Справа № 504/58/20
1-кп/504/660/20
"07" лютого 2020 р. смт. Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019160330001242 від 13.11.2019 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Молдова, молдованина за національністю, громадянина Республіки Молдова, з середньою освітою, офіційно неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого на території Республіка Молдова, фактично проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України,
сторони та учасники кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника-адвоката ОСОБА_6 ,
встановив:
На підставі наказу №788 о/с від 16.10.2019 сержант поліції ОСОБА_7 призначений тимчасово виконуючим обов'язків командира взводу №2 роти №8 батальйону №2 УПП в Одеській області ДПП.
У своїй діяльності тимчасово виконуючий обов'язків командира взводу №2 роти №8 батальйону №2 УПП в Одеській області ДПП сержант поліції ОСОБА_7 керується вимогами Конституції України, Закону України «Про Національну поліцію», статтею 23 якого передбачено, що поліція вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення, здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події, Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про імміграцію», Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», спільного наказу ГУНП в Одеській області №387/79/920г/17 від 18.02.2019 «Про затвердження Плану взаємодії у сфері протидії нелегальній міграції», наказу ГУНП в Одеській області №99з від 08.10.2019 «Про проведення цільових профілактичних заходів з нагляду та контролю за виконанням законодавства в міграційній сфері під умовною назвою «Мігрант», спільного наказу МВС, АДПС, СБУ від 23.04.2012 №353/271/150 «Про затвердження Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства», а також іншими законами України, постановами Верховної Ради України указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, Положенням про Департамент патрульної поліції, наказами Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України.
Згідно з посадовою інструкцією, затвердженою наказом Департаменту ДПП №5112 від 13.12.2018 завданнями та обов'язками ОСОБА_7 є: первинне реагування на повідомлення про правопорушення, а також самостійне виявлення правопорушення під час патрулювання та в інших випадках, передбачених законодавством, припинення виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень, застосовуючи для цього передбачені законодавством права і повноваження.
Таким чином, тимчасово виконуючий обов'язків командира взводу №2 роти №8 батальйону №2 УПП в Одеській області ДПП сержант поліції ОСОБА_7 є службовою особою відповідно до Примітки 1 до ст. 364 КК України.
Так, 13 листопада 2019 року, приблизно о 12 годині 50 хвилин, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, тимчасово виконуючий обов'язків командира взводу №2 роти №8 батальйону №2 УПП в Одеській області ДПП сержант поліції ОСОБА_7 на підставі «Розстановки сил та засобів батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП» затвердженої 13.11.2019, здійснював контроль за дорожнім рухом та охороною громадського порядку на стаціонарному посту патрульної поліції «Центроліт», що знаходиться на 21 км +500 м автодороги «Одеса- Мелітополь» на території Олександрівської сільської ради Лиманського району Одеської області, в ході якого на підставі ст. 31 Закону України «Про національну поліцію» зупинив автомобіль марки ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 , червоного кольору, під керуванням ОСОБА_3 .
У подальшому, ОСОБА_7 , назвавши своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явивши своє службове посвідчення, та у ході перевірки документів ОСОБА_3 виявив факт його проживання без документів на території України, що є адміністративним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст.203 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Після цього, ОСОБА_7 запросив ОСОБА_3 до приміщення стаціонарного посту патрульної поліції «Центроліт» та повідомив, що ним буде повідомлено про даний факт територіальний орган поліції та міграційну службу для складання адміністративного протоколу за фактом проживання без документів на право проживання в Україні, за ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Перебуваючи на території стаціонарного посту патрульної поліції у Моток ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на пропозицію та надання неправомірної вигоди службовій особі - тимчасово виконуючому обов'язків командира взводу №2 роти №8 батальйону №2 УПП в Одеській області ДПП сержанту поліції ОСОБА_7 за не вчинення дій з використанням наданого йому службового становища, усупереч ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», а саме - повідомлення територіального органу поліції та міграційної служби для складання адміністративного протоколу за фактом проживання без документів на право проживання в Україні, за ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою ухилення від адміністративної відповідальності.
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_3 , з метою уникнення притягнення до адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, достовірно знаючи, що тимчасово виконуючому обов'язків командира взводу №2 роти №8 батальйону №2 УПП в Одеській області ДПП сержант поліції ОСОБА_7 є службовою особою та знаходяться при виконанні службових обов'язків, під час перебування на стаціонарному посту патрульної поліції «Центроліт», що розташований на 21 км +500м автодороги «Одеса-Мелітополь» на території Олександрійської сільської ради Лиманського району Одеської області, діючи умисно, протиправно, декілька разів пропонував ОСОБА_7 отримати від нього неправомірну вигоду - грошові кошти у сумі 1000 гривень за не вчинення дій з використанням наданого йому службового становища, а саме повідомлення територіального органу поліції та міграційної служби для складання адміністративного протоколу за фактом проживання без документів на право проживання в Україні, за ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на що останній відмовився та неодноразово попередив ОСОБА_9 про кримінальну відповідальність за пропозицію та надання неправомірної вигоди службовій особі.
Незважаючи на неодноразові вимоги ОСОБА_7 припинити протиправні дії, ОСОБА_3 , у продовження свого злочинного умислу, поклав під аркуш паперу грошові кошти у сумі 1000 гривень, таким чином, надав неправомірну вигоду, від якої ОСОБА_7 негайно відмовився та повідомив про даний факт територіальний орган поліції.
Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними діями, що виразились в пропозиції та наданні неправомірної вигоди, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України.
28.12.2019 року між прокурором Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , якій на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12019160330001242 від 13.11.2019року та обвинуваченим ОСОБА_3 ,за участю захисника - адвоката ОСОБА_6 , в порядку, передбаченому ст.ст.468,469,470, 472 та 473 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.
У відповідності до умов вказаної угоди прокурор, обвинувачений ОСОБА_3 , його захисник - адвокат ОСОБА_6 , дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 , за ч.1 ст.369 КК України.
Зі змісту угоди про визнання винуватості вбачається, що ОСОБА_3 , беззастережно у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, згідно до обвинувального акта від 28.12.2019 року.
Під час укладення угоди про визнання винуватості прокурор, обвинувачений ОСОБА_3 , та захисник - адвокат ОСОБА_6 , узгодили міру покарання обвинуваченому за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України, а саме у вигляді штрафу в розмірі 500 (п'ятиста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Під час судового засідання обвинувачений ОСОБА_3 , визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та надав суду згоду на затвердження угоди про визнання винуватості, вказавши, що він повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч. 1 ст. 369 КК України, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, які йому роз'яснені судом. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_3 , вказував, що вище зазначена угода про визнання його винуватості укладена ним з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз.
Також, обвинувачений ОСОБА_3 , зрозумів, роз'ясненні судом права, передбачені п.1 ч.4 ст.474 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 , визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди та заявив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.
Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного: відповідно ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам відповідно до ст.469 КПК України.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_3 , беззастережно визнав себе винуватим, згідно з положеннями ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.
Як пом'якшувальною покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , обставиною, згідно ст.66 КК України, суд враховує те, що він вину визнав повністю, щиро розкаявся.
Обтяжуючих обставин покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_3 , повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.
Подана на розгляд суду угода відповідає вимогам кримінального процесуального закону, оскільки її умови не суперечать вимогам закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань.
Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Виходячи з викладеного, враховуючи особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання, передбаченої ч. 1 ст. 369 КК України.
Ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 18.11.019 року було застосовано заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, а саме - купюру номіналом в 500 гривень №ЛА6730490 Київ 2011, купюру номіналом в 200 гривень №ЄВ1051766 Київ 2007, купюру номіналом 200 гривень №ХГ5692212 Київ 2014, купюру номіналом 100 гривень №СЄ9609980 2014 рік, які були опечатані в сейф пакет №ЕХРО203437.
Судові витрати на залучення експертів під час досудового розслідування - витрати на проведення технічної експертизи документів складають 1256 (одну тисячу двісті п'ятдесят шість) грн. 08 коп.,відповідно до ч.2 ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 .
Цивільний позовне заявлявся.
Речові докази:
- купюра номіналом в 500 гривень №ЛА6730490 Київ 2011, купюра номіналом в 200 гривень №ЄВ1051766 Київ 2007, купюра номіналом 200 гривень №ХГ5692212 Київ 2014, купюра номіналом 100 гривень №СЄ9609980 2014 рік, які були опечатані в сейф пакет №ЕХРО203437, зберігаються в матеріалах кримінального провадження №12019160330001242;
- ДВД - диск зберігається в матеріалах кримінального провадження.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8,124,129 Конституції України, ст.ст. 2,7, 8, 22, 26, 124, 314, 369, 370, 371, 373, 374, 469, 472-475 КПК України, суд,
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості від 28 грудня 2019 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_3 ,та прокурором Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , за кримінальним провадженням №12019160330001242 від 13.11.2019року, справа № 504/58/20, провадження №1-кп/504/660/20.
ОСОБА_3 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та призначити ОСОБА_3 ,міру покарання у вигляді штрафу в розмірі 500 (п'ятиста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 , на користь держави судові витрати на залучення експертів під час досудового розслідування - витрати на проведення технічної експертизи документів у розмірі 1256 (однієї тисячі двісті п'ятдесят шість) грн. 08 коп.,
Арешт на майно накладений згідно ухвали слідчого судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 18.11.2019 року, а саме - купюру номіналом в 500 гривень №ЛА6730490 Київ 2011, купюру номіналом в 200 гривень №ЄВ1051766 Київ 2007, купюру номіналом 200 гривень №ХГ5692212 Київ 2014, купюру номіналом 100 гривень №СЄ9609980 2014 рік, які були опечатані в сейф пакет №ЕХРО20343 - скасувати.
Речові докази:
- купюра номіналом в 500 гривень №ЛА6730490 Київ 2011, купюра номіналом в 200 гривень №ЄВ1051766 Київ 2007, купюра номіналом 200 гривень №ХГ5692212 Київ 2014, купюра номіналом 100 гривень №СЄ9609980 2014 рік, які були опечатані в сейф пакет №ЕХРО203437, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження №12019160330001242, відповідно до п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України - конфіскувати;
- ДВД - диск, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, залишити зберігатись в матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, у разі не подання на нього апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченому.
У разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Суддя ОСОБА_1