ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.02.2020Справа № 910/16813/19
Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників
справу №910/16813/19
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЕКОТРЕЙДІНГ"
про стягнення 7 975,66 грн
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноекотрейдінг" про стягнення 7 975,66 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором поставки № ЦЗВ-03-10618-01 від 27.12.2018 в частині строку поставки товару, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 7975,66 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. При цьому, суд зобов'язав відповідачів подати відзив на позовну заяву з доданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 03.12.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04212, м. Київ, вул. вул. Маршала Тимошенко, буд. 9.
Відповідач ухвалу суду від 03.12.2019 про відкриття провадження у справі та призначення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін отримав 17.12.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, долученим до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Станом на день винесення рішення від відповідача не надійшло відзиву на позовну заяву.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
27.12.2018 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" (замовник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техноекотрейдінг" (постачальник за договором) укладено договір поставки № ЦЗВ-03-10618-01 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі.
Відповідно до пункту 1.2. договору найменування продукції: частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу, обладнання для контролю залізничного руху (запасні частини до авто гальмівного обладнання).
Згідно з пунктом 4.1. договору ціна визначається даним договором і приймається сторонами: в національній валюті України - гривні, на умовах СРТ (перевезення оплачено до…) пункт призначення відділ матеріальних ресурсів м. Фастів філії «ЦЗВ» ПАТ «Укразалізниця», Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченко, 48.
Постачання здійснюється за цінами, передбаченими у Специфікації до даного договору. Ціна продукції, узгоджена у Специфікації до даного договору, включає: вартість продукції, тари, всі подати і збори, передбачені чинним законодавством, транспортні витрати постачальника згідно п. 5.1.
За умовами пункту 4.3. договору загальна сума даного договору на момент його підписання складає - 3 154 961 грн, крім того ПДВ 20 % - 630 980,20 грн, що разом становить - 3 785 881,20грн.
У п. 5.2. договору зазначено, що поставка продукції проводиться партіями протягом терміну дії договору, тільки після письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до прийому продукції. Відповідальність за достовірність інформації, яка вказується у рознарядці, несе замовник.
Рознарядка надається постачальнику в оригіналі шляхом направлення засобами поштового зв'язку (Укрпошта) цінного листа з описом вкладення та/або направлення сканкопії рознарядки електронним листом із застосуванням електронної пошти (E-mail).
Сторони погоджують, що рознарядка вважається отриманою постачальником з дня її відправлення замовником засобами поштового зв'язку (укрпошта) та/або електронною поштою (e-mail).
Кожна партія продукції постачається протягом 30-ти (тридцяти) календарних днів 3 дати письмової рознарядки замовника, якщо інше не вказано у рознарядці.
Матеріальні витрати, що виникли при поверненні продукції, яка не була письмово заявлена, покладаються на постачальника.
Замовник не несе відповідальності за ненадання рознарядок (надання не в повному обсязі), якщо це є наслідком зміни планів постачання та фінансування ЗамовникА.
За необхідності, рознарядка може бути відкоригована замовником, про що обов'язково повідомляється постачальнику.
Відповідно до пункту 6.1. договору оплата за кожну партію поставленої продукції по даному договору проводиться замовником протягом 10-ти (десяти) банківських днів з дати оформлення та реєстрації податкової накладної, у відповідності до вимог чинного законодавства України та у відповідності з рахунком-фактурою на поставлену партію продукції, обумовлену згідно з п. 5.2. при наявності документів, зазначених в п. 7.1. цього договору.
Пунктом 6.2. договору визначено, що датою оплати вважається дата відправлення коштів замовником за банківськими реквізитами постачальника.
Термін дії даного договору встановлюється з моменту його підписання сторонами до 31.12.2018. Проте, в частині оплати - до повного виконання сторонами зобов'язань та в разі наявності потреби замовника, що підтверджено відповідним повідомленням та рознарядкою, направленими на адресу постачальника, - до повного виконання (пункт 13.7. договору).
Специфікацією № 1 до договору поставки № ЦЗВ-03-06418-01 від 27.12.2018 визначено найменування продукції, кількість, ціна та загальна сума з ПДВ, яка становить 3 390 135,60 грн.
Специфікацією № 2 до договору поставки № ЦЗВ-03-06418-01 від 27.12.2018 визначено найменування продукції, кількість, ціна та загальна сума з ПДВ, яка становить 395 745,60 грн.
Додатковою угодою № 1 до договору поставки № ЦЗВ-03-06418-01 від 27.12.2018 внесено зміни, зокрема, в пункт 4.3. договору, відповідно до якого загальна сума даного договору - 3 708 766,00 грн, крім того ПДВ 20 % - 741 753,20 грн, що разом становить - 4 450 519,20 грн.
Також, вказаною додатковою угодою пункт 13.7. договору поставки змінено та викладено в наступній редакції: «Термін дії даного договору встановлюється з моменту його підписання сторонами до 31.03.2019. Проте, в частині оплати - до повного виконання сторонами зобов'язань та в разі наявності потреби замовника, що підтверджено відповідним повідомленням та рознарядкою, направленими на адресу постачальника, - до повного виконання.»
Специфікацією № 3 до договору поставки № ЦЗВ-03-06418-01 від 27.12.2018 визначено найменування продукції, кількість, ціна та загальна сума з ПДВ, яка становить 664 638,00 грн.
На виконання умов п. 5.2. договору позивач направив на адресу відповідача рознарядку від 14.02.2019 №ЦЗВ-20/506 на відвантаження продукції на загальну суму 664 638,00 грн, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскального чеку.
На підтвердження отримання вказаної рознарядки відповідачем, позивач подав рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Проте, продукція згідно рознарядки від 14.02.2019 №ЦЗВ-20/506 на суму 664 638,00 грн. була поставлена відповідачем з простроченням терміну поставки.
Поставка відповідачем продукції за рознарядкою від 14.02.2019 №ЦЗВ-20/506 підтверджується видатковою накладною №89 від 29.03.2019 на суму 664 638,00 грн.,
У зв'язку із порушенням відповідачем термінів поставки за договором позивачем нараховано пеню у розмірі 7 975,66 грн.
Матеріали справи містять претензію позивача від 23.04.2019 №ЦЗВ-20/1243 щодо стягнення штрафних санкцій, направлення якої відповідачу підтверджується описом вкладення у цінний лист та копією квитанції.
Доказів сплати штрафних санкцій станом на час розгляду справи матеріали справи не містять.
З огляду на вказане позивач звернувся до суду з позовом та просив стягнути штрафні санкції на загальну суму 7 975,66 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.
Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).
Частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Як зазначалося вище, на виконання умов п. 5.2. договору позивач направив на адресу відповідача рознарядку від 14.02.2019 №ЦЗВ-20/506 на відвантаження продукції на загальну суму 664 638,00 грн, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскального чеку.
На підтвердження отримання вказаної рознарядки відповідачем, позивач подав рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи викладене, виходячи з умов п. 5.2. договору, відповідач мав поставити товар за рознарядкою від 14.02.2019 №ЦЗВ-20/506 до 11.03.2019 включно.
У відповідності до норм частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснив поставку товару на виконання рознарядки від 14.02.2019 №ЦЗВ-20/506 з порушення строку, а саме 29.03.2019, що підтверджується видатковою накладною №89 від 29.03.2019.
Таким чином матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено, а відповідачем не спростовано факт порушення строку поставки, визначеного у договорі.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин зобов'язані виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно з положеннями ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Як встановлено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до п. 10.1 договору за порушення термінів постачання постачальник оплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від суми непоставленої в строк продукції на умовах, передбачених п. 5.2 договору, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 15% від суми непоставленої в строк продукції. При цьому, постачальник не звільняється від виконання своїх зобов'язань до поставити продукцію, якщо про інше його не попередив письмово замовник.
Таким чином, за порушення строків поставки відповідачем товару за договором, позивачем нараховано пеню у розмірі 7 975,66 грн. за період з 17.03.2019 по 28.03.2019.
Перевіривши розрахунки позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в сумі 7 975,66 грн.
Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, факт порушення відповідачем зобов'язання за договором поставки № ЦЗВ-03-10618-01 від 27.12.2018 в частині строку поставки товару належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований. Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача
Керуючись ст. 129, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЕКОТРЕЙДІНГ» (04212, м. Київ, вул. вул. Маршала Тимошенко, буд.9, код 39215196) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150 м. Київ, вул. Тверська, (Єжи Гедройця), 5, код 40075815) в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03049, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 11/15, код 40081347) пеню у сумі 7 975 грн 66 коп. та судовий збір в сумі 1 921,00 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд.
Повний текст рішення складено та підписано: 07.02.2020.
Суддя А.І. Привалов