вище обставинах, а саме, що, дійсно, проходячи військову службу за контрактом на посаді водія - стрільця 2 відділення снайперів взводу снайперів військової частини НОМЕР_1 , з метою ухилення від обов'язків військової служби, в умовах воєнного стану, 14.12.2018 о 13 год. 00 хв. вчинив дезертирство, тобто самовільно залишив військову частину, яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , в якій проходив контрактну службу, та ухилявся від військової служби до 14 год. 00 хв. 14.07.2019, коли добровільно з'явився до військової прокуратури. В скоєному розкаюється, просить суд його суворо не карати.
Судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст обставин скоєння ним кримінального правопорушення, а тому у суду немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції.
З урахуванням повного визнання вини обвинуваченим, в відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, зі згоди учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому обвинуваченому роз'яснено, що надалі він не матиме права оспорювати фактичні обставини справи, які він визнає, в апеляційному порядку.
Суд вважає, що своїми умисними, протиправними діями, які виразились у дезертирстві, тобто самовільному залишенні військової частини з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.408 КК України.
Провина обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст.408 КК України, повністю доведена.
Судом встановлені обставини, передбачені ст..66 КК України, які пом'якшують покарання, а саме, щире каяття.
Обставин, передбачених ст..67 КК України, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Суд, призначаючи ОСОБА_6 покарання, керуючись положеннями ст.ст.50,65 КК України, згідно з якими покарання має бути призначене необхідне й достатнє для виправлення засудженої особи та попередження вчинення злочинів як засудженим, так і іншими особами, та має на мету не тільки кару, а й виправлення засудженого, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який, в відповідності до ч.5 ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, особу винного, те, що він раніше не судимий, посередню характеристику з місця служби, його відношення до скоєного злочину, зазначені обставини, що пом'якшують покарання.
За зазначених обставин, суд вважає, що покарання ОСОБА_6 необхідно призначити в вигляді позбавлення волі, в межах санкції, передбаченої ч.4 ст.408 КК України, та саме таке покарання буде достатнім та необхідним для виправлення особи та попередження нових правопорушень.
З урахуванням наявності обставин, що пом'якшують покарання, особи обвинуваченого, призначаючи покарання ОСОБА_6 у вигляді позбавлення волі, суд вважає за можливим застосування дії ст.75 КК України та звільнення обвинуваченого від відбуття покарання з встановленням іспитового строку та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Витрати на проведення експертиз або залучення експерта відсутні.
Кримінальним правопорушенням шкоди не завдано, цивільний позов не заявлявся.
Речових доказів по кримінальному провадженню немає.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373-376 КПК України суд
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст.408 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
У відповідності до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені, в відповідності до ст.76 КК України, на нього обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського Апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом 30 діб з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку його оскарження в апеляційному порядку, якщо таке оскарження не відбулось. Якщо вирок був оскаржений в апеляційному порядку, він набуває законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3