61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
30.01.2020 Справа № 910/12234/19
Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі судового засідання (помічника за дорученням) Кульбакової Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства “Меблісам” до відповідача Акціонерного товариства “К.Енерго” про стягнення грошових коштів у розмірі 32741,47грн,-
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
В провадженні господарського суду Донецької області знаходиться справа за позовом Приватного акціонерного товариства “Меблісам” до Акціонерного товариства “К.Енерго” про стягнення грошових коштів у розмірі 32741,47грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань по договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №312359 від 01.10.2003.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 31.10.2019 відкрито провадження у справі; справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 18.11.2019.
10.12.2019 до господарського суду Донецької області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній пороти позову заперечував у повному обсязі.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та положень Інструкції Національного банку України "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" від 21.01.2004 № 22 при здійсненні розрахункових операцій використовуються платіжні інструменти: платіжне доручення; платіжна вимога-доручення; розрахунковий чек; платіжна вимога; меморіальний ордер.
Відповідач стверджує, що позивачем не додано всіх до позову всіх первинних документів, що підтверджують розрахунки між сторонами за договором.
Щодо акту звіряння розрахунків по договору станом на 01.01.2018 у якому зафіксовано заборгованість АТ «К.Енерго» на суму 67 333,67 грн, то відповідач вважає його не належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій, оскільки цей акт не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Відповідач зазначає, що за відсутності в матеріалах справи первинних документів на підтвердження здійснення сторонами господарських операцій за Договором на суму 67 333,67 грн, відсутні підстави для встановлення факту переплати позивачем за поставлену теплову енергію у визначеній позивачем сумі. Без наявності первинних бухгалтерських облікових документів, які Позивач мав долучити до позовної заяви неможливо перевірити та встановити наявність переплати, неможливо відстежити чи була переплата та як і коли вона утворилася.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області від 13.12.2019 призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку з відкриттям суддею Зекуновим Е.В. провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства “К.Енерго”, враховуючи ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 13.12.2019, справа №910/12234/19 передана для розгляду судді Зекунову Е.В.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.01.2020 прийнято до провадження справу 910/12234/19 за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 15.01.2020 року.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.01.2020 відкладено розгляд справи на 30.01.2020 року.
У судове засідання 30.01.2020 представники сторін не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до частини першої пункту 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.
Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд, -
01 жовтня 2003 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», (далі - АТ «К.Енерго», Енергопостачальна організація, АТ «К.Еенерго») та Закритим акціонерним товариством «Меблісам», яке перейменоване на Приватне акціонерне товариство «Меблісам» (далі - Позивач, АТ «Меблісам», Абонент) укладено договір № 312359 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - «Договір»), предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором.
Відповідно до п. 2.2.1. Договору Енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору.
В свою чергу, згідно п. 2.3.1. Договору Абонент зобов'язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.
Додатком № 1 до Договору Сторони погодили обсяги постачання теплової енергії Абоненту.
Згідно п. 8.1., п. 8.4. Договору цей Договір набуває чинності з дня його підписання, та діє до 31.12.2003 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із Сторін.
Пунктом 2 Додатку № 4 до Договору («Порядок розрахунків за теплову енергію») встановлено, що: ««Абонент» до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує «Енергопостачальній організації» вартість заявленої у Договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно Закону України «Про заставу», як засіб гарантії оплати спожитої теплової енергії».
Договір набув чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2003 (п.8.1 Договору).
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення не буде письмово заявлено однією із Сторін (п.8.4).
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань 09.08.2019 року ПАТ «Київенерго» (ЄДРОПОУ 00131305) було перейменовано в АТ «К.ЕНЕРЕО»
Відтак, зміна найменування юридичної особи не має наслідком процесуальну дію, передбачену ст.52 Господарського процесуального кодексу України, але враховується у подальшому.
В період з 01 січня 2018 року по 31 березня 2018 року (включно) AT «Меблісам» на поточний рахунок AT «Київенерго» були перераховані наступні платежі для оплату вартості заявленої у Договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період:
грошові кошти в розмірі 9 985 (дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять) гривень 27 копійок, в т.ч. ПДВ 20% (дата здійснення платежу: 15 січня 2018 року), що підтверджується платіжним дорученням № 2451 від 15.01.2018;
грошові кошти в розмірі 111 786 (сто одинадцять тисяч сімсот вісімдесят шість) гривень 40 копійок, в т.ч. ПДВ 20% (дата здійснення платежу: 15 січня 2018 року), що підтверджується платіжним дорученням № 2452 від 15.01.2018;
грошові кошти в розмірі 83 659 (вісімдесят три тисячі шістсот п'ятдесят дев'ять) гривень 70 копійок, в т.ч. ПДВ 20% (дата здійснення платежу: 14 лютого 2018 року), що підтверджується платіжним дорученням № 2532 від 14.02.2018;
грошові кошти в розмірі 1 634 (одна тисяча шістсот тридцять чотири) гривні 00 копійок, в т.ч. ПДВ 20% (дата здійснення платежу: 28 лютого 2018 року), що підтверджується платіжним дорученням № 2567 від 28.02.2018;
грошові кошти в розмірі 13 220 (тринадцять тисяч двісті двадцять) гривень 56 копійок, в т.ч. ПДВ 20% (дата здійснення платежу: 28 лютого 2018 року), що підтверджується платіжним дорученням № 2566 від 28.02.2018;
грошові кошти в розмірі 376 (триста сімдесят шість) гривень 82 копійки, в т.ч. ПДВ 20% (дата здійснення платежу: 16 березня 2018 року), що підтверджується платіжним дорученням № 2594 від 16.03.2018;
грошові кошти в розмірі 3 048 (три тисячі сорок вісім) гривень 80 копійок, в т.ч. ПДВ 20% (дата здійснення платежу: 16 березня 2018 року), що підтверджується платіжним дорученням № 2593 від 16.03.2018;
грошові кошти в розмірі 24 401 (двадцять чотири тисячі чотириста одна) гривня 51 копійка, в т.ч. ПДВ 20% (дата здійснення платежу: 29 березня 2018 року), що підтверджується платіжним дорученням № 2635 від 29.03.2018.
Протягом вищевказаного періоду між Позивачем та Відповідачем-1 були складені відповідні акти про нарахування за відвантажену теплову енергію. Зокрема:
в січні 2018 року AT «Меблісам» було спожито теплової енергії на загальну суму 92 695 (дев'яносто дві тисячі шістсот дев'яносто п'ять) гривень 38 копійок, в т.ч. ПДВ 20%, що підтверджується Актом № 1/2018-312359 приймання-передавання товарної продукції за січень 2018 року від 31.01.2018;
в лютому 2018 року AT «Меблісам» було спожито теплової енергії на загальну суму 95 342 (дев'яносто п'ять тисяч триста сорок дві) гривні 88 копійок, в т.ч. ПДВ 20%, що підтверджується Актом № 2/2018-312359 приймання-передавання товарної продукції за лютий 2018 року від 28.02.2018;
в березні 2018 року АТ «Меблісам» було спожито теплової енергії на загальну суму 94 667 (дев'яносто чотири тисячі шістсот шістдесят сім) гривень 00 копійок, в т.ч. ПДВ 20%, що підтверджується Актом № 3/2018-312359 приймання- передавання товарної продукції за березень 2018 року від 31.03.2018.
Після проведення АТ «Київенерго» зарахування грошових коштів в рахунок сплати Абонентом за постачання теплової енергії по Договору у Позивача по Договору існує переплата за теплову енергію у сумі 32 741 (тридцять дві тисячі сімсот сорок одна) гривня 47 копійок, в т.ч. ПДВ 20%. Зазначене підтверджується Актом звіряння розрахунків за теплову енергію від 31.03.2018.
З метою повернення суми переплати у розмірі 32 741,47 грн. по спірному Договору, Позивач звернувся до АТ «К.Енерго» з претензією АТ «Меблісам» № 23/04-2019 від 23.04.2019 (що підтверджується описом вкладення у цінний лист № 0101507860800, фіскальним чеком від 23.04.2019р., повідомленням про вручення від 23.04.2019).
Однак, грошові кошти Відповідачем не повернуті, претензія залишена без відповіді.
Вважаючи порушеним своє право AT «Меблісам» звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з АТ «К.Енерго» коштів у сумі 32 741,47 грн.
Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і статтями 173-175 Господарського кодексу України.
Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Акт звіряння взаєморозрахунків за теплову енергію від 31.03.2018 підтверджує наявність заборгованості суб'єкта господарювання, її розмір та визнання боржником такої заборгованості.
Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємства та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг, оскільки не є первинним бухгалтерським документом.
Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.
Аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.03.2019. у справі №910/1389/18.
Оскільки акт звіряння розрахунків за теплову енергію підписаний та скріплений печатками сторін, вказане свідчить про визнання відповідачем суми переплати в розмірі 32 741,47 гривень.
Факт здійснення господарських операцій між Сторонами Договору № 312359 від 01.10.2003 у спірний період підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями з призначенням платежів «за теплову енергію, договір № 312359», Актами приймання-передавання товарної продукції та Актами звіряння розрахунків за теплову енергію.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі па підставах, встановлених договором або законом.
Згідно до ст.202 Господарського кодекс) України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільною кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.
Відповідач був обізнаний з рішеннями Київської міської ради про строк дії Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001 до 26.04.2018, її припинення з 27.04.2018, наявності права користування іншим майном комунальної власності територіальної громади міста Києва, що відповідно до Угоди перебуває у володінні та користуванні АТ «К.Енерго», до 30 квітня 2018 року включно та неможливість виконання своїх обов'язків перед позивачем з цього строку, а тому, діючи добросовісно, повинен був повідомити позивача про неможливість виконання свого зобов'язання за договором та повернути зайво отримані від позивача кошти в сумі 32 741,47 грн.
Вказане свідчить про винну неможливість виконання відповідачем свого зобов'язання за укладеним договором, що має наслідком трансформацію зобов'язання відповідача за вказаним договором, а саме припинення зобов'язання з поставки теплової енергії та виникнення зобов'язання з повернення виконаного позивачем зобов'язанням зі сплати коштів в сумі 32 741,47 грн.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
За приписами частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу. покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
Оскільки з 30.04.2018. АТ «К.Енерго» позбавлено права на провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам і у останнього відсутня можливість в подальшому надавати зазначені послуги, то фактично, починаючи з 01.05.2018 теплова енергія позивачу відповідачем не поставлялась.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Частиною 3 ст.1212 Цивільного кодексу України визначено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння: повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування їй коди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
За змістом статті 1212 Цивільного кодексу України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту.
АТ «Меблісам» були сплачені кошти в сумі 32 741,47 гривень на підставі договору, однак зобов'язання за цим договором припинилось у зв'язку з неможливістю виконання зобов'язань відповідачем щодо надання послуг з постачання теплової енергії.
Відтак, з огляду на припинення зобов'язань за таким договором, правова підстава набуття відповідачем коштів від позивача відпала, а отже майно (грошові кошти) - є таким, що збережене відповідачем без достатньої правової підстави.
З огляду на наведене, за відсутності спеціальних норм, які регулюють порядок повернення грошових коштів за договором про надання послуг, правова підстава набуття яких відпала, позивач вправі вимагати повернення йому безпідставно збережених відповідачем грошових коштів за ст.1212 Цивільного кодексу України, зокрема, у заявленій ним сумі 32 741,47 гривень.
Судом встановлено, що претензії позивача з вимогою повернення коштів за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 312359 від 01.10.2003 в сумі 32 741,47 гривень була залишені без задоволення.
Доказів повернення відповідачем вказаних грошових коштів позивачу суду не надано.
Таким чином, оскільки АТ «К.Енерго» припинило діяльність у сфері теплопостачання для юридичних та побутових клієнтів м. Києва, тим самим припинило дію пропозиції (оферти) із надання послуг у сфері теплопостачання, та відповідно позбавлено права на провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам м. Києва та можливості в подальшому виконувати покладені на нього обов'язки згідно договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 312359 від 01.10.2003 на постачання теплової енергії у гарячій воді, враховуючи, приписи ст.1212 Цивільного кодексу України, позовні вимоги в частині стягнення 32 741,47 гривень підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши умови договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам на які посилається позивач та відповідач, як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на АТ «К.Енерго»
Керуючись ст.ст.12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Меблісам” до відповідача Акціонерного товариства “К.Енерго” про стягнення грошових коштів у розмірі 32741,47грн - задовольнити повністю.
Стягнути з з Акціонерного товариства "К.Енерго" (85612, Донецька обл., Мар'їнський район, місто Курахове, вулиця Енергетиків, будинок 34, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Приватного акціонерного товариства «Меблісам» (03022, м.Київ, вулиця Онуфрія Трутенка, будинок 10, код ЄДРПОУ 31901105) грошові кошти в розмірі 32 741,47 гривень (тридцять дві тисячі сімсот сорок одна гривня 47 коп.) та 1 921,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 30 січня 2020 року.
Повний текст рішення складено та підписано 04.02.2020 року.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.
Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Е.В. Зекунов