вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"30" січня 2020 р. Справа№ 911/2575/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Поляк О.І.
суддів: Кропивної Л.В.
Пономаренка Є.Ю.
за участі секретаря - Стародуб М.Ф.
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" на рішення Господарського суду Київської області (суддя - Черногуз А.Ф.) від 29.01.2019 (повний текст складено 07.02.2019) в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 37719,78 грн заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах у справі № 911/2575/18
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком"
до Управління соціального захисту населення Васильківської районної державної адміністрації Київської області
про стягнення боргу
за участю представників:
позивача: Беліменко О.О. (дов.№ 3795 від 10.12.2018); Родіонова О.В. довіреність № 3797 від 10.12.19
відповідача:не з'явились;
У листопаді 2018 року Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Київської міської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (далі - ПАТ «Укртелеком») звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Управління соціального захисту населення Васильківської районної державної адміністрації Київської області (далі - Управління соцзахисту населення) про стягнення заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в розмірі 373630,81 грн.
Рішенням Господарського суду Київської області від 29.01.2019 у справі №911/2575/18 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення суду мотивовано недоведенням позивачем належними та допустимими у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами факту надання послуг саме у зазначеному обсязі та зазначеної вартості, доказів, з яких би вбачалася персоніфікована кількість осіб, що мають право на отримання послуг на пільгових умовах по кожній пільговій категорії, доказів, які б підтверджували їх право на отримання послуг на пільгових умовах, що, за висновком місцевого суду, унеможливлює задоволення позовних вимог.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Київської міської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 29.01.2019 у справі №911/2575/18, з прийняттям у справі нового про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою, ПАТ «Укртелеком» наголошувало на невідповідності висновків місцевого господарського суду щодо недоведення позивачем обсягу наданих послуг та їх вартістю, оскільки матеріали справи містять акти звірки розрахунків за послуги зв'язку пільговим категоріям населення (форма 3 - пільга), копії розрахунків видатків на відшкодування витрат, пов'язаних із наданням пільг та копії листів позивача до відповідача щодо проведення відповідних звірянь за надані послуги. Ці документи, на переконання позивача, є достатніми доказами на підтвердження обставин надання позивачем телекомунікаційних послуг пільговим категоріям населення вартістю 373630,81 грн у період з 01.01.2016 до 31.12.2017.
Апелянт підкреслив, що телекомунікаційні послуги на пільгових умовах надаються не за власною ініціативою, а на виконання імперативних норм, тому оператор (позивач) не може відмовити особі, яка має право на пільгу у реалізації такої пільги. Безумовному обов'язку оператора надати відповідну послугу пільговим категоріям населення кореспондує, за доводами позивача, такий же обов'язок держави в особі відповідача відшкодувати оператору вартість наданих послуг.
Матеріали справи містять відзив Управління соцзахисту населення, в якому відповідач просить залишити апеляційну скаргу ПАТ «Укртелеком» без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 рішення Господарського суду Київської області від 29.01.2019 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 335911,03 грн заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, прийнято у цій частині нове рішення про задоволення вказаних позовних вимог. У частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 37719,78 грн заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах рішення суду першої інстанції залишено без змін.
В подальшому, ПАТ «Укртелеком» звернулось із касаційною скаргою на прийняте апеляційним господарським судом рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог у розмірі 37719,78 грн.
Постановою Верховного Суду від 28.10.2019 постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 та рішення Господарського суду Київської області від 29.01.2019 у справі № 911/2575/18 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог у розмірі 37719,78 грн, справу №911/2575/18 в цій частині скеровано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині - постанова Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 у справі № 911/2575/18 залишена без змін.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2019 справу №911/2575/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Поляк О.І. (головуючий), Смірнова Л.Г., Кропивна Л.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 за апеляційною скаргою ПАТ «Укртелеком» відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2019 р., у зв'язку з перебуванням судді Смірнової Л.Г., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею - доповідачем, у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів: Поляк О.І. (головуючий), Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 апеляційну скаргу ПАТ «Укртелеком» прийнято до провадження у новому складі суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 відкладено розгляд апеляційної скарги ПАТ «Укртелеком» до 30.01.2020.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, колегія встановила, що спір у справі виник у зв'язку з наявністю у відповідача перед позивачем заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в розмірі 373630,81 грн.
Як уже було зауважено, Постановою Верховного Суду від 28.10.2019 справу №911/2575/18 в частині відмови у задоволенні позовних вимог у розмірі 37719,78 грн скеровано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Верховний Суд, акцентував на тому, що:
- відмова в частині позовних вимог у розмірі 37 719,78 грн мотивована апеляційним судом наявністю розрахунку фактично наданих ПАТ "Укртелеком" послуг зв'язку пільговим категоріям громадян за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 за даними управління станом на 10.05.2019, до якого додано список осіб, які не перебувають на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, які померли, вибули за межі Васильківського району та були включені позивачем до розрахунків видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за періоди з 01.01.2016 по 31.12.2016 та з 01.01.2017 по 31.12.2017.
- суд апеляційної інстанції, посилаючись на розрахунок відповідача, не перевірив цього розрахунку в частині 37719,78 грн, яка заперечується відповідачем, а також не надав оцінки доданим до розрахунку доказам заперечуваної суми, а саме спискам громадян, які не перебувають на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, померли, вибули за межі Васильківського району та були включені позивачем до розрахунків видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за періоди з 01.01.2016 по 31.12.2016 та з 01.01.2017 по 31.12.2017, з точки зору їх відповідності Положенню про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб та правил оформлення таких відомостей.
З урахуванням наведених висновків Верховного Суду, колегія суддів апеляційного суду встановила, що спірні правовідносини сторін підпадають під правове регулювання Конституції України, Бюджетного кодексу України, Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», Закону України «Про телекомунікації», Постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117, Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2007 № 535 "Про затвердження форми для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов'язаних із наданням пільг "2-пільга".
Так, відповідно до статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» виключно законами України визначаються, зокрема, пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Згідно із пунктами 1, 3 статті 63 Закону України «Про телекомунікації» та пункту 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Пунктом другим постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256 «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» установлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів:
- ведуть персоніфікований облік отримувачів пільг за соціальною ознакою згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 № 117 «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги», житлових субсидій населенню, допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, тимчасової державної допомоги дітям та допомоги по догляду за інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу;
- здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги, та отримувачами компенсації, які згідно із ст.ст. 43 і 48 Гірничого закону України, мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках, що мають центральне опалення.
Процедура визначення дійсної вартості послуг наданих пільговим категорія населення встановлена Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117, якою впроваджено Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги та затверджено Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Положення).
Відповідно до п. 10 Положення, підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга".
Одночасно, Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2007 № 535 «Про затвердження форми для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов'язаних із наданням пільг « 2-пільга», затверджено форму для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг "2-пільга» та Інструкцію про порядок заповнення форми « 2-пільга» з метою забезпечення надання підприємствами - надавачами послуг на електронних носіях інформації щодо наданих пільг окремим категоріям громадян.
Так, відповідно до пункту 5, Розділ II. З оплати послуг зв'язку (зв'язок) форми « 2-пільга» заповнюють надавачі послуг зв'язку. У графи 2-6 вноситься інформація про пільговика, а саме: відомості, за якими можливо ідентифікувати особу, перелік її пільг та період їх отримання, місце проживання особи. У верхньому рядку графи 5 вноситься код категорії пільговика (у відповідності з довідником категорій пільговиків), у нижньому рядку вказується розмір пільги у відсотках. У графах 7-8 вказується проміжок часу, за який проводиться обрахування, у наступних графах - нараховані суми видатків і підсумок розрахунку. При наявності погодинного обліку місцевих розмов для послуг з кодом 0800 вказується обсяг спожитої послуги.
Наявні у матеріалах справи акти звірки розрахунків за послуги зв'язку пільговим категоріям населення не містять персоніфікованих даних осіб, яким надавались послуги як пільговим категоріям населення. Як і надані позивачем розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних із наданням пільг.
Так, відповідна форма також затверджена Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2007 № 535 «Про затвердження форми для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов'язаних із наданням пільг « 2-пільга», і у силу вимог згаданого наказу, такий розрахунок має містити дані про пільговика: прізвище, ім'я, по-батькові, адреса, ідентифікаційний номер, код категорії пільговика та розмір пільги, номер особового рахунку, рік та місяць, за які проведено обрахування, вид наданої послуги. Натомість, надані позивачем розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних із наданням пільг містять лише узагальнену інформацію щодо вартості наданих ним послуг окремим категоріям пільговиків, а не власне, особам, які є пільговиками.
За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як встановлено ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи положення ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного суду позбавлена можливості встановити як обставини надання послуг зв'язку вартістю 37719,78 грн саме пільговим категоріям населення, так і перевірити правильність проведеного позивачем розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов'язаних із наданням пільг на вказану сумму.
У свою чергу, як унормовано пунктом одинадцятим Положення, уповноважений орган щомісяця звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації.
Аналіз пунктів десять та одинадцять Положення, дає підстави для висновку про те, що остаточний розрахунок за надані пільговим категоріям осіб послуги відбувається виключно після уточнення розпорядником коштів інформації щодо наявності у осіб, визначених підприємствами «пільговиками» такого статусу, що, з огляду на вимоги Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги та затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117, підтверджується даними цього реєстру.
Так, згідно з п. 2 Положення до реєстру включається така інформація: загальні відомості про пільговика (прізвище, ім'я та по батькові, число, місяць, рік народження, ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, адреса зареєстрованого місця проживання, адреса фактичного місця проживання, склад сім'ї, характеристика житла, реквізити паспорта та документа, що підтверджує право на пільги, а також категорія пільговика, перелік пільг, на які він має право, інформація про те, якими пільгами він реально користується.
Згідно з п. 3 Положення, Управління праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурні підрозділи з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад (далі - уповноважені органи):
- організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної у пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для контролю за відомостями, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги;
- ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1-пільга", в якій використовується індивідуальний ідентифікаційний номер пільговика у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.
Уповноважені органи з дотриманням вимог Законів України "Про інформацію" і "Про захист персональних даних" мають право:
- отримувати від пільговиків документи, що підтверджують їх право на пільги;
- проводити перевірку достовірності поданих документів;
- отримувати відомості від пільговиків, а також від органів виконавчої влади, де перебувають на обліку пільговики, підприємств та організацій, що надають послуги, житлово-експлуатаційних організацій та державних органів реєстрації актів цивільного стану, зокрема про осіб, які померли, на паперових та електронних носіях в установленому форматі з питань, пов'язаних з формуванням та веденням Реєстру;
- використовувати під час наповнення Реєстру інформацію з інших баз даних щодо персоніфікованого обліку осіб, які мають право на пільги;
- надавати інформацію, яка міститься в Реєстрі, підприємствам та організаціям, що надають послуги, на запити та в межах їх компетенції, а також органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування з метою надання пільг, передбачених законодавчими актами, пільговикам.
Відповідно до п. 5 Положення, для включення до Реєстру інформації про пільговика він подає уповноваженому органу копії документів, що підтверджують право пільговика та членів його сім'ї на пільги (з пред'явленням оригіналів цих документів), копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, пред'являє паспорт та надає інформацію про характеристику житла та послуги, щодо отримання яких він має пільги та реально ними користується.
У сільській місцевості пільговик подає зазначені документи (копії документів), пред'являє оригінали документів та паспорт, а також надає інформацію виконавчому органу сільської, селищної ради. Виконавчий орган приймає подані документи (копії документів), перевіряє відповідність поданої копії документа, що підтверджує право на пільги, його оригіналу, фіксує надану інформацію та реквізити паспорта пільговика і передає їх відповідному уповноваженому органу.
Якщо під час наповнення Реєстру використовується інформація з інших баз даних щодо персоніфікованого обліку громадян, до Реєстру включається інформація про пільговика без його особистої участі (за винятком інформації, що міститься у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів)
Згідно з п. 7 Положення, у разі зміни місця проживання в межах адміністративно-територіальної одиниці, яку обслуговує уповноважений орган, пільговик або його законний представник повинен повідомити його про це письмово.
У разі зміни місця проживання поза межами адміністративно-територіальної одиниці пільговик знімається з обліку в уповноваженому органі за попереднім місцем проживання та стає на облік за новим місцем проживання.
Уповноважені органи за попереднім місцем проживання пільговика закривають його персональну облікову картку та видають пільговику довідку про зняття з обліку, а за новим місцем проживання відкривають нову облікову картку з дати реєстрації пільговика.
Отже, саме Управління соцзахисту населення як орган, уповноважений державою на ведення Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, володіє достовірною інформацією щодо кількості осіб, які віднесено законодавством до пільгових категорій населення на відповідній адміністративно-територіальній одиниці, яка підпадає під юрисдикцію цього органу.
Як підтверджується матеріалами справи, відповідачем, на спростування частини позовних вимог у розмірі 37719,78 грн, надано Список громадян, які не перебувають на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, померли, вибули за межі Васильківського району (далі також - Список) та були включені позивачем до розрахунків видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за періоди з 01.01.2016 по 31.12.2016 та з 01.01.2017 по 31.12.2017.
За приписами п. 5 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) до 22 числа місяця, що настає за звітним, щодо пільг з послуг зв'язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів.
Водночас, ані згаданий Порядок, ані Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117, ані Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2007 № 535 «Про затвердження форми для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов'язаних із наданням пільг « 2-пільга», не містить вимог, реквізитів, критеріїв, яким має відповідати подана Управлінням соцзахисту населення інформація про фактично нараховані суми. Відсутні такі вимоги і щодо здійснюваного відповідно до пункту одинадцятого Положення уточнення у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику.
Надаючи оцінку поданому відповідачем Списку, колегія суддів апеляційного суду втім враховує, що останній є у першу чергу доказом, поданим відповідачем на спростування позовних вимог, а не актом, складеним Управлінням соцзахисту населення на виконання вимог пункту одинадцятого Положення та пункту п'ятого Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256.
За приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Колегія суддів також враховує положення ст. 19 Конституції України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За наведених положень норм чинного законодавства, з огляду на відсутність законодавчо регламентованої форми подання розпорядником коштів інформації щодо розбіжностей у інформації, наданій постачальником послуг та інформації та внесеній до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, а також оскільки саме відповідач є органом, на який покладено обов'язок із ведення, наповнення та перевірки інформації щодо наявності у особи права на пільги, колегія суддів дійшла висновку про те, що поданий відповідачем Список громадян, які не перебувають на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, померли, вибули за межі Васильківського району та були включені позивачем до розрахунків видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за періоди з 01.01.2016 по 31.12.2016 та з 01.01.2017 по 31.12.2017 є належним доказом відсутності підстав для відшкодування вартості послуг у розмірі 37719,78 грн наданих позивачем згаданим у списку особам, оскільки такі особи на момент надання послуг не належали до пільгових категорій населення.
І, оскільки, як уже було зауважено, надані позивачем розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних із наданням пільг містять лише узагальнену інформацію щодо вартості наданих ним послуг окремим категоріям пільговиків, а не власне, особам, які є пільговиками, тобто за формою такий розрахунок не відповідає вимогам наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2007 № 535 «Про затвердження форми для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов'язаних із наданням пільг « 2-пільга», то подані відповідачем докази є більш вірогідними, ніж докази позивача, подані на підтвердження його позиції по справі.
Одночасно, колегія суддів не може не погодитись із доводами позивача щодо наявності законодавчо встановленого обов'язку відповідача відшкодувати вартість наданих позивачем послуг пільговим категоріям населення, однак, з огляду на вимоги Положення, такі послуги відшкодовуються виключно за підтвердження у Єдиному автоматизованому реєстрі у особи статусу пільговика. Відмова відповідача у підписанні актів наданих послуг не свідчить про безумовне визнання ним інформації щодо обсягів та вартості наданих позивачем послуг, у будь-якому випадку, відшкодування вартості послуг здійснюється після уточнення відповідачем поданої інформації з даними Єдиного автоматизованого реєстру. Така вимога вбачається обґрунтованою, враховуючи, що відшкодування здійснюється за рахунок бюджетних коштів.
Отже, розглядаючи апеляційну скаргу на рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям населення у розмірі 37719,78 грн, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача.
Водночас, оскільки Постановою Верховного Суду від 28.10.2019 постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 та рішення Господарського суду Київської області від 29.01.2019 у справі № 911/2575/18 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог у розмірі 37719,78 грн, то суд апеляційної інстанції приймає нове рішення в цій частині, яким в задоволені вимоги про стягнення заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах у сумі 37719,78 грн - відмовляє.
Судові витрати за подання позову та апеляційної скарги в частині позовних вимог про відшкодування витрат на надання послуг пільговим категоріям населення у розмірі 37719,78 грн покласти на скаржника.
Керуючись ст.ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. В задоволенні Апеляційної скарги Київської міської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" на рішення господарського суду Київської області від 29.01.2019 у справі №911/2575/18 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 37719,78 грн заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах - відмовити.
2. В цій частині прийняти нове рішення, яким в задоволенні вимог про стягнення 37719,78 грн заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах - відмовити.
3. Справу повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 06.02.2020.
Головуючий суддя О.І. Поляк
Судді Л.В. Кропивна
Є.Ю. Пономаренко