06 лютого 2020 року
Київ
справа №280/2496/19
адміністративне провадження №К/9901/3122/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі № 280/2496/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області, де просила:
визнати протиправним та скасувати рішення № 2301/03 від 07 лютого 2018 року про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянці Російської Федерації ОСОБА_1 ;
зобов'язати видати посвідку на постійне проживання для іноземців та осіб без громадянства громадянці Російської Федерації ОСОБА_1 .
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасоване рішення № 2301/03 Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області від 07 лютого 2018 року про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянці Російської Федерації ОСОБА_1 . Зобов'язано Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області видати посвідку на постійне проживання для іноземців та осіб без громадянства громадянці Російської Федерації ОСОБА_1 .
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області звернулося до Верхового Суду із касаційною скаргою.
У поданій касаційній скарзі скаржник, з посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення.
В обґрунтування касаційної скарги зазначено, що судами першої та апеляційної інстанції, не з'ясовано обставини, що мають значення для справи.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів зазначає наступне.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас, пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми Кодексу обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У свою чергу, за змістом пункту 11 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
Відкриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції відніс таку справу до категорії справ незначної складності та розглянув дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що предметом розгляду в цій справі є скасування рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну та зобов'язання видати посвідку на постійне проживання для іноземців та осіб без громадянства.
У поданій касаційній скарзі скаржником не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості або виняткового значення, а також не виділено особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору. Допустимість відкриття касаційного провадження, якщо справа становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для скаржника, зумовлена потребою забезпечення єдності судової практики. Йдеться про реалізацію принципів верховенства права та правової визначеності, рівності перед законом і судом з метою гарантування розумної передбачуваності судового рішення.
Отже, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з установленими судами обставинами цієї адміністративної справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі № 280/2496/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Л.О. Єресько
А.Г. Загороднюк
В.М. Соколов
Судді Верховного Суду