06 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 911/2624/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,
представників учасників справи:
позивача - фізичної особи -підприємця Оніщенка Вячеслава Григоровича - Онищук В.В. - адвокат (ордер №1012331, свідоцтво КВ №000256),
відповідача - приватного акціонерного товариства «Київобленерго» - Тимошенко О.В.- адвокат (довіреність від 20.12.2019 №544)
розглянув касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Оніщенка Вячеслава Григоровича
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2019 (колегія суддів: Дідиченко М.А. (головуючий), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.)
зі справи № 911/2624/18
за позовом фізичної особи - підприємця Оніщенка Вячеслава Григоровича (далі - Підприємець)
до приватного акціонерного товариства «Київобленерго» (далі - Товариство)
про визнання недійсним протоколу комісії.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Підприємець звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства про визнання недійсним протоколу комісії.
Позовні вимоги обґрунтовані незгодою позивача з протоколом від 15.11.2018 № 036 з розгляду акта від 02.11.2018 №К 037027 про порушення Підприємцем Правил користування електроенергією.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду Київської області від 02.04.2019 зі справи (суддя Саванчук С.О.) позов задоволено; визнано недійсним протокол комісії Товариства Вишгородського районного підрозділу від 15.11.2018 № 036. Стягнуто з Товариства на користь Підприємця 1762,00 грн. витрат зі сплати судового збору.
Рішення місцевого господарського суду у справі мотивовано тим, що: Товариством при складанні акта про порушення від 02.11.2018 №К 037027 не зазначено відомостей про те, що Підприємець не допустив представників енергопостачальної організації на територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів або відмовив у вимірюванні струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність; матеріали справи не містять доказів витребування електропостачальником у споживача паспортних даних струмоприймачів, інформації щодо потужності струмоприймачів для обчислення потужності навантаження напруги та здійснення правильного нарахування недорахованої електроенергії при складанні акта про порушення від 02.11.2018 № К 037027, у зв'язку з чим, з урахуванням вимог пункту 2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562 (далі - Методика), суд першої інстанції зазначив, що відповідачем при складанні розрахунку кількості необлікованої електричної енергії не враховано сумарну максимальну потужність, наявну у споживача, відповідно розрахунок здійснений за невірною формулою та з неправильними вихідними даними. Крім того, місцевим господарським судом зазначено про те, що відповідно до акта контрольного огляду засобів обліку електричної енергії від 07.07.2017 № 185002, живлення на лічильнику № 8522725 відсутнє та зазначено показники - 000011; за актом технічної перевірки розрахункового засобу обліку електричної енергії від 02.11.2018 встановлено та перевірено працездатність обладнання, а саме лічильник № 8522725, та вказано його показники - 000011, отже, з моменту укладення Договору про постачання електричної енергії від 24.07.2017 № 220075163 відповідачем електрична енергія на спірний об'єкт не поставлялася, тому відсутні докази необлікованого використання Підприємцем електричної енергії на спірному об'єкті.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2019 рішення місцевого господарського суду скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в позові. Стягнуто з Підприємця на користь Товариства 2643,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що у вирішенні спору про скасування санкції підлягає встановленню факт вчинення правопорушення, що може бути підставою для застосування такої оперативно-господарської санкції. При цьому суд апеляційної інстанції вказав, що в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції посилався на Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (далі - ПКЕЕ), в той час як вказані Правила втратили чинність з 11.06.2018 відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 N 312, якою затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ). Отже, станом на час складання акта про порушення та на час проведення засідання комісії з розгляду такого акта спірні правовідносини регулювалися ПРРЕЕ. Апеляційний господарський суд, дослідивши здійснений комісією відповідача розрахунок при визначенні обсягу та вартості необлікованої електроенергії, дійшов висновку про те, що відповідачем правильно застосовано формулу 2.4 Методики, із встановленням тривалості роботи обладнання протягом 24 годин на добу, потужності 20 кВт (дозволена до використання потужність), яка зазначена в додатку № 3 до Договору про постачання електричної енергії та коефіцієнту використання струмоприймачів - 0,75, враховуючи незгоду сторони (споживача) та відсутність паспортних даних струмоприймачів. У зв'язку з наведеними обставинами суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсним протоколу від 15.11.2018 № 036 з розгляду акта від 02.11.2018 №К 037027 про порушення правил користування електроенергією. Крім того, апеляційний господарський суд звернув увагу на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 06.02.2019 у справі № 522/12901/17-ц (провадження № 14-503цс18), відповідно до яких Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що вимоги про скасування протоколу засідання комісії щодо розгляду акта про порушення не підлягають судовому розгляду. Обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про скасування протоколу щодо розгляду акта про порушення сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Підприємець у касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить суд касаційної інстанції скасувати постанову апеляційного господарського суду зі справи, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Скаржник, з посиланням на правові позиції, викладені у постановах Вищого господарського суду України, вважає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано підпункт «в» пункту 2.5 Методики для визначення обсягу та вартості електричної енергії, оскільки не враховано, що згідно з Методикою для нарахування потрібно: ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів; недопуск представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів; відмова споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність. При цьому скаржник зазначає, що станом на день перевірки та складання акта про порушення у працівників відповідача існувала фізична можливість провести вимірювання струму навантаження електроустановок споживача при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність; в акті не зафіксовано факту недопуску представників відповідача на територію позивача або факту відмови позивача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність.
Скаржник вважає, що, незважаючи на доведеність правопорушення з боку споживача, а саме відсутність пломби, відповідачем здійснено розрахунок завданих збитків без врахування Методики, зокрема, неправомірно взято для розрахунку дозволену потужність визначену в договорі, у зв'язку з чим безпідставно застосовано підпункт «в» пункту 2.5 Методики.
Крім того, скаржник звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження того, що на момент здійснення відповідачем перевірки та складання акта у позивача взагалі були наявні струмоприймачі.
Доводи інших учасників справи
Товариство у відзиві на касаційну скаргу просило залишити касаційну скаргу без змін, а постанову суду апеляційної інстанції - без задоволення, зазначаючи про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення попередньої судової інстанції.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Товариством (постачальник) та Підприємцем (споживач) укладено договір від 24.07.2017 № 22075163 про постачання електричної енергії (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб його електроустановок з дозволеною потужністю 20 кВт, споживач зобов'язується оплачувати вартість використаної ним електричної енергії та здійснювати інші платежі за умовами цього договору.
Згідно з підпунктом 4.2.3 пункту 4.2 Договору споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недорахованої унаслідок порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562 (далі - Методика), за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільне внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.
Відповідно до підпункту 4.2.7 пункту 4.2 Договору споживач не несе відповідальності перед постачальником відповідно до вимог підпунктів 4.2.1 - 4.2.3 цього Договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або внаслідок дії обставин непереборної сили.
Згідно з пунктом 9.4 Договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2017. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення терміну дії договору жодною стороною не буде письмово заявлено про припинення його дії, або про перегляд його умов.
До вказаного Договору сторонами погоджені додатки: № 1 «Загальна однолінійна схема електропостачання», № 2 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу», № 3 «Режим постачання електричної енергії», № 4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію», № 5 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії», № 6 «Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту споживача про покази приладів обліку», № 7 «Розрахункові засоби обліку та порядок їх експлуатації», №8 «Розрахунок втрат електричної енергії в мережах споживача», № 9 «Відповідальні особи споживача».
Згідно з додатком № 7 до Договору перелік встановлених пломб та відповідальність за збереження пломб вказані в таблиці 7.2 «Перелік встановлених пломб».
У відповідності до переліку встановлених пломб на відповідальність споживача передано пломби: №№ С 36383064, С 36383066, С 3638065, С 36383067. Додаток № 7 до Договору підписаний споживачем, отже, позивач шляхом підписання вказаного додатка до Договору підтвердив отримання на відповідальне зберігання відповідних пломб.
Згідно з актом від 02.11.2018 № 457541 про передачу на відповідальне збереження приладу та пломб, встановлених на ньому, уповноваженим представником енергопостачальної організації передано, а споживачем отримано такі пломби: №№ С 36383065, С 47626384, С 47626385, НІК 1170088, М 12492599.
02.11.2018 уповноваженими представниками відповідача на об'єкті за адресою: м. Вишгород, вул. Квіткова, 15-Д проведено технічну перевірку, за результатом якої виявлено факт порушення підпункту 8 пункту 5.5.5. ПРРЕЕ, а саме: відсутність пломби з відбитками тавр електропостачальної організації, встановленої на місці доступу до безоблікових частин - ввідному дообліковому автоматичному вимикачі, що зазначено в акті про передачу на відповідальне зберігання приладу обліку та пломб, встановлених на ньому.
02.11.2018 у відповідності до пункту 8.2.5 ПРРЕЕ складено акт № К 037027 про виявлене порушення за підписом уповноважених представників сторін, із запереченням споживача щодо вказаного порушення та вимогою останнього провести експертизу для встановлення безоблікового використання електричної енергії.
15.11.2018 на засіданні комісії Товариства з розгляду акта про порушення від 02.11.2018 № К 037027 прийнято рішення щодо нарахування обсягу та вартості електричної енергії відповідно до пункту 2.1.2 Методики, за період 183 дня з 02.05.2018 по 01.11.2018 на суму 168 326,22 грн., що оформлено протоколом від 15.11.2018 № 036.
Незгода позивача з протоколом від 15.11.2018 № 036 з розгляду акта від 02.11.2018 № К 037027 про порушення правил користування електроенергією стала підставою для звернення з даним позовом до суду.
4. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Закон України "Про ринок електричної енергії" (в редакції, чинній на момент проведення перевірки та складання за її результатами акта про порушення):
частини перша та сьома статті 56:
- постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.
частина третя статті 58:
- споживач зобов'язаний: сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; 2) надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; 3) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; 4) врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу;
частини перша, друга статті 77:
- учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом;
- правопорушеннями на ринку електричної енергії зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Цивільний кодекс України (далі - ЦК України):
стаття 15:
- кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання;
- кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства;
частини перша та друга статті 16:
- кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу;
- способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб;
- суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
стаття 714:
- за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Господарський кодекс України (далі - ГК України):
частина перша, друга статті 20:
- Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів;
- кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ):
пункт 1.1.1:
- ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами;
- учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби;
- ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку;
пункт 2.3.4:
- відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені;
підпункт 8 пункту 5.5.5:
- споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування;
пункт 8.2.4:
- у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та /або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором;
пункт 8.2.5:
- у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.
У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб;
пункт 8.2.6:
- на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків;
пункт 4.26:
- якщо споживач не оплатив виставлений платіжний документ або оплатив його із запізненням або якщо він перебуває у стані ліквідації чи реорганізації та згідно з планом реорганізації готується до ліквідації, електропостачальник та оператор системи мають право звернутися до споживача з вимогою здійснювати попередню оплату в сумі середньомісячного платежу, встановити більш короткий розрахунковий період або звернутися з вимогою щодо надання гарантій належного виконання договірних зобов'язань, а споживач має задовольнити таку вимогу. Якщо споживач не оплатив остаточний рахунок за спожиту електричну енергію, ні електропостачальник, ні оператор системи не обмежуються у своїх правах щодо припинення електропостачання або розподілу (передачі) електричної енергії такому споживачу відповідно до цих Правил.
Методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, яка затверджена постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562 (далі - Методика):
підпункт 2 пункту 2.1:
- Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ: пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів;
- у разі незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб та/або приладів обліку факт пошкодження установлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства. До отримання енергопостачальною компанією результатів експертизи Методика не застосовується;
пункт 2.4:
- у разі виявлення у споживача порушень ПКЕЕ, зазначених у підпунктах 1 - 4, 6 пункту 2.1 Методики, та за умови наявності договору про постачання електричної енергії для потреб струмоприймачів (електроустановок), щодо яких виявлено порушення (далі - Договір), зазначених у підпункті 5 пункту 2.1 Методики, сума до сплати має бути зменшена на величину вартості електричної енергії відповідно до виставлених споживачу за період порушення рахунків за точкою (точками) обліку, на якій (яких) було виявлено порушення. У разі, коли вартість електричної енергії відповідно до виставлених за період порушення рахунків за точкою (точками) обліку, на якій (яких) було виявлено порушення, менша вартості електричної енергії, оплаченої за період порушення, сума до сплати має бути зменшена на величину вартості оплаченої електричної енергії. В інших випадках споживачу виписується рахунок на всю розраховану суму;
пункт 2.5:
- у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2.1 цієї Методики, крім виявлення випадків фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (Wдоб, кВт·год) визначається за формулою W доб = P · t доб · K в (2.4),
де: P - потужність (кВт), визначена як:
а) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в Договорі);
б) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних всіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення ПКЕЕ, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в Договорі);
в) дозволена потужність для даної точки обліку, зазначена в Договорі (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів "а" або "б" цього пункту, перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність);
t доб - тривалість роботи обладнання протягом доби (год.), що становить:
при однозмінній роботі споживача - t = 8;
при двозмінній роботі споживача - t = 16;
при тризмінній роботі споживача - t = 24;
при інших режимах роботи визначається на підставі Договору;
K в (K в.i) - коефіцієнт використання струмоприймачів (додаток 1, пункт 2.5);
- за умови згоди сторін коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним K в = 0,5. У разі недосягнення такої згоди та за умови недопуску споживачем представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для складення переліку струмоприймачів, про що має бути зазначено в акті про порушення, коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним K в = 0,75.
Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України, в редакції, чинній станом на час розгляду справи судами попередніх інстанцій):
частина перша статті 2:
- завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави;
частина друга статті 4:
- юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням;
стаття 5:
- здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону;
частини перша-третя статті 13:
- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;
- учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом;
- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом;
частина перша статті 73:
- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;
частина перша статті 74:
- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх, зокрема, вимог;
частина перша статті 76:
- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;
частина перша статті 77:
- обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування;
ГПК України (в редакції, чинній станом на час касаційного перегляду):
частини перша та друга статті 300:
- переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права;
- суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази;
пункт 1 частини першої статті 308:
- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;
частина перша статті 309:
- суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
5. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Пунктами 8.2.6, 8.2.7 ПРРЕЕ (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.
Пунктом 4.26 ПРРЕЕ встановлено, що якщо споживач не оплатив виставлений платіжний документ або оплатив його із запізненням, електропостачальник та оператор системи мають право звернутися до споживача з вимогою здійснювати попередню оплату в сумі середньомісячного платежу, встановити більш короткий розрахунковий період або звернутися з вимогою щодо надання гарантій належного виконання договірних зобов'язань, а споживач має задовольнити таку вимогу. Якщо споживач не оплатив остаточний рахунок за спожиту електричну енергію, ні електропостачальник, ні оператор системи не обмежуються у своїх правах щодо припинення електропостачання або розподілу (передачі) електричної енергії такому споживачу відповідно до цих Правил.
Рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ безпосередньо впливає на права та обов'язки відповідного суб'єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача, у зв'язку з чим вимога про скасування такого рішення комісії є способом захисту прав та інтересів, установлених законом (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.07.2019 зі справи № 904/3918/18).
При цьому вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ, має розглядатися як вимога про визнання повністю або частково недійсним акта постачальника електричної енергії відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 зі справи № 910/17955/17).
Таке нарахування є платою за поставлену електричну енергію і здійснюється на підставі договору (підпункт 4.2.3 пункту 4.2 договору). Розмір нарахування за недовраховану електроенергію визначається згідно з ПРРЕЕ та відповідно до Методики за встановленими нею формулами.
У справі, яка розглядається, судами встановлено, що відповідно до підпункту 4.2.3 пункту 4.2 Договору споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недорахованої унаслідок порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562 (далі - Методика), за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільне внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.
Відповідно до пункту 2.3.4 ПРРЕЕ відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Згідно з пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.
Відповідно до пункту 8.2.4 ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж, розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.
Відповідачем за результатами технічної перевірки об'єкту позивача виявлено факт порушення підпункту 8 пункту 5.5.5. ПРРЕЕ, а саме: відсутність пломби з відбитками тавр електропостачальної організації, встановленої на місці доступу до безоблікових частин - ввідному дообліковому автоматичному вимикачі (про що зазначено в акті про передачу на відповідальне зберігання приладу обліку та пломб встановлених на ньому).
Відповідно до пункту 8.2.5 ПРРЕЕ 02.11.2018 складено акт № К 037027 про виявлене порушення за підписом уповноважених представників сторін із запереченням позивача щодо вказаного порушення та вимогою провести експертизу для встановлення безоблікового використання електричної енергії.
Комісією Товариства розглянуто акт про порушення № К 037027, за результатом розгляду якого прийнято рішення, яке оформлене протоколом від 15.11.2018 №036.
Згідно з протоколом засідання комісії від 15.11.2018 розрахунок суми боргу вирішено провести у відповідності до пункту 2.1.2 за формулою 2.4 Методики. При здійснені розрахунку недоврахованої електроенергії відповідачем застосовано потужність відповідно до підпункту "в" пункту 2.5 Методики, а саме: дозволена потужність для даної точки обліку, яка зазначена в Договорі, в даному випадку додатку № 3 до Договору про постачання електричної енергії.
Відповідно до розрахунку, здійсненого Товариством, застосовано показник потужності (кВт) згідно з підпунктом "в" (дозволена потужність для даної точки обліку, зазначена в Договорі), а саме - 20 кВт, який визначений сторонами в Договорі та у додатку №3 до Договору.
Апеляційним господарським судом встановлено, що підставою для застосування наведеного показника потужності стало ненадання Підприємцем паспортних даних усіх струмоприймачів, а також те, що на момент перевірки не було можливості провести заміри при максимальному навантаженні.
Вказані обставини наведені в пунктах 3 та 5 акта про порушення від 02.11.2018 № К 037027, який підписаний Підприємцем (із зазначенням про заперечення споживача щодо порушення). Спростувань (зауважень) Підприємця по суті виявленого порушення в акті не зазначено. В запереченнях від 15.11.2018 на акт про порушення позивач зазначав про те, що споживачем не було здійснено підключення лічильника для подальшого користування електричною енергією за Договором, а також про необхідність проведення експертного дослідження. Комісією Товариства розглянуті зазначені заперечення позивача та прийнято рішення про нарахування недорахованої електричної енергії, виходячи з дозволеної потужності згідно з умовами Договору.
Підприємець у касаційній скарзі зазначає про те, що незважаючи на доведеність правопорушення з боку споживача, а саме відсутність пломби, відповідачем здійснено розрахунок завданих збитків без врахування Методики, зокрема, неправомірно взято для розрахунку дозволену потужність, визначену в Договорі, у зв'язку з чим безпідставно застосовано підпункт «в» пункту 2.5 Методики.
Щодо вказаних аргументів скаржника Верховний Суд зазначає таке.
Безумовною підставою для застосування підпункту "в" пункту 2.5 Методики для проведення розрахунку є ненадання інформації споживачем щодо паспортних даних струмоприймачів, відмова споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність.
Як встановлено апеляційним господарським судом, згідно з актом про порушення від 02.11.2018 № К 037027 в пункті 3 зазначено про неможливість провести заміри при максимальному навантаженні, а пункт 5 містить відомості про те, що перелік струмоприймачів та час їх роботи споживачем не надано, що є достатнім для реалізації підпункту "в" пункту 2.5 Методики.
Враховуючи принцип змагальності та обов'язковості встановлення судами обставин, що входять до предмета доказування, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Отже, заперечуючи факт ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів та факт відмови останнього від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність, саме споживач повинен надати суду докази, що підтверджують такі зворотні обставини (у даному випадку - докази на підтвердження допуску до вимірювання струму та/або надання споживачем таких паспортних даних і їх неправомірне неврахування відповідачем у розрахунку постачальником електроенергії). Водночас матеріалами справи не підтверджено подання позивачем таких доказів, як і не встановлено неврахування їх судом у розгляді справи. Відповідно, Верховний Суд відхиляє зазначений аргумент скаржника як необґрунтований.
Таким чином, апеляційний господарський суд, дослідивши здійснений комісією Товариства розрахунок при визначенні обсягу та вартості необлікованої електроенергії, дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачем правильно застосовано формулу 2.4 Методики із встановленням тривалості роботи обладнання протягом 24 годин на добу, потужності 20 кВт (дозволена до використання потужність), яка зазначена в додатку № 3 до Договору та коефіцієнту використання струмоприймачів - 0,75, враховуючи незгоду сторони (споживача) та відсутність паспортних даних струмоприймачів.
Суд не бере до уваги посилання скаржника в обґрунтування своїх заперечень на правові позиції, викладені у постановах Вищого господарського суду України, оскільки за змістом частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду, тоді як постанови Вищого господарського суду України не є джерелом правозастосовчої практики в розумінні цієї правової норми.
Водночас посилання суду апеляційної інстанції на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 06.02.2019 у справі № 522/12901/17-ц (провадження № 14-503цс18), як і на те, що обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про скасування протоколу щодо розгляду акта про порушення сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права, Суд вважає помилковими, з огляду на різні фактичні обставини у справі № 522/12901/17-ц та у справі № 911/2624/18, різний суб'єктний склад, суть правовідносин, різне їх правове регулювання, що виключає як їх подібність, так і підстави для застосування до спірних правовідносин правового висновку, який викладений у згаданій постанові Великої Палати Верховного Суду. Так, рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ, безпосередньо впливає на права і обов'язки відповідного суб'єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача. Проте, зазначене помилкове посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/12901/17-ц, висновки якої не є релевантними до спірних правовідносин, не вплинуло на правильність рішення суду апеляційної інстанції про відмову в позові по суті спору.
Помилкова кваліфікація судом апеляційної інстанції нарахування вартості недоврахованої електричної енергії як оперативно - господарської санкції, без урахування того, що одностороннє визначення однією стороною господарського зобов'язання розміру боргу іншої сторони не відповідає суті оперативно -господарської санкції (статті 235 - 237 Господарського кодексу України), а є актом ненормативного характеру в розумінні частини другої статті 20 Господарського кодексу України, не вплинула на правильність прийнятого судом апеляційної інстанції рішення по суті спору.
Доводи, викладені у відзиві Товариства на касаційну скаргу ґрунтуються на обставинах, встановлених у розгляді справи судом попередньої інстанції, та відповідають нормам матеріального і процесуального права.
Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Підприємця залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін як таке, що відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права.
Судові витрати
Понесені скаржником у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд
Постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2019 зі справи № 911/2624/18 залишити без змін, а касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Оніщенка Вячеслава Григоровича - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Колос
Суддя І. Булгакова
Суддя В. Селіваненко