31 січня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/5120/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Клочка К.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
24.12.2019 ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУПФ України в Полтавській області), у якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо застосування обмежень граничного розміру при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01 березня 2017 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок та виплачувати позивачу щомісячну пенсію за вислугу років без обмежень граничного розміру пенсій з урахуванням проведених виплат з 1 березня 2017 року за виключенням періоду з 01 березня 2018 року по 29 грудня 2018 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є пенсіонером та отримує пенсію за вислугою років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 17.01.1992 року. При проведенні перерахунку належної йому пенсії з 01.03.2017 у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 №713 "Про внесення змін до пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації" відповідачем розраховано пенсію за вислугу років у розмірі 12956,53 грн, однак, з посиланням на приписи частини третьої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до виплати з 01.03.2017 призначено 10740,00 грн. Позивач вважає дії відповідача щодо обмеження розміру пенсії до виплати незаконними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки пенсію йому призначено до набрання чинності змінами, якими запроваджено обмеження максимального розміру пенсії.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
20.01.2020 до суду надійшов відзив ГУПФ України в Полтавській області, у якому представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Звертав увагу на те, що ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років як працівник льотно-випробувального складу цивільної авіації у максимальному розмірі, що відповідає десяти прожитковим мінімумам, установленим для осіб, які втратили працездатність, як те передбачено частиною третьою статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зазначив, що відповідно до абзацу другого пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Відповідно до приписів статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Позивач з 17.01.1992 одержує пенсію за вислугу років як працівник льотного складу повітряного складу цивільної авіації відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підтверджується копією посвідчення серія НОМЕР_1 та протоколу-подання від 29.01.1992 №28.
ГУПФ України в Полтавській області у березні 2017 року проведено перерахунок пенсії позивача з огляду на підвищення заробітку за відповідною посадою з 01.03.2017, що підтверджено копією розпорядження від 16.03.2017 №807887.
Внаслідок перерахунку розмір пенсії позивача з 01.03.2017 склав 12956,53 грн. Однак, до виплати пенсійним органом з 01.03.2017 призначено пенсію у розмірі 10740,00 грн.
Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області щодо обґрунтування причин здійснення виплати пенсії не в повному обсязі.
Листом ГУ ПФУ в Полтавській області №963/03.11-04 від 15.10.2019 повідомлено, що позивач перебуває на обліку як отримувач пенсії за вислугу років працівникам льотного складу. Частиною третьою статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакції зазначених вище законів) передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Враховуючи вищевикладену норму законодавства, максимальний розмір пенсійної виплати з 01.03.2017 - 10740,00 грн, з 01.03.2018-13730,00 грн, з 01.07.2018-14350,00 грн, з 01.03.2019-14970,00 грн, з 01.07.2019-15640,00 грн. Відповідні перерахунки пенсії проведено.
Не погоджуючись з обмеженням розміру пенсії максимальною величиною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Частиною першою статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
За змістом частини першої статті 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають, зокрема окремі категорії працівників авіації та льотно-випробного складу.
Відповідно до пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 №418, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 №713, у разі зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня (починаючи з 2005 року) заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до цього пункту, збільшується на коефіцієнт, який визначається шляхом ділення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за рік, що передує року, в якому проводиться перерахунок, на середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки, яка враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії. Коли розмір пенсії, обчислений із заробітку, визначеного відповідно до цього пункту, менший ніж розмір пенсії до перерахунку, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Відповідачем у відзиві зазначено, що позивач отримує пенсію за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Спір між сторонами виник з приводу застосування відповідачем після проведення перерахунку пенсії з 01.03.2017 та подальших перерахунків обмеження її розміру максимальною величиною.
Надаючи правову оцінку діям відповідача щодо виплати пенсії позивачу у вказаному розмірі, суд враховує такі обставини.
Статтею 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI встановлено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Вказаним законом внесено зміни до низки інших законів, зокрема до частини третьої статті 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Так, відповідно до частини третьої статті 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення" максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Суд звертає увагу, що частина третя статті 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення" викладена в редакції Закону від 08.07.2011 №3668-VI; із змінами, внесеними згідно із Законами від 24.12.2015 №911-VIII, від 06.12.2016 №1774-VIII.
Так само, частиною третьою статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакції зазначених вище законів) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Водночас, як визначено абзацами першим, другим пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI, обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Крім того, у пункті 2 розділу II Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 №911-VIII передбачено, що дія положень даного Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються, починаючи з 1 січня 2016 року.
Судом встановлено, що пенсійним органом застосоване обмеження розміру пенсії позивача до виплати максимальною величиною.
Згідно з довідкою про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії №4526 від 15.10.2019, копія якої наявна у матеріалах справи, виплата пенсії ОСОБА_1 обмежувалася максимальним розміром 10740,00 грн з 01.03.2017, 13730,00 грн - з 01.03.2018, 14350,00 грн - з 01.07.2018, 14970,00 грн - з 01.12.2018, 15640,00 грн - з 01.07.2019.
Разом з цим, як встановлено судом, пенсію за вислугу років призначено у 1992 році, тобто, до набрання чинності змінами, запровадженими Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI, а також - до внесення змін у частину третю статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та частину третю статті 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення" законами від 24.12.2015 №911-VIII та від 06.12.2016 №1774-VIII.
Наведене, з урахуванням зазначених вище положень абзацу першого пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI, є підставою для висновку про те, що обмеження пенсії максимальним розміром на позивача не розповсюджується.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 03.10.2018 у справі №127/4267/17, що враховується судом в силу приписів частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
До того ж, аналогічні висновки викладено у постановах Другого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019 у справі №440/4370/18, від 28.05.2019 у справі №440/4371/18, від 10.06.2019 у справі №440/608/19.
Стосовно посилань відповідача на наведені вище приписи абзацу другого пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI, суд зауважує, що ними передбачено виключно обмеження у виплаті пенсіонерам сум індексації, а також проведення перерахунку пенсії у разі збільшення прожиткового мінімуму. Водночас цією нормою не передбачено обмеження у виплаті основного розміру пенсії з урахуванням надбавок, підвищень, доплат тощо, а тому ці положення не поширюються на позивача.
Суд зауважує, що чинне законодавство України чітко визначає випадки, при виникненні яких у держави виникає право на обмеження права і свобод громадянина, у тому числі і пенсійних виплат.
Відповідно до частини третьої статті 22, статті 64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк. Таку правову позицію Конституційний Суд України висловив у Рішенні від 20.03.2002 №5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій) (пункт 6 мотивувальної частини).
За таких обставин, суд дійшов висновку, що обмеження відповідачем розміру пенсійної виплати ОСОБА_1 із посиланням на зміни пенсійного законодавства, норми якого на позивача не поширюються, є неприпустимим.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд вважає, що відповідач, обмежуючи розмір пенсії ОСОБА_1 до виплати максимальною величиною, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України "Про пенсійне забезпечення", а також без дотриманням вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Водночас, суд враховує те, що позивач звертався до суду з позовом до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (ГУ ПФУ в Полтавській області є правонаступником Кременчуцького ОПФУ) про визнання протиправними дій Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо застосування обмежень граничного розміру при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01.03.2018 та зобов'язання Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної пенсії за вислугу років без обмежень граничного розміру пенсій з урахуванням проведених виплат з 01 березня 2018 року.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.12.2018 у справі № 440/4249/18 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Тому правомірність нарахування пенсії у період з 01.03.2018 по 29.12.2018 судом не перевіряється, оскільки цей період був предметом розгляду у вищевказаній адміністративній справі, по якій наявне рішення суду, що набрало законної сили.
Отже, дії відповідача щодо обмеження розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_2 до виплати з 01.03.2017 по 28.02.2018, та з 30.12.2018 по дату ухвалення рішення суду належить визнати протиправними.
Водночас, суд не вбачає підстав для закриття провадження у справі у відповідній частині з огляду на те, що у даній справі інший відповідач, тобто, даний спір виник між іншими сторонами, ніж у адміністративній справі № 440/4249/18.
Разом з тим позивач просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо застосування обмежень граничного розміру при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01 березня 2017 року.
З листа ГУ ПФУ в Полтавській області №963/03.11-04 від 15.10.2019 та довідки №4526 від 15.10.2019 вбачається, що відповідачем виконано відповідні перерахунки пенсії, проте не були виплачені у зв'язку із наявністю приписів частини 3 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка передбачає обмеження виплати пенсії максимальним розміром.
Тому, суд не знаходить підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо застосування обмежень граничного розміру при нарахуванні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01 березня 2017 року.
Суд зазначає, що невиплата позивачу призначеної пенсії у повному обсязі є позбавленням останнього його конституційного права на соціальний захист, а нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком, а відтак доводи відповідача про пропущення строку звернення до суду є безпідставними.
Слід зазначити, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання ГУПФ України в Полтавській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру з 01.03.2017 по 28.02.2018, та з 30.12.2018 по дату ухвалення рішення суду, з урахуванням раніше виплачених сум.
Разом з тим вимога позивача про зобов'язання ГУ ПФУ в Полтавській області виплачувати щомісячну пенсію за вислугою років без обмеження її максимальним розміром з урахуванням виплачених сум задоволенню не підлягає, оскільки судовому захисту підлягають лище порушені права та законні інтереси особи.
Отже, позов належить задовольнити частково.
Щодо розподілу судових витрат, суд враховує таке.
Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн, що підтверджено квитанцією від 26.12.2019 №26.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Водночас, за приписами частини 8 цієї статті, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
У відповідності до зазначеної норми суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення всіх судових витрат на відповідача.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул.Соборності, буд.66, м.Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.03.2017 по 28.02.2018, та з 30.12.2018 по дату ухвалення рішення суду.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул.Соборності, буд.66, м.Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) виплатити пенсію ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) без обмеженням її максимального розміру з 01.03.2017 по 28.02.2018, та з 30.12.2018 по дату ухвалення рішення суду, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул.Соборності, буд.66, м.Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повне рішення складено 31 січня 2020 року.
Головуючий суддя К.І. Клочко