"07" серпня 2007 р.
Справа № 15-27/135-07-3992
Господарський суд Одеської області у складі:
Судді Петрова В.С.
При секретарі Стойковій М.Д..
За участю представників:
від позивача - Кравець С.П.;
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Дочірнього підприємства «Одеський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Відкритого акціонерного товариства «Обласні шляхи» про визнання договору купівлі-продажу дійсним, -
Дочірнє підприємство «Одеський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Обласні шляхи» про визнання дійсними договору купівлі-продажу б/н від 18.10.2001 р. дійсним, посилаючись на наступне.
18 жовтня 2001 року на Бесарабській товарній біржі було укладено договір купівлі-продажу нерухомості між Ренійським районним дорожнім державним підприємством та ВАТ "Обласні шляхи", згідно якого ВАТ «Обласні шляхи» продало, а Ренійське районне дорожнє підприємством придбало комплекс асфальтобетонного заводу, який знаходиться за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Восточна, 78. Вказаний договір було зареєстровано 18 жовтня 2001 року Бесарабською товарною біржею за №80-01 відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу" та подальшому нотаріальному посвідченню не підлягав, також договір зареєстровано міським бюро технічної інвентаризації 27.11.2001 року №34-124.
Так, позивач зазначає, що позбавлений права оформити свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а також технічної документації по відведенню земельних ділянок під виробничими базами у зв'язку з тим, що документи не приймаються бюро технічної інвентаризації з тієї причини, що договір купівлі-продажу комплексу асфальтобетонного заводу за адресою: вул. Восточна, 78 було оформлено лише Бесарабською товарною біржею, яка ліквідована і договір нотаріально не посвідчений. При цьому позивач зазначає, що відповідно до п. 2 ст. 47 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 р. (ч. 2. ст. 220 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р.) якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Також позивач зазначає, що згідно Указу Президента України від 08.11.2001 р. № 1056/2001 та Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 221, наказів Державної служби автомобільних доріг України від 05.03.2002 р. № 93 і від 09.04.2002 р. № 156 всі дорожні районні державні підприємства в кожній області були реорганізовані шляхом злиття в дочірні підприємства ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та на їхній базі створені філії дочірніх підприємств. Таким чином, Ренійське районне дорожнє державне підприємство втратило статус юридичної особи і стало філією ДП «Одеський облавтодор», тобто ДП «Одеський облавтодор» є правонаступником Ренійського районного дорожнього державного підприємства.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.05.2007 р. порушено провадження у справі № 27/135-07-3992.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.07.2007 р. справу № 27/135-07-3992 прийнято до провадження судді Петрова В.С. на підставі розпорядження голови господарського суду Одеської області від 06.07.2007 р. № 317-р.
В ході розгляду справи позивач надав уточнену позовну заяву.
Відповідач позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 47-48).
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, господарський суд встановив наступне.
18 жовтня 2001 р. між Відкритим акціонерним товариством «Обласні шляхи» та Ренійським районним державним підприємством був укладений договір купівлі-продажу нерухомості, згідно якого ВАТ «Обласні шляхи» продало, а Ренійське районне державне підприємство купило комплекс асфальтобетонного заводу, що розташований за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Восточна, № 78. Як вбачається з вказаного договору, договір було зареєстровано на товарній біржі за № 80-01 відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», при цьому в договорі наявна відмітка міського бюро технічної інвентаризації про те, що вказаний вище комплекс асфальтобетонного заводу зареєстровано на праві державної власності за Ренійським районним державним підприємством, про що зроблено запис в реєстровій книзі за № 31-124.
Так, як вбачається зі змісту позовної заяви, підставою для звернення позивача до суду з даним позовом стала відмова БТІ м. Рені щодо виготовлення технічної документації у зв'язку з тим, що договір не є дійсним, оскільки не був нотаріально посвідчений.
Між тим згідно ч. 1 ст. 47 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 р. нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі.
Однак, укладений між відповідачем та Ренійським районним державним підприємством (правонаступником якого є позивач) договір купівлі-продажу нерухомості від 18.10.2001 р. згідно чинного на момент його укладення законодавства нотаріальному посвідченню не підлягав, з чим погоджується також позивач.
До того ж, як з'ясовано судом, відповідач не оспорює легітимність вказаного вище договору купівлі-продажу нерухомості від 18.10.2001 р. та право власності позивача на майновий комплекс асфальтобетонного заводу, розташованого за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Восточна, 78. При цьому суд зазначає, що відмова державного органу реєстрації у здійсненні певних дій щодо придбаного майна за договором купівлі-продажу нерухомості від 18.10.2001 р. не є підставою для визнання такого договору дійсним.
Відтак, на думку суду, підстави для визнання договору купівлі-продажу нерухомості від 18.10.2001 р. дійсним відсутні.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Отже, враховуючи вищевикладене та оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд Одеської області вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 32, 33 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
суд -
У задоволенні позову Дочірнього підприємства «Одеський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Відкритого акціонерного товариства «Обласні шляхи» про визнання договору купівлі-продажу дійсним відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.
Суддя