ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
31 січня 2020 року справа №640/9313/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі по тексту - позивач, ГУ ПФУ в м. Києві)
доГоловного територіального управління юстиції у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГТУЮ у м. Києві)
проскасування постанови Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 11 травня 2019 року ВП №58731889 про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн.
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправною оскаржувану постанову, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що рішення суду про зобов'язання ГУ ПФУ в м. Києві здійснити перерахунок пенсії виконано.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2019 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/15984/18 у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідач не надав до суду відзиву на позовну заяву.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.
Судом встановлено, що постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Григорян О.Г. про накладення штрафу від 15 травня 2019 року ВП №58731889 при примусовому виконанні виконавчого листа Деснянського районного суду міста Києва від 13 березня 2019 року №754/16226/17 про зобов'язання ГУ ПФУ в м. Києві провести нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію витрат частини доходів у зв'язку з несвоєчасним проведенням перерахунку та несвоєчасною виплатою перерахованої раніше призначеної пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі довідки Фінансово-економічного управління Служби безпеки України від 23 травня 2012 року № 21/3/2-1515/1346, у порядку визначеному статтею 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 за період з 01 квітня 2012 року по 30 червня 2014 року, за невиконання рішення суду без поважних причин на ГУ ПФУ в м. Києві накладено штраф у розмірі 10 200,00 грн.
Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, виходить з наступних мотивів.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частинами першою, п'ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
Частинами першою, другою статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Частиною шостою статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Згідно з частиною першою статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Як зазначено в постанові від 15 травня 2019 року ВП №58731889 про накладення штрафу, постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Деснянського районного суду міста Києва від 13 березня 2019 року №754/16226/17 винесено 27 березня 2019 року.
У свою чергу, як вбачається зі змісту листа ГУ ПФУ в м. Києві від 13 травня 2019 року №98563/07, вказану постанову отримано 03 квітня 2019 року.
Таким чином, строк для виконання постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №58731889 закінчується 17 квітня 2019 року.
Згідно з частиною першою статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем у встановлений виконавцем строк рішення суду не виконано, а тому постанова відповідача про накладення штрафу від 15 травня 2019 року ВП №58731889 та дії щодо її прийняття є правомірними.
Суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що листом від 13 травня 2019 року №98563/07 відповідача повідомлено про виконання судового рішення, оскільки вказаний лист згідно з відміткою Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві позивачем подано 16 травня 2019 року, тобто після прийняття оскаржуваної постанови та через 29 днів після закінчення строку для виконання постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №58731889.
Судом також не приймає до уваги посилання позивача на норми статей 27, 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення про те, що штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення, а не на юридичних осіб, оскільки в даному випадку державний виконавець правомірно керувався статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» як спеціальним законом і наклав штраф на боржника - ГУ ПФУ в м. Києві.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва, оскаржувана постанова є правомірною з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ГУ ПФУ в м. Києві задоволенню не підлягає.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262, 263, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві відмовити повністю.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; ідентифікаційний код 42098368);
Головне територіальне управління юстиції у м. Києві (01001, м. Київ, пров. Музейний, 2-д; ідентифікаційний код 34691374).
Суддя В.А. Кузьменко