номер провадження справи 18/120/18
05.02.2020 справа № 908/2116/18
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя господарського суду Запорізької області Левкут Вікторія Вікторівна (до зміни прізвища - Носівець Вікторія Вікторівна), розглянувши матеріали заяви головного державного виконавця Єрастової Анастасії Владиславівни Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про роз'яснення рішення господарського суду Запорізької області від 06.02.2019 у справі № 908/2116/18
за позовом Бердянської міської ради (71118, Запорізька обл., м. Бердянськ, пл. Єдності, буд. 2)
до відповідача фізичної особи-підприємця Арбузова Сергія Вячеславовича ( АДРЕСА_1 )
про зобов'язання повернути земельну ділянку
Без виклику сторін
Предметом розгляду у справі № 908/2116/18 стали позовні вимоги Бердянської міської ради до фізичної особи-підприємця Арбузова Сергія Вячеславовича про зобов'язання привести у стан, придатний для подальшого використання, земельну ділянку площею 0,0103 га, яка розташована за адресою: пр. Азовський, 55, м. Бердянськ, Запорізька область (кадастровий номер 2310400000:09:013:0146), шляхом знесення двоповерхової дерев'яної споруди, орієнтованими розмірами 17,73 х 6,57 метрів, та повернути земельну ділянку Бердянській міській раді.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.02.2019 у справі № 908/2116/18 позов задоволено. Зобов'язано фізичну особу-підприємця Арбузова Сергія Вячеславовича (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) повернути за належністю земельну ділянку кадастровий номер 2310400000:09:013:0146 площею 0,0103 га, яка розташована за адресою: пр. Азовський, 55, м. Бердянськ, Запорізька область, на користь Бердянської міської ради (ідентифікаційний код 20525153) у стані не гіршому, порівняно з тим, у якому земельна ділянка надана в оренду, згідно договору оренди землі від 19.04.2011. Також, з ФОП Арбузова С.В. на користь позивача стягнуто 1762,00 грн. судового збору.
До господарського суду Запорізької області 30.01.2020 від Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в особі головного державного виконавця Єрастової Анастасії Владиславівни надійшла заява про роз'яснення рішення господарського суду Запорізької області від 06.02.2019 у справі № 908/2116/18.
Державний виконавець зазначив, що вказане рішення є незрозумілим в частині повернення за належністю земельної ділянки кадастровий номер 2310400000:09:013:0146 площею 0,0103 га у стані не гіршому, порівняно з тим, у якому земельна ділянка надана в оренду згідно договору оренди землі від 19.04.2011.
Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.01.2020 вказану заяву визначено для розгляду судді Левкут В.В. (до зміни прізвища - Носівець В.В.).
Дослідивши матеріали заяви про роз'яснення судового рішення, суд встановив, що вказану заяву подано без додержання вимог ст.ст. 162, 164, 170, 172 Господарського процесуального кодексу України, та зазначає наступне.
Відповідно до ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення. У разі якщо зміст виконавчого документа незрозумілий, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення його змісту.
Згідно ст. 245 ГПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Заява про роз'яснення судового рішення має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим ст.ст. 162, 164 ГПК, вимогам до форми і змісту письмової заяви (клопотання), встановленим в ст. 170 ГПК цього ж Кодексу, а також містити відомості, перелічені в Законі України "Про виконавче провадження".
Так, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів додаються до позовної заяви.
До матеріалів заяви державним виконавцем доказів на підтвердження направлення копії заяви про роз'яснення судового рішення та доданих до неї документів іншим учасникам справи не надано, що є порушенням вимог ст.ст. 164, 172 ГПК України.
Згідно положень статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, включає в себе обов'язок прокурора чи позивача (заявника) належним чином інформувати відповідача(ів) та третіх осіб про подання позову (заяви, скарги, клопотання) до суду шляхом направлення на його адресу копії такої заяви з усіма додатками. Таке інформування повинно бути здійснене позивачем (заявником) до порушення судом провадження у справі (прийняття заяви/скарги до розгляду).
Частиною 2 ст. 170 ГПК України визначено, що письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 ГПК України (в редакції Закону № 390-ІХ від 18.12.2019) юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 60 ГПК України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно із ч. ч. 2, 4 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Пункт 5.23 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документації ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказам Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003р. № 55, передбачає, що реквізит "Підпис" складається з назви посадової особи, яка підписує документ (повної, якщо документ надруковано не на бланку, скороченої - на документі, надрукованому на бланку), особистого підпису, ініціалу (-ів) і прізвища.
Копії документів, які подаються до господарського суду, повинні бути засвідчені з додержанням вимог п. 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документації ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказам Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003р. № 55, зокрема, відмітка про засвідчення копії документа повинна складатися зі слів: "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Заяву про роз'яснення судового рішення підписано головним державним виконавцем Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Єрастовою Анастасією Владиславівною.
Проте, копія довіреності № 7 від 02.01.2020, додана до заяви про роз'яснення судового рішення на підтвердження повноважень особи, яка її підписала, жодним чином не посвідчена, тому не несе за собою доказового навантаження.
Відповідно до вимог частини 4 ст. 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заяву головного державного виконавця Єрастової Анастасії Владиславівни Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерстава юстиції (м. Дніпро) про роз'яснення рішення господарського суду Запорізької області від 06.02.2019 у справі № 908/2116/18 слід повернути заявнику без розгляду.
Крім того, суд звертає увагу заявника, що відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» до переліку осіб, які звільняються від сплати судового збору, органи державної виконавчої служби не входять.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
В силу ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, відповідно до пп. 3 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду, зокрема, заяви про роз'яснення судового рішення справляється судовий збір за ставкою 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено з 1 січня 2020 року в розмірі 2102,00 гривень.
Таким чином, Бердянському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) за подання заяви про роз'яснення рішення необхідно було сплати судовий збір у розмір 1051,00 грн.
Однак, доказів сплати судового збору за подання заяви про роз'яснення рішення заявником не надано.
Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що повернення заяви про роз'яснення судового рішення без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 162, 164, 170, 172, 234, 235, 245 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву про роз'яснення рішення господарського суду Запорізької області від 06.02.2019 у справі № 908/2116/18 повернути Бердянському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) без розгляду.
2. Роз'яснити заявнику, що після усунення виявлених порушень заявник вправі повторно подати заяву про роз'яснення рішення господарського суду Запорізької області від 06.02.2019 у справі № 908/2116/18.
Додаток (тільки заявнику): заява про роз'яснення судового рішення з додатками на 4 (чотирьох) аркушах (оригінали відсутні).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку, визначеному ст.ст. 255-257 ГПК України. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалу підписано 05.02.2020
Суддя В.В. Левкут