справа № 947/29402/19
провадження № 2/947/683/20
про відкладення розгляду справи по суті
та продовження строку вчинення процесуальних дій
06.02.2020 року м. Одеса
Київський районний суд м. Одеси в одноособовому складі:
суддя Літвінова І.А. - головуючий,
вирішуючи питання щодо подальшого провадження у цивільній справі № 947/29402/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про захист честі та гідності фізичної особи та ділової репутації,
Ухвалою судді від 12.12.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про захист честі та гідності фізичної особи та ділової репутації прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі № 947/29402/19. Розгляд справи призначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику учасників справи. Учасникам справи встановлено строк вчинення процесуальних дій - з 13 грудня 2019 року по 13 січня 2020 року.
Вказану ухвалу одержано всіма учасниками справи у період з 23.12.2019 по 08.01.2020 року, що підтверджено поштовими повідомленнями (трек-коди: НОМЕР_1 2751914 3; 65016 0306626 0; 65062 0385560 8).
Станом на цей час до суду надійшли відзив відповідача ОСОБА_2 на позовну заяву, відповідь позивача на відзив та відповідні заперечення по суті позову зі сторони відповідача ОСОБА_2 (вхід. №№ НОМЕР_2 , 956, 2899). Строки та порядок подання заяв по суті справи сторонами не порушені. Підстав для залишення їх без розгляду судом не встановлено.
Частиною другою статті 279 ЦПК України визначено тридцятиденний строк з дня відкриття провадження у справі для початку розгляду справи по суті в порядку спрощеного провадження, якщо судове засідання не проводиться.
За вказаних умов, розгляд по суті цивільної справи № 947/29402/19 повинен був розпочатись 14 січня 2020 року і завершитись 14 лютого 2020 року.
Проте, у встановлений ухвалою судді від 12.12.2019 року строк зі сторони позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про зміну предмету (вхід. № 579). Позивач за заявленими ним позовними вимогами, до складу відповідачів, крім ОСОБА_2 та Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, включив також осіб з наступними найменуваннями:
Громадська Організація «Комітет протидії корупції в органах влади»,
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ХОСТІНГ Україна»,
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕВОЛЮШЕН МЕДІА»,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Голос.ЮА»,
Товариство з обмеженою відповідальністю Інформаційне Агентство «Українські новини»,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український Інтернет-реєстратор»,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «Наш продукт»,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтернет Інвест».
До заяви позивача про зміну предмета додані докази направлення цієї заяви по суті справи всім іншим учасникам справи, включаючи нововизначених відповідачів.
Між тим, відсутність доказів одержання вказаної заяви всіма відповідачами, які на думку позивача мають відповідати за заявленим ним вимогами, перешкоджає суду перейти до розгляду справи по суті у встановлені законом процесуальні строки.
Право учасників справи наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Суд наголошує, що суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК).
Однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є верховенство права.
Згідно з частиною першою статті 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Не допущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів задеклароване статтею 22 Конституції.
Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»Цивільний процесуальнийкодекс України набув чинності новою редакцією. Однією з новел Кодексу є можливість розгляду цивільних справ в спрощеному проваджені без проведення судового засідання без повідомлення учасників справи.
Частиною п'ятою статті 4 цього Кодексу встановлено, що жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Участь сторін у розгляді справи у випадку спрощеного провадження без проведення судового засідання без повідомлення учасників справи реалізується шляхом заяв по суті справи, до яких відносяться позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву, у яких учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору і в разі необхідності додають докази.
Право учасників справи на подання заяв по суті справи встановлене частиною 4 статті 174 ЦПК України.
Наведене вказує, що через подання вказаних заяв учасники справи реалізують принцип змагальності сторін.
Саме засада змагальності опосередковано, через її контролюючу функцію, є гарантом законності, об'єктивності, неупередженості та повноти судового розгляду справи.
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (Рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», від 23 червня 1993 року, заява № 12952/87, п. 63).
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав. При цьому, важливим є встановлення оптимального співвідношення активності сторін та активності суду.
В рішеннях де Європейський суд з прав людини дійшов висновку про порушення ст. 6 Конвенції, зазначено таке: Суд відзначає, що одним із складників справедливого судового розгляду в розумінні п. 1 статті 6 є право на змагальне провадження; кожна сторона, в принципі, має отримати нагоду не лише бути поінформованою про будь-які докази, які потрібні для того, щоб виграти справу, але також має знати про всі докази чи подання, які представлені або зроблені в цілях впливу на думку суду, і коментувати їх (рішення у справах «Лобо Мачадо проти Португалії» (LoboMachado v. Portugal) і «Фермьойлєн проти Бєльгії» (Vermeulen v. Belgium) від 20 лютого 1996 р., та рішення у справі «Нідерост-Губер проти Швейцарії» (Niderost-Huberv. Switzerland) від 18 лютого 1997 р., Reports 1997-I, с. 108, п. 24).
Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає п. 1 статті 6 (рішення у справі «Шенк проти Швейцарії» (Schenk v. Switzerland) від 12 липня 1988 р., серія A № 140, с. 29, п. 46).
Суд констатує порушення у цивільній справі № 947/29402/19 за позовом ОСОБА_1 «про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації» процесуальних строків, визначених статтею 279 ЦПК України, але наголошує на пріоритетності встановлення судової процедури, яка повинна сприяти реалізації права сторін на змагальність, рівність перед законом та справедливий суд протягом розумного строку.
Згідно зі статтею 121 ЦПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції право на справедливий судовий розгляд включає в себе право на доступ до суду та право на доступ до правосуддя в широкому розумінні.
Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі статтею 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у цивільному процесі встановлена законом.
Відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод» від 17.07.1997 р. дана Конвенція та Протоколи до неї № 2,4,7,11 є частиною національного законодавства України.
Згідно з статтею 17 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.
Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить стаття 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.
Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Судове рішення приймається суддею зважаючи на усі обставин справи.
За правилами частини першої статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Керуючись Конституцією України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 1-4, ст. 10, ч. 1, 11, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77, ч. 2 ст. 78, ч. 1 ст. 120, ч. 1 ст. 123, ч. 5 ст. 124, ч. 1 ст. 126, ст. 127, ч. 4, 174, ст. 185, ч. 1 ст. 187, 279 ЦПК України, суд
Відкласти розгляд справи по суті та продовжити строк вчинення процесуальних дій учасниками цивільної справи № 947/29402/19.
Роз'яснити ОСОБА_2 , Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Громадській Організації «Комітет протидії корупції в органах влади», ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ХОСТІНГ Україна», ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕВОЛЮШЕН МЕДІА», Товариству з обмеженою відповідальністю «Голос.ЮА», Товариству з обмеженою відповідальністю Інформаційне Агентство «Українські новини», Товариству з обмеженою відповідальністю «Перший український Інтернет-реєстратор», Товариству з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «Наш продукт», Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтернет Інвест» право навести свої доводи, міркування щодо заяв позивача.
Роз'яснити, що будь-який відповідач у справі має право подати відзив на позовну заяву у порядку, встановленому статтею 178 ЦПК України. Відзив надсилається до суду з одночасним надісланням (наданням) копії відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Докази такого надсилання повинні бути надані суду разом з відзивом.
Встановити учасникам справи строк подачі заяв по суті справи чи з процесуальних питань - п'ятнадцять днів з дня одержання цієї ухвали.
Роз'яснити учасникам справи, що згідно з частинами першою, другої та п'ятою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Ухвала набирає законної сили негайно.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала окремо від рішення суду апеляційному оскарженню не підлягає.
З текстом ухвали можна ознайомитись за веб-адресою: www.reyestr.court.gov.ua.
Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: http://ki.od.court.gov.ua.
Суддя Літвінова І. А.