05 лютого 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4600/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бойка С.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Глобинської міської ради Полтавської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
26.11.2019 ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Глобинської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 26.09.2019 №1382, зобов'язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га місце розташування на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 5320686000:00:012:0058.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідач неправомірно, повторно, відмовив йому у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з підстав наявності на спірній земельній ділянці майнових паїв громадян, оскільки згідно з відомостями Державного земельного кадастру така земельна ділянка не перебуває у власності чи у користуванні третіх осіб. Наголошував, що у спірному рішенні не наведено достатніх мотивів щодо невідповідності місця розташування земельної ділянки, яку бажає отримати у власність позивач, вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, а, відтак, воно є протиправним.
Ухвалою судді від 02.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 14.01.2020 залучено до участі у справі у якості третіх осіб на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Ухвалою суду від 14.01.2020 відмовлено у задоволенні клопотання Глобиснької міської ради про зупинення провадження по справі.
Ухвалою суду від 17.01.2020 відмовлено у задоволенні клопотання представника третіх осіб про залучення третіх осіб по справі.
Ухвалою суду від 04.02.2020 відмовлено у задоволенні клопотання представника третіх осіб про зупинення провадження по справі.
27.12.2019 до суду надійшов відзив відповідача на позов у якому останні просив відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що відповідачем правомірно відмовлено у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою у зв'язку з тим, що відсутнє погодження землекористувача, оскільки на спірні земельній ділянці знаходяться майнові паї громадян.
24.01.2020 до суду надійшли пояснення третіх осіб у яких останні просили відмовити у задоволенні позову посилаючись на правомірність рішення Глобинської міської ради.
Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
11.03.2019 ОСОБА_1 звернулася до Глобинської міської ради із заявою про надання дозволу а розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га місце розташування на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 5320686000:00:012:0058.
Рішенням Глобинської міської ради від 28.03.2019 №405 відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 по справі №440/1767/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Глобинської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправним та скасувано рішення Глобинської міської ради від 28.03.2019 № 405 "Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, місце розташування на території Глобинської міської ради, Глобинського району, Полтавської області, з метою передачі у власність (за рахунок земельної ділянки кадастровий номер - 5320686000:00:012:0058)".
Зобов'язано Глобинську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, місце розташування на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області, з метою передачі у власність (за рахунок земельної ділянки кадастровий номер - 5320686000:00:012:0058) з урахуванням висновків суду.
Рішенням п'ятдесят другої сесії першого скликання Глобинської міської ради Полтавської області від 26.09.2019 №1382 відмовлено гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, місце розташування на території Глобинської міської ради, Глобинського району, Полтавської області у зв'язку з тим, що відсутнє погодження землекористувача, оскільки на цій земельній ділянці знаходяться майнові паї громадян.
Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся до суду за правовим захистом порушеного права.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність встановлюються нормами Земельного кодексу України.
Відповідно до приписів статті 12 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.
Згідно з пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Тобто, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади з регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесією.
Нормами статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Частинами першою, другою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Пунктом "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
З матеріалів справи слідує, що позивач звертаючись до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Глобинської міської ради Полтавської області за межами населеного пункту надав, зокрема графічні матеріали із зображенням бажаного місця розташування земельної ділянки, копію паспорта та ідентифікаційного номера. Позивачем у заяві зазначено цільове призначення земельної ділянки, її орієнтовний розмір, надано необхідний та повний пакет документів, що не спростовується відповідачем.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до частин шостої та сьомої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Частина сьома статті 118 ЗК України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.
Відмовляючи позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, відповідач зазначив, відсутнє погодження землекористувача, оскільки на обраній ОСОБА_1 земельній ділянці знаходяться майнові паї громадян.
На підтвердження цих доводів відповідач разом з відзивом на позов надав копії Проекту роздержавлення і приватизації земель КСП "Комсомолець" Глобинського району Полтавської області, витягу з протоколу загальних зборів пайовиків ПСПОВ "Колос" Глобинського району (правонаступника КСП "Комсомолець") від 26.01.2001 №1, виписки з протоколу №2 зборів уповноважених представників членів товариства покупців трудового колективу радгоспу "Комсомолець" від 26.0.1996, свідоцтва про право на майновий пай.
Зі змісту наданих відповідачем копій документів суд встановив, що окремим громадянам рішенням зборів трудового колективу КСП "Колос" було надано право на майновий пай у загальному пайовому фонді підприємства з визначенням вартості такого майна.
Рішенням Загальних зборів пайовиків ПСПОВ "Колос" від 26.01.2001 №1 відповідним громадянам на суму майнових паїв виділено сад на площі 40,00 га у полі №5.
Разом з цим, відомості про набуття фізичними особами - пайовиками прав на відповідну земельну ділянку у матеріалах справи відсутні.
Вказана обставина також підтверджується долученою відповідачем до матеріалів справи копією позовної заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - ОСОБА_7 до Глобинської міської об'єднаної територіальної громади, за участю третіх осіб ПСП з орендними відносинами "Колос", виконавчий комітет Глобиснької міської ради в особі відділу з питань державної реєстрації про визнання права користування земельною ділянкою, у які позивачі просять визнати за ними право користування земельною ділянкою площею 38,1713 га з кадастровим номером 5320686000:00:012:0058, форма власності: комунальна, цільове призначення, землі запасу з розташованими на ній багаторічними насадженнями.
Водночас, як підтверджено залученою до матеріалів справи копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.07.18 №131343152 земельна ділянка кадастровий номер 5320686000:00:012:0058 площею 38,1713 га, цільове призначення - землі запасу, належить до земель комунальної власності Глобинської міської ради.
Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до частин першої та другої статті 3 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.
Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).
Суду не надано відомостей про прийняття Глобинською міською радою рішень щодо виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) як і відомостей про затвердження документації із землеустрою у встановленому законом порядку щодо майнових паїв, не підтверджено факту виділення паїв в натурі та проведення державної реєстрації права власності або користування третіми особами спірною земельною ділянкою.
З огляду на такі обставини, у суду немає підстав вважати, що обрана позивачем земельна ділянка площею 2,0 га є обтяженою правами на неї будь-яких третіх осіб.
Суд приходить до висновку про безпідставність тверджень відповідача щодо неотримання позивачем погодження землекористувачів, оскільки згідно інформації Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником земельної ділянки є Глобинська міська рада, будь - яка інформації про інших власників або землекористувачів у вказаних реєстрах відсутня.
До того ж, суд враховує те, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ще не означає позитивного вирішення питання про надання її у власність. Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки дозвіл не є правовстановлюючим актом.
Аналогічні висновки сформульовані у постанові Великої палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №826/5735/16.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що спірне рішення відповідача про відмову у надані позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою є необґрунтованим, у зв'язку з чим суд визнає таке рішення протиправним.
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд виходить з наступного.
Поноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії, а що він їх не вчиняє то його можна зобов'язати до цього у судовому порядку. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
У цій справі, повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання мотивовано відмови у його наданні, регламентовано частиною шостою статті 118 Земельного Кодексу України. Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Аналогічний висновок сформульовано у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.10.2019 у справі №0840/3112/18.
Метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ст. 2 КАС України).
Питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях національних судів. Зокрема, у рішенні від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово посилався на те, що "ефективний засіб правового захисту" у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції. (Постанова Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/14016/16 СМ, від 11.02.2019 у справі № 2а-204/12 ).
Враховуючи неодноразові відмови відповідача у надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою, які кожного разу обумовлені іншими хоча й частково схожими підставами, суд вважає, що ефективним способом захисту порушених прав ОСОБА_1 буде зобов'язання Глобинської міської ради надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га місце розташування на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 5320686000:00:012:0058.
Відтак позов належить задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн і суд дійшов висновку про задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Глобинської міської ради Полтавської області на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Глобинської міської ради Полтавської області (вул. Центральна, 285, м. Глобине, Полтавська область, 39000, код ЄДРПОУ 22547673), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Глобинської міської ради Полтавської області від 26.09.2019 №1382 "Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: на території Глобинської міської ради, Глобинського району Полтавської області, з метою передачі у приватну власність.
Зобов'язати Глобинську міську раду Полтавської області (вул. Центральна, 285, м. Глобине, Полтавська область, 39000, код ЄДРПОУ 22547673) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, місце розташування на території Глобинської міської ради Полтавської області, за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 5320686000:00:012:0058.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Глобинської міської ради Полтавської області (вул. Центральна, 285, м. Глобине, Полтавська область, 39000, код ЄДРПОУ 22547673) витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Бойко