Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
29 січня 2020 р. № 520/9611/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бадюков Ю.В.,
при секретарі судового засідання - Пройдака С.М.,
за участі:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Новікової Н.К.,
представника відповідача - Задорожної Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 )
до Міжрайонної спеціалізованої офтальмологічної медико-соціальної експертної комісії (вул. Трінклера, 3, м. Харків, 61000) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міжрайонної спеціалізованої офтальмологічної медико-соціальної експертної комісії (далі по тексту - відповідач, МСЕК), в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:
- визнати незаконним рішення МСЕК №18 від 07.08.2019 р. про невизнання ОСОБА_1 , інвалідом та скасувати це рішення;
- призначити та провести огляд МСЕК з дослідженням усіх доказів та прийняти законне і обґрунтоване рішення про визнання інвалідності, згідно порядку, умов та критеріїв визначити групу інвалідності та надати повні роз'яснення прийнятого рішення та усіх обставин, що випливають з прийнятого рішення в письмовому вигляді.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 07.08.2019 року позивач проходив огляд в Міжрайонній спеціалізованій офтальмологічній медико-соціальній експертній комісії.
За результатами якого позивачу було відмовлено у визнанні інвалідом - рішення №18 від 07.08.2019 року. Вважає висновки МСЕК протиправними, у зв'язку з чим просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Позивач, та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити позов.
У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з доводів викладених у відзиві на адміністративний позов.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно виписки №4757 від 26.06.2018 Комунального закладу охорони здоров'я «Харківська міська клінічна лікарня № 7» позивачу встановлено наступний діагноз: «Насліки перенесеної закритої черепномозкової травми (04.07.2014р., побутова) у вигляді посттравматичної енцефалопатії з лікворно - венозною дистензією, вираженим астено-невротичним синдромом, вегетосудинними пароксизмами (з анамнезу). Вертеброгенна цервікокраніалгія, люмбалгія, змішаний варіант, стійкий виражений больовий синдром, остеохондроз, спондилоартроз шийного, поперекового відділу хребта, нестабільна форма. ОСОБА_2 . Двобічний посттравматичний кохлеарний неврит» (а.с.10-11).
Згідно виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого Державної установи «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України» Нейрохірургічне відділення №1106 від 01.04.2019 позивачу встановлено наступний діагноз (мовою оригіналу): «Синдром позвоночной артерии на фоне гипоплазии левой позвоночной артерии, остеохондроза шейного отдела позвоночника, нестабильной формы в сегментах С2-С3, С3-С4, С4-С5, аномалии Киммерли. Посттравматическая (2014г.) энцефалопатия с ликворо-венозной дисциркуляцией, астенический синдром.» (а.с.12).
Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого Комунального некомеційоного підприємства «Міська клінічна лікарня №14 імені професора Л.Л. Гіршмана» Харківської міської ради № 6151 від 21.06.2019 позивачу встановлено діагноз: «Часткова нисходяща атрофія зорових нервів обох очей» (а.с.13).
Згідно виписки із медичної карти амбулаторного хворого Інституту гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ №07-03-09/1886 від 09.07.2019 позивачу встановлено діагноз: «Даних за професійне захворювання не встановлено. Наслідки перенесеної закритої черепно-мозкової травми (04.07.2014р. побутова) у вигляді посттравматичної енцефалопатії з лікворно-венозною дисциркуляцією, вестибуло-атактичним та астенічним синдромами, вегето-судинними пароксизмами (з анамнезу). Остеохондроз шийного відділу хребта, нестабільна форма в сегментах С2-СЗ, СЗ-С4, С4-С5, аномалія Кімерлі, синдром хребтової артерії на фоні гіпоплазії лівої хребтової артерії, вертеброгенна цервікокраніалгія. Остеохондроз поперекового відділу хребта, люмбоалгія. Бронхіальна астма II ст., легкий персистуючий перебіг. ЛН 0 ст. Виразкова хвороба 12 палої кишки, неактивна фаза. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з початковим ступенем зниження слуху (перший ступінь) - за класифікацією ОСОБА_3 та ОСОБА_4 посттравматичного характеру анамнестично. Викривлення носової перегородки вправо без порушення носового дихання. Часткова нисходяща атрофія зорових нервів обох очей. Вітиліго.» (а.с.15).
26 червня 2019 року Комунальним некомерційним підприємством «Міська поліклініка №10» Харківської міської ради надано ОСОБА_1 направлення на медико-соціальну-експертну комісію (МСЕК) (а.с.110). Згідно пункту 17 направлення зазначено діагноз при направленні на МСЕК: «Часткова нисходяща атрофія зорових нервів обох очей».
До направлення надані доповнення невропатолога, офтальмолога, отоларинголога, лікаря загальної практики сімейного лікаря (а.с.111-117).
07.08.2019 року Міжрайонною спеціалізованою офтальмологічною медико-соціальною експертною комісією складено акт № 654 (а.с.118).
За результатами огляду позивача Міжрайонною спеціалізованою офтальмологічною медико-соціальною експертною комісією 07.08.2019 року було прийняте рішення про невизнання інвалідом, яке оформлене довідкою № 18 (а.с.9).
08.08.2019 та 05.09.2019 позивачем подано Голові міжрайонної спеціалізованої офтальмологічної медико-соціальної експертної комісії заяви щодо надання додаткової інформації стосовно проведення огляду комісії МСЕК (а.с.27, 28, 29).
Листом від 15.08.2019 №15 позивача повідомлено, що Рішення винесено обґрунтовано згідно Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05.09.2011 №561 та Постановою КМУ № 1317 від. 03.12.2009.
Згідно діючого законодавства, копію медико-експертної справи МСЕК надає тільки по запиту судових органів.
При огляді МСЕК 07.08.2019 було роз'яснено, що наявна патологія органу зору в незначному ступені обмежує життєдіяльність позивача та не дає можливості для встановлення групи інвалідності.
Згідно п. 4 Порядку та умов встановлення інвалідності, затвердженого Постановою КМУ №1317 від 03.12.2009 4 лікарсько-консультативна комісія лікувального профілактичного закладу охорони здоров'я направляє осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, на огляд комісії за формою, затвердженою МОЗ.
Питання надання трудових рекомендацій знаходиться у компетенції лікувально-консультативної комісії поліклініки за місцем проживання (а.с.31).
Листом від 10.09.2019 №19 позивача повідомлено що Рішення винесено обґрунтовано згідно Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05.09.2011 №561 та Постановою КМУ № 1317 від 03.12.2009.
Також зазначено, що якщо, на даний час, стан здоров'я погіршився, пропонується ОСОБА_1 консультаційний огляд в Українському державному науково-дослідному інституті медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України м. Дніпро або огляд в Центральній медико-соціальній експертній комісії Міністерства охорони здоров'я України м. Києва, для уточнення ступеня обмеження життєдіяльності та працездатності (а.с.30).
Крім того, на виконання ухвали суду від 08.11.2019 відповідачем надано:
- виписки МКЛ № 14 ім. проф. Л.Л. Гіршмана № 6151 від 21.06.2019 року;
- медичних досліджень ММЦ «Офтальміка» від 24.01.2019 року;
- медичних досліджень - лазерна томографія МКЛ № 14 ім. проф. Л.Л. Гіршмана від 25.01.2019 року;
- медичних досліджень МКЛ № 14 ім. проф. Л.Л. Гіршмана від 25.01.2019 року;
- медичних досліджень ВКК ХМКЛ № 30 № 483 від 08.07.2019 р.;
- протоколу засідання Міжрайонної спеціалізованої офтальмологічної медико- соціальної експертної комісії від 07.08.2019 року з рішенням про визнання статусу;
- виписки з історії хвороби, складені у ДП №10 для МСЕК 2019 року;
- типової форми направлення на МСЕК, складена в ДП № 10 2019 року.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1-3 та 12 статті 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» медико-соціальна експертиза повнолітніх осіб проводиться медико-соціальними експертними комісіями, а дітей - лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів. Огляд повнолітніх осіб з порушеннями стану здоров'я, осіб з інвалідністю (за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу), дітей з порушеннями стану здоров'я та дітей з інвалідністю проводиться після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності даних, що підтверджують стійкий розлад функцій організму у зв'язку з фізичними, психічними, інтелектуальними та сенсорними порушеннями, зумовленими захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами.
Залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров'я особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.
Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями та лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 3 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 (далі - Положення № 1317), медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Вимогами пункту 4 Положення № 1317 передбачено, що медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
У відповідності до пункту 23 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317, у разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або особа з інвалідністю має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров'я. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров'я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення.
Згідно пункту 24 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317, рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ.
МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи.
В особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, Кримська республіканська, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця). Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер.
Відповідно до пункту 25 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317, рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.
Згідно з пунктом 17 Положення № 1317, медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
У відповідності до вимог пункту 20 Положення № 1317, комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України.
Згідно з пунктом 1.10 Інструкції про встановлення груп інвалідності затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України 05.09.2011 № 561, при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об'єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.
Як зазначено позивачем у позовній заяві, відповідачем не було дотримано вимог зазначених нормативних актів при проведенні обстеження позивача та наданні висновків, щодо відсутності підстав для встановлення йому інвалідності.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 01.07.2003, яке, підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10.02.2010 у справі “Серявін та інші проти України” Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.
Отже, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
При тому, рішення суб'єкта владних повноважень повинно відповідати як вимогам законності, так і бути прийнятим у точній відповідності до встановленої законом процедури.
Дослідивши акт огляду медико-соціальною експертною комісією № 654 від 07.08.2019 року та довідку про невизнання інвалідом №18 від 07.08.2019 судом встановлено, що виписка МКЛ № 14 ім. проф. Л.Л. Гіршмана № 6151 від 21.06.2019 року, медичне дослідження ММЦ «Офтальміка» від 24.01.2019 року, медичне дослідження - лазерна томографія МКЛ № 14 ім. проф. Л.Л. Гіршмана від 25.01.2019 року, медичне дослідження МКЛ № 14 ім. проф. Л.Л. Гіршмана від 25.01.2019 року та медичне дослідження ВКК ХМКЛ № 30 № 483 від 08.07.2019 р. Міжрайонною спеціалізованою офтальмологічною медико-соціальною експертною комісією не досліджувалися та, відповідно, оцінки вказаної у зазначених документах інформації не було надано. Зазначене є порушенням пункту 1.10 Інструкції про встановлення груп інвалідності затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України 05.09.2011 № 561.
З огляду на встановлені обставини справи, суд зазначає, що приймаючи рішення, яке викладене у довідці № 18 “Про невизнання інвалідом” від 07.08.2019 року відповідачем порушено вимоги до процедури прийняття оскаржуваного рішення, у зв'язку з чим прийняте рішення підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про скасування рішення Міжрайонної спеціалізованої офтальмологічної медико-соціальної експертної комісії про невизнання ОСОБА_1 інвалідом, яке викладене у довідці № 18 “Про невизнання інвалідом” від 07.08.2019 року.
Щодо позовної вимоги про призначення та проведення огляду МСЕК з дослідженням усіх доказів та прийняття законного і обґрунтованого рішення про визнання інвалідності, згідно порядку, умов та критеріїв визначити групу інвалідності та надати повні роз'яснення прийнятого рішення та усіх обставин, що випливають з прийнятого рішення в письмовому вигляді, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
З вищезазначеної норми Конституції України слідує, що кожен орган державної влади зобов'язаний діяти виключно в межах передбачених чинним законодавством. Відповідно, суд при вирішенні питання щодо правомірності дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень може вирішувати питання щодо відповідності таких дій нормам чинного законодавства, однак не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені по компетенції цього органу державної влади.
Крім того, як вбачається зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р., під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частини 2 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Згідно абзацу 3 пункту 24 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317, в особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, Кримська республіканська, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця). Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що прийняття законного і обґрунтованого рішення про визнання інвалідності, згідно порядку, умов та критеріїв визначити групу інвалідності та надати повні роз'яснення прийнятого рішення та усіх обставин, що випливають з прийнятого рішення в письмовому вигляді, є дискреційним повноваженням відповідного органу, які суд не може перебирати на себе.
Таким чином, суд зазначає, що позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права.
Враховуючи викладене, для повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Міжрайонну спеціалізовану офтальмологічну медико-соціальну експертну комісію повторно, з урахуванням висновків суду, призначити та провести огляд ОСОБА_1 .
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Міжрайонної спеціалізованої офтальмологічної медико-соціальної експертної комісії про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Підстави для застосування ст.139 КАС України у суду відсутні, оскільки ухвалою від 18 вересня 2019 року ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Міжрайонної спеціалізованої офтальмологічної медико-соціальної експертної комісії (вул. Трінклера, 3, м. Харків, 61000) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Скасувати рішення Міжрайонної спеціалізованої офтальмологічної медико-соціальної експертної комісії про невизнання ОСОБА_1 інвалідом, яке викладене у довідці № 18 “Про невизнання інвалідом” від 07.08.2019 року.
Зобов'язати Міжрайонну спеціалізовану офтальмологічну медико-соціальну експертну комісію (вул. Трінклера, 3, м. Харків, 61000) повторно, з урахуванням висновків суду, призначити та провести огляд ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ).
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення .
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 05 лютого 2020 року.
Суддя Бадюков Ю.В.