про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
03 лютого 2020 року м. Рівне №460/4578/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши позовну заяву Рівненської міської ради до Комунального підприємства "Реєстраційна служба" Маломощаницької сільської ради Здолбунівського району Рівненської області, приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Плетньова Володимира Олександровича про визнання протиправними та скасування рішень,
27 грудня 2019 року Рівненська міська рада (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства "Реєстраційна служба" Маломощаницької сільської ради Здолбунівського району Рівненської області (далі - відповідач 1), приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Плетньова Володимира Олександровича (далі - відповідач 2), в якому просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 1 про державну реєстрацію права власності від 9 липня 2019 індексний номер 47680960; 2) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 2 про державну реєстрацію права власності від 16 липня 2019 року індексний номер 47799037; 3) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 2 про державну реєстрацію права власності від 16 липня 2019 року індексний номер 47798032.
Ухвалою суду від 2 січня 2020 року позовна заява залишалася без руху та позивачу встановлювався десятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали для усунення недоліків позову.
На виконання вказаної ухвали, 22 січня 2020 року позивач подав до суду заяву про усунення недоліків позову, до якої долучив, зокрема, три примірника позовної заяви в новій редакції.
За змістом позовної заяви в новій редакції, позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що спірним рішенням відповідача 1 від 9 липня 2019 індексний номер 47680960 за ОСОБА_1 зареєстроване право власності на об'єкт незавершеного будівництва, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1867589956101). Згідно з інформаційною довідкою від 13 грудня 2019 року № 193003575, рішення відповідача 1 про державну реєстрацію права власності від 9 липня 2019 індексний номер 47680960 було прийняте на підставі технічного паспорта № 04-07- 1/19 від 4 липня 2019 року, виданого фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 . Також, рішенням відповідача 2 про державну реєстрацію права власності від 16 липня 2019 року індексний номер 47799037 за ОСОБА_3 зареєстроване право власності на 1/2 частки об'єкта незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1867589956101). Підставою для прийняття зазначеного рішення слугував договір купівлі - продажу від 16 липня 2019 року № 742, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Плетньовим В.О. Крім того, 16 липня 2019 року відповідачем 2 прийняте рішення про державну реєстрацію прав індексний номер 47798032, яким за ОСОБА_4 зареєстроване право власності на 1/2 частки об'єкта незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1867589956101). Підставою для прийняття зазначеного рішення слугував договір купівлі - продажу від 16 липня 2019 року № 737, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Плетньовим В.О. Позивач звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 27-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", для державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва подаються такі документи, зокрема, документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об'єктом (у разі відсутності у Державному реєстрі прав зареєстрованого відповідного речового права на земельну ділянку); документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт (крім випадків, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів). При цьому, пунктом 2 частини першої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державним реєстратором є нотаріус. Відповідно до частини третьої статті 10 вказаного Закону України, державний реєстратор, зокрема, перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень. Разом з тим, з листів Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області від 21 грудня 2019 року № 1017-2512-19 та Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Рівненської міської ради від 12 грудня 2019 року № 01-08/43 позивачу стало відомо про те, що у Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо надання дозволу на виконання будівельних робіт щодо будівництва нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1. Таким чином, позивач вказує, що при прийнятті спірних рішень про державну реєстрацію відповідачами були порушені норми статей 3, 5, 10, 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", позаяк, останні прийнятті за відсутності документів, передбачених вказаним Законом для проведення реєстраційної дії. Більше того, позивач стверджує, що оскаржуваними рішеннями відповідачів порушене його право власності, оскільки територіальна громада Рівного в особі Рівненської міської ради є власником земельної ділянки під об'єктом нерухомого майна, на який були зареєстровані права власності за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
В свою чергу, за визначеннями, які містяться в пунктах 1, 2 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи в публічно-правових спорах, зокрема: у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Разом з тим, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Тобто, до юрисдикції адміністративного суду належить спір, що виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний (зобов'язані) виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема, від 23 травня 2018 року в справі № 914/2006/17, від 4 вересня 2018 року в справі № 823/2042/16, від 5 грудня 2018 року в справі № 802/560/17-а, від 12 грудня 2018 року в справі № 805/34/18-а.
Судом встановлено, що звертаючись до адміністративного суду з позовом, Рівненська міська рада просить визнати протиправними і скасувати рішення відповідачів про державну реєстрацію прав власності від 9 липня 2019 індексний номер 47680960 та від 16 липня 2019 року індексний номер 47799037, 47798032, якими зареєстроване право власності на об'єкт незавершеного будівництва за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вулиця Соборна, будинок 201, за певними фізичними особами.
Таким чином, спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідачі, приймаючи відповідні акти індивідуальної дії, не мали публічно-правових відносин з позивачем.
Суд наголошує, що публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні, і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Натомість, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Судом встановлено, що звертаючись до адміністративного суду з даним позовом, позивач фактично має намір усунути порушення своїх прав власника земельної ділянки за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вулиця Соборна, будинок 201, та при цьому оспорює підстави набуття права приватної власності на об'єкт незавершеного будівництва, що знаходиться на відповідній земельній ділянці, певним колом фізичних осіб.
Тому, враховуючи характер спірних правовідносин та зміст позовних вимог, суд вважає, що даний спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, хоч одним з учасників спору і є суб'єкт владних повноважень, оскільки вказаний позов спрямований на захист приватноправового інтересу позивача.
Відтак, в даній справі існує спір про право цивільне, що виключає можливість її розгляду в порядку адміністративного судочинства.
За правилами частин першої, другої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
При цьому, суд звертає увагу на те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, що не належить до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на те, що основі спірних правовідносини знаходиться спір про право цивільне, тому цей спір не є публічно-правовим, а виникає з цивільних відносин і має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
За правилами пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Одночасно, суд звертає увагу на те, що рішення про відмову у відкритті провадження у справі не обмежує сторони у реалізації захисту свого речового права в порядку цивільного судочинства.
Крім того, відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Так, згідно з доданими до позовної заяви оригіналами платіжних доручень від 18 грудня 2019 року № 1582, від 16 січня 2020 року № 9 та виписками про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, позивачем при поданні вказаного позову до суду сплачений судовий збір в загальній сумі 5763грн.
Оскільки клопотання позивача про повернення судового збору відсутнє, то питання щодо його повернення судом не вирішується.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 170, статтями 243, 248, 256 КАС України, суд
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Рівненської міської ради до Комунального підприємства "Реєстраційна служба" Маломощаницької сільської ради Здолбунівського району Рівненської області, приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Плетньова Володимира Олександровича про визнання протиправними та скасування рішень.
Роз'яснити Рівненській міській раді, що розгляд вказаної справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Суддя Комшелюк Т.О.