Справа № 947/2239/20
Провадження № 1-кс/947/1140/20
06.02.2020 року Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12020160480000324 від 31.01.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України,
Як вбачається з клопотання, в ході проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що 31.01.2020 до Київського ВП м.Одесі ГУНП в Одеській області надійшла заява адвоката ОСОБА_5 , про те, що невстановлені особи шахрайським шляхом заволоділи правом на об'єкт нерухомості, якій розташований у Київському районі м.Одесі.
Досудовим розслідуванням та з допиту ОСОБА_6 встановлено, що що його бабусі - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на праві приватної власності належить одноповерховий садівничий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом на право власності № НОМЕР_1 від 24.12.1999, яке видане управлінням земельних ресурсів Одеської міської ради. Також його бабусі - ОСОБА_7 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №487515 від 17.06.2002 належить земельна ділянка площею 0,0296 га за адресою: АДРЕСА_1 , на якому розташований садівничий будинок. Кадастровий номер даної земельної ділянки - 5110136900: 33: 019: 0075. Даний садівничий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , даний будинок одноповерховий і складається з двох кімнат і веранди, сам будинок дерев'яний, в даний час в даному будинку ніхто не проживає. Приблизно з 2018 року його бабуся - ОСОБА_7 тимчасово перебуває в Ізраїлі у зв'язку з лікуванням. Він не часто відвідує даний будинок, однак його номер телефону є у сусідки - ОСОБА_8 . Останній раз він був в даному будинку в жовтні місяці 2019 року. Приблизно 10.01.2020 йому подзвонила сусідка - ОСОБА_9 і сказала, що за адресою: АДРЕСА_1 приходять сторонні люди, які ходять по ділянці, щось дивляться. Після чого, йому на мій мобільний номер з номера НОМЕР_2 подзвонив чоловік, який представився ОСОБА_10 , який повідомив, що взяв у сусідки номер телефону і хотів би поспілкуватися з ним з приводу продажу будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Він сказав, що даний будинок не продається. ОСОБА_10 запитав чи є документи на даний будинок, на що він відповів, що документи на даний будинок є, однак він не продається. Володимир йому по телефону пояснив, що знайшов оголошення на ОЛХ про продаж даного будинку загальною площею 60 кв.м і в даному оголошенні було вказано вартість 40 тисяч доларів США. Як пояснив « ОСОБА_10 », що він спілкувався з якимись ріелторами, які йому вказали адресу даного будинку: АДРЕСА_2 . Як пояснив ОСОБА_10 , що він особисто вирішив поїхати і подивитися на даний будинок, а потім звернувся до сусідів, щоб взяти номер телефону власника даного будинку. З розмови з « ОСОБА_10 » він зрозумів, що будинок, який належить його бабусі - ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 і будинок, який продають за адресою: АДРЕСА_2 , це один і той же будинок. оголошення про продаж будинку, який належить його бабусі, також в даному оголошенні був вказаний номер телефону, який саме не пам'ятаю і ім'я « ОСОБА_11 ». В даному оголошенні розміщувалися фотографії фасаду будинку, який належить його бабусі - ОСОБА_7 . Він зателефонував за вказаним в оголошенні номером і йому повідомили, що він подзвонив в агентство нерухомості «Ідеал». Він повідомив, що побачив оголошення про продаж будинку на ул.Тимірязєва в м.Одесі та його зацікавив даний об'єкт. Йому сказали, що зателефонують. Після чого мені з номера телефону НОМЕР_3 зателефонувала жінка, яка представилася ріелтором агентство нерухомості «Ідеал» - ОСОБА_12 . Вона йому повідомила, що за даною адресою проблеми з документами і вони поки не показують цю адресу. Через деякий час він знову подзвонив в агентство нерухомості « ІНФОРМАЦІЯ_2 » і сказав, що є власником даного будинку і не продає його і чому даний будинок виставлений в продаж. Пізніше він побачив, що дане оголошення зникло з Інтернет-сайту. Адреси: АДРЕСА_2 не існує.
Крім того, щодо вказаного об'єкта нерухомого майна існує сукупність достатніх підстав вважати, що вони є доказом злочину, тобто містіть відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та набуті кримінально протиправним шляхом, тому існує необхідність у їх збереженні.
04.02.2020 об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 визнаний речовим доказом в кримінальному провадженні №12020160480000324 від 31.01.2020.
В ході досудового розслідування були встановлені ризики подальшої реалізації зазначеного нерухомого майна та з метою забезпечення збереження, виключення можливості перепродажу або іншого відчуження будинку АДРЕСА_1 , що в подальшому може унеможливити перехід майнових прав на зазначений об'єкт до законного власника, у зв'язку з чим у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні на зазначений об'єкт нерухомості арешту.
Слідчий та прокурор в судове засідання не з'явились, разом з цим від слідчого надійшла заява про розгляд клопотання без її участі.
Від представника власника майна надійшла заява про розгляд клопотання без його участі. Відповідно до заяви, представник власника майна просив клопотання задовольнити.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню з наступних підстав.
Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до п. 1, 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
У відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
Так, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя вважає встановленим в судовому засіданні те, що відносно об'єктів нерухомого майна, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , існує сукупність достатніх підстав вважати, що вони є об'єктом кримінально протиправних дій, а також можуть містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям ст. 98 КПК України.
Викладене також підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 04.02.2020 року, відповідно до якою земельна ділянка, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , визнана речовим доказом в рамках кримінального провадження №12020160480000324 від 31.01.2020 року.
Крім того, на теперішній час існує реальна загроза щодо вчинення невстановленими особами протиправних дій відносно зазначених об'єктів нерухомого майна, тому існує необхідність у їх збереженні.
На підставі викладеного, враховуючи обґрунтованість клопотання сторони обвинувачення, наявність достатніх підстав вважати, що зазначені у клопотанні об'єкти нерухомого майна, з необхідністю арешту яких звертається сторона обвинувачення, можуть бути об'єктами кримінально протиправних дій, в цілях забезпечення їх збереження, виключення можливості відчуження, передачі майна, та забезпечення повноти, всебічності та неупередженості досудового розслідування, слідчий суддя приходить до що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власників майна, про які йдеться в клопотанні, та якого такі особи зазнають внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, тому клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 98, 131, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12020160480000324 від 31.01.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на будинок АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2019515051101).
Накласти арешт на будинок АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1950329751101).
Виконання ухвали покласти на старшого слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 ..
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1