Дата документу 06.02.2020
Справа № 501/4062/19
1-кп/501/69/20
06 лютого 2020 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області кримінальне провадження №12019160160000740 від 27 вересня 2019 року за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Михайлівка Кельменецького району Чернівецької області, громадянина України, який має середню технічну освіту, одружений, має на утриманні особу з інвалідністю 2 групи, не працює, є пенсіонером за віком, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
27 вересня 2019 року, приблизно о 11:00 годин, водій ОСОБА_6 , керуючи технічно справним автомобілем «TOYOTA CARINA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по проїзній частині вул. Промислової м.Чорноморська Одеської області, з боку вул.Перемоги в напрямку смт.Олександрівка м.Чорноморська, в лівої її смузі, що має три смуги для руху транспортних засобів у зустрічних напрямках, дві з котрих в його напрямку руху, зі швидкістю приблизно 50 км/год., при умові мокрого дорожнього покриття. На шляху прямування, наближуючись до нерегульованого пішохідного переходу, який позначений дорожньою розміткою 1.14.1 ПДР «Зебра», дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 ПДР «Пішохідний перехід» та розташований на ділянці вул. Промислової поблизу АЗС «МОТТО» (м.Чорноморськ, вул.Перемоги, будинок № 15-т), водій ОСОБА_6 , маючи об'єктивну та реальну можливість недопущення дорожньо-транспортної події, діючи з необережності та в порушення вимог п.п.1.5, 2.3 «б», 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху України, якими передбачено:
п.1.5 - Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3 - Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування ним у дорозі;
п.18.1 - Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека;
п.18.4 - Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, проявляючи злочинну самовпевненість, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу не приділив належної уваги зміні дорожньої обстановки, а саме тому, що в попутному з ним напрямку попереду в правій смузі рухається невстановлений мікроавтобус зі швидкістю приблизно 40 км/год., яка була меншою за швидкість його автомобіля «TOYOTA CARINA», внаслідок чого він поступово випереджав вказаний мікроавтобус, але останній обмежував йому оглядовість пішохідного переходу. При цьому, водій ОСОБА_6 заздалегідь не зменшив швидкість керованого ним транспортного засобу та не обрав такий швидкісний режим руху, який би забезпечив контроль над дорожньою обстановкою, у тому числі прогнозування можливої появи на пішохідному переході пішоходів, не переконався, що на пішохідному переході немає пішоходів, продовжував рух в постійному швидкісному режимі, внаслідок чого позбавив себе можливості своєчасного виявлення пішохода ОСОБА_7 , який перетинав проїзну частину по пішохідному переходу справа-наліво відносно його напрямку руху в темпі спокійного кроку, внаслідок чого скоїв наїзд передньою правою частиною кузову автомобіля «TOYOTA CARINA» на лівий бік пішохода ОСОБА_7 .
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_7 спричинені наступні тілесні ушкодження: закриті уламкові переломи II-VIII-го лівих ребер, що ускладнилися накопиченням крові (до 300.0 мл) та повітря (до 1200 мл) в лівій плевральній порожнині; розрив лівого ключично-акроміального зчленування; забійна рана голови.
Всі вищевказані ушкодження складають єдиний морфологічний комплекс, оцінюються разом та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля «TOYOTA CARINA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_6 при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебував пішохід, був повинен зменшити швидкість руху керованого автомобіля, а при необхідності зупинитися, для того щоб дати дорогу пішоходу, для якого могла бути створена перешкода чи небезпека, тобто діяти відповідно до вимог п.18.1 Правил дорожнього руху.
В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля «TOYOTA CARINA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , з технічної точки зору, мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_5 шляхом зниження швидкості руху аж до зупинки, що регламентовано вимогами п.18.1 Правил дорожнього руху України.
В даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля «TOYOTA CARINA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , з технічної точки зору, не відповідали вимогам п.18.1 Правил дорожнього руху України та перебували у причинному зв'язку з настанням даної події.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнав себе винним у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, не оспорював фактичні обставини та показав суду, що 27 вересня 2019 року він, керуючи автомобілем « Toyota», рухаючись по вул.Промисловій, в м.Чорноморську, під час об'їзду мікроавтобуса, який зупинився перед пішохідним переходом, не впорався із керуванням та наїхав на потерпілого, який йшов по пішохідному переходу.
Дослідивши докази, суд доходить таких висновків.
Винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, крім його показів, підтверджується дослідженими судом доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_5 показав суду, що 27 вересня 2019 року, під час його переходу через пішохідний перехід, його збив автомобіль. Отямився він в лікарні.
Винуватість обвинуваченого підтверджується також дослідженими судом матеріалами кримінального провадження:
витягом з ЄРДР (а.с.53, 54-55 - рапорт);
протоколом огляду ДТП (а.с.56-62);
висновком експерта №2676 від 11 листопада 2019 року (а.с.34-36), відповідно до якого у ОСОБА_5 були виявлені наступні тілесні ушкодження: закриті уламкові переломи II-VIII-го лівих ребер, що ускладнилися накопиченням крові (до 300.0 мл) та повітря (до 1200 мл) в лівій плевральній порожнині; розрив лівого ключично-акроміального зчленування; забійна рана голови. Вказані ушкодження спричиненні дією тупих твердих предметів, якими могли бути частини кузова автомобіля та дорожнє покриття в умовах ДТП. Враховуючи дані медичної документації слід вважати, що ушкодження могли бути спричиненні 27.09.2019 р. Всі вищезазначені ушкодження, складають єдиний морфологічний комплекс і оцінюються разом з п.2.1.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», (1995 р.), та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм безпеки для життя;
висновком експерта №19-6470 від 13 листопада 2019 року (а.с.37-40) відповідно до якого в даній дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля «TOYOTA CARINA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_6 при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебував пішохід, був повинен зменшити швидкість руху керованого автомобіля, а при необхідності зупинитися, для того щоб дати дорогу пішоходу, для якого могла бути створена перешкода чи небезпека, тобто діяти відповідно до вимог п.18.1 Правил дорожнього руху. В даній дорожньо-транспортній ситцації водій автомобіля «TOYOTA CARINA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , з технічної точки зору, мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_5 шляхом зниження швидкості руху аж до зупинки, що регламентовано вимогами п.18.1 Правил дорожнього руху України. В даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля «TOYOTA CARINA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , з технічної точки зору, не відповідали вимогам п.18.1 Правил дорожнього руху України, та перебували у причинному зв'язку з настанням даної події;
копіями посвідчення водія на ОСОБА_6 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіля «TOYOTA CARINA», реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.44);
Таким чином, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України, а саме - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Дослідивши дані про особу обвинуваченого, суд встановив, що він раніше не судимий (а.с.46), за місцем мешкання характеризується як особа, щодо якої скарг не надходило (а.с.51), одружений, пенсіонер, має на утриманні особу з інвалідністю 2 групи, не працює, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває (а.с.48-49).
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття, сприяння досудовому розслідуванню та суду у встановленні істини у справі, добровільне відшкодування завданого збитку (а.с.52).
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Згідно досудової доповіді служби з питань пробації, виправлення обвинуваченого можливе без призначення покарання, пов'язаного із реальним обмеженням чи позбавленням волі (а.с.20-22).
При призначенні обвинуваченому покарання, необхідного та достатнього для його виправлення та попередження нових злочинів, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують його покарання, відсутність обставин, що обтяжують його покарання, та вважає, що йому має бути призначене покарання у виді позбавлення волі без позбавлення права управляти транспортними засобами, оскільки даний вид покарання буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, особа обвинуваченого, його перша судимість, наявність у нього родини та утриманців, висновок органу з питань пробації про можливість його виправлення без реального позбавлення або обмеження волі на певний строк (а.с.20-22), дають суду підстави вважати, що його виправлення та перевиховання можливі без ізоляції від суспільства, у зв'язку із чим відповідно до ст.75 КК України він підлягає звільненню від відбування основного покарання з випробуванням, а також на нього слід покласти обов'язки, передбачені ст.76 КК України, які є необхідні і достатні для його виправлення.
При цьому, призначаючи обвинуваченому покарання без позбавлення права керування транспортними засобами, суд приймає до увагипозицію потерпілого та прокурора щодо можливості призначення обвинуваченому покарання без позбавлення цього права, вік обвинуваченого та наявність у нього на утриманні особи з інвалідністю 2 групи (а.с.63, 64).
Керуючись ст.ст.368-374 КПК України,
Визнати ОСОБА_6 винним у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.
Відповідно до ч.ч.1, 3, 4 ст.75, п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_6 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 1 року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробаціїпро зміну місця проживання, роботи, навчання.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 не обирати.
Речовий доказ (а.с.41): автомобіль - залишити (повернути) обвинуваченому.
Процесуальні витрати у розмірі 3140 грн., пов'язані із залученням експерта (а.с.40), стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Іллічівський міський суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя