Справа № 501/2973/19
05 лютого 2020 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого- ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
потерпілої - ОСОБА_6 ,
представників потерпілих - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в смт.Овідіополь заяву про зміну запобіжного заходу по кримінальному провадженню № 12018160380002417 від 23.11. 2018 року з обвинувальним актом, яким:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Чорноморськ, громадянин України, офіційно не працевлаштований, не одружений, має на утриманні малолітню дитину 2018 року народження, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.125, ч.2 ст.194 КК України,
Овідіопольским районним судом Одеської області розглядається обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019160160000227 від 27.03.2019 року стосовно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 125 ч.2, 194 ч.2 КК України.
29.04.2019 року ухвалою слідчого судді Іллічівського міського суду Одеської області за клопотанням слідчого ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, але в якості альтернативи застосовано заставу в розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 153 680 гривень, яка була внесена 21.05.2019 року ОСОБА_9 , на підставі чого ОСОБА_4 був звільнений з-під варти.
4 лютого 2020 року захисником обвинуваченого адвокатом ОСОБА_5 через канцелярію суду у порядку ст. 315 КПК України подані клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу із застави на інший, не пов'язаний із триманням під вартою, а саме особисте зобов'язання із поверненням внесеної застави заставодавцю, з тих підстав, що з часу обрання вказаної міри запобіжного заходу минуло більше 10 місяців, кримінальне провадження ще не розглянуто судом, ОСОБА_4 виконує всі взяті на себе обов'язки відповідно до вимог ухвали від 29.04.2019 року, має постійне місце проживання та роботу, з'являється на всі виклики слідчого або суду, ризики, на існування яких посилалась сторона обвинувачення при обранні запобіжного заходу, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не справдились і перестали існувати.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначене клопотання підтримав, прокурор, представники потерпілих та потерпіла ОСОБА_6 проти його задоволення не заперечували, при цьому, потерпіла просила суд покласти на обвинуваченого, в порядку ч.5 ст.194 КПК України, додатковий обов'язок утримуватись від спілкування з потерпілими.
Заслухавши думку учасників процесу та дослідивши матеріали, додані до клопотання, суд вважає клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов'язання таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ у листі №511-550/0/4-13 від 04.04.2013 р. «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» у п.1 акцентував увагу на тому , що вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя щоразу зобов'язаний здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
Водночас, у відповідності з мотивувальною частиною рішення Конституційного суду України від 08 липня 2002 року № 14-РП/2003 в справі № 1-23/2003 тяжкість злочину законом не визначається підставою для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту, і при цьому за своєю правовою природою запобіжний захід не є кримінальним покаранням.
Згідно з ч.5 ст.9 КПК України - кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, положеннями ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини, передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При розгляді відповідних клопотань про обрання запобіжного заходу, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).
Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalo v. Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява № 42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Встановлено, що обвинувачений протягом майже року своєю поведінкою, з'являючись вчасно за всіма викликами до органу досудового розслідування та суду, та виконуючи обов'язки покладені на нього судом, довів, що запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, можливо застосуванням більш м'якого запобіжного заходу, ніж застава. При цьому, суд бере до уваги доводи обвинуваченого та його захисника про те, що обвинувачений має стійкі соціальні зв'язки, постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувались та інші обставини, зазначені у клопотання, які характеризують їх особу.
На підставі наведеного, суд вважає, що відповідно до вищевказаних вимог Закону та Конвенції, наявні, на час розгляду клопотання в кримінальному провадженні, ризики, але можливо їх запобігання шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Керуючись ст.315 КПК України, -
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , про зміну запобіжного заходу - задовольнити частково.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з застави на особисте зобов'язання.
На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати до суду за першим викликом;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи, а також зміну засобів зв'язку;
- не спілкуватись з потерпілими чи свідками;
Попередити обвинуваченого ОСОБА_4 про наслідки ухилення від покладених обов'язків.
Заставу у розмірі 153.680 гривень, що внесена на рахунок №37317035005435, ЄДРПОУ 26302945, банк отримувача - Державна казначейська служба України, МФО 820172 отримувач ТУ ДСА України в Одеській області, згідно квитанції № 1601-4145-1596-1635 від 21.05.2019 року, повернути заставодавцю - ОСОБА_9 атолівні, ІПН НОМЕР_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та оголошено 06.02.2020 р. о 09.30.
Суддя: ОСОБА_1