05 лютого 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/3213/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про:
- визнання протиправними дій щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії;
- зобов'язання здійснити розрахунок та нарахувати ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 26 березня 2014 року у справі №554/2969/14-а за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії та виплатити нараховану компенсацію відповідно до статті 6 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року у справі №440/3213/19 /а.с. 47-51/ адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, які знайшли своє відображення у листі №2999/О-02 від 01 липня 2019 року та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована та виплачена ОСОБА_1 на підставі постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 26 березня 2014 року у справі №554/2969/14-а, залишеної без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2014 року, починаючи з 01 січня 2014 року по день фактичної виплати пенсії, тобто по 10 червня 2019 року.
Супровідним листом Полтавського окружного адміністративного суду №440/3213/19/21-03/25168/19 від 16 жовтня 2019 року /а.с. 55/ надіслано апеляційну скаргу та адміністративну справу №440/3213/19 до Другого апеляційного адміністративного суду.
21 листопада 2019 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі. В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначила, що при розгляді позовних вимог суд не розглянув позовну вимогу щодо зобов'язання відповідача виплатити компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії за рахунок коштів Пенсійного фонду України відповідно до статті 6 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
Листом Полтавського окружного адміністративного суду №440/3213/19/29857/19 від 26 листопада 2019 року ОСОБА_1 повідомлено, що за даними автоматизованої системи документообігу суду адміністративна справа №440/3213/19 надіслана Полтавським окружним адміністративним судом до Другого апеляційного адміністративного суду разом із апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року у справі №440/3213/19 та станом на 25 листопада 2019 року вказана справа до Полтавського окружного адміністративного суду судом апеляційної інстанції не повернута.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишено без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року у справі №440/3213/19 - без змін /а.с.89-92/.
Адміністративна справа повернута Другим апеляційним адміністративним судом до Полтавського окружного адміністративного суду та надійшла до суду 31 січня 2020 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції.
За змістом положень частини третьої статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Враховуючи положення наведеної норми та те, що справа №440/3213/19 розглядалася судом у порядку письмового провадження, суд дійшов висновку про розгляд заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у порядку письмового провадження.
Вирішуючи заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, суд виходить з наступного.
За приписами частини першої та другої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Таким чином, підставою для ухвалення додаткового рішення є невирішення у судовому рішення однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань.
З тексту прохальної частини позову вбачається, що позивач просив суд /а.с. 8/ визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити розрахунок та нарахувати ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 26 березня 2014 року у справі №554/2969/14-а за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії та виплатити нараховану компенсацію відповідно до статті 6 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
Водночас рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року у справі №440/3213/19 /а.с. 47-51/ позов задоволено шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована та виплачена ОСОБА_1 на підставі постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 26 березня 2014 року у справі №554/2969/14-а, залишеної без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2014 року, починаючи з 01 січня 2014 року по день фактичної виплати пенсії, тобто по 10 червня 2019 року.
Отже, суд не вирішив позовну вимогу щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити ОСОБА_1 нараховану компенсацію відповідно до статті 6 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
Вирішуючи цю позовну вимогу, суд виходить з наступного.
Правовідносини щодо виплати компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати регулюються Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III.
Відповідно до приписів статті 6 цього Закону компенсацію виплачують за рахунок:
власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян;
коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету;
коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Отже, положення цієї статті передбачають різні джерела виплати компенсації, тобто компенсація може виплачуватися як за рахунок коштів самого Фонду, так і за рахунок коштів, що спрямовуються на ці цілі з бюджету.
Аналогічні положення містяться і в пункті 7 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21 лютого 2001 року.
Таким чином, ані Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», ані постанова Кабінету Міністрів України № 159 від 21 лютого 2001 року не визначають з яких саме джерел виплачується компенсація втрати частини тих чи інших доходів. Це питання врегульовано іншими правовими актами. У спірному випадку - статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відповідно до якої фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
З огляду на викладене, джерелом виплати позивачу як підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (на підставі постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 26 березня 2014 року у справі №554/2969/14-а, залишеної без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2014 року), так і компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати цього підвищення, є кошти Державного бюджету України.
За наведених обставин, а також враховуючи правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 30 вересня 2019 року у справі № 440/85/19, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити ОСОБА_1 нараховану компенсацію відповідно до статті 6 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити ОСОБА_1 нараховану компенсацію відповідно до статті 6 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту додаткового рішення.
Суддя Н.І. Слободянюк