Рішення від 30.01.2020 по справі 440/4614/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4614/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Протас О.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Савічева О.О.,

представника відповідача-1 - Слюсаренко С.В.,

представника відповідача-2 - Левченко Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

26 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про:

- зобов'язання управління відновити ОСОБА_1 встановлену частиною першою статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-ХІІ (зі змінами) пільгу на отримання 50-процентної знижки плати за користування комунальними послугами з 19.03.2019;

- зобов'язання управління здійснити перерахунок ОСОБА_1 плати за житлово-комунальні послуги з 15.03.2018 по 18.03.2019 з урахуванням 50-процентної знижки, що встановлена статтею 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-ХІІ (зі змінами) як відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_1 застосуванням управлінням частини шостої статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-ХІІ у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VІІІ (підпункт 1 пункту 9 розділу І), які визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 18.12.2018 №12-р/2018 (справа про соціальний захист ветеранів війни та членів їх сімей).

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що з 15.03.2018, йому, як учаснику війни, органом соціального захисту скасовано нарахування 50% знижки з оплати комунальних послуг в межах соціальних норм, визначених та затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №409 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування", оскільки сукупний дохід сім'ї позивача перевищив величину доходу, яка дає право на податкову соціальну пільгу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (2690,00 грн). Разом з тим, позивач вважає скасування такої пільги безпідставним, так як положення Законів України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VІІІ та "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-ХІІ, які визначали відсутність в учасника війни права на отримання пільги з оплати житлово-комунальних послуг, у разі якщо сукупний дохід сім'ї останнього перевищує величину доходу, яка дає право на податкову соціальну пільгу, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 18.12.2018 №12-р/2018.

Ухвалою суду від 02.12.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із проведенням судового засідання та викликом (повідомленням) учасників справи, розгляд справи у відкритому судовому засіданні призначено на 12:00 год 19.12.2019, яке відкладалося на 14:15 20.01.2020 та в якому, у подальшому, оголошувалася перерва до 15:30 30.01.2020.

При цьому, ухвалою суду від 19.12.2019 за клопотанням Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області до участі у справі №440/4614/19 в якості другого відповідача залучено Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області.

27.12.2019 до суду від Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 78-80), в якому останнє заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Зазначає, що до 01.10.2019 ОСОБА_1 перебував на обліку в Управлінні соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області. В Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги по Крюківському району м. Кременчука, як учасник війни позивач, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває лише з 01.10.2019 після звернення до управління 01.10.2019. При цьому, дохід сім'ї ОСОБА_1 за попередні 6 місяців перед зверненням (01.10.2019) складає 89580,77 грн (84420,77 грн заробітна плата позивача + 5160,00 грн допомога дружини при народженні дитини). Тобто, середньомісячний сукупний дохід на одного члена сім'ї складає - 89580,77 грн : 6 міс. : 4 члена сім'ї = 3732,53 грн, що перевищує податкову соціальну пільгу (2690,00 грн). З огляду на викладене, позивач буде мати право на пільги в Управлінні лише коли середньомісячний сукупний дохід його сім'ї за попередні шість місяців не перевищить величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

10.01.2020 до суду від Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 99-103), в якому останнє заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Зазначає, що з 15.03.2018 по 21.05.2019 позивач перебував на обліку в Управлінні (адреса реєстрації на той період - АДРЕСА_2 ) та його дані були внесені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, як "учасник війни" відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Відповідно до пункту 22 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 №630, у разі отримання права на пільги споживач подає виконавцю письмову заявку та документи, що його підтверджують. Оплата за послуги з урахуванням пільг нараховується з дати подання документів, що підтверджують право на пільгу. В Управлінні відсутня інформація про звернення ОСОБА_1 до підприємств - надавачів послуг для реалізації своїх прав пільговика. ОСОБА_1 пільговою знижкою на оплату житлово-комунальних послуг не користувався, так як довідку про доходи до управління не надавав, декларацію не заповнював, інформацію про членів сім'ї пільговика не зазначав. Поряд з цим, звертаючись до суду у листопаді 2019 року у позовній заяві ОСОБА_1 просить зобов'язати Управління здійснити йому перерахунок плати за житлово-комунальні послуги в період з 15.03.2018 по 18.03.2019 з урахуванням 50-процентної знижки на оплату житлово-комунальних послуг, а також відновити пільгу на отримання 50-процентної знижки плати за користування комунальними послугами з 19.03.2019. Тобто, вказане свідчить про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду з вказаними вимогами.

У відповіді на відзив, що надійшла до суду 14.01.2020 (а.с. 116-120), позивач наполягає на наявності у нього, як учасника війни, права на отримання згідно з пунктом 5 частини першої статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" пільги у вигляді 50-процентної знижки плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.

За змістом заперечень на відповідь на відзив Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (а.с. 147-148), з 01.01.2019 після вступу в дію постанови КМУ від 17.04.2019 №373 управління нараховують та виплачують пільги у грошовій формі. Позивачу пільга не була надана відповідно до Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї за попередні 6 місяців. Також управління вважає, що позивачем пропущено 6-місячний строк звернення до адміністративного суду з моменту, коли він дізнався (мав дізнатися) про порушення своїх прав, оскільки рішення Конституційного Суду України від 18.12.2018, на яке посилається ОСОБА_1 , було оприлюднене в "Офіційному віснику України" від 25.01.2019, а даний позов від 22.11.2019 позивачем подано до суду лише 26.11.2019.

27.01.2020 від позивача до суду надійшла позовна заява з уточненими позовними вимогами, однак з огляду на пропуск строку подання такої заяви, встановленого частиною першою статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, остання була відкликана позивачем, а відтак не прийнята судом до розгляду.

В судовому засіданні 30.01.2020 позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили задовольнити позов.

Представники відповідачів в судовому засіданні 30.01.2020 щодо задоволення позовних вимог заперечували у повному обсязі з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 має статус учасника війни, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 15.03.2018 Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозводської районної ради м. Кременчука. Вказане посвідчення є чинним, не анульовано, не визнано недійсним та не скасовано у встановленому законом та/або судовому порядку (а.с. 18).

Відповідно до довідок Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 01.10.2019 №23 та від 27.12.2019 №1165/27 ОСОБА_1 з 15.03.2018 перебував в Управлінні на персоніфікованому обліку у Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, як учасник війни, відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (розмір пільги 50%) та знятий з обліку в зв'язку зі зміною місця проживання 21.05.2019 (а.с. 68, 104).

У подальшому, 01.10.2019 у зв'язку з реєстрацією за новою адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 звернувся до Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області для реєстрації його в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги по Крюківському району м. Кременчука, як учасник війни.

В цей же день, тобто 01.10.2019, позивача було взято на облік в Управлінні соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області та зареєстровано в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги по Крюківському району м. Кременчука, як учасника війни (а.с. 71).

Згідно особистої заяви ОСОБА_1 , останнього було проінформовано про те, що для визначення наявності у нього права на пільги по оплаті житлово-комунальних послуг йому необхідно подати до Управління довідку про доходи за попередні 6 місяців перед зверненням до Управління (а.с. 72).

21.10.2019 на ім'я ОСОБА_1 Головним управління Національної поліції в Полтавській області видано довідку про доходи за період з 01.04.2019 по 30.09.2019 (а.с. 74).

24.10.2019 позивачем на підставі даних довідки про доходи та довідки про доходи його дружини до Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області подано декларацію про доходи сім'ї пільговика (а.с. 73).

Листом від 18.11.2019 №02/8740 Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області повідомило ОСОБА_1 про те, що відповідно до пункту 22 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, та інших нормативно-правових актів, якими користуються підприємства - надавачі житлово-комунальних послуг, у разі отримання права на пільги споживач подає виконавцю письмову заявку та документи, що його підтверджують. Оплата за послуги з урахуванням пільг нараховується з дати подання документів, що підтверджують право на пільгу. Інформація, чи звертався ОСОБА_1 до підприємств - надавачів житлово-комунальних послуг для реалізації своїх прав пільговика в управлінні відсутня. Для включення до реєстру інформації про пільговика, він подає уповноваженому органу (органу соціального захисту населення) копії документів, що підтверджують право пільговика та членів його сім'ї на пільги (з пред'явленням оригіналів цих документів), копію довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків, пред'являє паспорт та надає інформацію про характеристику житла та послуг, щодо отримання яких він має пільги та реально ними користується, що передбачено пунктом 5 Положення, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги". Отже, враховуючи те, що ОСОБА_1 лише у жовтні 2019 року звернувся до управління та надав документи, він буде мати право на пільги в управлінні з жовтня 2019 року, якщо середньомісячний сукупний дохід сім'ї пільговика за попередні шість місяців не перевищить величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу (а.с. 76).

ОСОБА_1 , вважаючи висновки щодо відсутності у нього, як учасника війни, права на отримання згідно з пунктом 5 частини першої статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" пільги у вигляді 50-процентної знижки плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання, звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-ХІІ (далі - Закон №3551) передбачено, що Закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров'я й активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я.

Відповідно до статті 14 Закону №3551 учасникам війни (статті 8, 9) надаються, зокрема, такі пільги:

- 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю);

- 50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю;

- 50-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.

Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 50-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім'ю).

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 №389 затверджено Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї (далі - Порядок №389).

Цей Порядок визначає механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), управління багатоквартирним будинком, комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, тепло- та електропостачання, природний газ (в тому числі послуги з транспортування, розподілу та постачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, послуг із встановлення квартирних телефонів (далі - пільги) залежно від середньомісячного сукупного доходу сім'ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами, а також підтвердження права на інші види пільг, які надаються з урахуванням доходу (безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, зубопротезування тощо) відповідно до законодавства.

Пунктом 2 Порядку №389, зокрема, передбачено, що дія цього Порядку поширюється на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (учасники війни; особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдови (вдівці) та батьки померлих осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною).

Пільги, зазначені у пункті 1 цього Порядку, надаються за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім'ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу (пункт 3 Порядку №389).

Матеріалами справи підтверджено, що підставою для не надання відповідачем 1 позивачу у справі пільг з оплати житлово-комунальних послуг слугувало те, що середньомісячний сукупний дохід сім'ї позивача в розрахунку на одну особу за попередніх шість місяців перевищує розмір податкової соціальної пільги (2690,00 грн).

Суд звертає увагу, що врахування середньомісячного сукупного доходу сім'ї при наданні пільг учасникам війни було передбачено частиною шостою статті 14 Закону №3551, якою, зокрема встановлено, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 18 частини першої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Водночас, Рішенням Конституційного Суду від 18.12.2018 №12-р/2018 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, частину шосту статті 14, частину другу статті 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII, зі змінами.

Серед іншого, суд вказав, що якщо середньомісячний сукупний дохід сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, низка пільг учасникам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, не надається. Тобто наслідком запровадження умови для надання окремих пільг стало їх скасування для певного кола осіб.

Крім того, встановивши у частині шостій статті 14, частині другій статті 16 Закону №3551 умову для отримання окремих пільг, держава переклала обов'язок щодо соціального захисту учасників війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, на членів їхніх сімей, що не відповідає суті конституційних гарантій щодо забезпечення соціального захисту цих осіб. Такий підхід нівелює позитивний обов'язок держави щодо соціального захисту вказаних осіб та членів їхніх сімей у розумінні частини п'ятої статті 17 Конституції України.

Конституційний Суд України вважає, що забезпечення державою соціального захисту осіб, які відповідно до обов'язку, покладеного на них частиною першою статті 65 Конституції України, захищали Вітчизну, суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України, та членів їхніх сімей згідно з частиною п'ятою статті 17 Конституції України в поєднанні з частиною першою цієї статті означає, що надання пільг, інших гарантій соціального захисту ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону №3551, не має залежати від матеріального становища їхніх сімей та не повинне обумовлюватися відсутністю фінансових можливостей держави.

Дослідивши матеріали справи та законодавство України у сфері соціального захисту громадян, Конституційний Суд України дійшов висновку, що рівноцінної заміни або компенсації скасованих пільг для учасників війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону №3551, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, законодавець не передбачив.

Обмеження або скасування положеннями Закону №76, які є предметом конституційного контролю, пільг, установлених Законом №3551, фактично є відмовою держави від її зобов'язань, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну , та членів їхніх сімей.

Таким чином, підпунктами 1, 3, абзацом другим підпункту 2 пункту 9 розділу I Закону №76 знижено досягнутий рівень соціального захисту учасників війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону №3551, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною. У зв'язку з цим абзац другий підпункту 1, абзац другий підпункту 2, абзаци другий, третій, четвертий підпункту 3 пункту 9 розділу I Закону № 76, якими виключено положення Закону №3551 щодо пільг на проїзд для учасників війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону №3551, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та частина шоста статті 14, частина друга статті 16 Закону № 3551, якими встановлено умову для отримання окремих пільг, суперечать частинам першій, п'ятій статті 17 Основного Закону України.

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Рішенням Конституційного Суду від 18.12.2018 №12-р/2018 встановлено, що частина шоста статті 14, частина друга статті 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII, зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 18.03.2019.

Таким чином, починаючи з 18.03.2019 при наданні пільг учасникам війни не враховується умова, яка була передбачена частиною шостою статті 14 Закону №3551, зокрема, що розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців має не перевищувати величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 , як учасник війни - пільговик, перебував на обліку в Управлінні соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області з 15.03.2018 по 21.05.2019 (а.с. 68, 104).

При цьому, в Управлінні соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області позивача, як учасник війни - пільговика, було взято на облік за його заявою у зв'язку зі зміною його місця реєстрації лише 01.10.2019 (а.с. 81).

Тобто, у період з 21.05.2019 по 01.10.2019 ОСОБА_1 взагалі не обліковувався у жодному з вказаних управлінь та не перебував зареєстрованим в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, як "учасник війни" відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

В додаткових письмових поясненнях, наданих до суду 27.01.2020, позивач підтвердив, що перебуваючи у період з 15.03.2018 по 21.05.2019 на обліку в Управлінні соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області він із заявою про надання йому 50-процентної пільги з оплати за житлово-комунальні послуги до вказаного управління не звертався. При цьому, ОСОБА_1 звернув увагу суду на те, що фактично порушеним своє право на отримання пільги на оплату житлово-комунальних послуг останній вважає не з 15.03.2018, як помилково зазначено ним у позовній заяві, а з 01.10.2019 внаслідок відмови Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області за його заявою відновити останньому надання зазначеної вище пільги.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог позивача саме в частині зобов'язання Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області відновити ОСОБА_1 встановлену частиною першою статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-ХІІ пільгу на отримання 50-процентної знижки плати за користування комунальними послугами з 01.10.2019.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 суд підстав для їх задоволення не вбачає.

Таким чином, позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково.

За змістом статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд вважає за доцільне стягнути на користь останнього за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 384,20 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (вул. І. Приходька, б. 90, м. Кременчук, Полтавська область, 39621, код ЄДРПОУ 05385878), Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (пр. Свободи, 66, м. Кременчук, Полтавська область, 39623, код ЄДРПОУ 26218015) про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов'язати Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області відновити ОСОБА_1 встановлену частиною першою статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-ХІІ пільгу на отримання 50-процентної знижки плати за користування комунальними послугами з 01 жовтня 2019 року.

В решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 384,20 грн (триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04 лютого 2020 року.

Суддя О.В. Гіглава

Попередній документ
87384686
Наступний документ
87384688
Інформація про рішення:
№ рішення: 87384687
№ справи: 440/4614/19
Дата рішення: 30.01.2020
Дата публікації: 07.02.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Полтавський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них
Розклад засідань:
20.01.2020 14:15 Полтавський окружний адміністративний суд
30.01.2020 15:30 Полтавський окружний адміністративний суд