ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позову без розгляду
30 січня 2020 рокум. Київ№ 826/3997/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шрамко Ю.Т., розглянувши під час розгляду у письмовому провадженні адміністративної справи за позовом Керівника Охтирської місцевої прокуратури до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Брокенергія", про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - суд) знаходиться адміністративна справа №826/3997/18 (далі - справа) за позовом Керівника Охтирської місцевої прокуратури (далі - позивач) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Брокенергія" (далі - третя особа, ТОВ "Брокенергія") у якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невилучення зі структури встановлених ТОВ "Брокенергія" (Охтирська ТЕЦ) тарифів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії невикористаних коштів на загальну суму 5522,1 тис. грн. у зв'язку з невиконанням інвестиційних програм на 2014, 2015 та 2016 роки;
- зобов'язати відповідача прийняти постанову про вилучення із структури встановлених ТОВ "Брокенергія" (Охтирська ТЕЦ) тарифів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії невикористаних коштів на загальну суму 5522,1 тис. грн. у зв'язку з невиконанням інвестиційних програм на 2014, 2015 та 2016 роки з додатковим вирахуванням відсотків за користування цими коштами на рівні облікової ставки Національного банку України за минулі періоди.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем допущено бездіяльність, як органу держаного нагляду у сфері регулювання енергетики та комунальних послуг, яка виразилась у незастосуванні наданих законом повноважень щодо вилучення із структури встановлених третій особі тарифів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії невикористаних коштів, внаслідок недовиконання інвестиційних програм.
Відповідачем та третьою особою були подані письмові заперечення на позовну заяву, в яких останні наголошують на безпідставності позовних вимог позивача, та просять суд у їх задоволенні відмовити.
Так, відповідач вважає, що позовна заява подана з порушенням положень чинного законодавства, а тому відсутні підстави для її задоволення.
Третя особа проти заявлених вимог позивача заперечує, вважаючи їх зробленими на підставі невірної оцінки спірної ситуації, яка призвела до помилкового тлумачення та неврахування положень діючого законодавства.
Крім того, третьою особою було подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, на підставі п.1 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки позов подано особою, яка не має адміністративно-процесуальної дієздатності.
Ухвалою суду від 19.03.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №826/3997/18 та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні 24.05.2018р.
За клопотаннями третьої особи та відповідача судом неодноразово оголошувалася перерва у підготовчому судовому засіданні.
Також, за клопотаннями позивача та відповідача про закриття підготовчого провадження без їх участі, ухвалою суду від 28.02.2019 р. було закрито підготовче провадження та призначено адміністративну справу № 826/3997/18 до судового розгляду по суті.
У зв'язку із поданими клопотаннями позивача та відповідача про розгляд справи у письмовому провадженні, суд, на підставі частини дев'ятої статті 205 КАС України, ухвалив перейти до розгляду справи №826/3997/18 в порядку письмового провадження.
Дослідивши та надавши оцінку викладеним обставинам справи в сукупності з наявними у матеріалах справи письмовими доказами та наданими поясненнями представників сторін за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному їх розгляді, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 240 КАС України, виходячи з наступного.
Як вбачається з нормативно-правового обґрунтування адміністративного позову Керівника Охтирської місцевої прокуратури, позовну заяву подано вказаним органом прокуратури у процесуальному статусі позивача, з вказівкою, що такий позов подано в інтересах держави, проте як позивачем у даному випадку не доведено останнього, а також не враховано наступне.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VІІ (далі також - Закон).
Згідно з частиною третьою статті 2 Закону, на прокуратуру не можуть покладатися функції, не передбачені Конституцією України.
За приписами пункту 2 частини першої статті 2 Закону, на прокуратуру покладаються такі функції, зокрема, як представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 23 Закону, представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина України, іноземця або особи без громадянства у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
Відповідно до частини першої статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Таким чином, прокурор у визначених Законом випадках має право на представництво інтересів держави або конкретної особи (громадянина України, іноземця або особи без громадянства), якщо таке представництво належним чином обґрунтоване, проте не на представництво інтересів суспільства в цілому, на що в даному випадку вказує позивач обґрунтовуючи заявлений позов.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному окремому випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, в чому саме відбулося, чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту, та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Отже, в даному випадку, перебравши на себе повноваження позивача, прокурор не обґрунтував та не довів належними і допустимими доказами по справі наявність порушень відповідачем законних інтересів держави або інтересів конкретного громадянина у зв'язку із вчиненням останнім бездіяльності, яку позивач вважає протиправною.
Зазначені обставини в сукупності з наведеними нормами законодавства вказують на відсутність в даному випадку у прокурора адміністративної процесуальної дієздатності на звернення до суду з подібними позовними вимогами, що виключає можливість розгляду і вирішення даної справи по суті заявлених позовних вимог.
Крім того, безпосередньо третьою особою по справі ТОВ "Брокенергія", інтереси саме якої позивач захищає в даному випадку, у запереченнях на позовну заяву зазначається про відсутність у позивача в цій справі адміністративно-процесуальної дієздатності, оскільки не доведено саме порушення інтересів держави.
Аналогічна правова позиція, щодо подібної категорії справ міститься у рішеннях Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2018 р. по справі № 826/12564/17 та від 07.06.2018 р. по справі № 826/7910/18.
Крім того, такого ж висновку дійшов і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 18.09.2018 р. по справі № 826/7910/18, в якій зазначив, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави", та якщо останнього не доведено належними доказами, таке представництво не може вважатися правомірним.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 240-243, 248, 256 КАС України, суд
Залишити без розгляду позовну заяву Керівника Охтирської місцевої прокуратури до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Брокенергія", про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.Т. Шрамко