ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
05 лютого 2020 року м. Київ № 826/12924/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
09.08.2018 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - ГУ ПФУ), в якому просить:
- зобов'язати ГУ ПФУ призначити пенсію, починаючи з 28.11.2016 по інвалідності та довічно шляхом включення до складу грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням зі служби, з розміру якого обчислюється пенсія відповідно до довідки Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України від 06.09.2017 №305/631, наступних виплат: грошової допомоги на оздоровлення - 18748,58 грн; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань - 16381,54 грн; індексації - 8532,08 грн; щомісячної додаткової грошової винагороди - 142914,01 грн; премії (згідно статті 27 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України) - 32239,25 грн; грошової винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції - 5737,70 грн; одноразової грошової допомоги при звільненні - 150453,80 грн;
- зобов'язати ГУ ПФУ провести доплату різниці між фактично отриманим та перерахованим розміром пенсійних виплат;
- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення, шляхом зобов'язання ГУ ПФУ в десятиденний строк після набрання чинності судовим рішенням подати до суду звіт про його виконання.
В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що на виконання постанови Подільського районного суду міста Києва від 27.03.2017 у справі №758/16157/16-а, Генеральним штабом України оформлено та подано до ГУ ПФУ довідку від 06.09.2017 №305/631, яка передбачала всі необхідні виплати для обчислення пенсії в належному розмірі. Проте, ГУ ПФУ вдалось до формального виконання вказаного судового рішення. Так, в процесі розгляду справи №758/16157/16-а, на підставі поданої ним заяви від 28.11.2016, відповідно до статей 20, 21 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ) його переведено на пенсію по інвалідності у розмірі 80% грошового забезпечення. Разом з цим, після набрання законної сили судовим рішенням у справі №758/16157/16-а відповідач перерахував пенсію лише за період з 10.09.2016 (дата виходу на пенсію за вислугу років) по 28.11.2016 (дата переходу на пенсію по інвалідності), та не дивлячись на довідку про всі види грошового забезпечення, яка була наявна у ГУ ПФУ, не врахував їх в подальшому для обчислення пенсії по інвалідності. З урахуванням наведеного, позивач вказує на порушення його права на соціальний захист та належне пенсійне забезпечення безпідставною відмовою у здійсненні перерахунку пенсії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.08.2018 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
18.09.2018 від ГУ ПФУ до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначив, що грошове забезпечення військовослужбовців при призначенні (обчисленні), перерахунку їх пенсії має включати крім відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентної надбавки за вислугу років тільки щомісячні додаткові види грошового забезпечення. Включення нерегулярних виплат до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія означатиме, що особа двічі користується соціальною пільгою: у першому випадку - одноразово, у другому - регулярно отримуючи пенсію, що суперечить принципам соціального забезпечення. Оскільки складові, які просить включити позивач в грошове забезпечення, з якого обчислюється (перераховується) пенсія, не мали постійного та щомісячного характеру, то ГУ ПФУ, не включаючи їх при обрахунку пенсії по інвалідності позивачу, діяло в межах чинного законодавства.
Суд дослідивши матеріали справи, а також докази в їх сукупності, встановив наступне.
Позивач більше 28 років проходив службу у Збройних Силах України. Наказом Міністра оборони України від 01.09.2016 №819 ОСОБА_1 звільнено з військової служби у відставку за пунктом «б» (за станом здоров'я) та виключено із списків особового складу наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 07.09.2016 №199.
З 10.09.2016 позивач перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ та до 27.11.2016 одержував пенсію за вислугу років за нормами Закону №2262-XII у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення.
З 28.11.2016 за заявою позивача ГУ ПФУ переведено ОСОБА_1 , як інваліда ІІ групи, на пенсію по інвалідності відповідно до Закону №2262-ХІІ.
Також суд встановив, що постановою Подільського районного суду міста Києва від 27.03.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 та ухвалою Вищого адміністративного суду від 14.07.2017, позовні вимоги ОСОБА_1 у справі №758/16157/16-а задоволено частково:
- визнано дії Генерального штабу Збройних сил України щодо не включення у довідці від 09.09.2016 за вих.№305/502, виданої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , до складу додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії виплат, що мали місце за 24 місяці перед звільненням зі служби, а саме: грошової допомоги на оздоровлення; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань; індексації; щомісячної додаткової грошової допомоги; премії, грошової винагороди за участь в АТО; одноразової грошової допомоги при звільненні, - протиправними;
- зобов'язано Генеральний штаб Збройних сил України оформити та подати до ГУ ПФУ довідку, яка передбачає у складі додаткових видів грошового забезпечення, що враховуються під час обчислення пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 виплати, вказані в довідці від 08.11.2016 за вих.№305/685, а саме: 1) грошову допомогу на оздоровлення - за червень 2015 року в розмірі 8001,88 грн, за травень 2016 року в розмірі 5373,35 грн, за липень 2016 року в розмірі 5373,35 грн; 2) матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань - за грудень 2014 року в розмірі 8829,66 грн, за грудень 2015 року в розмірі 8001,88 грн, за травень 2016 року в розмірі 10746,7 грн; 3) індексацію - за період з вересня 2014 року по листопад 2015 року в загальній сумі 8532,08 грн; 4) щомісячну додаткову грошову допомогу за період вересень-грудень 2014 року, лютий 2015 року - вересень 2016 року в загальній сумі 138112,88 грн; 5) премію - за грудень 2014 року в розмірі 8829,66 грн, за березень 2015 року в розмірі 5063 грн, за квітень 2015 року в розмірі 4576,64 грн, за травень 2015 року в розмірі 1804 грн, за грудень 2015 року в розмірі 11965,95 грн; 6) грошову винагороду за участь в АТО - за вересень 2014 року в розмірі 5737,70 грн; 7) одноразову грошову допомогу при звільненні - за вересень 2016 року в розмірі 150453,8 грн;
- зобов'язано ГУ ПФУ перерахувати призначену ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , з 10.09.2016 пенсію за вислугою років, враховуючи такі виплати, що мали місце за 24 місяці перед звільненням зі служби, а саме: 1) грошову допомогу на оздоровлення - за червень 2015 року в розмірі 8001,88 грн, за травень 2016 року в розмірі 5373,35 грн, за липень 2016 року в розмірі 5373,35 грн; 2) матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань - за грудень 2014 року в розмірі 8829,66 грн, за грудень 2015 року в розмірі 8001,88 грн, за травень 2016 року в розмірі 10746,7 грн; 3) індексацію - за період з вересня 2014 року по листопад 2015 року в загальній сумі 8532,08 грн; 4) щомісячну додаткову грошову допомогу за період вересень-грудень 2014 року, лютий 2015 року - вересень 2016 року в загальній сумі 138112,88 грн; 5) премію - за грудень 2014 року в розмірі 8829,66 грн, за березень 2015 року в розмірі 5063 грн, за квітень 2015 року в розмірі 4576,64 грн, за травень 2015 року в розмірі 1804,0 грн, за грудень 2015 року в розмірі 11965,95 грн; 6) грошову винагороду за участь в АТО - за вересень 2014 року в розмірі 5737,7 грн; 7) одноразову грошову допомогу при звільненні - за вересень 2016 року в розмірі 150453,80 грн, та провести доплату різниці між фактично отриманим та перерахованим розміром пенсійних виплат.
На виконання вказаних судових рішень фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України направило ГУ ПФУ довідку про грошове забезпечення, додаткові його види та інші виплати проведені ОСОБА_1 у період з вересня 2014 року по вересень 2016 року (а.с. 28-29).
ГУ ПФУ з метою виконання зазначених судових рішень, які набрали законної сили, здійснило позивачу перерахунок пенсії за вислугу років з 10.09.2016 в порядку встановленому судовим рішенням та нарахувало кошти з 10.09.2016 по 27.11.2016 в розмірі 9214,44 грн. Зазначені кошти виплачені у липні 2017 року.
З 28.11.2016 при переведенні позивача на пенсію по інвалідності ГУ ПФУ призначило та перерахувало пенсію у розмірі 80% грошового забезпечення без врахування матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, премії (згідно зі статтею 27 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України), індексації, щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової винагороди за участь в АТО, одноразової грошової допомоги при звільненні.
Не погоджуючись із вказаним перерахунком позивач звернувся 11.06.2018 до ГУ ПФУ із заявою здійснити перерахунок його пенсії із включенням зазначених вище складових.
ГУ ПФУ листом від 17.07.2018 №2023/С-01, зокрема, повідомило позивача, що підстави для проведення перерахунку згідно судових рішень у справі №758/16157/16-а після 28.11.2016 відсутні.
Також суд встановив, що постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 07.11.2017 (виконавче провадження №54473092) закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №758/16157/16-а, виданого 19.07.2017.
Таким чином, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту «а» статті 21 Закону №2262-ХІІ пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в таких розмірах: інвалідам війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).
Статтею 23 Закону №2262-ХІІ встановлено, що у разі наявності у інваліда з числа осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугу років (пункт «а» статті 12), пенсія по інвалідності може призначатися їм у розмірі пенсії за вислугу років відповідно до вислуги (пункт «а» статті 13).
Отже, розмір пенсії по інвалідності, як і пенсія за вислугу років призначаються у відсотковому значенні від розміру грошового забезпечення.
Частиною першою статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:
1) посадовий оклад;
2) оклад за військовим званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною першою статті 15 Закону №2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону №2262-ХІІ.
Пенсія за вислугу років та пенсія по інвалідності виплачуються у відсотковому відношенні від грошового забезпечення.
Пенсія за вислугу років виплачується у розмірі, передбаченому статтею 13 Закону №2262-ХІІ, а пенсія по інвалідності виплачується у розмірі, передбаченому статтею 21 цього Закону.
Відповідно до статті 21 Закону №2262-ХІІ пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в таких розмірах:
1) інвалідам війни І групи - 100 процентів;
2) інвалідам війни II групи - 80 процентів;
3) інвалідам війни III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).
Отже, однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при переході з пенсії за вислугу років на пенсію по інвалідності пенсійний орган повинен застосовувати як відсотковий показник визначення розміру пенсії від грошового забезпечення, так і визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсії.
Так, частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Таким чином, Закон №2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону №2262-ХІІ, який є вичерпним.
Ураховуючи наведене, отримувана ОСОБА_1 згідно з довідкою про види грошового забезпечення від 06.09.2017 №305/631 щомісячна додаткова грошова винагорода, з якої щомісяця її виплати утримувався єдиний внесок, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії, відтак, розмір призначеної позивачу пенсії підлягає перерахунку.
Водночас, отримувані позивачем під час проходження військової служби грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні, премія відповідно до статей Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, виплата яких здійснювалася не щомісячно, не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення, то у відповідача відсутні підстави для перерахунку пенсії із включенням до складу вказаних виплат грошового забезпечення.
Отже, позовні вимоги в частині зобов'язання ГУ ПФУ здійснити перерахунок пенсії із включенням до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого обчислюється пенсія, названих вище одноразових додаткових видів грошового забезпечення задоволенню не підлягають.
Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 у справі №522/2738/17 (провадження №11-806апп18), в якій здійснено відступ від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові цього суду від 10.03.2015 (№21-70а15).
Що стосується винагороди за участь в антитерористичній операції, яку в 2014 році отримував позивач, то суд виходить із такого.
Виплата винагороди за участь в антитерористичній операції та її розмір установлені постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 №24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» (далі - Постанова №24), відповідно до пункту 1 якої така винагорода виплачується в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.
Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень.
На виконання пункту 4 Постанови №24 Міністерством оборони України видано наказ від 02.02.2015 №49, яким затверджено Порядок та умови виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізм підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду (далі - Порядок №49).
Відповідно до пункту 4 Порядку №49 виплата винагород та додаткових винагород здійснюється військовослужбовцям за місцем проходження служби на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій), керівництва військових формувань та органів державної влади. Командирам (начальникам) військових частин (закладів, установ, організацій) - наказами вищих командирів (начальників, керівників).
Розділом ІІ Порядку №49 визначено механізм та умови виплати винагороди військовослужбовцям (крім резервістів) за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду.
Так, військовослужбовцям (крім резервістів) у період мобілізації (у тому числі часткової) або з моменту введення воєнного стану та до дати завершення демобілізації або закінчення (скасування) воєнного стану, у період проведення АТО за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою виплачується винагорода у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення.
Розмір винагороди визначається, виходячи з розміру посадового окладу (у тому числі посадового окладу за посадою, до тимчасового виконання обов'язків (завдань) за якою допущено військовослужбовця), окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії, та повинен становити не менш як 3000 гривень на місяць. У разі участі у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця розмір винагороди визначається пропорційно дням участі, виходячи з її розміру, що становить не менш як 3000 гривень.
Винагорода виплачується за час, обрахований з дня фактичного початку участі військовослужбовців (крім резервістів) у заходах, зазначених у пункті 1 цього розділу, до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів (штабу АТО).
Винагорода виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва).
Військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в АТО, у разі одночасного дотримання таких умов:
залучені до проведення АТО;
перебувають у підпорядкуванні (виконують завдання) керівництва штабу АТО (крім військовослужбовців військових прокуратур та розвідувальних органів України);
перебувають у районі проведення АТО.
Аналіз наведених Постанови №24 та Порядку №49 свідчить про те, що винагорода за участь в антитерористичній операції є додатковою виплатою військовослужбовцям, яких залучено до участі у ній. При цьому, виплата винагороди залежить від певних умов та лише в означений період, а також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні після отриманих у такий період поранень (контузії, травми, каліцтва). Тобто, така виплата не є постійною і не має систематичний характер, а її розмір залежить як від днів участі в антитерористичній операції так і від виконаних завдань, що визначається наказом командира.
За таких обставин, винагорода за участь в антитерористичній операції не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, який є складовим елементом грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, відповідно до статті 43 Закону №2262-ХІІ.
Аналогічний правовий підхід щодо застосування норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суд 18 квітня 2019 року у справі № 431/703/17.
Що стосується вимог про перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації, суд виходить із такого.
Статтею 18 Закону України від 05 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-ІІІ) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону № 2017-ІІІ).
Статтею 9 Закону №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України від 03.07.1991 №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ).
Згідно статей 1 і 2 вказаного Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого стаття 9 Закону №2011-ХІІ містить відсилочну норму, суд вважає, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону №2011-XII або Закону №2262-ХІІ.
Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону №2262-ХІІ та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону №2011-ХІІ, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону №2017-ІІІ, Закону №1282-ХІІ, та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 17.07.2003 №1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
З урахуванням наведеного індексація грошового забезпечення підлягає включенню до грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія.
Враховуючи викладене, суд вважає, що з метою захисту порушених прав позивача належним є зобов'язати ГУ ПФУ включити до складу його грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням зі служби, з розміру якого обчислюється пенсія відповідно до довідки Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України від 06.09.2017 №305/631, наступні виплати: індексацію - 8532,08 грн, щомісячну додаткову грошову винагороду - 142914,01 грн та провести доплату різниці між фактично отриманим та перерахованим розміром пенсійних виплат. Тобто, задовольнити позовні вимоги у цій частині.
Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд, керуючись положеннями статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з того, що позивач звільнений від сплати судового збору, а відповідачем не понесено витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, у зв'язку із чим судові витрати розподілу не підлягають.
Що стосується висловленої позивачем вимоги про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, то дійсно відповідно до частини першої статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття рішення у справі.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Водночас, встановлення строку на подачу звіту про виконання судового рішення є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов'язком.
Враховуючи, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду, суд, приймаючи до уваги обставини даної справи, вважає, що підстави зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання судового рішення відсутні. Тобто, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням зазначеного рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 72-77, 139, 241-247, 255, 382 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області включити до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 за 24 місяці перед звільненням зі служби, з розміру якого обчислюється пенсія відповідно до довідки Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України від 06.09.2017 №305/631, наступні виплати: індексацію - 8532,08 грн; щомісячну додаткову грошову винагороду - 142914,01 грн, починаючи з 28.11.2016 (дати переведення на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від 09.04.1992 від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести доплату ОСОБА_1 різниці між фактично отриманим та перерахованим розміром пенсійних виплат.
В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
У встановлені контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду у Київській області в десятиденний строк після набрання чинності судовим рішенням подати до суду звіт про його виконання, - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження юридичної особи: 04071, місто Київ, вулиця Ярославська, будинок 40; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 22933548).
Суддя О.М. Чудак