05 лютого 2020 р. Справа № 480/5328/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
Головне управління ДПС у Сумській області (далі - позивач) звернулося до суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій просить стягнути з відповідача податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 25 236, 80 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач є платником окремих податків та відповідно до статті 67 Конституції України зобов'язаний сплачувати податки і збори в розмірах і порядку, встановлених законом. Внаслідок несплати відповідачем у повному обсязі узгоджених податкових зобов'язань у нього утворився податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 25 236, 80 грн., який на момент звернення до суду залишається несплаченим.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі була направлена на адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте відправлення було повернуто на адресу суду із відміткою пошти "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення".
Відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надійшло.
Згідно із ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, перебуває на обліку в органах ГУ ДПС у Сумській області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 22-23).
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в розмірах і порядку, встановлених законом.
Відповідно до п.п. 16.1.4, п.16.1, статті 16 Податкового Кодексу України до обов'язків платника податків входить сплата належних сум податків і зборів у встановлені законами терміни.
Відповідно до ст. 31 Податкового Кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строк, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Згідно із п. 36.1 ст. Податкового Кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 Податкового Кодексу України).
Відповідно до п. 294.4 ст. 294 Податкового Кодексу України для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб-підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перчині податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку.
Згідно із п. 295.1 ст. 295 Податкового Кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Відповідно до п. 295.2 ст. 295 Податкового Кодексу України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Згідно із п. 293.1 ст. 295 Податкового Кодексу України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на і січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Відповідно до п. 293.2 ст. 295 Податкового Кодексу України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від вид;/ господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для: другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Судом встановлено, що відповідачем була подана заява про застосування спрощеної системи оподаткування від 10.03.2016, якою обрано спрощену систему оподаткування (2 група) з 01.04.2016 (а.с. 14-16).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» встановлено щомісячний розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2016 року - 1 378,00 грн., тому щомісячний платіж з єдиного податку у 2016 році складав 275,60 грн. (20% від 1 378,00 грн.).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено щомісячний розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2017 року - 3 200,00 грн., тому щомісячний платіж вищевказаного податку у 2017 році складав 640,00 гн. (20% від 3 200,00 грн.).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено щомісячний розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2018 року - 3 723,00 грн., тому щомісячний платіж вищевказаного податку у 2018 році складав 744,60 грн. (20% від 3 723,00 грн.).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено щомісячний розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2019 року - 4 173,00 грн., тому щомісячний платіж вищевказаного податку у 2019 році складав 834,60 грн. (20% від 4 173,00 грн.).
Як встановлено із витягів з інтегрованої картки платника, сума несплаченого відповідачем єдиного податку складається з сум податкових зобов'язань: за грудень 2016 року в розмірі 275,60 грн.; за січень-грудень 2017 року в розмірі 7 680,00 грн.; за січень-грудень 2018 року в розмірі 8 935,20 грн.; за січень-жовтень 2019 року в розмірі 8 346,00 грн. (а.с. 8-12).
Відповідно до п.п. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання не сплаченого відповідачем у встановлений строк набрала статусу податкового боргу.
Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган фіскальної служби надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 59.5 ст.59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідачу була направлена податкова вимога № 305-17 від 17.01.2018 (а.с. 13). Податковий борг ФОП ОСОБА_1 з часу направлення податкової вимоги № 305-17 від 17.01.2018 не переривався, податкова заборгованість не погашалася.
Таким чином, станом на день розгляду справи за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного податку з фізичних осіб на загальну суму 25236,80 грн., у тому числі: основний платіж - 25236,80 грн.; штрафні санкції - 0,00 грн.; пеня - 00,00 грн.
Дана сума заборгованості підтверджується розрахунком суми податкового боргу (а.с. 6-7), витягами з інтегрованої картки платника (а.с. 8-12).
Згідно із п.п 20.1.34, п.20.1. статті 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового Кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно із п. 95.2 ст. 92 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та вважає за необхідне їх задовольнити.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Сумській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 , одержувач УДКСУ у Путивльському р-ні Сумської області, код одержувача 37235451, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб (код платежу 18050400) у сумі 25 236 (двадцять п'ять тисяч двісті тридцять шість) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко