03 лютого 2020 року м. Рівне № 460/4458/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу в проведенні перерахунку пенсії на підставі звернення від 15 листопада 2019 року із застосуванням пункту 4-4 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII, а також зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплачувати позивачу пенсію за віком згідно з вимогами пункту 4-4 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII з моменту звернення за перерахунком пенсії - 15 листопада 2019 року. В обґрунтування позову позивач вказує, що з 31 березня 2002 року він отримував пенсію державного службовця, призначену на умовах Закону України «Про державну службу». З 1 жовтня 2017 року позивачу була призначена пенсія за віком на умовах Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, при обчисленні розміру пенсії позивача за віком відповідач всупереч вимогам чинного законодавства не застосував величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, що призвело до зниження розміру пенсійної виплати. Більше того, на письмове звернення позивача щодо перерахунку пенсії відповідач повідомив про відсутність підстав для його проведення із застосуванням такого показника. Вказані вище дії відповідача позивач вважає протиправними, оскільки пенсія за віком з 1 жовтня 2017 року йому була призначена вперше, а тому згідно з пунктом 4-4 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» її розмір повинен був обчислюватися із застосовується середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки та величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %. З огляду на наведене, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
У встановлений судом строк відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що згідно з матеріалами пенсійної справи позивача, з 31 березня 2002 року останньому була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про державну службу». На підставі пункту 4-7 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 1 жовтня 2017 року позивача автоматично було переведено на пенсію за віком на умовах вказаного Закону. Враховуючи, що пенсія позивачу призначалася не в перше, тому, на думку відповідача, підстави для застосування положень законодавства, які регулюють первинне призначення пенсії, в тому числі застосування при визначені розміру пенсії позивача величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, - немає. На підставі вищенаведеного, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Заяви, клопотання учасників справи, процесуальні дії у справі:
26 грудня 2019 року позовна заява надійшла до суду.
2 січня 2020 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
30 січня 2020 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.
Обставини справи, встановлені судом:
З 31 березня 2002 року позивачу призначена пенсія державного службовця на умовах Закону України «Про державну службу», що підтверджується наявною в матеріалах справи копією протоколу від 13 травня 2002 року № 1169.
З 1 жовтня 2017 року позивачу призначено пенсію за віком на умовах Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується копією розпорядження від 7 листопада 2017 року за № 143039.
15 листопада 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив, зокрема, здійснити перерахунок його пенсії відповідно до пункту 4-4 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом від 22 листопада 2019 року за № С-13/02.10 відповідач повідомив позивачу про те, що з 11 жовтня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 3 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ, яким внесенні зміни до пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за змістом яких пенсії призначенні відповідно до вказаного Закону з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн.) із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. Також, особам, пенсії яким призначені, зокрема, відповідно до Закону України "Про державну службу", розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ. Враховуючи вищевикладене, з 1 жовтня 2017 року позивача переведено з пенсії за віком, призначеної за нормами Закону України «Про державну службу», на пенсію за віком на умовах Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за матеріалами пенсійної справи з урахуванням вимог пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Таким чином, відповідач вказав, що при переведенні позивача з 1 жовтня 2017 року на пенсію на умовах, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ним правомірно застосовано величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Вирішуючи даний спір по суті та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058).
Згідно зі статтею 1 Закону № 1058, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 9 Закону № 1058 передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 10 Закону № 1058, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Частиною першою статті 27 Закону № 1058 (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії за віком) встановлено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп х Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Так, за правилами частини другої статті 40 Закону № 1058, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
В свою чергу, частиною першою статті 25 Закону № 1058 передбачено, що коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою:
См х Вс
Кс = ----------------, де:
100% х 12
Кс - коефіцієнт страхового стажу;
См - сума місяців страхового стажу;
Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
Крім того, згідно з частиною третьою статті 45 Закону № 1058, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Аналіз наведених вище норм права дозволяє прийти до висновку про те, що Законом № 1058 регламентований порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058.
Судом встановлено, що 11 жовтня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII (далі - Закон № 2148), яким, зокрема, доповнено розділ XV Прикінцеві положення Закону №1058 пунктами 4-3, 4-4 та 4-7.
Відповідно до пункту 4-7 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058, особам, пенсії яким призначені відповідно до Закону України "Про державну службу", розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.
Відповідно до пункту 4-3 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058, пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Згідно з абзацом першим пункту 4-4 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058, з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
Відповідач вказує, що розмір пенсії позивача, розрахований за нормами Закону № 1058 був більший, аніж розмір пенсії, обчислений за нормами Закону України «Про державну службу». З огляду на вказане, на підставі пункту 4-7 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058 позивача автоматично, без його звернення, переведено на пенсію за віком на умовах Закону № 1058 за матеріалами пенсійної справи.
При цьому, обчислення розміру пенсії позивача за віком проведено відповідачем за правилами пункту 4-3 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058.
Суд звертає увагу на те, що пункт 4-3 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058 визначає умови проведення перерахунку пенсій, які до 11 жовтня 2017 року були призначені на умовах Закону № 1058.
Разом з тим, як встановлено судом, до 11 жовтня 2017 року позивач отримував пенсію державного службовця, призначену на умовах Закону України «Про державну службу». Доказів на підтвердження протилежного відповідачем суду не надано та судом в ході розгляду справи не встановлено.
Суд наголошує, що Закон України «Про державну службу» передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, аніж Закон № 1058.
Більше того, Законом № 1058 взагалі не регулюються порядок призначення, обчислення розміру та виплати пенсій особам, що проходили державну службу.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що відповідач повинен був обчислювати пенсію позивача за віком на умовах пункту 4-4 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058, тобто із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, оскільки в даному випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не перерахунок вже призначеної пенсії за нормами Закону № 1058.
За наведених обставин, суд прийшов до висновку що вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії та зобов'язання провести перерахунок є обґрунтованими та такими, що належать до задоволення в повному обсязі.
При цьому, суд звертає увагу на те, що за змістом позовних вимог позивач просить суд зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплачувати пенсію за віком згідно з вимогами пункту 4-4 Закону № 2148.
Вказане, на переконання суду, є опискою, оскільки Закону № 2148 не містить пункту 4-4. Натомість, положеннями Закону № 2148 розділ XV Прикінцеві положення Закону № 1058 був доповнений пунктом 4-4, який визначає умови обчислення розміру пенсії за віком, призначеної особі вперше у період з 1 жовтня по 31 грудня 2017 року.
Такий висновок суду ґрунтується на тому, що у заяві від 15 листопада 2019 року позивач просив відповідача здійснити перерахунок його пенсії відповідно до пункту 4-4 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058 і саме щодо такого перерахунку відповідачем були вчинені оскаржувані дії.
Щодо строку з якого відповідача належить зобов'язати здійснити перерахунок пенсії позивача, то суд враховує таке.
В позовній заяві позивач просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з моменту звернення за його проведенням, тобто з 15 листопада 2019 року.
Однак, в ході судового розгляду судом встановлено, що переведення позивача на пенсію за віком на умовах Закону № 1058 було проведено автоматично за матеріалами справи з 1 жовтня 2017 року, за наслідками якого відповідач безпідставно не застосував положення пункту 4-4 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058 для визначення розміру пенсійної виплати.
Таким чином, право позивача на отримання пенсії в розмірі, передбаченому чинним законодавством, було порушене з 1 жовтня 2017 року та зобов'язуючи відповідача здійснити перерахунок пенсії з 15 листопада 2019 року суд не забезпечить захист порушених прав в повному обсязі.
Разом з тим, частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи встановлені в ході судового розгляду обставини, в даному випадку суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та прийняти рішення про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 1 жовтня 2017 року, а не 15 листопада 2019 року.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на вказане, сплачена сума судового збору в розмірі 768,40грн відповідно до квитанції від 26 грудня 2019 року № 0.0.1566289731.1, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 263 КАС України, суд
Позовну заяву задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії на умовах, визначених пунктом 4-4 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на умовах, визначених пунктом 4-4 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 1 жовтня 2017 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судовий збір в сумі 768,40грн (сімсот шістдесят вісім гривень, 40коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
2) відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Короленка, 7; код ЄДРПОУ 21084076).
Суддя Комшелюк Т.О.