24.01.2020
Справа № 522/20735/16-к
Провадження 1-кп/522/404/20
24 січня 2020 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі обвинувальні акти у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017160500000401 від 24.01.2017 р. та №12016162500000423 від 06.03.2016 р. відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Яськи, Біляївського району, Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 17.06.2016 р. Біляївським районним судом Одеської області за ч.ч. 1, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, 70 КК України, до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки,
- 24.07.2018 р. Біляївським районним судом Одеської області за ч.1 ст. 155 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,
обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 14.11.2016 р. Приморським районним судом м. Одеси за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, 28.12.2016 р. звільнився по відбуттю строку покарання,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
захисників - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
06.03.2016 р. ОСОБА_4 , знаходячись в ранковий час біля будинку № 37 по вул. Приморська в м. Одесі, побачив автомобіль марки «ВАЗ 2199», д/н НОМЕР_1 , в салоні якого знаходилось майно власника автомобіля.
В цей час, у ОСОБА_4 , з корисливих мотивів, виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення майна з вказаного автомобіля.
Так, реалізуючи свій злочинний намір, обравши метою свого злочинного посягання майно, що знаходилось в автомобілі, 06.03.2016 р. приблизно о 05:00 год., ОСОБА_4 , впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає та його злочинні дії залишаться непомітними, підійшов до припаркованого біля будинку № 37 по вул. Приморська в м. Одесі автомобіля марки «ВАЗ 2199», д/н НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_12 , та розбивши рукою переднє праве бокове скло автомобіля, умисно, таємно, з корисливих мотивів, викрав з салону автомобіля майно ОСОБА_12 , а саме: флеш-накопичувач в корпусі жовтого кольору, вартістю 300 грн.; ліхтарик-шокер в корпусі чорного кольору, вартістю 1 100 грн.; зв'язку ключів, які вартості не мають, а всього майна на загальну суму 1 400 грн.
Таємно викравши майно потерпілого ОСОБА_12 , ОСОБА_4 намагався покинути місце вчинення скоєного ним кримінального правопорушення, але розпорядитись викраденим майном не зміг, так як був затриманий потерпілим.
Крім того, 23.01.2017 р. приблизно о 21 год. ОСОБА_5 разом зі ОСОБА_4 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння, перебували у Кіровському парку в м. Одесі, де підшукували особу жіночої статті, у якої можливо безпечно викрасти належне цінне майно та гроші. Помітивши приблизно о 23:15 год. у вказаному сквері ОСОБА_13 у руках якої був мобільний телефон «Meizu M3 Note», ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 вступили в попередню змову на заволодіння її мобільним телефоном, розуміючи, що лише відкрито для потерпілої зможуть вчинити кримінальне правопорушення.
Діючи з вказаною метою з корисливих мотивів згідно розподілених ролей, ОСОБА_5 раптово для потерпілої підбіг до ОСОБА_13 з боку спини та закрив їй рот рукою, не даючи змоги чинити опір та покликати на допомогу, у той час як ОСОБА_4 шляхом ривка відкрито заволодів її мобільним телефоном у чохлі якого було 100 грн.
Заволодівши мобільним телефоном потерпілої моделі «Meizu M3 Note» вартістю 3900 грн. та грошима у сумі 100 грн. і завдавши загальної матеріальної школи у розмірі 4000 грн., ОСОБА_4 та ОСОБА_5 покинули місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Досудовим слідством дії ОСОБА_4 кваліфіковано
- за ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України за кваліфікуючою ознакою - закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно,
- за ч.2 ст. 186 КК України за кваліфікуючою ознакою - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Суд вважає, що дії ОСОБА_4 кваліфіковано правильно.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 , провину в інкримінованих йому злочинах, передбачених ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України, визнав повністю, та підтвердив обставини вчинення злочинів, викладені в описовій частині обвинувальних актів. У скоєному щиро покаявся.
Досудовим слідством дії ОСОБА_5 кваліфіковано
- за ч.2 ст. 186 КК України за кваліфікуючою ознакою - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Суд вважає, що дії ОСОБА_14 кваліфіковано правильно.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 , провину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.2 ст. 186 КК України, визнав повністю, та підтвердив обставини вчинення злочину, викладені в описовій частині обвинувального акту. У скоєному щиро покаявся.
Також вина ОСОБА_4 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- показами потерпілої ОСОБА_13 , яка в судовому засіданні пояснила, що в зимку 2017 р. в вечірній час вона йшла по Кіровському парку в м. Одесі, та тримала в руках мобільний телефон. В цей час до неї підійшло двоє молодих хлопців, коли вона зайшла за вугол, той що поменше взяв її за плече та хотів познайомитися. Після чого, інший хлопець тримав її ззаду щоб вона не могла нічого зробити, а той що поменше відібрав її телефон та втік за вугол.
- показами потерпілого ОСОБА_12 , який в судовому засіданні пояснив, що приблизно в березні 2016 р. він приїхав на роботу, після чого став виносити сміття та помітив, що в автомобілі розбите скло, а в салоні перебуває невідомий чоловік який намагався щось вирвати. Зазначеного чоловіка він затримав та викликав поліцію, в присутності якої ОСОБА_4 дістав з карманів майно яке раніше було в автомобілі.
- показами свідка ОСОБА_15 , який в судовому засіданні пояснив, що він працював в патрульній поліції. Під час патрулювання на планшет прийшло орієнтування про розбійний напад. При здійсненні патрулювання біля залізно дорожнього вокзалу було помічено двох хлопців, коли їх зупинити та провели поверхневий огляд виявили мобільний телефон. Пізніше було викликано слідчо-оперативну групу та потерпілу дівчину яка впізнала нападників.
Вина ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- показами потерпілої ОСОБА_13 , яка в судовому засіданні пояснила, що в зимку 2017 р. в вечірній час вона йшла по Кіровському парку в м. Одесі, та тримала в руках мобільний телефон. В цей час до неї підійшло двоє молодих хлопців, коли вона зайшла за вугол, той що поменше взяв її за плече та хотів познайомитися. Після чого, інший хлопець тримав її ззаду щоб вона не могла нічого зробити, а той що поменше відібрав її телефон та втік за вугол.
- показами свідка ОСОБА_15 , який в судовому засіданні пояснив, що він працював в патрульній поліції. Під час патрулювання на планшет прийшло орієнтування про розбійний напад. При здійсненні патрулювання біля залізно дорожнього вокзалу було помічено двох хлопців, коли їх зупинити та провели поверхневий огляд виявили мобільний телефон. Пізніше було викликано слідчо-оперативну групу та потерпілу дівчину яка впізнала нападників.
Крім того, вина ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтверджується зібраними в ході досудового слідства і дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- протоколом прийняття заяви ОСОБА_13 про вчинене кримінальне правопорушення від 24.01.2017 р., згідно якого остання просить прийняти заходи щодо невстановлених осіб, які 23.01.2017 р. приблизно о 21 год. 00 хв. перебуваючи за адресою: м. Одеса, провулок Онілової, буд. 16, скоїли на неї напад, з погрозою застосуванням насильства, небезпечного для її життя, та заволоділи належним їй мобільним телефоном «Meizu M3 Note»та грошовими коштами.
- постановою про визнання речових доказів та долучення їх до матеріалів кримінального провадження від 24.01.2017 р., згідно якої до матеріалів кримінального провадження долучено мобільний телефон марки «Meizu» imei 1: НОМЕР_2 , imei 2: НОМЕР_3 та сім карти операторів «МТС» та «Київстар».
- протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України від 24.01.2017 р., згідно якого, під час обшуку ОСОБА_4 було виявлено мобільний телефон марки «Meizu» imei 1: НОМЕР_2 , imei 2: НОМЕР_3 , належний потерпілій.
- протоколом прийняття заяви ОСОБА_12 про вчинене кримінальне правопорушення від 06.03.2016 р., згідно якого останній просить прийняти заходи щодо невідомої особи, яка 06.03.2016 р. приблизно о 04 год. 50 хв., знаходячись за адресою: м. Одеса, вул. Приморська 37, з автомобіля марки «ВАЗ 2199», д.н. НОМЕР_1 , шляхом розбиття переднього правого бокового скла автомобіля, викрала ліхтарик чорного кольору та флеш-накопичувач жовто-білого кольору на 4 Гб.
- заявою ОСОБА_4 від 06.03.2016 р., згідно якої останній добровільно видав раніше викрадене майно з автомобіля «ВАЗ 2199» який знаходився на вул. Приморська 37, а саме флешку білого кольору з жовтими полосами та ліхтарик чорного кольору.
- заявою ОСОБА_4 від 06.03.2016 р., згідно якої останній визнав свою провину та вказав не те, що 06.03.2016 р. приблизно о 04 год. 00 хв. знаходячись по вул. Приморська 37, помітив автомобіль «ВАЗ 21099» сірого кольору, який вирішив обікрати, як проник до автомобіля не пам'ятає, з автомобіля він тайно викрав флешку та ліхтарик. Однак, був затриманий власником автомобіля та співробітниками поліції.
- постановою про визнання речових доказів та долучення їх до матеріалів кримінального провадження від 14.03.2016 р., згідно якої до матеріалів кримінального провадження долучено ліхтарик-шокер чорного кольору, ключі 3 шт. з брелком, флеш-накопичувач біло-жовтого кольору з написом Kingston.
Аналізуючи досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України. У суду немає підстав ставити під сумнів істинність фактів, повідомлених потерпілими ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , свідком ОСОБА_15 . Даних про будь-яку зацікавленість потерпілих та свідка в результаті кримінального провадження судом не встановлено, їх свідчення не суперечать обставинам, відомості про які містяться у кримінальних провадженнях.
При призначенні виду та міри покарання ОСОБА_4 , суд, відповідно до положень ст. 65 КК України, враховує особу обвинуваченого, характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, обставини їх вчинення, пом'якшуючі обставини.
Відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, який вчинив ОСОБА_4 , є злочином середньої тяжкості, злочин передбачений ч.2 ст. 186 КК України, який вчинив ОСОБА_4 , є тяжким злочином.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття.
До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
При призначенні виду та міри покарання ОСОБА_4 , суд враховує досудову доповідь складену на останнього, згідно висновку якої орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення чи обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства та високий ризик вчинення кримінального правопорушення в майбутньому. На думку органу пробації, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду і контролю в умовах ізоляції.
Аналіз викладеного свідчить про те, що виправлення ОСОБА_4 , можливо лише в умовах його ізоляції від суспільства на певний строк, оскільки ОСОБА_4 будучи судимим за умисні злочини проти власності, відповідних висновків для себе не зробив, тобто не піддався заходам перевиховання на шлях виправлення не став та знов вчинив тяжкий умисний злочин проти власності, що свідчить про його свідоме нехтування правилами встановленими в суспільстві, відсутність бажання стати на шлях виправлення, що свідчить про його стійку антисоціальну спрямованість, а тому саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.
Вирішуючи питання щодо зарахування попереднього ув'язнення до строку покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховуючи, що останній вчинив злочин до 20 червня 2017 року (включно) вважає, що строк попереднього ув'язнення, а саме з моменту затримання обвинуваченого 23.01.2017 р. до 24.01.2020 р., слід здійснювати з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 р. в силу зворотної дії кримінального закону в часі, як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч. 1 ст. 5 КК України.
Призначаючи покарання ОСОБА_4 судом приймається, що уваги, що згідно вироку Біляївського районного суду Одеської області від 24.07.2018 р. ОСОБА_4 засуджено за ч.1 ст. 155 КК України та призначено покарання у вигляді 2 років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.
25.06.2018 р. об'єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду розглянула кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_16 , засудженого за крадіжки (ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України), в якій прийшла до висновку щодо застосування згаданої норми матеріального права, згідно з яким у разі, коли особа, щодо якої було застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення першого вироку інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, або звільняється від відбування покарання з випробуванням, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.
Тому, у відповідності до висновку Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду вирок Біляївського районного суду Одеської області від 24.07.2018 р. ОСОБА_4 слід виконувати окремо.
Аналізуючи досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України. У суду немає підстав ставити під сумнів істинність фактів, повідомлених потерпілим ОСОБА_13 , свідком ОСОБА_15 . Даних про будь-яку зацікавленість потерпілого та свідка в результаті кримінального провадження судом не встановлено, їх свідчення не суперечать обставинам, відомості про які містяться у кримінальному провадженні.
При призначенні виду та міри покарання ОСОБА_5 , суд, відповідно до положень ст. 65 КК України, враховує особу обвинуваченого, характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, обставини його вчинення, пом'якшуючі обставини.
Відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч.2 ст. 186 КК України, який вчинив ОСОБА_5 , є тяжким злочином.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд відносить щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.
При призначенні виду та міри покарання ОСОБА_5 , суд враховує досудову доповідь складену на останнього, згідно висновку якої орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення чи обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства та дуже високий ризик вчинення кримінального правопорушення в майбутньому. На думку органу пробації, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду і контролю в умовах ізоляції.
Аналіз викладеного свідчить про те, що виправлення ОСОБА_5 , можливо лише в умовах його ізоляції від суспільства на певний строк, оскільки ОСОБА_5 будучи судимим за умисні злочини проти власності, відповідних висновків для себе не зробив, тобто не піддався заходам перевиховання на шлях виправлення не став та знов вчинив тяжкий умисний злочин проти власності, що свідчить про його свідоме нехтування правилами встановленими в суспільстві, відсутність бажання стати на шлях виправлення, що свідчить про його стійку антисоціальну спрямованість, а тому саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.
Вирішуючи питання щодо зарахування попереднього ув'язнення до строку покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховуючи, що останній вчинив злочин до 20 червня 2017 року (включно) вважає, що строк попереднього ув'язнення, а саме з моменту затримання обвинуваченого 23.01.2017 р. до 24.01.2020 р., слід здійснювати з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 р. в силу зворотної дії кримінального закону в часі, як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч. 1 ст. 5 КК України.
Питання про речові докази вирішуються судом відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 70, 72, 185, 186 КК України, ст. 100, ст.ст. 368-371, 373, 374, 376, 377 КПК України, суд -
ОСОБА_4 , визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України, та призначити йому
- за ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі,
- за ч.2 ст. 186 КК України покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту фактичного затримання, а саме з 23.01.2017 р.
Відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону № 838-VIII, зарахувати в строк покарання ОСОБА_4 , термін його попереднього ув'язнення, з 23.01.2017 р. по 24.01.2020 р., з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання оскільки строк попереднього ув'язнення відбутий у межах кримінального провадження, дорівнює фактично призначеному покаранню.
ОСОБА_4 звільнити з-під варти в залі суду 24.01.2020 р.
Вирок Біляївського районного суду Одеської області від 24.07.2018 р., яким ОСОБА_4 засуджено за ч.1 ст. 155 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, виконувати окремо.
ОСОБА_5 , визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту фактичного затримання, а саме з 23.01.2017 р.
Відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону № 838-VIII, зарахувати в строк покарання ОСОБА_5 , термін його попереднього ув'язнення, з 23.01.2017 р. по 24.01.2020 р., з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання оскільки строк попереднього ув'язнення відбутий у межах кримінального провадження, дорівнює фактично призначеному покаранню.
ОСОБА_5 звільнити з-під варти в залі суду 24.01.2020 р.
Речові докази
- відповідно до постанови про визнання речових доказів від 24.01.2017 р., а саме: мобільний телефон «Meizu», імеі НОМЕР_2 , НОМЕР_3 з сім картами операторів «МТС» та «Київстар», після вступу вироку в законну силу, вважати повернутими потерпілій ОСОБА_13
- відповідно до постанови про визнання речових доказів від 14.03.2016 р., а саме: ліхтарик-шокер чорного кольору, ключі 3 шт. з брелком, флеш-накопичувач біло-жовтого кольору з написом Kingston, після вступу вироку в законну силу, вважати повернутими потерпілому ОСОБА_12 .
Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси в Одеський апеляційний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: