06 лютого 2020 року
Київ
справа № 826/7356/18
адміністративне провадження № К/9901/552/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019 у справі № 826/7356/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Концерт» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
02.01.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у м.Києві (далі - ГУ ДФС, скаржник), направлена до суду поштою 28.12.2019.
Ухвалою Верховного Суду від 14.01.2020 зазначену касаційну скаргу залишено без руху та запропоновано скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали подати відповідну заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням відповідних доказів на їх підтвердження та надання платіжного документа про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 1921,00 грн.
На виконання вимог зазначеної ухвали, від ГУ ДФС 27.01.2020 надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та продовження строку виконання вимог ухвали в частині надання суду документа про сплату судового збору. Клопотання про поновлення строку обґрунтоване тим, що вперше касаційна скарга у цій справі була подана в строки, визначені процесуальним законодавством, проте у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору була залишена без руху, а в подальшому ухвалою Верховного Суду від 03.12.2019 повернута. Разом з тим, ним вживалися всі необхідні заходи для приведення касаційної скарги у відповідність нормам Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначає, що повернення касаційної скарги у зв'язку з відсутністю можливості сплати судового збору, не позбавляє його права повторного звернення до суду та є поважною підставою для поновлення строку.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Причиною пропуску строку на касаційне оскарження стало повернення Верховним Судом касаційної скарги ГУ ДФС у зв'язку з несплатою судового збору за її подання. При цьому колегією суддів встановлено, що ухвалу Верховного Суду від 03.12.2019 про повернення вперше поданої касаційної скарги у цій справі скаржником отримано 06.12.2019, проте повторно цю касаційну скаргу подано до суду лише 28.12.2019, що свідчить про необґрунтоване зволікання з боку скаржника щодо повторного звернення до касаційного суду з цією касаційною скаргою, враховуючи і той факт, що повторно подана касаційна скарга не містить доказів сплати судового збору за її подання, що спростовує поважність причин пропуску скаржником строку на касаційне оскарження, у зв'язку з неможливістю сплатити судовий збір за її подання.
Суд звертає увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава повинна дотримуватися раніше згаданого принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 КАС України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 15 травня 2008 року «Надточій проти України» принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, який діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових труднощів, які склалися в нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, у тому числі й щодо сплати судового збору.
Ураховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, якщо вона не залежить від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб'єкт владних повноважень, однак має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особа, зацікавлена в її поданні, повинен вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати всі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Отже, клопотання ГУ ДФС про продовження строку виконання вимог ухвали в частині надання документу про сплату судового збору є недоцільним і задоволенню не підлягає, оскільки скаржнику для відшукання можливості сплатити судовий збір за поданою ним скаргою давалось достатньо часу.
За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.
На підставі наведеного, керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,
Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені в ньому причини пропуску строку неповажними.
Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019 у справі № 826/7356/18.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.М. Гімон
М.Б. Гусак
Є.А. Усенко ,
Судді Верховного Суду