Справа № 521/1765/20
Провадження № 2/521/1813/20
про залишення позовної заяви без руху
06 лютого 2020 року м. Одеса
Суддя Малиновського районного суду міста Одеси Гуревський В.К., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Громадської організації «Одеська обласна організація всеукраїнського союзу автомобілістів» про зобов'язання відновити електропроводку, й перевіривши виконання вимог статей 175-177 ЦПК України, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Громадської організації «Одеська обласна організація всеукраїнського союзу автомобілістів» про зобов'язання відновити електропроводку.
Пред'явлена позовна заява подана без дотримання вимог, передбачених ст. 95, ст. 175, ч. 4 ст. 177 ЦПК України, що полягає в наступному.
Згідно п. 2, ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява має містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Таким чином, позивачу слід зазначити ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).
В порушення вимог п. 8 ч. 3 ст. 175 УПК України позивачем не надано суду відомостей наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України - письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України - письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
В порушення означеної норми, позивачем подані письмові докази у копіях, які не засвідчені належним чином, а також відсутні документи, які вказані у додатку позовної заяви.
Відповідно до ч. 4 ст. 95 ЦПК України - копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до ч. 5 ст. 95 ЦПК України - учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
В порушення означеної норми, позивач не підтвердив відповідність копії письмового(их) доказу(ів) оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Крім того, в позовній заяві позивач вказує, що він є інвалідом з дитинства, глухонімою особою, до матеріалів справи не додане посвідчення інваліда, хоча цей доказ зазначений в додатках до позовної заяви.
Зазначене, унеможливлює дати об'єктивну оцінку викладеним у позові обставинам, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, через відсутність доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно розміру ставок судового збору підпункту 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн.).
Позивачем зазначено в додатках до позову - докази сплати судового збору та надано квитанцію від 29 серпня 2019 року у розмірі 768,40 гривень, тобто не доплачено судовий збір в сумі 72,40 грн.
Крім того, з доданого документу про сплату судового збору не можливо встановити чи дійсно сплачено судовий збір за цим позовом.
Згідно із п. 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року №10, законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами).
Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.
Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Згідно із п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року №10, судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку "одержувач" зазначити найменування територіального органу Державної казначейської служби України за місцем знаходження суду, який розглядає справу. Якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) залишається без руху. При цьому у відповідній ухвалі суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Громадської організації «Одеська обласна організація всеукраїнського союзу автомобілістів» про зобов'язання відновити електропроводку - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в п'ятиденний термін з дня отримання копії ухвали про залишення позову без руху. Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Гуревський В.К.