Ухвала від 06.02.2020 по справі 923/1804/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

06 лютого 2020 року м.Херсон Справа № 923/1804/14 (923/126/20)

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г., розглянувши справу за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1

до Відповідача:Акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" 73003, м. Херсон, вул. А. Макарова, буд. 203 Код за ЄДРПОУ: 32702078

про стягнення заробітної плати

в межах справи про банкрутство за заявою Кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю "Метизний завод "Шплінт.УА" (місцезнаходження - м. Кам'янське (раніше Дніпродзержинськ), 3-й Баглійський провулок, буд. 1-Ж, код ЄДРПОУ 36826164)

до Боржника: Акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" (місцезнаходження - м. Херсон, вул. Адмірала Макарова, 203, код ЄДРПОУ 32702078)

встановив :

В провадженні Господарського суду Херсонської області перебуває справа № 923/1804/14 про банкрутство за заявою Кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю "Метизний завод "Шплінт.УА" (місцезнаходження - м. Кам'янське (раніше Дніпродзержинськ), 3-й Баглійський провулок, буд. 1-Ж, код ЄДРПОУ 36826164)

до Боржника: Акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" (місцезнаходження - м. Херсон, вул. Адмірала Макарова, 203, код ЄДРПОУ 32702078)

05.02.2020р.до суду надійшла заява працівника боржника ОСОБА_1 про стягнення боргу в сумі 128 295,20 грн. До позовної заяви позивачем надані докази на обґрунтування позовних вимог, від сплати судового збору позивач звільнений відповідно до Закону України "Про судовий збір".

Позивач ОСОБА_1 повідомив, що з грудня 2016 року по теперішній час працює в АТ «Таврійська будівельна компанія».

Починаючи з березня 2019 року заробітну плату позивачеві вчасно не виплачували зокрема за березень 2019 року ОСОБА_1 отримав заробітну плату лише 31 травня 2019 року, за період з квітня 2019 року по липень 2019 року заробітна плата до цього часу не отримана.

У зв'язку із тим, що на підприємстві розрахункові листки не видаються, розмір заробітної плати підтверджується відомістю щодо нарахування, наданою Головним управлінням Пенсійного фонду України у Херсонській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ст.110 КЗпП України та ст. 30 Закону України «Про оплату праці» при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплат.

Положенням ч. 1 ст. 115 КЗпП України та ст.24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникові регулярно в робочі дні, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата

З відомості, наданої Головним управлінням Пенсійного фонду України у Херсонській області, вбачається, що позивачеві за квітень 2019 року нараховано, але не виплачено 9811,54 грн., за травень 2019р. - 11834,80 грн., за червень 2019р. - 20439,64 грн., а всього за зазначений період утворилася сума заборгованості в розмірі 42085,98 грн..

Позивач наголошує, що статтею 34 Закону України «Про оплату праці» визначено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Статтею 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та пунктом 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 року визначено, що ума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Відповідно до зведеної таблиці індексів споживчих цін за останні роки, опубліковані Держкомстатом, та яка додана до позовної заяви, вбачається, що компенсація ОСОБА_1 втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати за березень 2019 року становить 180,47 грн. (обґрунтований розрахунок зазначеної суми додається), сума компенсації за період з квітня 2019 року по липень 2019 року не виплачується у зв'язку із тим, що індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком, не перевищує 100 %.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про оплату праці» трудові спори з питань оплати праці розглядаються і вирішуються згідно з законодавством про трудові спори.

Пунктом 1 частини 1 статті 232 КЗпП України визначено, що безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами працівників підприємств, установ, організацій, де комісії по трудових спорах не обираються.

Згідно із ч. 2 ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Оскільки відповідачем порушено трудове законодавство щодо оплати праці позивачеві ОСОБА_1 , заробітна плата нараховується, проте вчасно не виплачується, у зв'язку із чим утворилася заборгованість по виплаті заробітної плати та компенсації за затримку у її виплаті, тому позивач вимушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права, яке іншим чином відновити неможливо.

При подачі позовної заяви позивачем судові витрати не понесені та будь-яких витрат у зв'язку із розглядом вказаної справи позивач нести не буде.

Крім того, позивач підтверджує, що ним не подано до цього або до іншого суду позов до цього ж відповідача з цим самим предметом та тими самими підставами.

Щодо подання доказів, позивач повідомив суд, що оригінали документів, які подані в копіях, в оригіналі знаходяться у позивача та будуть надані у судове засідання. Інші докази подати до суду позивач не має змоги у зв'язку із відмовою відповідача у їх наданні та у зв'язку із чим було направлено адвокатський запит про їх витребування (копія запиту додається).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2,4, 162, 164 ГПК України, ст.ст. 21, ПО, 115, 232, 233 КЗпП України, ст.ст. 24, 30, 32, 34 Закону України «Про оплату праці», Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв язку з порушенням термінів їх виплати, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 року, позивач просить стягнути з АТ «Таврійська будівельна компанія» нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з квітня 2019 року по липень 2019 року в загальному розмірі 42085,98 грн., компенсації втрати частини заробітної плати за березень 2019 року в сумі 180,47 грн., а всього стягнути 42266,45 грн., з відрахуванням з цієї суми податків, зборів та обов'язкових платежів, витрати у справі покласти на відповідача.

Суд зазначає, що позовна заява та додані до неї документи відповідають вимогам положень ст.ст.162, 163, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), та вона подана з додержанням встановлених, зокрема, ст.ст.20, 27 цього ж Кодексу правил юрисдикції суду, у зв'язку з чим наявні підстави для відкриття провадження у справі.

Щодо визначення порядку провадження

Відповідно до ч.1 ст.12 ГПК України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження або позовного провадження (загального або спрощеного). Згідно з ч.1 ст.247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, визначення яким надане в ч.5 ст.12 ГПК України. Такими, з урахуванням приписів ч.7 ст.12 ГПК України, є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за станом на 01 січня календарного року, в якому подано відповідну заяву (тобто, на даний час 210 200 грн).

Оскільки ціна позову є меншою ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та у відповідності до ч.1 ст.247 та ч.7 ст.250 ГПК України справа підлягає розгляду виключно у порядку спрощеного провадження. Відповідне клопотання подано позивачем разом з позовом.

Відповідно до ч.5 ст.252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням сторони або з власної ініціативи суду розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч.6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно з п. 8 ч.1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

У ч.9 ст.30 ГПК України визначено, що справи, передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.

Зазначені вище норми кореспондуються з положеннями ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства , відповідно до якої провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Згідно ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.176, 247, 232 - 235, 250, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

3. Звернути увагу учасників справи на те, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими ГПК України для розгляду справ в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 ГПК України.

4. Встановити відповідачу акціонерному товариству "Таврійська будівельна компанія" строк для подання заяви з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження - не пізніше 5 днів з дня вручення даної ухвали.

5. Встановити відповідачу акціонерному товариству "Таврійська будівельна компанія" строк для подання відзиву на позов - не пізніше 15 днів з дня отримання даної ухвали.

6. Встановити позивачу строк для подачі відповіді на відзив - не пізніше 10 днів з дня отримання відзиву відповідача.

7. Направити копію даної ухвали учасникам справи до відома.

8. Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі на офіційному веб-порталі "Судова влада України" в мережі Інтернет за наступною веб-адресою: ks.arbitr.gov.ua/sud5024

Ухвала набирає чинності з моменту її прийняття та оскарженню поза межами судового рішення, прийнятого за результатами розгляду справи, не підлягає.

Суддя Пінтеліна Т.Г.