про залишення позовної заяви без руху
м. Суми
07.02.2020 Справа № 920/103/20 (920/1630/14)
Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Яковенка В.В., розглянувши матеріали позовної заяви б/н, б/д (вх..№ 386 від 04.02.2020)
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до відповідача: Дочірнього підприємства державної Акціонерної компанії "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів" (42006, Сумська область, м. Ромни, вул. Прокопенка, 10, код ЄДРПОУ 00955880)
про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні,
До господарського суду звернувся позивач з позовом, у якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 19383,86 грн. та середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розміри ставок судового збору встановлено ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній до 01.09.2015, від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.
З 01.09.2015 ця категорія пільговиків звужена. Так, за пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка діє з 01.09.2015, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Отже, починаючи з 01.09.2015, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.
Зазначеної позиції притримувався Верховний Суд України в постанові від 30.11.2016 у справі № 226/168/15-ц.
Як вже зазначалося вище, позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Водночас, вимоги про стягнення середнього заробітку та моральної шкоди не є вимогами про стягнення заробітної плати, а відтак позивач не звільняється від сплати судового збору за звернення до суду з такими вимогами.
Пунктом 1 частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102,00 грн.
Враховуючи норми Закону України «Про судовий збір» та вищевказану позицію Верховного Суду України, за вимоги щодо стягнення з Дочірнього підприємства державної Акціонерної компанії "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів" середнього заробітку, заявник мав би сплатити судовий збір у обсязі, передбаченому Законом України «Про судовий збір».
Враховуючи вищевикладене, при поданні даної позовної заяви сплаті підлягає судовий збір у розмірі 2102,00 грн. Докази сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн. в матеріалах справи відсутні.
Отже, судовий збір не сплачено у встановленому розмірі відповідно до Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Суд зазначає, що належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу, з дотриманням вимог статті 172 ГПК України є, зокрема, опис вкладення, який згідно з п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник об'єкта поштового зв'язку перевіряє відповідність вкладення опису, розписується на обох примірниках і проставляє відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису видається відправникові, другий вкладається до поштового відправлення.
Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів може бути, зокрема, бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фіскальним чеком про відправлення.
Однак, всупереч наведеним вище вимогам, позивачем не надано суду доказів направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками, яка подана позивачем до суду.
Крім того, у позовній заяві позивачем не зазначена сума середнього заробітку, що підлягає стягненню.
Згідно з частинами першою, десятою статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 ГПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення встановлених судом недоліків.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовну заяву б/н, б/д (вх. № 386 від 04.02.2020) ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду доказів сплати судового збору в сумі 2102,00 грн.; доказів направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів; обґрунтованого розрахунку суми середнього заробітку, що підлягає стягненню до 24.02.2020, але не більше десяти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Відповідно до частин третьої, четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 Господарського процесуального кодексу України. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Яковенко