06 лютого 2020 року м. ТернопільСправа № 921/88/20
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гирили І.М.
розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бігма" б/н від 03.02.2020 (вх. №855 від 04.02.2020) про забезпечення позову у справі №921/88/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бігма", вул. Бродівська, 44, м Тернопіль, 46001
до відповідача Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5, м Тернопіль, 46000
про скасування запису про право власності та витребування майна із чужого незаконного володіння
Без виклику повноважних представників
Встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бігма", м. Тернопіль звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача - Тернопільської міської ради, м. Тернопіль, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача визначено Приватне мале підприємство "Лотос", м. Теребовля, Тернопільська область, про скасування запису №32842810 про реєстрацію права власності за Тернопільською міською радою на земельну ділянку кадастровий номер 6110100000:03:001:0316 площею 0,05 га, вчинений на підставі рішення реєстратора Тернопільської міської ради Легінь О.М. від 16.08.2019 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 48265069 від 16.08.2019 (номер запису 32842810) від 09.08.2019 та витребування з чужого незаконного володіння Тернопільської міської ради земельної ділянки кадастровий номер 6110100000:03:001:0316 площею 0,05 га, зареєстрованої на праві власності на підставі рішення реєстратора Тернопільської міської ради Легінь О.М. від 16.08.2019 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 48265069 від 16.08.2019 (номер запису 32842810) від 09.08.2019 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бігма".
Підставою позову визначено незаконне заволодіння відповідачем частиною земельної ділянки, яка належить позивачу на підставі чинного Договору купівлі-продажу та Державного акту. Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст. ст. 387, 388 ЦК України та ст. ст. 78, 82, 126 Земельного кодексу України, в редакції чинній на дату видачі державного акту.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2020, головуючим суддею для розгляду справи №921/88/20 про скасування запису про право власності та витребування майна із чужого незаконного володіння визначено суддю Гирилу І.М.
Окрім того, одночасно із зазначеним вище позовом ТзОВ "Бігма" подано заяву б/н від 03.02.2020 про забезпечення позову шляхом заборони Тернопільській міській раді вчиняти будь-які дії щодо прийняття рішень та відчуження на користь третіх осіб земельної ділянки кадастровий номер 6110100000:03:001:0316 площею 0,05 га за адресою: вул. Бродівська, 44 та здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо переходу прав на вказане майно до вирішення спору по суті.
В обґрунтування свої заяви заявник вказує, що:
31.01.2001 Тернопільська міська рада прийняла рішення №111 "Про вилучення та надання в користування земельних ділянок", згідно з яким вилучила з користування ВАТ "Ватра" земельну ділянку площею 0,08697 га за адресою: вул. Бродівська, 44, м. Тернопіль, враховуючи письмову згоду землекористувача, та надала в оренду ТзОВ "Бігма" строком на 25 років для обслуговування викуплених адміністративно-виробничих приміщень за вказаною адресою земельні ділянки площею: 0,1411 га; 0,6507 га та 0,0779 га.
Рішенням 20 сесії 3 скликання Тернопільської міської ради від 28.02.2002 передано у власність ТзОВ "Бігма" земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,1887 га по вул. Бродівська, 44, м. Тернопіль.
28.03.2002, на підставі зазначеного рішення, між Тернопільською міською радою та ТзОВ "Бігма" був укладений Договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1887 кв.м, за адресою: вул. Бродівська, 44, м. Тернопіль.
03.07.2002 Тернопільською міською радою було видано ТзОВ "Бігма" Державний акт про право власності на землю серії ТР №042067 з описом меж земельних ділянок (ділянка №1 площею 0,1411 га та ділянка №2 площею 0,0476 га).
Будучи власником зазначених вище земельних ділянок, ТзОВ "Бігма" використовувала їх у власній господарській діяльності, в т.ч. шляхом передання її частини та частини приміщень в оренду ПМП "Лотос".
06.06.2019 Тернопільська міська рада прийняла рішення "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0500 га за адресою: вул. Бродівська, 44, м. Тернопіль ПМП "Лотос".
16.08.2019 реєстратором Тернопільської міської ради Легінь О.М. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 48265069 від 16.08.2019 та здійснена реєстрація права власності (номер запису 32842810) від 09.08.2019 за Тернопільською міською радою на земельну ділянку кадастровий номер 6110100000:03:001:0316 площею 0,05 га.
07.08.2019 вказана земельна ділянка була передана в користування ПМП "Лотос".
Заявник стверджує, що Тернопільська міська рада, виступивши у 2002 році продавцем земельної ділянки площею 0,1887 га по вул. Бродівська, 44, м. Тернопіль на користь ТОВ "Бігма", без відома та волі останнього, користуючись відсутністю в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно даних про реєстрацію такого права за ТОВ "Бігма", не перевіривши в установленому законом порядку наявності прав інших осіб на майно, зареєструвала за собою земельну ділянку кадастровий номер 6110100000:03:001:0316 площею 0,05 га, яка є складовою належної ТОВ "Бігма" земельної ділянки площею 0,1887 га по вул. Бродівська, 44, м. Тернопіль, право власності на яку підтверджується Державним актом.
Зазначає, що у відповіді за №14314/05-Ф від 19.11.2019, на поданий в інтересах ТОВ "Бігма" адвокатський запит за №13/11, Тернопільська міська рада повідомила, що рішення про скасування (внесення змін) до рішення 20 сесії 3 скликання Тернопільської міської ради від 28.02.2002 та про скасування державного акту на право власності на землю серії ТР №042067 від 03.07.2002 не приймались.
Поряд із цим, 23.01.2020 Тернопільською міською радою прийнято рішення про надання ТОВ "Лотос" дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки для обслуговування будівлі за адресою: вул. Бродівська, 44, м. Тернопіль, з метою продажу вказаної вище земельної ділянки ТОВ "Лотос".
Наведені вище обставини, на думку заявника, свідчать про існування очевидної небезпеки вчинення відповідачем дій щодо переходу права власності на належну ТОВ "Бігма" земельну ділянку, а тому наявні всі підстави для застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу та будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо прийняття рішень та відчуження на користь третіх осіб земельної ділянки кадастровий номер 6110100000:03:001:0316 за адресою: вул. Бродівська, 44, м. Тернопіль та здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо переходу прав на вказане майно. Вважає, що задоволення заяви про забезпечення позову у вказаний вище спосіб, зважаючи на предмет позовних вимог, є співмірним, справедливим та ефективним заходом забезпечення позову, який не може завдати відповідачу матеріальних збитків, оскільки спрямований на збереження майна та попередження дій відповідача щодо його відчуження.
Оцінюючи обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття визначених ним заходів забезпечення позову про скасування запису про право власності та витребування майна із чужого незаконного володіння, господарський суд відзначає наступне:
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є дослідження таких підстав вжиття заходів до забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.
Поряд із цим заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав і законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Зважаючи на наведені вище норми процесуального законодавства, беручи до уваги визначений заявником предмет позовних вимог, суд вважає, що виправданим, адекватним та співмірним заходом забезпечення позову в даному випадку може бути заборона Тернопільській міській раді вчиняти будь-які дії щодо прийняття рішень та відчуження на користь третіх осіб спірної земельної ділянки.
Разом із тим, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з позовом про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ч. ч. 1-2 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
В силу ч. 1 ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Системний аналіз положень ст. ст. 13, 74, 80 ГПК України свідчить про те, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Таким чином, зважаючи на визначений позивачем предмет позову, суд вважає, що підставою для застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони Тернопільській міській раді вчиняти будь-які дії щодо прийняття рішень та відчуження на користь третіх осіб спірної земельної ділянки може бути лише доведеність належними та допустимими доказами обставин, які беззаперечно свідчать про вчинення міською радою дій саме щодо частини земельної ділянки, право власності на яку належить ТзОВ "Бігма" згідно Державного акту серії ТР №042067 від 03.07.2002. На думку суду, лише наявність вказаних доказів може свідчити про реальну ймовірність порушення права власності позивача.
Всупереч зазначених приписів чинного процесуального законодавства, до позовних матеріалів не додано беззаперечних доказів, які б підтверджували доводи заявника про те, що земельна ділянка кадастровий номер 6110100000:03:001:0316 площею 0,05 га, яка розташована за адресою: вул. Бродівська, 44, м. Тернопіль є частиною земельної ділянки, право власності на яку належить ТОВ "Бігма".
Зокрема, як вже зазначалось вище, звертаючись із завою про забезпечення позову щодо зазначеної вище земельної ділянки, заявник стверджує, що остання входить до складу земельної ділянки площею 0,1887 га по вул. Бродівська, 44, м. Тернопіль, право власності на яку він набув на підставі рішення Тернопільської міської ради від 28.02.2002, Договору купівлі-продажу від 28.03.2002 та згідно Державного акту серії ТР №042067, виданого Тернопільською міською радою 03.07.2002.
З наявної в матеріалах справи копії Державного акту серії ТР №042067 від 03.07.2002 вбачається, що передана ТзОВ "Бігма" земельна ділянка несільськогосподарського призначення площею 0,1887 га знаходиться по вул. Бродівська, 44 у м. Тернополі та складається з двох земельних ділянок площею 0,1411 га та 0,0476 га. Поряд із цим, відомості про кадастровий номер зазначених земельних ділянок, які б дозволяли суду однозначно ідентифікувати останні із спірною земельною ділянкою відсутні. Конфігурація визначених у Акті земельних ділянок та конфігурація спірної земельної ділянки, яка відображена у долучених до позову планах розташування земельної ділянки, що передається в оренду ПМП "Лотос", як і відображені у вказаних документах відомості про суміжних землекористувачів, позбавляють суд можливості встановити належність спірної земельної ділянки до земельних ділянок, право власності на які належить заявнику.
Визначені у Державному акті межі, зокрема земельної ділянки №2 площею 0,0476 га, не є ідентичними межам спірної земельної ділянки.
Доказів на підтвердження наведених заявником у заяві про забезпечення позову тверджень про те, що ТзОВ "Бігма" передала в оренду ПМП "Лотос" частину приміщень, які розташовані на належній останньому земельній ділянці, зокрема площею 0,0476 га, позовні матеріали не містять.
Окрім того, слід зазначити, що з долученого до позовних матеріалів рішення Тернопільської міської ради за №7/35/183 від 06.06.2019 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0500 га за адресою: вул. Бродівська, 44 ПМП "Лотос" вбачається, що останньому було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0500 га для обслуговування нежитлового приміщення за адресою: Бродівська, 44 з одночасним припиненням ТзОВ "Варта-Укр" права користування частиною земельної ділянки площею 0,0500 га за адресою вул. Бродівська,44, враховуючи письмову згоду останнього.
Таким чином, виходячи з викладеного вище, враховуючи приписи ст. 14 ГПК України, з огляду на доказову необґрунтованість заяви позивача, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її задоволення.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відхиляючи заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, суд також зауважує, що відповідно до п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 26.12.11 №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 14, 73, 74, 76-79, 86, 136-140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Бігма" б/н від 03.02.2020 (вх. №855 від 05.02.2020) про забезпечення позову відмовити.
2. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання - 06.02.2020 та підлягає оскарженню протягом десяти днів з дня її підписання, через Господарський суд Тернопільської області.
3. Ухвалу надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади у мережі Інтернет за адресою: https://court.gov.ua/fair/sud5022/.
Ухвала суду розміщена у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua/
Суддя І.М. Гирила