Справа № 420/828/20
05 лютого 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, про визнання протиправним пункт протоколу засідання, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, про:
визнання протиправним та скасування пункту 10 протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з питань розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №61 від 17.05.2019 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги;
зобов'язання Міністерства оборони України призначити та виплатити у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2018 року, з урахуванням висновків викладених у рішенні суду.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
ОСОБА_1 , оскаржується пункт 10 протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з питань розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №61 від 17.05.2019 року, проте згідно штампу поштового відправлення, позивач звернувся до суду 31.01.2020 року, тобто з пропуском встановленого законодавством шестимісячного строку.
Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Так, порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у статті 122 КАС України, дає підстави для висновку про встановлення чинним процесуальним законодавством презумпції можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому самого лише посилання на момент, коли особа для себе з'ясувала, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням її прав у сфері публічних правовідносин, недостатньо.
Виходячи із закріпленої у КАС України презумпції можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, доведенню також підлягає факт, що позивач не міг дізнатися про порушення свого права, що прямо випливає із загального правила про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Подібну правову позицію висловив Верховний Суд України у справі №6-17цс17.
Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Відповідно до ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивачу необхідно звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наданням доказів поважності пропуску строку.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, поновлення процесуального строку без об'єктивної наявності виключних підстав та наведення відповідних причин є порушенням принципу правової визначеності та порушує права учасників справи на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, згідно з ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позивачем вищезгадані вимоги виконані не були.
Зокрема, у порушення п.5 ч.5 статті 160 КАС України, позивач виклав обставини, якими обґрунтовує позовні вимоги та не зазначив доказів, що підтверджують викладені обставини.
Всупереч п.8 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності) та не зазначено наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви .
Крім того, відсутнє обґрунтування порушення оскаржуваним рішенням прав, свобод, інтересів позивача (п.9 ч.5 ст.160 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вищезазначені недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом надання до суду належним чином оформленого позову, відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України, його копій відповідно до кількості учасників справи, заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наданням доказів поважності пропуску строку.
Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Керуючись ст.ст.2, 79, 94, 132, 133, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр.-т. Повітрофлотський 6, код ЄДРПОУ 00034022), про визнання протиправним та скасування пункту 10 протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з питань розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №61 від 17.05.2019 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги; зобов'язання Міністерства оборони України призначити та виплатити у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2018 року, з урахуванням висновків викладених у рішенні суду - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем. В іншому випадку позов буде повернутий позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України та відповідно до ст.294 КАС України оскарженню не підлягає.
Суддя Балан Я.В.