05 лютого 2020 року
Київ
справа №620/2094/19
адміністративне провадження №К/9901/3356/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.09.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2019 у справі № 620/2094/19 за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України та Міністерства юстиції України, в якій просив: визнати протиправними дії Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із втратою працездатності; визнати протиправними дії Міністерства юстиції України щодо відмови розподілити кошти Центральному міжрегіональному управлінню з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 480 250,00 грн; зобов'язати Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 480 250,00 грн, що відповідає 250 розмірам прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 1 січня 2019 року; зобов'язати Міністерство юстиції виділити кошти Центральному міжрегіональному управлінню з питань виконання кримінальних покарань та пробацій Міністерства юстиції для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 480250,00 грн.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.09.2019, ухваленим за наслідками розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції щодо неприйняття рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , відповідно до вимог пункту 3 Розділу ІV Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 11.01.2016 №4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.01.2016 за №163/28293. Зобов'язано Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції прийняти рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , відповідно до вимог пункту 3 Розділу ІV Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 11.01.2016 №4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.01.2016 за №163/28293. Визнано протиправними дії Міністерства юстиції України щодо повернення матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 на доопрацювання. Зобов'язано Міністерство юстиції України вчинити дії, відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 11.01.2016 №4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.01.2016 за №163/28293 щодо виділення коштів Центральному міжрегіональному управлінню з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції на підставі розрахунку потреби в коштах для виплати одноразової грошової допомоги, зокрема, ОСОБА_1 . У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2019 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.09.2019 залишено без змін.
Не погоджуючись з указаними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду в повному обсязі, скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, а в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою, суд виходить з такого.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і стаття 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Також, частиною третьою статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Так, згідно з приписами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відтак, судові рішення, ухвалені у справах незначної складності, підлягають касаційному оскарженню виключно у випадках, вичерпний і остаточний перелік яких передбачений підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Разом з тим, за змістом пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Колегія суддів Верховного Суду, вивчивши матеріали касаційної скарги, з урахуванням приписів наведених правових норм процесуального закону, характеру спірних відносин, суб'єктного складу учасників та предмету доказування, що не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, вважає, що вказана справа, в силу приписів пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України, відноситься до категорії справ незначної складності, так як ознак, передбачених частиною 4 статті 12 КАС України, не має.
Крім того, доводи касаційної скарги у даній справі стосуються правильності застосування норм матеріального права у конкретно визначених правовідносинах щодо окремо взятої особи і не стосуються питань права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зважаючи на те, що оскаржуване судове рішення ухвалено у справі, яка процесуальним законом віднесена до категорії справ незначної складності, а з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі належить відмовити.
Суд враховує положення, що містяться в Рекомендаціях № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи, згідно з якими державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч. "с" ст. 7 вказаних Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону; вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) 19 грудня 1997 року, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Суд також враховує й правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine) від 09.10.2018 (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
Керуючись статтями 328, 333, 355, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.09.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2019 у справі № 620/2094/19 за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С.Г. Стеценко
Т.Г. Стрелець
Л.В. Тацій ,
Судді Верховного Суду