Справа № 522/21168/19
Провадження № 1-«кс»/522/20131/19
26 грудня 2019 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання ОСОБА_3 скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 42017161340000054 від 06.07.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 204 ч. 1 КК України,
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №42017161340000054 від 06.07.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 204 ч. 1 КК України, згідно якого просить зняти арешт з --
На думку заявника арешт підлягає скасуванню, оскільки на теперішній час продовження заходу забезпечення у вигляді арешту майна зазначеного майна є недоцільним, оскільки кримінальне провадження закрито та про підозру у вчиненні кримінального правопорушення нікому не повідомлено.
В судове засіданні заявник не з'явився, надавши заяву, згідно якої просить розглянути клопотання у її відсутності.
Прокурор в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не сповістив.
Дослідивши матеріали, надані в обґрунтування клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З наданих матеріалів вбачається, що в провадженні СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42017161340000054 від 06.07.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 204 ч. 1 КК України.
06.07.2017 року в рамках вказаного кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області, було проведено обшук адресою: АДРЕСА_1 , у будинку, який належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , під час проведення якого було вилучені тютюнові вироби: «Astru» в кількості 6240 пачок сигарет; «Liana» - 750 пачок сигарет; «Marvell» - 14540 пачок сигарет; «Nz Gold» - 9500 пачок сигарет; «Армійські» - 9750 пачок сигарет; «Nz Blak» - 3200 пачок сигарет; «Мономах» - 820 пачок сигарет; «Absolut» - 440 пачок сигарет; «Corona» - 360 пачок сигарет; «Hilton» - 240 пачок сигарет; «Email» - 180 пачок сигарет; «Fast» - 140 пачок сигарет; «Мінск» - 120 пачок сигарет, «Прилуки» - 1900 пачок сигарет; «Київ» - 260 пачок сигарет; «L.S.» - 60 пачок сигарет; »; «Philip Morris» - 100 пачок сигарет; «Lifa Slims» - 20 пачок сигарет; «Marvell Slims» - 3500 пачок сигарет; «Rotmans» - 3000 пачок сигарет; P.S. - 170 пачок сигарет.
10.07.2017 року в рамках вказаного кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області, клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на тютюнові вироби, невідомого походження у картонних коробках, з позначенням наступних марок цигарок та в наступній кількості: ASTRU - 6240 пачок; Lian - 750 пачок; Marvel 14540 пачок; NZ «Gold» - 9500 пачок; Армейские 9750 пачок; Marvel «Slims» - 3500 пачок; NZ «Black» - 3200 пачок; Прилуки 1900 пачок; Rothmans 3000 пачок; Мономах 820 пачок; Absolut 440 пачок; Київ 260 пачок; Corona 360 пачок; Hilton 240 пачок; P.S. 170 пачок; Em@il 180 пачок; Fast 140 пачок; Minsk 120 пачок; L.S. 60 пачок; Philip Morris 100 пачок; Lifa Slims 20 пачок, які належать ОСОБА_3 , вилучені під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно зазначеної ухвали Котовського міськрайонного суду Одеської області від 10.07.2017 року, захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна застосовано з метою досягнення дієвості кримінального провадження.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Кримінальне процесуальне законодавство України повинно застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У силу ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК.
Сукупність наведених норм кримінального провадження, їх внутрішній, змістовний зв'язок між собою свідчить, що будь-яка процесуальна дія слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, вчинена під час досудового розслідування, має відповідати вищевказаним засадам, як за своєю суттю, так і за формою реалізації, тобто процедурою застосування.
Процесуальним законом визначено, що обов'язок здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні покладається на слідчого суддю.
Таким чином, саме слідчий суддя шляхом застосування своїх повноважень має забезпечити дотримання закону усіма учасниками кримінального провадження, а також зобов'язаний вживати передбачені законом заходи для поновлення порушених під час досудового розслідування прав та інтересів осіб.
Особливої актуальності та гостроти це питання набуває у відношенні здійснення судового контролю за діяльністю сторони обвинувачення, представники якої наділені значними можливостями застосування заходів примусового характеру.
Отже, слідчий суддя, виконуючи покладені на нього обов'язки, має запобігти зловживанню стороною обвинувачення її повноваженнями з метою збереження рівності сторін кримінального провадження та збалансованості їх прав.
Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Наведена конституційна норма гарантує, що позбавлення права власності, невід'ємними складовими частинами якого є володіння, користування та розпорядження об'єктом власності, можливе виключно у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.
Отже, накладення арешту на об'єкт права власності є позбавленням його власника можливості на власний розсуд користуватися та розпоряджатися таким майном, що є тотожним позбавленню права власності.
Практичне застосування встановленої Конституцією України гарантії охорони власності, доводить, що обмеження права будь-якої особи (фізичної або юридичної) розпорядження належним їй майном без достатніх підстав є протиправним.
Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав особи щодо реалізації нею усієї сукупності або ж окремих складових частин права власності під час досудового розслідування визначені кримінальним процесуальним законодавством.
Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної ним в п. 2 р. 2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік, правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.
Пунктом 6 р. 2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік, метою застосування арешту майна є забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову. При цьому слід пам'ятати, що сторона кримінального провадження, яка подає клопотання про арешт майна зобов'язана навести підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна (правову кваліфікацію правопорушення, яке передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди). У свою чергу, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, зобов'язаний навести ці підстави у рішенні.
Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної ним в п. 2 р. 2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.
З огляду на приписи п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання належного йому майна, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Баландіна проти України, «Батрак проти України», «Панов проти України»).
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Жоден не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом та загальними принципами міжнародного права. У рішенні Європейського суду по справі «Мороко проти Російської Федерації» від 12.06.2008, Судом зазначається: «Попередні положення не зменшують права держави забезпечувати виконання таких законів, які їй видаються необхідними для здійснення контролю за використанням власності відповідно до загальних інтересів чи для забезпечення сплати податків чи інших зборів та штрафів».
Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
При цьому, відповідно до практики ЄСПЛ володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції», заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series А N 98).
В силу положень кримінального процесуального законодавства України на учасників судового процесу покладається обов'язок щодо доведення правомірності своїх дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як вбачаються з матеріалів клопотання, кримінальне провадження №42017161340000054 від 06.07.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 204 ч. 1 КК України закрито у зв'язку із відсутністю складу злочину. Однак, до теперішнього часу, майно, вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , володільцю повернуто не було.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси м. Одеси від 18.10.2019 року, скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_3 щодо неповернення тимчасово вилученого майна, в рамках кримінального провадження №42017161340000054 від 06.07.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 204 ч. 1 КК України, було задоволено та зобов'язати слідчого, в провадженні якого перебувають матеріали кримінального провадження № 42017161340000054 від 06.07.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 204 ч. 1 КК України, негайно повернути майно, вилучене 06.07.2017 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , у будинку, який належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , а саме: тютюнові вироби: «ASTRU» - 6240 пачок, «Liam» - 750 пачок, «Marvell» - 14540 пачок, «Nz Gold» - 9500 пачок, «Армійські» - 9750 пачок, «Мономах» - 820 пачок, «Nz Black» - 3200 пачок, «Absolut» - 440 пачок, «Corona» - 360 пачок, «Email» - 180 пачок, «Fast» - 140 пачок, «Мінск» - 120 пасок», «Hilton» -240 пачок - власнику - ОСОБА_3 .
Володілець зазначеного майна - ОСОБА_3 не є підозрюваним за кримінальним провадженням, в рамках якого було проведено обшук та вилучено зазначене майно.
Враховуючи викладене, вважаю, що на теперішній час відсутні підстави для збереження заходу забезпечення у вигляді арешту майна та потреба у застосуванні заходу забезпечення, у вигляді арешту вищезазначеного майна відпала та арешт накладений на підставі ухвали Котовського міськрайонного суду Одеської області від 10.07.2017 року на тютюнові вироби, невідомого походження у картонних коробках, з позначенням наступних марок цигарок та в наступній кількості: ASTRU - 6240 пачок; Lian - 750 пачок; Marvel 14540 пачок; NZ «Gold» - 9500 пачок; Армейские 9750 пачок; Marvel «Slims» - 3500 пачок; NZ «Black» - 3200 пачок; Прилуки 1900 пачок; Rothmans 3000 пачок; Мономах 820 пачок; Absolut 440 пачок; Київ 260 пачок; Corona 360 пачок; Hilton 240 пачок; P.S. 170 пачок; Em@il 180 пачок; Fast 140 пачок; Minsk 120 пачок; L.S. 60 пачок; Philip Morris 100 пачок; Lifa Slims 20 пачок, які належать ОСОБА_3 , підлягає скасуванню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 174 КПК України, -
Клопотання ОСОБА_3 скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 42017161340000054 від 06.07.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 204 ч. 1 КК України - задовольнити.
Арешт, накладений на підставі ухвали Котовського міськрайонного суду Одеської області від 10.07.2017 року, в рамках кримінального провадження №42017161340000054 від 06.07.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 204 ч. 1 КК України, на тютюнові вироби, невідомого походження у картонних коробках, з позначенням наступних марок цигарок та в наступній кількості: ASTRU - 6240 пачок; Lian - 750 пачок; Marvel 14540 пачок; NZ «Gold» - 9500 пачок; Армейские 9750 пачок; Marvel «Slims» - 3500 пачок; NZ «Black» - 3200 пачок; Прилуки 1900 пачок; Rothmans 3000 пачок; Мономах 820 пачок; Absolut 440 пачок; Київ 260 пачок; Corona 360 пачок; Hilton 240 пачок; P.S. 170 пачок; Em@il 180 пачок; Fast 140 пачок; Minsk 120 пачок; L.S. 60 пачок; Philip Morris 100 пачок; Lifa Slims 20 пачок, які належать ОСОБА_3 - скасувати та зобов'язати слідчого, в провадженні якого перебувають матеріали кримінального провадження № 42017161340000054 від 06.07.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 204 ч. 1 КК України, негайно повернути зазначене майно володільцю - ОСОБА_3 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя 26.12.2019