Справа № 420/7851/19
04 лютого 2020 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпраці в Одеській області (65044, м. Одеса, пр-т Шевченка 2, ЄДРПОУ 39781624) про визнання протиправним та скасування постанови від 21.11.2019 року,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправним та скасування постанови від 21.11.2019 року.
Ухвалою суду від 27 грудня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
31.01.2020 року за вх.№4533/20 представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в обґрунтування якої представник позивача зазначає, що 07.11.2019 року Кілійським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області відкрито виконавче провадження ВП №61031109 по примусовому виконанню постанови головного управління Держпраці в Одеській області від 21.11.2019 року №ОД 35 ДПС/ТД-ФС про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу у розмірі 250380,00 грн. На думку позивача не вжиття заходів щодо зупинення вищезазначених виконавчих дій може призвести до необхідності докладання позивачем зусиль та витрат для відновлення свого права у випадку скасування спірної постанови.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.1,2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Як передбачено частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
За приписами частин четвертої - шостої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
За приписами п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" №2 від 06.03.2008 року, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.
Разом з цим, варто зазначити, що розглядати заяву про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза істотного ускладнення виконання чи невиконання рішення суду; з'ясувати співмірність прав (інтересів), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. Застосований судом захід забезпечення позову має відповідати вимогам, на забезпечення яких він вживається.
З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням Держпраці в Одеській області 21.11.2019 року прийнято постанову про накладення штрафу № ОД 35 ДПС/ТД-ФС, якою накладено штраф у розмірі 250 380 грн.
Суд зазначає, що забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанов Головного управління Держпраці в Одеській області № ОД 35 ДПС/ТД-ФС від 21.11.2019 року не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Зупинення стягнення за своєю суттю є втручанням суду у дискреційні повноваження відповідних органів державної виконавчої служби, уповноважених на здійснення примусового стягнення на підставі відповідних виконавчих документів.
Суд критично ставиться до посилання заявника на зупинення дії постанови Головного управління Держпраці в Одеській області № ОД 35 ДПС/ТД-ФС від 21.11.2019 року та зазначає, що правову оцінку діям контролюючого органу в частині винесення спірного рішення та його правомірності суд надаватиме під час вирішення спору по суті.
Зупинення дії постанови Головного управління Держпраці в Одеській області № ОД 35 ДПС/ТД-ФС від 21.11.2019, яка є предметом оскарження у даній адміністративній справі за своїм характером є вирішенням вказаного спору по суті, що не відповідає меті та завданням інституту заходів забезпечення позову.
Крім того, що позивачем до заяви про забезпечення позову не додано належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити подальше виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Також, суд враховує, що стягнення коштів до бюджету не може вважатися становищем, яке неможливо буде відновити, або до відновлення якого, у випадку задоволення позову, треба буде докласти значних зусиль.
З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, з огляду на що в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись статтями 150-154,241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Відмовити в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову від 31.01.2020 року (вхід. № 4523/20) у повному обсязі.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 256 КАС України.
Суддя Л.М. Токмілова