ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.01.2020Справа № 912/1374/19
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційно - торговий дім - ЛС»
До 1) Офісу Генерального прокурора
2) Прокуратури Кіровоградської області
3) Національної поліції України
4) Головного управління національної поліції в Кіровоградській області
5) Державної казначейської служби України
про стягнення 37441610,00 грн
Суддя Усатенко І.В.
Секретар судового засідання Салацька О.В.
Представники:
від позивача: Усатенко В.Ю.
від відповідача-1: Ступак Д.В.
від відповідача-2: Гаврилюк О.М.
від відповідача-3: Грімова Г.М.
від відповідача-4: не з'явились
від відповідача-5: Агеєва О.В.
В судовому засіданні 30.01.2020 на підставі ст. 240 ГПК України прийнято скорочене рішення суду.
22.05.2019 за вхідним № 1374/19 до Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-торговий дім-ЛС" до Генеральної прокуратури України, Прокуратури Кіровоградської області, Національної поліції України, Головного управління національної поліції в Кіровоградській області, Державної казначейської служби України про стягнення 37441610,00 грн. матеріальної шкоди, з покладенням судових витрат у справі з відповідачів.
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 27.05.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-торговий дім-ЛС" з додатками направлено за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2019 № 912/1374/19 позовну заяву та додані до неї документи повернуто позивачу.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 № 912/1374/19 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-торговий дім-ЛС" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.06.2019 у справі №912/1374/19 задоволено. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.06.2019 у справі №912/1374/19 скасовано. Повернуто до Господарського суду міста Києва матеріали справи №912/1374/19 для подальшого розгляду.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 912/1374/19 між суддями, головуючим суддею (суддею-доповідачем) визначено суддю Усатенко І.В.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачами завдано збитки позивачу у розмірі вартості зерна, яке було вилучено у позивача та в зв'язку з протиправною бездіяльністю відповідачів, не повернуто позивачу, а тому позивач просить стягнути з відповідачів матеріальну шкоду у розмірі 37441610,00 грн.
Ухвалою суду від 21.08.2019 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
04.09.2019 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання ухвали від 21.08.2019 про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 13.09.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.10.2019.
04.10.2019 від відповідача-3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, оскільки, заподіювачем шкоди є не відповідачі у справі, а ПрАТ "Креатив", який вчинив кримінальне правопорушення. У відзиві зазначено, що відсутній причинно наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою та не доведено протиправність поведінки відповідача-3.
07.10.2019 через канцелярію суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, оскільки, збитки були завдані позивачу в рамках договірних правовідносин і вказаний спір уже вирішено судом (вартість майна стягнуто в судовому порядку). В зв'язку з цим позивачем не доведено заподіяння йому збитків.
07.10.2019 через канцелярію суду від відповідача-4 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечував, оскільки, позивачем не доведено обставини щодо незаконності дій органів прокуратури, дізнання, досудового слідства під час порушення кримінального провадження та проведення слідчих дій. Зазначено, що позивачем не доведено наявність такого елементу правопорушення як протиправність поведінки, причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою та матеріальними збитками.
07.10.2019 від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, в зв'язку з недоведеністю вчинення відповідачами протиправної дій та всіх елементів правопорушення.
08.10.2019 через канцелярію суду від відповідача-5 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує посилаючись на відсутність протиправної поведінки відповідача-5 та не заподіяння позивачу будь-якої шкоди. Подання скарг на протиправність дій відповідачів саме собою не підтверджує обставин протиправної поведінки відповідачів та заподіяння ними шкоди позивачу. Зазначено, що майно (вартістю якого визначено суму збитків) було передано на зберігання ПрАТ "Креатив" на підставі відповідного договору, а тому збитки завдані в зв'язку з незбереженням майна відшкодовуються зберігачем. Відсутні підстави для стягнення шкоди з Державного бюджету.
10.10.2019 в підготовчому засіданні оголошено перерву на 21.11.2019, встановлено позивачу строк на подання відповіді на відзив до 21.10.2019 та встановлено відповідачам строк на подання заперечень на відповідь на відзив до 12.11.2019.
14.11.2019 від позивача надійшла відповідь на відзиви з додатками, в якій позивач підтримує обгрунтованість позовних вимог.
Пропуск строку на подання відповіді на відзив представник позивача в підготовчому засіданні поясним тим, що неправильно почув та зрозумів дату до якої необхідно подати відповідь на відзив, а тому просить визнати причини пропуску поважними та прийняти відповідь на відзив.
При з'ясуванні думки щодо прийняття відповіді на відзив представники відповідачів 2, 3, 4, 5 поклались на розсуд суду, а представник відповідача 1 просив залишити відповідь на відзив без розгляду.
Суд протокольною ухвалою в порядку ст. 119 Господарського процесуального кодексу України визнає причини пропуску на подання відповіді на відзиви поважними та долучає відповідь на відзив до матеріалів справи.
В підготовчому засіданні представники відповідачів повідомили, що заперечення на відповідь на відзив подавати не бажають.
Ухвалою суду від 21.11.2019 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.12.19.
12.12.19 в судовому засіданні було оголошено перерву до 30.01.2020
16.01.2020 від представника позивача через канцелярію суду надійшло пояснення. Даним поясненням позивач повідомив суд про те, що виконавче провадження за судовим наказом № 912/2256/15 виданим 22.10.2015 було закінчено постановою заступника начальника відділу Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 20.07.2018, внаслідок того, що ПАТ «Креатив» визнано банкрутом згідно судового рішення про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури № 910/9131/16 від 16.04.2018. Відповідно до рішення у справі № 910/9131/16 від 16.04.2018, позивача визначено кредитором по відношенню до ПрАТ «Креатив» на суму 37553986,00 грн.
В судове засідання 30.01.2020 представник відповідача-4 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні 30.01.2020 представник відповідача-1 повідомив про зміну повного найменування відповідача.
Суд протокольною ухвалою прийняв зміну найменування відповідача з Генеральної прокуратури України на Офіс Генерального прокурора.
В судовому засіданні 30.01.2020 відповідачем-1 було надано письмові пояснення та додаткові докази.
Оскільки справа перебуває на стадії розгляду по суті, судом не будуть враховані додаткові докази подані в судовому засіданні 30.01.2020 при ухваленні рішення у даній справі.
В судовому засіданні 30.01.2020 позивач підтримав обставини, викладені в заявах по суті справи на підтвердження позовних вимог.
Представники відповідачів-1, 2, 3, 5 проти позову заперечували з підстав, викладених в заявах по суті спору.
Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.
В судових дебатах позивач підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов.
Представники відповідачів-1, 2, 3, 5проти позову заперечували, просили у його задоволенні відмовити.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
Постановою Дніпропетровського апеляційного Господарського суду від 05.10.2015 у справі № 912/2256/15 у справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-торговий дім - ЛС" до Приватного акціонерного товариства "Креатив" про повернення зі зберігання насіння соняшнику в кількості 3983, 150 тонн вартістю 37441610,00 грн., яка набрала законної сили встановлено, що протягом серпня-вересня та листопада 2014 року між Приватним акціонерним товариством "Креатив", як зберігачем (далі - Зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-торговий дім - ЛС", як поклажодавцем (далі - Поклажодавець), укладено одинадцять договорів відповідального зберігання продукції, а саме: - № Х14-00002 від 18.08.14 р.; - № Х14-00003 від 18.08.14 р.; - № Х14-00008 від 18.08.14 р.; - № Х14-00012 від 20.08.14 р.; - № Х14-00013 від 20.08.14 р.; - № Х14-00022 від 26.08.14 р.; - № Х14-00037 від 08.09.14 р.; - № Х14-00040 від 12.09.14 р.; - № Х14-00047 від 29.09.14 р.; - № Х14-00049 від 30.09.14 р.; - № Х14-00066 від 11.11.14 р. (далі - Договори зберігання), за умовами яких Зберігач приймає, а Поклажодавець передає на тимчасове оплатне відповідальне зберігання наступний Товар: насіння соняшника врожаю 2014 року (далі - насіння соняшника або Зерно) в кількості до 800, 250, 800, 1200, 800, 1700, 1500, 100, 200, 300, 500 тонн відповідно, на умовах визначених даними Договорами (п. 1.1. Договорів зберігання). За умовами укладених сторонами Договорів зберігання, строк зберігання Зерна визначено до 30 квітня 2015 р. Як вбачається з матеріалів справи, на підставі актів здачі-прийняття насіння соняшнику № 1 від 03.09.14 р., № 1 від 08.09.14 р., № 1 від 15.09.14 р. (два акта), № 1 від 30.09.14 р., № 1 від 19.09.14 р., № 1 від 06.10.14 р., № 1 від 17.10.14 р., № 1 від 10.10.14 р. № 1 від 20.10.14 р., № 1 від 14.11.14 р. ТОВ "ІТД - ЛС", як Поклажодавцем, передано та ПрАТ "Креатив", як Зберігачем, прийнято на відповідальне зберігання насіння соняшника в кількості 3 983,150 тонн. Таким чином, ПрАТ "Креатив" прийняло на себе зобов'язання з відповідального зберігання насіння соняшника, а ТОВ "ІТД - ЛС", передавши його на зберігання, прийняло на себе зобов'язання з оплати послуг зберігання. 04.02.15 р. та 09.02.15 р. ТОВ "ІТД - ЛС" зверталося до ПрАТ "Креатив" з листами № 12 та № 15 про повернення майна зі зберігання у кількості 3 983,510 тонн, в яких, ТОВ "ІТД - ЛС" просило, зокрема, узгодити запропонований ним графік відвантаження зерна, починаючи з 23.02.15 р. по 20.03.15 р. по 200 тонн в день на автомобільний транспорт Поклажодавця, а в разі не погодження з таким графіком, запропонувати у письмовій формі свій відповідний графік. 17.02.15 р. листом № 20 ТОВ "ІТД - ЛС" звернулось до ПрАТ "Креатив", в якому Поклажодавцем запропоновано Зберігачу на підставі п. 6.3. Договорів зберігання та враховуючи відсутність узгодження ПрАТ "Креатив" запропонованих графіків відвантаження Зерна та фактичного використання ПрАТ "Креатив" на свої потреби такого Зерна шляхом його перероблення після надходження зерна до складу, укласти договір поставки на насіння соняшника в обсязі 3 983 тонн 150 кг за ціною на день укладення договору. 25.02.15 р. ТОВ "ІТД - ЛС" направило на адресу ПрАТ "Креатив" заяву-вимогу № 25 про повернення майна з відповідального зберігання, в якій Поклажодавцем запропоновано на підставі п. 5.1. Договорів зберігання відвантажити належне Поклажодавцю Зерно на запропонованих у даній заяві-вимозі умовах його відвантаження, а у разі незгоди із запропонованими умовами відвантаження зерна надати свої пропозиції письмово, але не пізніше ніж за 7 робочих днів до запланованої дати відвантаження. Крім того, у листі за № 25 від 25.02.15 р. ТОВ "ІТД - ЛС" запропонувало ПрАТ "Креатив" надати розрахунок для оплати послуг по відвантаженню зерна у строк до 19.03.15 р. (включно). Проте, в листі за № 287-13/Кр від 19.03.15 р. ПрАТ "Креатив" у відповідь на лист за № 20 від 17.02.15 р. повторно просив надати пропозицію щодо реалізації останньому насіння соняшника, що знаходиться у ПрАТ "Креатив" на зберіганні, не наддавши рахунку на оплату. 19.03.15 р. ТОВ "ІТД - ЛС" на адресу ПрАТ "Креатив" направило телеграму, в якій повідомлено, зокрема, що оскільки рахунки на оплату послуг ПрАТ "Креатив" не було виставлено, інших пропозицій щодо відвантаження насіння з відповідального зберігання від нього не надійшло, відвантаження насіння соняшника урожаю 2014 року розпочнеться 20.03.15 р. о 10 год., на умовах викладених у заяві-вимозі від 25.02.15 р. Згідно наданого до суду належного доказу, зазначена телеграма була отримана ПрАТ "Креатив" 19.03.15 р.
Постановою Дніпропетровського апеляційного Господарського суду від 05.10.2015 у справі № 912/2256/15, яка набрала законної сили, позовні вимоги ТОВ « Інформаційно-торговий дім -ЛС» до ПрАТ «Креатив» про зобов'язання повернути майно - було задоволено та зобов'язано ПрАТ «Креатив» повернути ТОВ «Інформаційно-торговий дім ЛС» насіння соняшника в кількості 3983,150 тонн, вартістю 37441610 грн.
Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
15.07.2015 позивач (ТОВ "Інформаційно-торговий дім - ЛС" в особі директора ОСОБА_11.) звернулося до Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області з заявою про незаконне привласнення майна посадовими особами ПрАТ «Креатив», яке було ввірене ПрАТ «Креатив» та перебувало у його віданні шляхом зловживання своїм службовим становищем в особливо великих розмірах, а саме насіння соняшнику, переданого ТОВ «Інформаційно - торговий дім - ЛС» на підставі договорів відповідального зберігання продукції, чим позивачу було завдано шкоди на суму 37441610,00 грн. Заява була отримана 15.07.2015 Кіровоградським МВ УМВС України в Кіровоградській області, про що свідчить печатка канцелярії та підпис. Як вбачається з матеріалів справи заява про вчинене, на думку позивача, ПрАТ «Креатив» кримінальне правопорушення, була надіслана позивачем до Генерального прокурора та Міністра внутрішніх справ засобами поштового зв'язку ( про що свідчать квитанції Державного комітету зв'язку та інформатизації України № 632/23 та № 623/24).
Суд наголошує, що позивач у заяві про кримінальне правопорушення зазначає, що йому було завдано шкоди на суму 37441610,00 грн., саме привласненням посадовими особами ПрАТ «Креатив» ввіреного позивачем майна (насіння соняшнику).
За твердженням позивача, яке не було спростовано відповідачами, Кіровоградським МВ УМВС України в Кіровоградській області, як того вимагає ч. 1 ст. 214 КПК України, не було, в строки передбачені законодавством, внесено відомості про обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Внаслідок чого, бездіяльність слідчого була оскаржена в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України. Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда у справі № 404/5227/15 - к від 24.07.2015 було визнано протиправним бездіяльність посадових осіб Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області та зобов'язано начальника Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань по заяві ОСОБА_11. про порушення кримінального провадження за ч. 4 ст. 190 КК України відносно громадянина ОСОБА_2
Листом Управління Міністерства Внутрішніх справ України у Кіровоградській області № 1/5 - 683 від 11.09.2015 та Головного управління національної поліції в Кіровоградській області № 6/347 від 30.11.2015, позивача було повідомлено, що 22.08.2015 було внесено відомості, викладені у заяві про вчинене кримінальне правопорушення від 15.07.2015 до ЄРДР за № 12015120020007805 та розпочато досудове розслідування за ч. 3 ст. 190 КК України.
Позивачем до матеріалів справи додано скаргу від 14.04.2016 на бездіяльність слідчого направлену Заступнику Голови Національної поліції України, Начальнику Головного Слідчого управління Вакуленку О.Ф. з проханням витребувати матеріали кримінального провадження № 12015120020007805 для вивчення та надання слідчому вказівок щодо активізації здійснення досудового розслідування із дотриманням розумних строків виконання процесуальних дій та прийняття рішень, направлених на встановлення фактичних обставин справи та осіб, винних у його вчиненні; у разі доцільності об'єднати кримінальне провадження із іншими кримінальними провадженнями, відкритими відносно службових осіб ПАТ "Креатив".
Позивач своєю заявою № 32 від 20.04.2016 звернувся до слідчого Вербового Дениса Федоровича слідчого відділу Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області, та просив залучити ТОВ «Інформаційно - торговий дім - ЛС» до кримінального провадження № 12015120020007805 в якості потерпілого. У своїй заяві позивач зазначає, що : «рішенням господарського суду визнаний та доведений факт завдання ПАТ «Креатив» майнової шкоди ТОВ «Інформаційно - торговий дім - ЛС» на вказану суму у розмірі 37441610,00 грн». Крім того, позивач в даній заяві повторно звертає увагу органів слідства, на тому, що саме діями ПАТ «Креатив» позивачу було завдано майнової шкоди у розмірі 37441610,00 грн.
14.12.2016 позивач звернувся до прокурора Козира Є.М. Кіровоградської місцевої прокуратури з клопотанням про погодження ним підозри щодо вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яке є передбаченим ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 12015120020007805 від 22.08.2015.
21.12.16 перший заступник керівника Кіровоградської місцевої прокуратури С.Сандул, своїм листом № 4 - 7805 - 15, повідомив позивача про те, що представника потерпілого та потерпілого не наділено правами на заявлення клопотань щодо прийняття рішення про повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Крім того, С.Сандул повідомив позивача (директора ТОВ «Інформаційно торговий дім - ЛС» ОСОБА_11.), що відповідно до ст. 276, ст. 277 КПК України, повідомлення про підозру обов'язково здійснюється у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
До матеріалів справи позивачем додано скарги на корупційні дії працівників Кіровоградської місцевої прокуратури № 109, № 112 від 23.12.2016 адресованих Президенту України та Комітету Верховної Ради України з питань запобігання корупції. Даними скаргами позивач висловив свою «недовіру» до органів прокуратури в Кіровоградській області. Також, позивач зазначив про проведену НДЕКЦ при МВС в Черкаській області експертизу № 4 - 001405 від 24.10.2016, якою встановлено факт отримання ОСОБА_3 матеріальних цінностей (зерна) від позивача ( до матеріалів справи не додано позивачем). Також даною експертизою було підтверджено факт не відображення вказаних господарських операцій у регістрах бухгалтерського обліку ПрАТ «Креатив», та екпертно підтверджений факт недостачі 3983,15 тон насіння соняшнику, загальною вартістю 37441610,00 грн». Крім того, позивач в даних скаргах неодноразово зазначає що посадові особи ПрАТ «Креатив», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є : « винними у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст 191 КК України».
До матеріалів справи позивачем додано скаргу на бездіяльність прокурора Козира Є.М., який був процесуальним керівником у кримінальному провадженні № 12015120020007805. Скаргу було направлено до Ленінського районного суду м. Кіровограда та отримано 27.12.2016. В обґрунтування даної скарги позивач зазначав ті обставини, що відповідь першого заступника керівника Кіровоградської місцевої прокуратури С.Сандула від 21.12.16 на клопотання про погодження підозри позивача від 14.12.2016 мала неналежну форму (в розумінні ч. 2 ст. 220 КПК України). Крім того, позивач зазначав, що Козир Є.М. , який є процесуальним керівником у кримінальному провадженні № 12015120020007805 жодної відповіді на клопотання не надав. В даній скарзі позивач просив суд: - визнати незаконною бездіяльність прокурора у ненаданні відповіді на клопотання від 14.12.2016 та визнати незаконною бездіяльність прокурора стосовно неприйняття процесуального рішення про погодження повідомлення про підозру громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; - зобов'язати прокурора Кіровоградської місцевої прокуратури Козиря Є.М. погодити повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Слідчий Суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда, своєю ухвалою від 11.01.2017 у справі № 405/8960/16 - к у задоволенні скарги ОСОБА_11. директора ТОВ «Інформаційно - торговий дім - ЛС» (позивач) відмовив повністю. В мотивувальній частині слідчий суддя зазначив той факт, що відповідь на клопотання позивача від 14.12.2016 була надана першим заступником керівника Кіровоградської місцевої прокуратури С.Сандул (лист № 4 - 7805 - 15 від 21.12.2016 ). Щодо обставин недотримання прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури розумних строків під час надання відповіді, слідчий суддя зазначив, що дані обставини можуть бути оскаржені в порядку ст. 308 КПК України.
25.01.2017 першим заступником керівника Кіровоградської місцевої прокуратури було надано відповідь позивачу № 4-7805-15, в якій повідомлено, що при вивченні матеріалів кримінального провадження № 12015120020007805 будь-яких порушень вимог кримінального процесуального законодавства при проведенні процесуальних дій та прийнятті процесуальних рішень не встановлено, однак, прокуратурою було надано ґрунтовні письмові вказівки щодо проведення комплексу слідчих дій, спрямованих на встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення.
08.02.2017 начальник управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Кіровоградської області С. Романескул повідомив листом № 04/2/2 - 276 - 16 ОСОБА_11. директора ТОВ «Інформаційно - торговий дім - ЛС» ( позивач), що прокурор який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12015120020007805 дійшов висновку щодо відсутності достатніх доказів винуватості особи та прийняв рішення про відмову в погодженні повідомлення про підозру. Відповідно до даного листа, дане рішення прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12015120020007805 було прийнято відповідно до повноважень передбачених ст. 36 КПК України, а тому підстав для вжиття заходів реагування не встановлено.
Позивачем до матеріалів справи додано клопотання про виконання процесуальних дій ( в порядку ст. 220 КПК України) від 16.02.2017 адресоване Групі слідчих СВ Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області ( по кримінальному провадженню № 12015120020007805). В даному клопотанні позивач висловив необхідність у проведенні окремих слідчих дій ( допит , витребування інформації з ПрАТ «Креатив», витребування документів з ПрАТ «Креатив»).
Прокуратурою Кіровоградської області було направлено лист позивачу за № 04/2/2/276-16 від 31.03.2017, в якому роз'яснено права ТОВ "Інформаційно-торговий дім - ЛС" та повідомлено про законність рішення прокурора про відмову в погодженні повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12015120020007805.
Позивачем до матеріалів справи додано скаргу на злочинну бездіяльність службових осіб прокуратури Кіровоградської області № 29 від 02.06.2017 адресованої Генеральній інспекції Генеральної прокуратури України Уварову В.Г. За текстом даної скарги, позивач вважає, що злочинна бездіяльність службових осіб прокуратури полягає у не підписанні процесуальним керівником у кримінальному провадженні № 12015120020007805 повідомлення про підозру ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Крім того, на думку позивача вина ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є «доведеною та встановленою». В даній скарзі позивач зазначає, що : « Висновками судово - економічної експертизи № 4 - 001405 від 24.10.2016 року, згідно яких зазначено, що нестача товарно - матеріальних цінностей, а саме насіння соняшника у кількості 3983,15 т., на підприємстві ПрАТ «Креатив», яка виявлена інвентаризаційною комісією згідно протоколу № 128/1 від 12.11.2015 утворилась з 03.09.2014 року до 14.11.2015». Нестача товарно - матеріальних цінностей, а саме насіння соняшника у кількості 3983,15 т., на підприємстві ПрАТ «Креатив», є також встановленими постановою Дніпропетровського апеляційного Господарського суду від 05.10.2015 у справі № 912/2256/15 та рішенням господарського суду Кіровоградської області від 31 липня 2015 року у справі № 912/2256/15. В даній скарзі ОСОБА_11. (директор ТОВ «Інформаційно - торговий дім - ЛС», позивач) просив : - ретельно розглянути факти, викладені у даній скарзі; - надати оцінку діям прокурорів прокуратури Кіровоградської області та здійснити заходи щодо «подолання» корумпованості; - надати вказівки щодо вчинення належних процесуальних дій у кримінальному провадженні № 12015120020007805.
До матеріалів справи позивачем додано повторні скарги на корупційні дії працівників Кіровоградської місцевої прокуратури № 30, № 31 від 06.06.2017 направлених Президенту України та Комітету Верховної Ради України.
07.06.2017 позивачем було направлено прокурору Кіровоградської області, Коваленко А.І. скаргу №32 на злочинну бездіяльність службових осіб Кіровоградської місцевої прокуратури. В даній скарзі позивач зазначає, що «колишній голова правління ПрАТ «Кератив» ОСОБА_3 , який незаконно привласнив чуже майно, яке було йому ввірене та перебувало у його віданні шляхом зловживання своїм службовим становищем в особливо великих розмірах, а саме насіння соняшнику, переданого ТОВ «Інформаційно - торговий дім - ЛС» на підставі договорів відповідального зберігання продукції, чим юридичній особі було завдано шкоди на суму 37 441 610,00 грн.». В даній скарзі позивач просить: - забезпечити здійснення розслідування по кримінальному провадженню № 12015120020007805 від 22.08.2015 у розумні строки; - вжити заходів реагування до працівників Кіровоградської місцевої прокуратури винних у порушенні розумних строків розслідування кримінального провадження № 12015120020007805 від 22.08.2015.
08.06.2017 позивачем було направлено начальнику слідчого відділу Кропивницького відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області скаргу на бездіяльність слідчого № 34, оскільки слідчими не було сформовано ( підготовлено) нове повідомлення про підозру та не направлено прокурору. В якому позивач просив вжити заходів для вчинення подальших процесуальних дій по кримінальному провадженню № 12015120020007805.
До матеріалів справи додано клопотання про виконання процесуальних дій від 29.06.2017 направлене слідчому СВ Кропивницького ВП ГУНП України в Кіровоградській області, у якому позивач просив скласти та направити на погодження з прокурором повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 12015120020007805 та клопотання про виконання процесуальних дій від 29.06.2017 направлене прокурору Кіровоградської місцевої прокуратури, в якому позивач просив визначити слідчому процесуальний строк для складання та пред'явлення повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12015120020007805.
Листом № 4 - 7805-15 від 04.07.2017 Кіровоградська місцева прокуратура повідомила позивача про те, що відповідно до ст. 276, ст 277 КПК України повідомлення про підозру здійснюється у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Також було роз'яснено порядок оскарження даної відповіді.
10.07.2017 позивач звернувся до слідчого судді Кіровсього районного суду м. Кіровограда з заявою про відвід прокурору у кримінальному провадженні № 12015120020007805 від 22.08.2015.
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 28.07.2017 у справі № 404/1979/16 -к було відведено прокурора Кіровоградської місцевої прокуратури Козир Є.М. від здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 12015120020007805.
28.07.2017 прокуратурою Кіровоградської області було направлено позивачу лист № 04/2/2-276-16, в якому вказано про проведення оперативної наради, якою визначено процесуальні дії необхідні для прийняття законних рішень та строки їх виконання. Зазначено, що стан досудового розслідування перебуває на контролі в прокуратурі області. Роз'яснено права ТОВ "Інформаційно-торговий дім - ЛС".
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 01.08.2017 у справі № 404/1979/16-к було зобов'язано слідчого Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження № 12015120020007805, у триденний строк з дня отримання ухвали суду розглянути клопотання ТОВ « Інформаційно - торговий дім - ЛС», прийняти по ньому процесуальне рішення від рішення та направити на адресу заявника повідомлення про прийняте рішення. У задоволенні решти вимог - відмовлено.
10.08.2017 позивач звернувся до керівника Кіровоградської місцевої прокуратури зі скаргою про недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування кримінального провадження № 12015120020007805 від 22.08.2015. У скарзі позивач просив : - встановити прокурору та слідчому вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій, необхідних та достатніх для закінчення досудового розслідування кримінального провадження № 12015120020007805 від 22.08.2015 за ч. 5 ст. 191 КК України; - встановити прокурору та слідчому процесуальний строк прийняття процесуального рішення - повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 12015120020007805.
Клопотанням від 10.08.2017 позивач звернувся до начальника СВ Кропивницького ВП ГУНП України в Кіровоградській області про виконання ухвали слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 01.08.2017.
До матеріалів справи позивачем додано заяви про бездіяльність прокуратури України від 11.08.2017 направлених Президенту України та Комітету з питань запобігання корупції Верховної Ради України. У вказаних заявах позивач просив забезпечити захист прав ТОВ "Інформаційно-торговий дім - ЛС" та забезпечити прокуратурою України обов'язків, визначених Конституцією України; просив розглянути питання протиправної діяльності прокуратури України на засіданні Комітету ВРУ з питань запобігання корупції з метою забезпечення захисту прав ТОВ "Інформаційно-торговий дім - ЛС".
12.08.2017 Кіровоградською місцевою прокуратурою листом № 4/7805-15 було надано відповідь на скаргу позивача щодо недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування кримінального провадження № 12015120020007805. Наголошено на складності справи, та відсутності достатніх підстав для складання та повідомлення будь-якій особі про підозру у вчиненні злочину, та роз'яснено порядок оскарження даної відповіді.
До матеріалів справи позивачем додано скаргу від 23.08.2017 про недотримання розумних строків під час досудового розслідування кримінального провадження 12015120020007805 від 22.08.2015 направленої слідчому судді Кіровського районного суду м. Кіровограда з проханням встановити прокурору та слідчому строк вчинення процесуальних дій, необхідних та достатніх для закінчення досудового розслідування кримінального провадження № 12015120020007805 та встановлення строку для повідомлення про підозру у вчиненні злочину в рамках зазначеного кримінального провадження у строк - 1 місяць з моменту винесення ухвали судом.
25.08. 2017 позивачем було направлено начальнику СВ Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області клопотання про проведення слідчих дій
01.09.2017 позивачем було направлено групі слідчих СВ Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області клопотання про виконання процесуальних дій № 49.
18.09.2018 від прокуратури Кіровоградської області надійшла відповідь № 04/2/2 - 276 - 16 на звернення позивача щодо притягнення до відповідальності процесуального прокурора у кримінальному провадженні та із інших питань. У листі зазначено про відсутність достатніх підстав для повідомлення будь-яких осіб про підозру у вчиненні злочину, однак з метою прискорення вчинення слідчих дій, замінено процесуального прокурора. Роз'яснено права ТОВ "Інформаційно-торговий дім - ЛС".
Позивачем до матеріалів справи додано клопотання про виконання процесуальних дій № 57 від 06.10.2017, № 58 від 10.10.2017 адресованих групі слідчих СВ Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області.
19.10.2017 прокуратура Кіровоградської області надала відповідь № 04/2/2/276-16 на звернення позивача щодо неналежного проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Позивачем до матеріалів справи додано клопотання про виконання процесуальних дій № 69 від 15.11.2017 адресоване групі слідчих СВ Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області.
22.12.17 Прокуратурою Кіровоградської області було надано відповідь № 04/2/2-276-16 на звернення, яке надійшло з Генеральної прокуратури України, щодо неналежного проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та із інших питань.
05.03.2018 позивачем було надіслано скаргу Генеральному прокурору України про злочинну бездіяльність службових осіб правоохоронних органів № 11.
05.06.2018 позивач звернувся до Кропивницького відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області з клопотанням № 34 та з № 35 до Кіровоградської місцевої прокуратури, в якому просив повідомити підстави передачі матеріалів кримінального провадження № 12015120020007805 до Генеральної прокуратури України.
14.06.2018 прокуратурою Кіровоградської області було повідомлено позивача про те, що матеріали кримінального провадження № 12015120020007805 надходили до прокуратури області лише з метою їх скерування 01.06.2018 до Генеральної прокуратури України.
03.07.2018 Кіровоградська місцева прокуратура надала відповідь № 4 - 7805 - 15 на звернення позивача та повідомила, що повідомлення про підозру у кримінальному провадженні здійснюється на підставі та в порядку передбаченому ст.ст. 276 - 279 КПК України.
10.07.2018 позивачем було направлено до Керівника Кіровоградської місцевої прокуратури скаргу на бездіяльність слідчого.
03.08.2018 прокуратурою кіровоградської області було надано відповідь № 04/2/2 - 726 - 16 на звернення позивача, адресоване народному депутату України Опанасенку О.В. та іншим, яке надійшло з Генеральної прокуратури України, щодо стану досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015120020007805. Позивача було повідомлено про те, що : « у ході досудового розслідування ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5, ст. 191 КК України. Крім цього, слідчим підготовлено клопотання до слідчого судді щодо отримання дозволу на затримання ОСОБА_3 та приводу до суду для розгляду клопотання про обрання міри запобіжного заходу».
07.08.2018 Кіровоградською місцевою прокуратурою відповіддю № 4 - 7805 - 15 було повідомлено позивача про те, що ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та внесено відповідні відомості до ЄРДР.
До матеріалів справи позивачем додано звернення та повторне звернення від 09.08.2018 про злочинну бездіяльність службових осіб правоохоронних органів адресоване народному депутату України.
16.08.2019 позивач звернувся до Генерального прокурора України зі скаргою № 49 про злочинну бездіяльність службових осіб правоохоронних органів.
Кіровоградська місцева прокуратура листом № 82 - 876 - 18 повідомила позивача про те, що : « на даний час у кримінальному провадженні Генеральним прокурором України доручено здійснення досудового розслідування Головному слідчому управлінню Національної поліції України. У зв'язку із чим, Кіровоградською місцевою прокуратурою процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12015120020007805 не здійснюється». Також повідомлено позивача про те, що за його заявою було відкрито кримінальне провадження від 07.09.2018 № 42018121010000134 та внесено відповідні відомості до ЄРДР.
Позивачем до матеріалів справи додано клопотання про виконання процесуальних дій № 59 від 26.09.2018 у кримінальному провадженні № 12015120020007805 адресованих групі слідчих СВ Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області.
05.11.2018 позивач звернувся до Генерального прокурора України з клопотанням про об'єднання матеріалів досудового розслідування, а саме, матеріалів кримінального провадження № 12015120020007805 від 22.08.2015 ( провадження ГСУ Національної поліції) та № 42016000000001254 від 16.05.2016 ( провадження НАБУ).
14.11.2018 Генеральною прокуратурою України позивачу було надано відповідь № 06 - 18768 - 16, в якому позивача було повідомлено, що підслідність кримінального провадження № 12015120020007805 та № 42016000000001254 не є тотожною, а тому об'єднання матеріалів неможливе.
ГСУ Національної поліції України надало відповідь № 24122/24/1/2-2018, якій повідомило позивача про те, що ОСОБА_11. та ОСОБА_10 , будуть залучені до кримінального провадження № 12015120020007805 як свідки.
22.02.2019 Генеральна прокуратура України надала відповідь № 04/2/4-2880-15 на звернення позивача, в якому повідомило останнього, що у кримінальному провадженні № 12015120020007805 від 22.08.2015, 30.07.2018 ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також, про те, що 06.08.2018 досудове розслідування у провадженні зупинено у зв'язку з розшуком підозрюваного згідно з вимогами п. 2, ч. 1, ст. 280 КПК України.
11.03.2019 позивачем було направлено Генеральному прокурору України та ГСУ Національної поліції України скаргу про злочинну бездіяльність службових осіб правоохоронних органів № 14.
25.03.2019 позивачем було направлено Генеральному прокурору України та ГСУ Національної поліції України скаргу про злочинну бездіяльність службових осіб правоохоронних органів № 17
10.04.2019 ГСУ Національної поліції України листом № 9291/24/1/2- 2019 було проінформовано позивача про поновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015120020007805.
Суд відзначає, що звернення позивача до Президента України, Верховної Ради України, Генеральної прокуратури України були перенаправлені для розгляду за належністю, згідно компетенції відповідних органів, за результатами їх розгляду було надано відповіді.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачами завдано збитки позивачу у розмірі вартості зерна, яке було вилучено у позивача та в зв'язку з протиправною бездіяльністю відповідачів, не повернуто позивачу, а тому позивач просить стягнути з відповідачів матеріальну шкоду у розмірі 37441610,00 грн.
Судом встановлено, що майно (зерно) вартість якого позивач просить стягнути з відповідача як збитки, було на договірній основі передано на зберігання ПрАТ "Креатив".
Відповідно до ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому. Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.
Відповідно до ст. 937 ЦК України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем. Прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду зберігання.
Згідно ст. 938, 942 ЦК України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов'язаний піклуватися про річ, як про свою власну.
Відповідно до ст. 949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей. Зберігач зобов'язаний передати плоди та доходи, які були ним одержані від речі. Тотожність речі, яка була прийнята на зберігання, і речі, яка була повернута поклажодавцеві, може підтверджуватися свідченням свідків.
Згідно ст. 950, 951 ЦК України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності. Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.
Отже, оскільки майно було передано на відповідальне зберігання ПрАТ "Креатив", то саме на цю особу покладено обов'язок схоронності майна та повернення його власнику. При цьому вбачається, що майно в натурі може бути повернуто власнику лише у разі наявності його у зберігача.
Як вбачається з Постанови Дніпропетровського апеляційного Господарського суду від 05.10.2015 у справі № 912/2256/15, яка набрала законної сили, позовні вимоги ТОВ "Інформаційно-торговий дім -ЛС" до ПрАТ "Креатив" про зобов'язання повернути майно - було задоволено та зобов'язано ПрАТ «Креатив» повернути ТОВ «Інформаційно-торговий дім ЛС» насіння соняшника в кількості 3983,150 тонн, вартістю 37441610 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2016 № 910/9131/16 за заявою Приватного акціонерного товариства "Креатив" про визнання банкрутом прийнято заяву про порушення справи про банкрутство до розгляду.
Ухвалою суду від 14.06.2017 № 910/9131/16 встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-торговий дім-ЛС" заяву з грошовими вимогами до боржника на суму 37551230,00 грн. подало до Господарського суду м. Києва 02.07.2016р., тобто у тридцятиденний термін, передбачений ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Боржником та розпорядником майна вимоги визнані в повному обсязі. Судом встановлено, що вимоги даного кредитора ґрунтуються на наступному. Грошові вимоги ТОВ «Інформаційно-торговий дім - ЛС» до ПрАТ «Креатив» в повному обсязі підтверджені постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 року у справі № 912/2256/15, на загальну суму 37551230,00 грн. , що складається з: 37441610,60 грн. - основний борг; 109620,00 грн. - судовий збір. Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-торговий дім-ЛС" підлягає визнанню кредитором боржника на суму 37551230,00 грн. боргу, з віднесенням до четвертої черги задоволення. Поряд з вищеописаною заборгованістю, до реєстру вимог кредиторів також підлягає включенню судовий збір , сплачений за подання заяви про визнання кредитором у розмірі 2756,00грн.- перша черга. Отже, загальна сума, яка підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів боржника становить 37553986,00 грн. Ухвалою суду від визнано кредитором у справі № 910/9131/16 по відношенню до боржника: -Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-торговий дім-ЛС" на суму 37553986,00 грн., з яких 2756,00 грн. -вимоги першої черги, 37551230,00 грн. - вимоги четвертої черги.
Постановою Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 року за заявою Приватного акціонерного товариства "Креатив" про визнання банкрутом, визнано Приватне акціонерне товариство "Креатив" банкрутом.
З вищезазначеного вбачається, що позивача включено до реєстру кредиторів ПрАТ "Креатив" в тому числі у сумі вартості переданого на зберігання майна (зерна) - 37441610,60 грн.
Суд відзначає, що Господарським судом Кіровоградської області розглядалась справа № 912/1724/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно - торговий дім - ЛС" до Приватного акціонерного товариства "Креатив" про стягнення заборгованості в загальній сумі 47308450,93 грн, в тому числі: 37441610,00 грн основного боргу, 904753,43 грн штрафних санкцій та 8962087,50 грн упущеної вигоди та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Креатив" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно - торговий дім - ЛС" про стягнення з останнього 2505265,82 грн заборгованості з оплати послуг зберігання за укладеними між сторонами договорами відповідального зберігання продукції та 1458326,49 грн штрафу.
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 11.10.2016 № 912/1724/15 прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-торговий дім - ЛС" від первісного позову та припинено провадження у справі за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-торговий дім - ЛС" до Приватного акціонерного товариства "Креатив" про стягнення 47308450,93 грн та прийнято відмову Приватного акціонерного товариства "Креатив" від зустрічного позову та припинено провадження у справі за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Креатив" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-торговий дім - ЛС" про стягнення 3963592,31 грн.
Згідно пояснень позивача, відмова від позову у рамках справи № 912/1724/15 була подана, оскільки, рішення суду у справі № 912/2256/15 про повернення насіння соняшнику у кількості 3983,15 тон вартістю 37441610,00 грн фіксувало об'єм та вартість неповернутого майна та вже знаходилось на виконанні.
Відповідно до ст.ст. 22, 78 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову
Господарський суд не приймає відмови від позову якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.
Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.
Відмова від позову була прийнята судом. В своїх поясненнях позивач підтверджує ті обставини, що він відмовився від позову з тих підстав, що вже було прийняте рішення суду про повернення насіння соняшнику в кількості 3983,150 тон вартістю 37441610, 00 грн., яке вже знаходилось на примусовому виконанні. Суд зауважує, що позивач відмовився як від основної суми боргу, так і від стягнення штрафних санкцій та упущеної вигоди з ПрАТ «Креатив».
Отже позивач з власної ініціативи відмовився від позову про стягнення вартості переданого на зберігання майна (зерна) - 37441610,00 грн. основного боргу, а також 904753,43 грн штрафних санкцій та 8962087,50 грн. упущеної вигоди ПрАТ "Креатив", (особи, що порушила зобов'язання, та, відповідно права та охоронювані інтереси позивача по справі), натомість звернувся з позовом до держави, про відшкодування шкоди, вартості вищезазначеного майна.
Суд відзначає, що положення частини першої ст. 225 ГК України регулюють склад збитків, що підлягають відшкодуванню особами, які допустили господарське правопорушення, порушили господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності. В силу ст. 42 ГК України підприємницька діяльність здійснюється суб'єктами господарювання самостійно на власний ризик і майнові втрати від такої діяльності, обумовлені договірними зобов'язаннями сторін, не можуть покладатися на державу за самим лише фактом їх понесення в будь-якому разі.
Вказана позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 № 910/715/17.
Крім того, суд відзначає, що спір про відшкодування збитків був уже вирішений в рамках справ № 912/2256/15 та № 910/9131/16, то з даних позовних вимог вбачається покладення відповідальність за завдані збитки не тільки на винуватця, а й органи державної влади, що матиме наслідком безпідставне збагачення та отримання подвійного відшкодування
Як встановлено у ч. 6 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Суд зазначає, що частина 1 статті 15 Цивільного кодексу України закріплює за кожною особою право на захист свого цивільного права. Підставою для їх захисту є порушення, невизнання або оспорювання цивільного права.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Дана норма кореспондується з положенням ст.20 Господарського кодексу України, в якій передбачено, що держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що право вибору способу захисту порушеного або оспорюваного права належить позивачеві, тоді як перевірка відповідності цього способу наявному порушенню і меті судового розгляду є обов'язком суду, який має приймати рішення зі справи в межах заявлених позовних вимог та з урахуванням фактичних обставин конкретної справи, беручи до уваги як можливість у той чи іншій спосіб захистити порушене право (за наявності підстав для цього), так і необхідність подальшого виконання прийнятого судом рішення.
Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
В цих нормах передбачається певна низка заходів, за допомогою яких потерпіла особа забезпечує реалізацію права на захист свого порушеного права чи інтересу, які в сукупності своїй утворюють відповідний правовий механізм захисту прав особи, який міститься в кожній галузі права.
Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За загальними положеннями, передбаченими ст 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені ст 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності підстав для застосування частини першої ст 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України).
Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі ст. 1174 ЦК України.
Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов'язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов'язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі ст. 1173 ЦК України.
Дії (бездіяльність) відповідачів, внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, шкода та причинно-наслідковий зв'язок між поведінкою за заподіянням шкоди є основним предметом доказування та, відповідно встановлення у цій справі, оскільки відсутність елементів делікту свідчить про відсутність складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов'язки (ст. 11 ЦК України).
Вказана позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 № 910/715/17.
Таким чином, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань (в даному випадку дії чи бездіяльності органів досудового розслідування) та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань (дії чи бездіяльності органів досудового розслідування)) та заподіяними збитками.
З поданих до матеріалів справи документів не вбачається протиправність дій відповідачів, наслідком яких було завдання позивачу збитків. Подання позивачем скарг на дії та бездіяльність відповідачів не свідчить про їх протиправність та не свідчить, що вказані дії завдали позивачу збитків саме у розмірі вартості майна переданого ПрАТ "Креатив". Крім того, відсутній причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідачів та завданням позивачу збитків у визначеному ним розмірі.
Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що відсутня встановлена належним чином вина відповідачів, протиправність поведінки, причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідачів та заподіянням збитків, а отже не встановлено складу правопорушення, необхідного для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як стягнення збитків, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача щодо стягнення збитків є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами, за визначенням частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїм вимог або заперечень вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З вищезазначеного вбачається, що позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд -
1. У задоволенні позовних вимог про стягнення з Державної казначейської служби України ( 01601, м. Київ, вул.. Бастіонна, буд. 6, ідентифікаційний код 37567646), Головного управління національної поліції в Кіровоградській області (25006, Кіровоградська обл.., м. Кропивницький, вул.. Віктора Чміленка, буд. 41, ідентифікаційний код 40108709), Національної поліції України (01601, м. Київ, вул.. Богомольця, буд. 10, ідентифікаційний код 40108578), Прокуратури Кіроворадської області (25006, Кіровоградська обл.., м. Кіровоград, вул.. Велика Перська, буд. 4, ідентифікаційний код 02910025), Офісу Генерального прокурора ( 01011, м. Київ, вул.. Різницька, буд. 13/15, ідентифікаційний код 00034051) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційно - торговий дім - ЛС» ( 25006, Кіровоградська обл.., м. Кропивницький, вул.. Тараса Карпи, буд. 84, кімната 510, ідентифікаційний код 24709890) грошових коштів ( збитків) у розмірі 37441610 ( тридцять сім мільйонів чотириста сорок одна тисяча шістсот десять) грн. 00 коп. - відмовити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 07.02.2020
Суддя Усатенко І.В.