Справа № 569/1519/20
1-кс/569/652/20
29 січня 2020 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , -
Слідчий Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 звернувся до суду із вищевказаним клопотанням, яке погоджено прокурором Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_3 .
В обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , близько 23 год.00 хв. 26 січня 2020 року шляхом розбиття скла у вхідних дверях магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що за адресою: м. Рівне, вул. Фабрична, 1 Г, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, проникли в середину даного приміщення, звідки таємно викрали товарно - матеріальні цінності на загальну суму 10000 гривень, чим завдали потерпілому ОСОБА_8 майнової шкоди у вказаному розмірі.
Правова кваліфікація кримінальних правопорушень - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в інше приміщення, передбачене ч.3 ст.185 КК України.
Крім того, в ході розслідування кримінального провадження встановлено наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.184 КК України, а саме: є достатні підстави вважати що ОСОБА_4 буде переховуватись від органів досудового розслідування, прокуратури, суду з метою уникнення притягнення його до кримінальної відповідальності, оскільки за вчинення даного злочину останньому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 6 років, ніде офіційно не працевлаштований, а тому не має постійного джерела доходу. Проживає за грошові кошти, отриманні в результаті вчинення крадіжок.
26 січня 2020 року ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
27 січня 2020 року слідчим у кримінальному провадженні за погодженням із прокурором Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
Застосування особистого зобов'язання, особистої поруки, застави та домашнього арешту не зможе запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, тому слідчий просить клопотання задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив суд його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечили щодо клопотання, просили суд відмовити у його задоволенні та обрати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, а саме домашній арешт, оскільки він раніше не судимий, має постійне місце проживання у с. Оженин, Острозького району, Рівненської області, де проживає разом з матірю, отже має міцні соціальні зв'язки. Також визнає свою вину та має намір відшкодувати збитки потерпілому, оскільки знає його особисто. Крім того, уникати слідства і суду чи вчиняти дії пов'язані з тиском на свідків чи потерпілих не буде та не має наміру цього робити, не буде перешкоджати органу досудового розслідування у встановлені істини в його справі.
Заслухавши думку учасників процесу в судовому засіданні, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Встановлено, що Рівненським ВП ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування, по кримінальному провадженні № 12020180010000512 від 27.01.2020р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
О 23 год. 30 хв., 26.01.2020р. ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України
27 січня 2020 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, однак достатніх доказів про існування ризиків, про які зазначає у клопотанні слідчим не надано та не доведено.
Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, щоб обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою - незалежно від того, наскільки коротким він є, - має бути переконливо доведено органами державної влади. Аргументи “за” і “проти” звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному здійсненню провадження, не мають прийматися абстрактно (in abstracto), а повинні підтверджуватися фактичними доказами. Небезпека того, що обвинувачений буде переховуватися, не може оцінюватися виключно за ступенем тяжкості ймовірного покарання. Вона має оцінюватися з урахуванням низки інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або зробити її настільки незначною, що вона не зможе обґрунтовувати досудове тримання під вартою (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі “Бекчієв проти Молдови” (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пп. 56 та 59 з подальшими посиланнями).
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України, обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою є недоцільним.
Слідчий суддя бере до уваги те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місце проживання у АДРЕСА_1 , де проживає разом з матірю, отже має міцні соціальні зв'язки. Також визнає свою вину та має намір відшкодувати збитки потерпілому. Крім того, слідчим не доведено наявність ризику, що підозрюваний ОСОБА_4 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих чи вчиняти інші злочини.
У відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України, щодо підозрюваного слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту. Оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
З урахуванням обставин справи, суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 домашній арешт із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 - цілодобово.
Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваної запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього на строк не більше двох місяців такі обов'язки - прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_4 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заборонити ОСОБА_4 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 - цілодобово.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки: прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Встановити строк дії ухвали до 29 березня 2020 року.
Термін дії обов'язків, визначених в ухвалі встановити до 29 березня 2020 року.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати на виконання слідчому Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 .
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Подача апеляційної скарги не зупиняє дію ухвали суду.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1