"06" лютого 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3627/19
Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.
при секретарі судового засідання: Тіщенко Д.І.
за участю представників сторін:
від позивача - Рабко Т.О. (довіреність №09-18/7922 від 27.12.2019р.);
від відповідача - Чібічьян О.Г. (довіреність № 2046 від 25.10.2019р.).
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/3627/19
за позовом приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “АЗОВСТАЛЬ” (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Лепорського, буд.1, код ЄДРПОУ 00191158)
до відповідача Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03150, м.Київ, вул. Тверська,5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії “Одеська залізниця” (65012, м.Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 40081200)
про стягнення 47 160.60 грн.
06.12.2019 року приватне акціонерне товариство “Металургійний комбінат “АЗОВСТАЛЬ” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії „Одеська залізниця"акціонерного товариства “Українська залізниця”, в якій просило суд стягнути з останнього 47 160, 60грн. штрафу за несвоєчасну доставку вантажу, а також суму судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час здійснення відповідачем перевезення вантажів приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “АЗОВСТАЛЬ” у вересні-жовтні 2019р., АТ "Українська залізниця" було допущено прострочення доставки вантажу, що є порушенням Статуту залізниць України. Так, з посиланням на пункт 116 Статуту залізниць України, ПрАТ “Металургійний комбінат “АЗОВСТАЛЬ” було нараховано відповідачу штраф у заявленій до стягнення сумі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.12.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3627/19 за правилами спрощеного позовного провадження із призначенням судового засідання для розгляду справи по суті на "26" грудня 2019 р. о 11:00.
21.12.2019р. до Господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив (вх.№ 26484/19), відповідно до якого останній заперечує проти заявлених позовних вимог з підстав того, що прострочення доставки вантажу сталося не з вини залізниці. При цьому, відповідач посилається на інформаційний лист Вищого господарського суду України від 04.04.2012 р. № 01-06/420/2012 “Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів”, якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менше, як на дві доби (не більше 48 годин), підстави для нарахування штрафу, передбаченого ст.116 Статуту залізниць України, відсутні та ст.116 Статуту передбачено, що залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.
Також, 21.12.2019р. до Господарського суду Одеської області від відповідача надійшла заява (вх.№26489/19), згідно якої останній просить суд зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій на 50% до розміру 23 580,30 грн., яке обґрунтовано тим, що матеріали справи №916/3627/19 не містять доказів понесення позивачем збитків внаслідок затримки доставки вантажу.
23.12.2019р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшло клопотання (вх.№26521/19), відповідно до якого останній просив суд відкласти судове засідання по справі №916/3627/19 на іншу дату, у зв'язку із участю представника позивача в іншому судовому засіданні.
26.12.2019р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№ 26734/19), відповідно до якої позивач зазначає, що норма статті 116 Статуту залізниць України є спеціальною нормою в даних правовідносинах та її застосування жодним чином не пов'язує нарахування штрафу із понесенням збитків або невиконанням своїх зобов'язань позивачем перед іншими особами, а лише з дотриманням відповідачем строків доставки вантажу, а тому штрафна санкція не є договірною, а випливає із зазначеної норми Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457, якою чітко визначено розмір штрафу, який підлягає сплаті відповідачем. Виходячи із викладеного, позивач стверджує, що відповідачем не надано належних доказів, які б свідчили про створення позивачем або іншими особами будь-яких перешкод для повноцінної роботи відповідача та не наведено жодних виняткових обставин для збільшення строків доставки вантажу. Також, позивач вказує, що відповідачем, в порушення вказаних положень законодавства, не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що порушення термінів доставки мало місце з поважних та незалежних від перевізника причин.
Стосовно зменшення розміру нарахованого штрафу позивач зазначає, що законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафу та дане питання вирішується господарським судом згідно за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Так, позивач вказує, що в матеріалах справи відсутні докази, які б давали підстави вважати, що у даному випадку є виняткові обставини, з урахуванням яких суд міг скористатися своїм правом та зменшити розмір штрафу, при вирішенні питання про зменшення штрафних санкцій, суд повинен враховувати інтереси обох сторін. Наразі, позивач зауважив, що м. Маріуполь (місце знаходження та реєстрації ПрАТ “МК “Азовсталь”) є населеним пунктом, в якому проводилась антитерористична операція та вказана обставина значно ускладнила ведення господарської діяльності ПрАТ “МК “Азовсталь”. Так, позивач стверджує, що з врахуванням проблем в регіоні, пов'язаних з проведенням військових дій, дуже ускладнилася логістика поставок, зокрема, ПрАТ “МК “Азовсталь” був здійснений перехід на поставку сировини більш дорогим морським транспортом, у виробництві стало використовуватися більш дороге імпортне вугілля через неможливість забезпечення українським вугіллям, що знаходиться на тимчасово неконтрольованій державою території. Зважаючи на особливості здійснення господарської діяльності на території АТО, ООС (знаходження в безпосередній близькості від лінії зіткнення), позивач стверджує, що заборгованість контрагентів перед ПрАТ “МК “Азовсталь” негативним чином впливають на можливість достатньою мірою забезпечити виробничий процес, викликає падіння обсягів виробництва та показників прибутку. Так, позивач додає, що станом на 31.10.2019р. ПрАТ “МК “Азовсталь” отримало збитки у розмірі 5 032 462 тис. грн., а тому вищенаведене свідчить про тяжке фінансове становище ПрАТ “МК “Азовсталь” в результаті наявності вищенаведених виняткових обставин. Щодо понесених позивачем збитків внаслідок затримки відповідачем вантажу, позивач зазначає, що ПрАТ “МК “Азовсталь” є великим металургійним підприємством з замкнутим циклом виробництва, на якому здійснюється цілодобове виробництво, яке забезпечується сировиною, що доставляється у більшій частині залізничним сполученням. Несвоєчасна доставка вантажу та порожніх вагонів призводить до затримки виробничого процесу, та, як наслідок, впливає на виконання позивачем обов'язків перед третіми особами щодо своєчасного відвантаження продукції контрагентам у повному обсязі, у зв'язку з чим він має сплачувати штрафні санкції за невиконання умов договорів та несе збитки.
Таким чином, враховуючи наявність факту порушення термінів доставки вантажу відповідачем, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження поважності, винятковості причин порушення перевізником встановлених термінів доставки, відповідно, позивач вважає, що наявні підстави для стягнення штрафних санкцій, нарахованих на підставі ст. 116 Статуту залізниць України, та відсутні підстави для зменшення розміру таких санкцій.
В судовому засіданні 26.12.2019р. оголошено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи по суті на 06.02.2020 р. об 16год.00хв.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.12.2019р. повідомлено приватне акціонерне товариство “Металургійний комбінат “АЗОВСТАЛЬ” про відкладення розгляду справи по суті на 06.02.2020р. о 16:00, в порядку ст.120 ГПК України.
27.12.2019 року до Господарського суду Одеської області від приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “АЗОВСТАЛЬ” надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх.2-6372/19), в якому останнє просило суд проводити судове засідання, призначене на 06.02.2020р. о 16:00 в режимі відеоконференції з будь-яким із перелічених у клопотанні судів.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.12.2019р. клопотання приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “АЗОВСТАЛЬ” про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено, доручено Жовтневому районному суду м. Маріуполя Донецької області проведення відеоконференції з метою забезпечення участі представника приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “АЗОВСТАЛЬ” у судовому засіданні при розгляді справи № 916/3627/19, яке призначене Господарським судом Одеської області на 06.02.2020р. об 16 год. 00 хв.
Представник позивача в судовому засіданні 06.02.2020р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 06.02.2020р. проти задоволення позову заперечував, просив суд відмовити в його задоволені, з підстав, викладених у відзиві на позов.
В судовому засіданні від 06.02.2020р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, надані під час судового розгляду, проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.
За договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язаний сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частини 1, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюється транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Аналогічний припис містить ст. 909 Цивільного кодексу України.
У відповідності до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем; накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача; накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
При цьому, Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).
Згідно статті 22 Статуту залізниць України, за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Як встановлено судом, в вересні-жовтні 2019р., згідно з залізничними накладними № №51659589, 51695682, 51708758, 51873909, 51843688, 51814424, 52043312, 52046802, 52046810, 52030913 вантажовідправником - ПрАТ “МК “Азовсталь” зі станції Сартана на станцію “Миколаїв-Грузовий” було відправлено вантаж - сталь листову у вагонах №№56738347, 53501334, 56300684, 56876386, 56295405,54786181, 56871643, 62008164, 53545554, 53412557. Одержувачем вантажу є ТОВ “Нікморсервіс Ніколаєв ”. Відстань перевезення 630 км.
Відповідно до статті 41 Статуту залізниць України та пункту 2.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни; обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах календарним штемпелем станції відправлення.
Пунктами 1.1. та 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 865/5086, встановлено, що термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Відповідно до підпункту 1.1.1. пункту 1.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.
Пунктом 2.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів передбачено, що обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі “Навантаження призначено на число місяць”.
Згідно п. 2.4 Правил обчислення термінів доставки вантажів терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Разом з тим, як встановлено судом в процесі розгляду справи, вантаж, що прямував за вказаними позивачем залізничними накладними, відповідачем було доставлено із порушенням встановлених термінів доставки, про що свідчать відповідні записи у залізничних накладних, а саме календарні штемпелі прибуття вантажу (графа 51) та видачі вантажу (графа 52).
Положення ст.130 Статуту залізниць України передбачають, що пред'явленню залізниці позову, який випливає із цього Статуту, може передувати пред'явлення до неї претензії. Право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів мають: у разі втрати вантажу: Відправник - за умови пред'явлення вантажної квитанції і документів, що підтверджують кількість і вартість відправленого вантажу; одержувач - за умови пред'явлення вантажної квитанції з відміткою станції призначення про неприбуття вантажу і документів, що підтверджують кількість і вартість відправленого вантажу. У разі неможливості пред'явлення вантажної квитанції подається довідка станції відправлення про прийняття вантажу до перевезення з відміткою станції призначення про неприбуття вантажу; у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу: одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Якщо у складанні комерційного акта відмовлено, замість нього подається документ, що підтверджує скаргу про цю відмову; у разі прострочення доставки вантажу - одержувач за умови пред'явлення накладної; у разі втрати багажу чи вантажобагажу - пред'явник багажної чи вантажобагажної квитанції, а у разі недостачі, псування, пошкодження або прострочення доставки багажу, вантажобагажу - пред'явник акта, виданого залізницею про недостачу, прострочення доставки, псування, пошкодження багажу чи вантажобагажу. Накладна, вантажна, багажна і вантажобагажна квитанції та комерційний акт подаються лише в оригіналі.
Положення ст.133 Статуту залізниць України передбачають, що передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені. Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.
За переуступним написом, зробленим на накладних № №51659589, 51695682, 51708758, 51873909, 51843688, 51814424, 52043312, 52046802, 52046810, 52030913, вантажоотримувач - ТОВ “Нікморсервіс Ніколаєв ”передав право на пред'явлення позову - ПРАТ “МК “АЗОВСТАЛЬ”.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 116 Статуту залізниць України, за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб. Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув. Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.
Враховуючи вимоги матеріального права, суд доходить висновку про наявність у позивача правових підстав для стягнення із відповідача штрафу за порушення термінів доставки вантажів залізничним транспортом.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч.1 ст. 76 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 78 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Між тим, доказів відсутності вини у порушенні строків доставки вантажу відповідачем суду не надано.
При цьому, доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, стосовно того, що порушення термінів доставки вантажів сталося не з його вини, не приймаються судом до уваги, з огляду на те, що матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження таких посилань.
Водночас, відповідно до п. 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів про причини затримки, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції. В залізничних накладних, за якими вагони були доставлені з порушенням встановлених строків і оригінали яких були додані до позовної заяви, відсутні будь-які відмітки залізниці, які б свідчили про підстави збільшення терміну доставки.
Вирішуючи питання щодо розміру такого штрафу, суд вказує наступне.
Як вже було зазначено судом, накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до Статуту Залізниць та Правил.
Статтею 23 Статуту залізниць України визначено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
У відповідності до п.7 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644, вантаж разом з накладною видається на станції призначення одержувачу, зазначеному в накладній, після внесення ним усіх належних залізниці платежів. Видача імпортних вантажів провадиться після митного оформлення.
Після проведення розрахунків за перевезення вантажу, оформленого накладною у паперовому вигляді, накладна видається одержувачу під розписку в примірнику накладної, що залишається у залізниці. Оформлення видачі вантажу, що прибув з електронною накладною (із накладенням електронного цифрового підпису), здійснюється згідно з додатком 3 до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084. При цьому, в разі потреби накладна видається одержувачу в паперовому вигляді.
Відповідно до вимог Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або не загального користування (пункт 8 Правил).
Як вбачається з наявних в матеріалах справи накладних:
- №51659589, згідно штемпеля станції відправлення вантаж відправлений 20.09.2019 р., доставлений 07.10.2019 р., товар отриманий 08.10.2019 р., що підтверджується відміткою в графі 52 Календарний штемпель видачі вантажу накладної. Фактично термін перевезення склав 17 діб, отже прострочення доставки склало 11 діб. Тому ПрАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” правомірно нараховано штраф у розмірі 30%;
- №51695682, згідно штемпеля станції відправлення вантаж відправлений 22.09.2019 р., доставлений 07.10.2019 р., товар отриманий 08.10.2019 р., що підтверджується відміткою в графі 52 Календарний штемпель видачі вантажу накладної. Фактично термін перевезення склав 15 діб, отже прострочення доставки склало 9 діб. Тому ПрАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” правомірно нараховано штраф у розмірі 30%;
- №51708758, згідно штемпеля станції відправлення вантаж відправлений 23.09.2019 р., доставлений 07.10.2019 р., товар отриманий 08.10.2019 р., що підтверджується відміткою в графі 52 Календарний штемпель видачі вантажу накладної. Фактично термін перевезення склав 14 діб, отже прострочення доставки склало 8 діб. Тому ПрАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” правомірно нараховано штраф у розмірі 30%;
- №51873909, згідно штемпеля станції відправлення вантаж відправлений 03.10.2019 р., доставлений 12.10.2019 р., товар отриманий 12.10.2019 р., що підтверджується відміткою в графі 52 Календарний штемпель видачі вантажу накладної. Фактично термін перевезення склав 9 діб, отже прострочення доставки склало 3 діб. Тому ПрАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” правомірно нараховано штраф у розмірі 20%;
- №51843688, згідно штемпеля станції відправлення вантаж відправлений 02.10.2019 р., доставлений 12.10.2019 р., товар отриманий 12.10.2019 р., що підтверджується відміткою в графі 52 Календарний штемпель видачі вантажу накладної. Фактично термін перевезення склав 10 діб, отже прострочення доставки склало 4 діб. Тому ПрАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” правомірно нараховано штраф у розмірі 30%;
- №51814424, згідно штемпеля станції відправлення вантаж відправлений 30.09.2019 р., доставлений 12.10.2019 р., товар отриманий 12.10.2019 р., що підтверджується відміткою в графі 52 Календарний штемпель видачі вантажу накладної. Фактично термін перевезення склав 12 діб, отже прострочення доставки склало 6 діб. Тому ПрАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” правомірно нараховано штраф у розмірі 30%;
- №52043312, згідно штемпеля станції відправлення вантаж відправлений 14.10.2019 р., доставлений 23.10.2019 р., товар отриманий 23.10.2019 р., що підтверджується відміткою в графі 52 Календарний штемпель видачі вантажу накладної. Фактично термін перевезення склав 9 діб, отже прострочення доставки склало 3 доби. Тому ПрАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” правомірно нараховано штраф у розмірі 20%;
- №52046802, згідно штемпеля станції відправлення вантаж відправлений 14.10.2019 р., доставлений 23.10.2019 р., товар отриманий 23.10.2019 р., що підтверджується відміткою в графі 52 Календарний штемпель видачі вантажу накладної. Фактично термін перевезення склав 9 діб, отже прострочення доставки склало 3 доби. Тому ПрАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” правомірно нараховано штраф у розмірі 20%;
- №52046810, згідно штемпеля станції відправлення вантаж відправлений 14.10.2019 р., доставлений 23.10.2019 р., товар отриманий 23.10.2019 р., що підтверджується відміткою в графі 52 Календарний штемпель видачі вантажу накладної. Фактично термін перевезення склав 9 діб, отже прострочення доставки склало 3 доби. Тому ПрАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” правомірно нараховано штраф у розмірі 20%;
- №52030913, згідно штемпеля станції відправлення вантаж відправлений 13.10.2019 р., доставлений 23.10.2019 р., товар отриманий 23.10.2019 р., що підтверджується відміткою в графі 52 Календарний штемпель видачі вантажу накладної. Фактично термін перевезення склав 10 діб, отже прострочення доставки склало 4 доби. Тому ПрАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” правомірно нараховано штраф у розмірі 30%;
Враховуючи положення ст. 116 Статуту залізниць України, суд зазначає, що розрахунок розміру штрафу за несвоєчасну доставку вантажу має здійснюватися виходячи із розміру плати, визначеної в п. 34 спірних накладних, оскільки позивачем сплачено відповідачу вартість перевезення, визначену сторонами.
З урахуванням викладеного, та перевіривши розрахунок штрафу, здійснений позивачем, суд вважає правомірними вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу за несвоєчасне перевезення вантажів в сумі 47 160,60 грн.
Як вище зазначено судом, 21.12.2019р. відповідачем було подано суду заяву про зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій на 50% до розміру 23 580,30 грн. Вказану заяву позивач обґрунтовує відсутністю доказів понесення позивачем збитків внаслідок затримки доставки вантажу.
Вирішуючи питання щодо зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд вказує наступне.
За умовами ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За приписами ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
За змістом ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
У пункті 42 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 року №01-8/211 “Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України” вказано, що зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків. При застосуванні ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття “значно” та “надмірно” є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому, слід враховувати, що правила ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду України від 26.07.2018р. у справі №924/1089/17.
На підставі аналізу поданих доказів та їх об'єктивної оцінки, із врахуванням ненадання відповідачем будь-яких додаткових доказів для зменшення розміру штрафних санкцій, господарський суд не вбачає підстав для зменшення розміру нарахованого позивачем відповідачу штрафу.
При цьому, господарський суд не приймає до уваги посилання відповідача на ненадання позивачем доказів понесення збитків внаслідок затримки доставки вантажу, оскільки обов'язок доведення наявності підстав для зменшення штрафу покладений саме на відповідача.
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку щодо відсутності обґрунтованих підстав щодо задоволення заяви АТ “Укрзалізниця” в особі регіональної філії „ Одеська залізниця” АТ „Українська залізниця” про зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій на 50% до розміру 23 580,30 грн.
За таких обставин, позовні вимоги приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “АЗОВСТАЛЬ” підлягають повному задоволенню.
Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 181,04 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п.1 ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду договір №180329/АЗСТ про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 29.03.2018р., додаткову угоду №7/1 від 03.12.2018р., додаткову угоду №34 від 01.10.2019р., додаткову угоду №64 від 20.11.2019р., акт №1 від 20.01.2020р. приймання -передачі наданих послуг за додатковою угодою №64 від 20.11.2019р., розрахунок розміру винагороди від 03.01.2020р. приймання -передачі наданих послуг за договором №180329/АЗСТ про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 29.03.2018р., рахунок на оплату №22 від 20.01.2020р. на суму 4 181,04 грн., платіжне доручення №4500011290 від 04.02.2020р., довіреність №09-18/7922 від 27.12.2019р. та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН № 4984 від 28.02.2018р.
На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, судові витраті щодо сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “АЗОВСТАЛЬ” до Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Одеська залізниця” про стягнення - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства „Українська залізниця” (03150, м.Київ, вул. Тверська,5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії „ Одеська залізниця” Акціонерного товариства „Українська залізниця” (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19; код ЄДРПОУ 40081200) на користь Приватного акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Лепорського, буд. 1, код ЄДРПОУ 00191158) 47 160 (сорок сім тисяч сто шістдесят) грн. 60 коп. - штрафу за несвоєчасну доставку вантажу, 1 921 (одну тисячу двадцять одну) грн. - витрат по сплаті судового збору та 4 181 (чотири тисячі сто вісімдесят одну) грн. 04 коп. - витрат на правову допомогу.
Рішення Господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 07 лютого 2020 р.
Суддя Ю.І. Мостепаненко