05 лютого 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/3648/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головка А.Б., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
30 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання неправомірним та скасування розпорядження відділу з питань призначення пенсій та перерахунків пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років починаючи з 01.01.2016 в розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення, від 12.09.2019 № 38/02.9-17 та скасування рішення, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.01.2016 в розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.11.2019 у справі №440/3648/19 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправним та скасовано розпорядження відділу з питань призначення пенсій та перерахунків пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 за вислугу років починаючи з 01.01.2016 в розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення від 12.09.2019 № 38/02.9-17. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90% грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016, із урахуванням виплачених сум.
Листом Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 ОСОБА_1 повідомлено, що справа направлена до Другого апеляційного адміністративного суду для розгляду апеляційної скарги на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.11.2019 у справі №440/3648/19, тому заява буде розглянута після повернення матеріалів справи № 440/3648/19 до Полтавського окружного адміністративного суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Справа № 440/3648/19 надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 11.01.2020.
За приписами статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд вважає наявними підстави для ухвалення додаткового судового рішення відповідно до пункту 1 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскільки справа №440/3648/19 розглядалася судом у порядку письмового провадження, заява про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі підлягає вирішенню судом в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №440/3648/19, суд виходить з наступного.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що судом залишилася не вирішеною позовна вимога ОСОБА_1 в частині допущення до негайного виконання рішення суду в межах стягнення пенсії за один місяць та стягнення судового збору.
Стосовно клопотання позивача про допущення до негайного виконання рішення суду в межах суми стягнення пенсії за один місяць, суд зазначає наступне.
Судове рішення, яке набрало законної сили згідно ст. 370 КАС України, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Даною нормою встановлено, що законна сила рішення суду є його правовою дією, яка проявляється в тому, що наявність чи відсутність прав і фактів, що лежать в їх основі, встановлюються остаточно, і встановлені рішенням суду права підлягають беззаперечному здійсненню на вимогу уповноважених осіб.
Частиною 1 статті 371 КАС України передбачено перелік рішень що підлягають негайному виконанню, це рішення суду про: присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби; припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності; уточнення списку виборців; усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань; накладення арешту на активи, що пов'язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них.
Негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1 - 4 частини першої статті 283 цього Кодексу.
Тобто, даним положенням статті визначено категорії адміністративних справ, рішення у яких виконуються або можуть виконуватися негайно, тобто до набрання рішення законної сили.
В той же час, задоволені позовні вимоги не стосуються зазначених категорій справ, в тому числі присудження виплати пенсії за період, у якому вона не виплачувалася, оскільки ґрунтуються на здійсненні перерахунку вже призначеної та отримуваної пенсії, розмір якої обчислений відповідачем без врахування вимог діючого законодавства.
Частиною 2 статті 371 КАС України визначено порядок звернення до негайного виконання рішення, відтак, суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення: у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті; про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання; про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання; про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства; про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань. Таким чином, звернення рішення до негайного виконання за ч. 2 ст. 371 КАС України є правом, а не обов'язком суду.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у зверненні рішення суду від 06.11.2019 до негайного виконання.
Вирішуючи питання про судові витрати шляхом стягнення судового збору з ГУПФУ в Полтавській області за рахунок бюджетних асигнувань за кожну задоволену позовну вимогу немайнового характеру, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За змістом статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України одним з питань, які вирішує суд при ухваленні рішення, є те, як розподілити між сторонами судові витрати.
Виходячи з приписів абзацу 2 частини п'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позовних вимог особи, яку звільнено від сплати судового збору, судовий збір стягується з відповідача на користь держави.
Так, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
За змістом підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2019 року становить 1921,00 грн.
Таким чином, в даному випадку ставка судового збору за подання позову ОСОБА_1 складає 1536,80 грн (768,40 грн х 2 позовні вимоги).
Із заявлених вимог, ОСОБА_1 судовим рішенням задоволено 2 вимоги, а саме: - про визнання протиправним та скасування розпорядження відділу з питань призначення пенсій та перерахунків пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 за вислугу років починаючи з 01.01.2016 в розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення від 12.09.2019 № 38/02.9-17; - про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90% грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016, із урахуванням виплачених сум.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про необхідність ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат зі сплати судового збору з ГУПФУ в Полтавській області за задоволені на користь позивача вимоги в рахунок державного бюджету.
Керуючись статтями 132, 134, 139, 252, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №440/3648/19 задовольнити частково.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 щодо допущення до негайного виконання рішення суду в межах стягнення пенсії за один місяць відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1536,80 грн на користь держави.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.Б. Головко