28 січня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4695/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Головка А.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання - Крутько О.В.,
позивача - ОСОБА_1 А ОСОБА_2 .,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державного закладу "Центральна Медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
02 грудня 2019 року ОСОБА_3 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного закладу "Центральна Медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії; визнання бездіяльності протиправною, що полягає у невиконанні рішення суду та не проведення повторного розгляду скарги (не проведено повторного огляду, не складено акту повторного огляду та протоколу засідання МСЕК; не прийняте рішення по кожному з поставлених прохань у скарзі відповідно до вимог законодавства; не видано нову довідку МСЕК - форму № 157-1/о "Виписка з акта огляду медико-соціальною експертною комісією" та зобов'язати прийняти та надати рішення у встановленій формі і відповідно до вимог законодавства.
03.01.2020 позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, у якій просила зобов'язати відповідача провести повторний огляд, зобов'язати скласти акт огляду медико-соціальною експертною комісією" (форма 157/о); зобов'язати скласти протокол засідання комісії та внести відповідний запис до Журналу протоколів засідань медико-соціальної експертної комісії" (форма 157/о); зобов'язати скасування рішення Кременчуцької міжрайонної Медико-соціальної експертної комісії № 1 від 14.02.2017; зобов'язання визнати інвалідом 2 групи безтерміново (з 07.02.2017); зобов'язання визнати інвалідом з дитинства за період з 01.07.2013 по 07.02.2017; стягнути моральну шкоду в розмірі 30000 грн.
В обґрунтування своїх вимог посилалася на невиконання відповідачем рішення суду.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У відзиві на позов представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач заявляє аналогічні вимоги, які містяться у справі № 440/4695/19 /а.с. 104-106/.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства охорони здоров'я України (надалі по тексту відповідач-1), Центральної Медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України (надалі по тексту відповідач-2), третя особа: Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, в якій просила суд:
- визнати дії Міністерства охорони здоров'я України протиправними, вчинених за результатами звернень позивача;
- зобов'язати Міністерство охорони здоров'я України: встановити ІІ групу інвалідності безтерміново з 14.02.2017; здійснити залік пропущеного терміну переогляду МСЕК за період з 01 липня 2013 року по 14 лютого 2017 року та визнати позивача інвалідом у зазначеному періоді;
- стягнути з Міністерства охорони здоров'я України кошти за нанесену матеріальну шкоду в розмірі неотриманої пенсії за період з 01.07.2013 по 14.02.2017, як інваліда другої групи; та з 14.02.2017 по час винесення рішення суду в розмірі недоотриманої пенсії по інвалідності уразі визнання інвалідом 2 групи; моральну шкоду та шкоду завдану здоров'ю в розмірі 2000000,00 грн;
- визнати протиправними дії Центральної Медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України;
- зобов'язати Центральну Медико-соціальну експертну комісію Міністерства охорони здоров'я України видати нову довідку з акту огляду МСЕК із новим висновком, замість серія АВ №0493488 від 14.02.2017; надіслати відповідні документи до всіх належних організацій для проведення зарахування пільг з житлово-комунальних платежів.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.03.2019 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Міністерства охорони здоров'я України (вул.Грушевського, 7, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 00012925), Центральної Медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України (вул. Ю.Коцюбинського, буд.9, м. Київ 4, 01004, ідентифікаційний код 38260065), третя особа: Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (просп. Свободи, 66, м.Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 26218015) про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної шкоди повністю.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.03.2019 року по справі № 1640/2396/18 скасовано в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_3 до Державного закладу "Центральної Медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України" про визнання протиправними дій Державного закладу "Центральної Медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України" та зобов'язання вчинити певні дії та прийнято в цій частині нову постанову, якою позов ОСОБА_3 до Державного закладу "Центральної Медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України" задоволено частково. Визнано протиправними дії Державного закладу "Центральної Медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України" щодо розгляду скарги ОСОБА_3 від 29.05.2017 року. Зобов'язано Державний заклад "Центральну Медико-соціальну експертну комісію Міністерства охорони здоров'я України" повторно розглянути скаргу ОСОБА_3 від 29.05.2017 року та надати обгрунтовану відповідь з урахуванням висновків суду. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.03.2019 року залишено без змін.
Листом Державного закладу "Центральної Медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України" від 09.10.2019 № 26-08/16-712 повідомлено ОСОБА_3 про відсутність порушень діючого законодавства з питань МСЕ при оглядах та прийнятті експертних рішень /а.с. 12-13/.
Позивач не погодилась із такими діями відповідача та оскаржила їх до суду.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов до наступних висновків.
Одним з основних принципів адміністративного судочинства є обов'язковість судових рішень. В частинах 2, 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року зазначено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Такі вимоги закону, щодо обов'язковості виконання судових рішень та контролю з боку суду за його виконанням відповідають Рекомендаціям Ради Європи в галузі адміністративного судочинства та адміністративного права.
Так, в Рекомендації REC (2003) 16 Комітету Міністрів державам-членам щодо виконання адміністративних і судових рішень у сфері адміністративного права, яка була прийнята Комітетом Міністрів 9 вересня 2003 року на 851 нараді зазначено, що враховуючи необхідність забезпечення довіри приватних осіб до адміністративної і судової системи і, з огляду на це, також необхідність забезпечення виконання як рішень адміністративних органів, які покладають обов'язки на приватних осіб, так і судових рішень у сфері адміністративного права, які визначають права приватних осіб. Дієвість правосуддя вимагає виконання судових рішень у сфері адміністративного права, особливо, коли вони стосуються адміністративних органів; нагадуючи у зв'язку з цим про права, які захищає Європейська конвенція з прав людини, невід'ємною частиною яких є виконання судових рішень у межах розумного строку.
Звернення позивача до суду із зазначеним позовом фактично зводиться до його незгоди із виконанням відповідачем постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2019 року у справі № 1640/2396/18.
Обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а, від 06 лютого 2019 року у справі № 816/2016/17 та у постановах Верховного Суду від 22 серпня 2019 року у справі № 522/10140/17 та від 21 листопада 2019 року у справі № 802/1933/18-а, від 16.12.2019 № 336/1379/17-а(2-а/336/147/17).
Належним способом захисту прав позивача у спірних відносинах є звернення до суду із заявою про визнання неправомірними дій відповідача, в рамках процедури судового контролю.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 до Державного закладу "Центральна Медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 03 лютого 2020 рокую
Суддя А.Б. Головко