вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"06" лютого 2020 р. м.Київ Справа№ 927/807/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яковлєва М.Л.
суддів: Шаптали Є.Ю.
Куксова В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження
без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу
Управління праці та соціального захисту населення
Новозаводської районної у місті Чернігові ради
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.11.2019,
повний текст якого складений та підписаний 22.11.2019,
у справі №927/807/19 (суддя Федоренко Ю.В.)
за позовом акціонерного товариства "Українська залізниця"
в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця"
до Управління праці та соціального захисту населення
Новозаводської районної у місті Чернігові ради
про стягнення 18447,28грн., -
У вересні 2019 АТ "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" (позивач) звернулось до Господарськогосуду Чернігівської області з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради (відповідач) про стягнення 18447,28грн. боргу по відшкодуванню витрат понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян за період серпень-грудень 2018, січень-липень 2019.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 20.11.2019 у справі №927/807/19 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради на користь АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця", 18447,25грн. боргу та 1921,00грн. судового збору.
При ухваленні рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку про те, що до компетенції відповідача належить забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення на території Новозаводської районної у місті Чернігові ради, і саме відповідач зобов'язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно із чинним законодавством мають право на соціальні пільги
Не погодившись з ухваленим судовим рішенням, Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.11.2019 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, обставинам справи. Так, відповідач зазначає, що позивачем пред'явлено вимоги до неналежного відповідача, відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян за період серпень-грудень 2018, січень-липень 2019 за рахунок коштів місцевого бюджету головним розпорядником, відповідальним виконавцем усієї програми визначено Управління транспорту, транспортної інфраструктури та зв'язку Чернігівської міської ради (рішення Чернігівської міської ради "Про міський бюджет на 2018 рік" від 30.11.2017, "Про міський бюджет на 2019 рік" від 29.11.2018), а він є не належним відповідачем. Крім того, відповідач вказує на те, що позивачем не доведено обов'язку Управління відшкодувати заборгованість з компенсації пільг на телекомунікаційні послуги окремим категоріям громадян за серпень 2018 - липень 2019.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2019, справу №927/807/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: ЯковлєвМ.Л. - головуючий суддя, судді ШапталаЄ.Ю., КуксовВ.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2019 у справі №927/807/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.11.2019 у справі №927/807/19. Розгляд апеляційної скарги Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.11.2019 у справі №927/807/19 постановлено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
11.01.2020 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що відповідно до п.3,10,11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117 до компетенції саме відповідача належить забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення на території Новозаводського району місті Чернігова і саме відповідач зобов'язаний здійснювати розрахунки з позивачем за надані послуги особам, які згідно чинного законодавства мають право на пільги.
Також позивач зазначає, що ч.2 ст.218 Господарського кодексу України та ч.2 ст.617 Цивільного кодексу України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності. За таких обставин, відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання.
З урахуванням приписів ч.1 ст.270 та ч.1 ст.252 ГПК України апеляційний розгляд здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі «Апеляційне провадження». При цьому, до апеляційного розгляду застосовуються положення загального позовного провадження з питань, не врегульованих у Главах «Апеляційне провадження» і «Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження».
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації від 01.12.2015 №621, публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815) включено до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій за №4798, що підтверджується повідомленням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації №04-7367/101 від 02.12.2015 (а.с.154).
Відповідно до ліцензії серія ДЛ №000135, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (рішення №622 від 01.12.2015), публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" надає послуги фіксованого місцевого телефонного зв'язку з ємністю мережі до 10000 номерів з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку на території м. Київ, Київської, Вінницької, Житомирської, Хмельницької, Чернігівської областей (а.с.155).
У період з серпня по грудень 2018 та з січня по липень 2019 позивачем надавалися послуги зв'язку пільговим категоріям громадян, які проживають на території Новозаводської районної у місті Чернігові ради на загальну суму 18447,25грн., що підтверджується розрахунками витрат на відшкодування збитків, пов'язаних з наданням пільг, за відповідний період, а саме: серпень 2018 - 1420,74грн., вересень 2018 - 1420,74грн., жовтень 2018 - 1394,43грн., листопад 2018 - 1600,56грн., грудень 2018 - 1569,78грн., січень 2019 - 1579,90грн., лютий 2019 - 1610,40грн., березень 2019 - 1610,40грн., квітень 2019 - 1610,40грн., травень 2019 - 1543,30грн., червень 2019 - 1543,30грн., липень 2019 - 1543,30грн. (а.с.29- 88), а також розрахунком заборгованості (а.с.178).
Позивачем складено акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги, станом на 01.09.2018, 01.10.2018, 01.11.2018, 01.12.2018, 01.01.2019, 01.02.2019, 01.03.2019, 01.04.2019, 01.05.2019, 01.06.2019, 01.07.2019, 01.08.2019, які підписані представниками обох сторін, крім акту станом на 01.09.2018, який відповідачем не підписаний (а.с.17-28). У підписаних актах відповідачем у графі заборгованість минулих років зазначено 1772,12грн., а у графі заборгованість поточного проставлено 0,00грн.
Відповідач вартість послуг зв'язку, наданих позивачем на пільгових умовах окремим категоріям громадян за період серпень-грудень 2018, січень-липень 2019 не відшкодував, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 18447,25грн.
Позивач звертався до відповідача з листами №1686 від 21.08.2018, №1939 від 20.09.2018, №2233 від 31.10.2018, №2413 від 26.11.2018, №218 від 22.01.2019, №804 від 28.03.2019, №1177 від 11.05.2019, №1355 від 10.06.2019, №1549 від 03.07.2019, №1696 від 05.08.2019 (а.с.89-131) щодо відшкодування коштів, пов'язаних з наданням пільг на послуги зв'язку окремим категоріям громадян.
Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 07.06.2019 №НЮ-16-79/19п про сплату протягом 10 днів суми боргу 15360,64грн. за послуги електрозв'язку надані пільговим категоріям громадян (а.с.132-134).
Відповідач листами повідомляв позивача про те, що жодним нормативно-правовим актом не передбачена субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з оплати телекомунікаційних послуг окремим категоріям громадян, так само і не встановлено, що Управління є головним розпорядником всіх коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, а тому не має повноважень щодо відшкодування витрат за надання послуг зв'язку на пільгових умовах окремим категоріям громадян у 2018-2019 (а.с.135-142).
Внаслідок наведеного, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговим категоріям споживачів, за період з серпня по грудень 2018 та з січня по липень 2019 у сумі 18447,25грн. згідно розрахунку заборгованості а.с.178.
Згідно зі ст.19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", „Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус", "Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про прокуратуру" передбачено надання пільг при оплаті за послуги зв'язку (телекомунікаційні послуги).
Відповідно до п.3 ст.63 Закону України "Про телекомунікації" та пункту 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012. №295 (далі - Правила), споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції, Закон України "Про телекомунікації" та Правила не передбачають жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.
Згідно з ч.6ст.48 Бюджетного Кодексу України бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
На виконання вимог ст.102 Бюджетного Кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. №256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету та встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів ведуть персоніфікований облік отримувачів пільг за соціальною ознакою згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003р. №117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", а також здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги (пункт 2 Порядку).
Згідно з п.3 вказаного Порядку головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Відповідно до п.1 розділу І Положення про управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради (далі - Положення), затвердженого рішенням районної у місті ради 29.12.2015 (друга сесія сьомого скликання) (зі змінами згідно рішення районної у місті ради від 21.12.2018 №17/VII-139), управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради є виконавчим органом районної у місті ради.
За змістом п.2. розділу I Положення управління забезпечує реалізацію державної політики у сфері соціально-трудових відносин, у тому числі оплати, охорони та умов праці, соціального обслуговування та соціального захисту населення, у тому числі пенсіонерів, інвалідів, одиноких непрацездатних громадян, дітей сиріт, одиноких матерів, багатодітних, малозабезпечених сімей з дітьми, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших соціально незахищених громадян, які потребують допомоги і соціальної підтримки з боку держави.
Згідно із п.1 розділу ІІ Положення основним завданням управління є виконання функції головного розпорядника коштів місцевого бюджету, здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенції з державного бюджету.
У відповідності до підпунктів 2.19, 2.20, 2.21, 2.46 п.2. розділу ІІ Положення управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує ведення Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, що мають право на пільги; здійснює контроль за правильністю надання пільг підприємствами - надавачами послуг окремим категоріям громадян; веде розрахунки з підприємствами - надавачами комунальних послуг за надані пільги за рахунок коштів субвенцій з Державного та місцевого бюджетів; здійснює інші, передбачені законодавством, повноваження.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2017 №426, яка набрала чинності з 24.06.2017, були внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256.
Даними змінами з п.1 Порядку були виключені норми про те, що цей Порядок визначає відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг з послуг зв'язку за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Згідно з п.3, 10, 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи): організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для контролю відомостей, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги, і проведення виплати соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей; ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1 - пільга", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків; вносять до Реєстру відповідні уточнення в разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії окремих норм законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги; надають консультації пільговикам, постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей, підприємствам та організаціям, що надають послуги.
Підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга".
Уповноважений орган щомісяця: 1) звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації; 2) після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає: реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою "5-пільга" та реєстр розрахунків згідно з формою "7-пільга"; акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга"; 3) до 15 числа подає: фінансовим органам районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти звіряння розрахунків згідно з формою "3-пільга"; Міністерству соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій звіти згідно з формами "4-пільга" та "6-пільга".
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що до компетенції відповідача належить забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення на території Новозаводської районної у місті Чернігові ради і саме відповідач зобов'язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно із чинним законодавством мають право на соціальні пільги.
Як встановлено частиною першою статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.509, ч.ч.3 та 4 ст.11 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Позивач є суб'єктом господарювання, який надає телекомунікаційні послуги споживачам, метою діяльності якого як учасника господарських відносин є досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку відповідно до ч.2 ст.3 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Таким чином позивач має право на відшкодування вартості послуг зв'язку, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а у відповідача як органу, через який діє держава у цивільних відносинах, - обов'язок здійснити з позивачем розрахунок за надані цим особам послуги, оскільки: держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша ст.167 ЦК України); держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ст.170 ЦК України).
Також судом враховується, що Законом України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України" від 20.12.2016 №1789-УІІ, частина 1 статті 91 Бюджетного кодексу України доповнена пунктом 20-4 про те, що до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на пільги з послуг зв'язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали інвалідами під час проходження військової служби; інвалідам, дітям-інвалідам та особам, які супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали інвалідами внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сімом, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім'ям, в яких не менше проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім'ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування.
Відтак, доводи відповідача про відсутність законодавчо встановленого обов'язку відповідача по відшкодуванню пільг з послуг зв'язку спростовуються викладеним вище з урахуванням п.20-4 ст.91 Бюджетного кодексу України та п.3 Порядку №256.
При цьому, ч.2 ст.218 ГК України та ст.617 ЦК України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності як відсутність у боржника необхідних коштів.
До цього, як обґрунтовано вказав суд першої інстанції, Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20.03.2002р. №5-рп/2002, від 17.03.2004р. №7-рп/2004, від 01.12.2004р. №20-рп/2004, від 09.07.2007р. №6-рп/2007).
Зокрема, у Рішенні від 09.07.2007р. №6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).
Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.
Отже, встановлений судом факт наявності обов'язку відповідача по відшкодуванню наданих позивачем послуг пільговим категоріям осіб (за законом) та підтверджений розмір такого відшкодування свідчать про відсутність підстав до невиконання відповідачем відповідного обов'язку.
Посилання відповідача на те, що відшкодування витрат за надані послуги зв'язку на пільгових умовах окремим категоріям громадян у 2018-2019 роках за рахунок коштів місцевого бюджету належить до компетенції Управління транспорту та зв'язку Чернігівської міської ради не підтверджені належними та допустимими доказами.
За наведених вище обставин колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про у про задоволення вимог позивача про стягнення 18447,25грн. законним та обґрунтованим.
Підсумовуючи наведене, на переконання колегії суддів, висновок місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог в повному обсязі відповідає нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, доводи апеляційної скарги його не спростовують.
Судові витрати згідно зі ст.129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.11.2019 у справі №927/807/19 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.11.2019 у справі №927/807/19 залишити без змін.
3. Матеріали справи №927/807/19 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Головуючий суддя М.Л. Яковлєв
Судді Є.Ю. Шаптала
В.В. Куксов