Справа № 491/45/20
07 лютого 2020 року м. Ананьїв
Суддя Ананьївського районного суду Одеської області Желясков Олег Олександрович розглянувши справу про адміністративне правопорушення,яка надійшла від Ананьївського ВП Подільського ВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.187 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , протягом року до адміністративної відповідальності притягувався за ст.187 ч.1 КУпАП,
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 01 січня 2020 року о 22 годині 45 хвилин громадянина ОСОБА_1 , відносно якого встановлено адміністративний нагляд, був відсутній за місцем мешкання в АДРЕСА_1 , чим порушив встановленні відносно нього правила адміністративного нагляду.
За вказаним фактом працівником Ананьївського ВП Подільського ВП ГУНП в Одеській області відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 04 січня 2020 року серії АПР18 №240481 за ст.187 ч.1 КУпАП.
Громадянин ОСОБА_1 з'явився в судове засідання, де пояснив, що свою вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не визнає в повному обсязі, оскільки 01 січня 2020 року з 22 години 00 хвилин та до ранку знаходився вдома, де разом зі своїми друзями та родичами святкував новорічні свята. Також пояснив, що до місця його мешкання ніхто не приходив, окрім його друзів та родичів. Зазначене можуть підтвердити свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Також ОСОБА_1 пояснив, що у протоколі та у письмових поясненнях вказав, що був відсутній за місцем мешкання, оскільки на момент складання відносно нього зазначеного протоколу та надання письмових пояснень, він гадав, що зазначені документи відносно нього складають за факт порушення ним адміністративного нагляду, який мав місце в інший час та дату, за який його потім притягнули до адміністративної відповідальності. Таким чином він вважає, що працівники поліції ввели його в оману під час складання зазначених матеріалів.
Крім того, до суду надійшла спільна заява ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в якій вони зазначають, що підтверджують той факт, що ОСОБА_1 01 січня 2020 року о 22 годині 45 хвилин знаходився вдома, оскільки вони разом з ним святкували новорічні свята за місцем його мешкання. В період цього часу, а саме з 22 години 00 хвилин 01 січня 2020 року та до ранку додому до ОСОБА_1 ніхто інший не приходив.
Суд оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю вважає, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.187 КУпАП підлягає закриттю, виходячи з наступного.
При розгляді справи встановлено дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст.187 ч.1 КУпАП, як порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення від 04 січня 2020 року серії АПР18 №240481 за вчинення ним 01 січня 2020 року о 22 годині 45 хвилин правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КУпАП, є рапорт поліцейського СРПП №1 Ананьївського ВП Подільського ВП ГУНП в Одеській області Калін М. від 02 січня 2020 року, та письмові пояснення ОСОБА_1 , відібрані в нього працівником поліції 04 січня 2020 року.
При цьому, як зазначив ОСОБА_1 у судовому засіданні, пояснення додані до протоколу про адміністративне правопорушення, він дійсно надавав працівникам поліції, проте при цьому, вважав, що мова йде про інший випадок, коли він дійсно порушив умови адміністративного нагляду та не знаходився за місцем мешкання у визначений умовами адміністративного нагляду час. В день та час, який зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, він знаходився вдома, разом зі своїми знайомими та родичами та святкував «Новий рік».
Пояснення ОСОБА_1 , в частині місця його перебування в час, зазначений у протоколі, а саме те, що ОСОБА_1 знаходився вдома, підтверджується спільною заявою свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в якій вони зазначили, що 01 січня 2020 року о 22 годині 45 хвилин ОСОБА_5 знаходився за місцем мешкання, де він разом з ними святкував Новий рік.
З наведеного вбачається, що відомості, про обставини скоєння адміністративного правопорушення, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та доданих до них матеріалів, зібрані співробітниками поліції при його складенні, суперечать відомостям, наданим особою, яка притягується до адміністративної відповідальності та свідками під час судового розгляду справи.
Відповідно до статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Частинами 1 та 2 статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 62 Конституції України гарантовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «indubioproreo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).
Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.
Виконуючи, свій професійний обов'язок, передбачений ст.255 КУпАП посадова особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
При цьому, з урахуванням встановлених судом при розгляді справи обставин, виникають сумніви у достовірності доказів, які підтверджують вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, що в свою чергу, відповідно до наведених вище норм законодавства трактується на користь особи, яка притягується до відповідальності.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що за встановлених судом обставин, є недоведеним існування самої події адміністративного правопорушення, яка утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КУпАП.
Пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністі події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.187 ч.1 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.187 ч.1, 221, п.1 ч.1 ст. 247, 251, 283-284 КУпАП, ст.62 Конституції України,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення 04 січня 2020 року серії АПР18 №240481 за фактом вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцем АДРЕСА_1 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ст.187 ч.1 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги через місцевий суд до відповідного апеляційного суду.
Суддя О.О. Желясков
Постанова вступила в законну силу „___” _______ 20 року та може бути пред'явлена до виконання протягом 3-х місяців „___” _________ 20___ року.