Справа №949/1786/19
про забезпечення позову
07 лютого 2020 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого-судді: Оборонової І.В.,
за участю секретаря: Волкодав А.А.,
розглянувши заяву про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державний реєстратор Дубровицької районної державної адміністрації Рівненської області Ющенко Інна Іванівна про визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області про визнання особи такою, що не прийняла спадщину, не проживала за місцем реєстрації на час відкриття спадщини та визнання заповіту недійсним,
В провадженні Дубровицького районного суду Рівненської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державний реєстратор Дубровицької районної державної адміністрації Рівненської області Ющенко Інна Іванівна про визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області про визнання особи такою, що не прийняла спадщину, не проживала за місцем реєстрації на час відкриття спадщини та визнання заповіту недійсним
07 лютого 2020 року від позивача за первісним позовом ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, у якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності: 21165192, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1288436356218 та до набрання чинності рішенням суду у справі №949/1786/19 заборонити відповідачу ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо відчуження, зокрема, щодо укладання правочинів купівлі-продажу, дарування, міни, застави, найму (оренди) житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності: 21165192, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1288436356218.
Заяву про забезпечення позову обгрунтовує тим, що предметом спору по даній справі є визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Сарненське міське бюро технічної інвентаризації» Сарненської міської ради Рівненської області Новака Руслана Васильовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35923531 від 30.06.2017 року, відповідно до якого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, зареєстроване право власності за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності: 21165192, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1288436356218. Однак, є підстави вважати, що даний будинок може бути відчужено на користь третіх осіб, що у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Вивчивши подані матеріали, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Частиною 2 ст.150 ЦПК України визначено, що суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У роз'ясненнях, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", вказано, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до п.10 вказаної Постанови, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Частиною 3 ст.154 ЦПК України визначено, що суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Таким чином, з аналізу вище наведених правових норм вбачається, що застосування зустрічного забезпечення у даній справі є правом, а не обов'язком суду. У той же час, наявність обставин, що визначені ч.3 ст. 154 ЦПК України, які б зобов'язували суд застосовувати зустрічне забезпечення, немає, а тому відповідач ОСОБА_2 у разі не забезпечення даного позову судом, не понесе жодних збитків, які можуть бути спричинені, а відтак, у застосуванні зустрічного забезпечення немає необхідності.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд бере до уваги характер спірних правовідносин, вагомість поданих доказів та виходить з заявлених у цій справі позовних вимог, оскільки невжиття таких заходів може призвести до утруднення чи невиконання можливого рішення суду, що є підставою до забезпечення позову.
Обраний позивачкою спосіб забезпечення позову не призведе до порушення прав відповідачки і не буде порушенням принципу необхідності дотримання збалансованості інтересів сторін.
Виходячи з предмету та підстав позову, характеру спірних правовідносин, суд вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню, в зв'язку з тим, що метою застосування заходу забезпечення позову є досить обґрунтоване припущення, що майно, яке зареєстроване за відповідачкою, на момент розгляду справи може бути відчужене третім особам.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 149-153, 258, 259, 260 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задоволити.
Забезпечити позов шляхом накладення арешту на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності: 21165192, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1288436356218.
Заборонити відповідачу ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 02 червня 2010 року Дубровицьким РВ УМВС України в Рівненській області) до набрання законної сили рішенням суду у справі №949/1786/19 вчиняти будь-які дії щодо відчуження, зокрема, щодо укладання правочинів купівлі-продажу, дарування, міни, застави, найму (оренди) житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності: 21165192, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1288436356218.
Копію ухвали про забезпечення позову надіслати сторонам по справі для відома, а відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління (м.Львів) Міністерства юстиції України (34100, Рівненська область, місто Дубровиця, провулок Макарівський, 1) для виконання.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Суддя: