Справа № 946/7652/19
Провадження № 2/946/207/20
06 лютого 2020 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі:
головуючого - судді Баннікової Н.В.,
секретарі - Кравченко Є.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ізмаїл цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору кредитна спілка «Придунав'я» про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У жовтні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 71,65 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 20.12.2007 року між КС «Придунав'я» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 20245, згідно якому КС «Придунав'я» надала ОСОБА_2 кредит у сумі 2 980,00 грн. на умовах строковості, зворотності та цільового використання.
Плата за користування кредитом, відповідно до п.3.1, становить 60% річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Відсотки нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом за виключенням дня надання кредиту. Строк дії кредитного договору становить 12 фактичних місяців, від дати отримання боржником кредиту та діє до повного використання зобов'язань відповідачем.
Однак, не зважаючи на прийняті зобов'язання, ОСОБА_2 порушив графік сплати кредиту. Станом на 25.03.2019 року сума заборгованості зі сплати основного боргу за кредитним договором № 20245 від 20.12.2007 року становить 71,65 грн.
30.09.2019 року між КС «Придунав'я» та ОСОБА_1 було укладено договір відступлення права вимоги, згідно якому Цедент в порядку та на умовах, визначених цим Договором передає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цедентові, і стає кредитором за кредитним договором № 20245 від 20.12.2007 року, укладеним між Цедентом і ОСОБА_2 .
Позивач надала заяву у якій остання просить цивільну справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує, а також не заперечує щодо винесення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся у відповідності до ст.128 ЦПК України належним чином, про причину неприбуття не повідомив та не подав відзив, тому суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України за відсутності заперечень до того позивача.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 20.12.2007 року між КС «Придунав'я» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 20245, згідно якому КС «Придунав'я» надала ОСОБА_2 кредит у сумі 2 980,00 грн. Цільове призначення кредиту: На придбання товарів народного споживання. Кредит надано на термін 12 місяців. За користування кредитом позичальник зобов'язався сплатити відсоток у розмірі з розрахунку 60% річних від залишкової суми кредиту (п. п. 1.1, 1.2, 2.1, 3.1) (а.с.4).
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 20245 від 20.12.2007 року, заборгованість зі сплати основного боргу на 25.03.2019 року складає 71,65 грн. (а.с.7-9).
30 вересня 2019 року між КС «Придунав'я» (надалі Цедент) та ОСОБА_1 (надалі Цесіонарій) було укладено договір відступлення права вимоги, згідно якому Цедент в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цедентові, і стає кредитором за кредитним договором № 50245 від 20.12.2007 року (а.с.19).
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами в зобов'язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).
Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов'язанні.
Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов'язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому слід враховувати, що у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні, саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
З положень ст.1054 ЦК України вбачається, що кредитодавцями в кредитних правовідносинах можуть бути банк або інша фінансова установа і цей перелік є вичерпним.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг. Не є фінансовими установами (не мають статусу фінансової установи) незалежні фінансові посередники, що надають послуги з видачі фінансових гарантій в порядку та на умовах, визначених Митним кодексом України.
З наведених норм права вбачається, що фізична особа, у будь-якому статусі, не наділена правом надавати фінансові послуги, оскільки такі надаються лише або спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами, які мають право на здійснення фінансових операцій, та внесені до реєстру фінансових установ, а, отже, відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини 3 статті 512 та статті 1054 ЦК України, оскільки для зобов'язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб'єкт, а саме, кредитор - банк або інша фінансова установа.
Така ж правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №465/646/11.
Згідно ч.6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Таким чином, судом було достовірно встановлено, що договір відступлення права вимоги від 30.09.2019 року, укладений між КС «Придунав'я» та позивачем ОСОБА_1 не може бути підставою для правонаступництва позивачем прав кредитора у зобов'язаннях відповідача перед КС «Придунав'я» за кредитним договором № 20245 від 20.12.2007 року, оскільки у зобов'язаннях, які виникли на підставі кредитного договору, кредитором може бути лише спеціальний суб'єкт - банк або інша фінансова установа, та враховуючи, що інших підстав для виникнення грошового зобов'язання відповідача перед позивачем у позовній заяві не наведено, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, судовий збір у розмірі 768,40 грн. компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 80, 81, 89, 141, 259, 263-268, 354, 355 ЦПК України, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору кредитна спілка «Придунав'я» про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя: Н.В.Баннікова