Справа № 420/790/20
05 лютого 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Департаменту патрульної поліції, про визнання дій протиправними, стягнення моральної шкоди, -
До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Департаменту патрульної поліції, про:
визнання неправомірними дії Головного управління Національної поліції в Одеській області, які полягають у неправильному визначенні органу поліції відповідального за виконання завдання щодо реагування на повідомлення ОСОБА_1 , зроблені у телефонному режимі за коротким номером « 102», що зареєстровані ГУ НП в Одеській області в Єдиному обліку інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» за №10149 від 11.08.2019 року о 17 годині 13 хвилин та за №10160 від 11.08.2019 року о 20 годині 21 хвилина та такими, що завдали ОСОБА_1 моральної шкоди;
визнання протиправними дії Головного управління Національної поліції в Одеській області, щодо невжиття належних та своєчасних заходів реагування на звернення ОСОБА_1 зареєстровані оператором комп'ютерного набору управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУ НП в Одеській області в Єдиному обліку інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» за №10149 від 11.08.2019 року о 17 годині 13 хвилин та за №10160 від 11.08.2019 року о 20 годині 21 хвилина - протиправність яких полягає у неналежному виконанні свої обов'язків та неналежному виконанні обов'язків підлеглим ГУ НПУ в Одеській області територіальним підрозділом, а саме Лиманським ВП ГУ НП в Одеській області, який не виконавши покладеного на нього завдання не прибув на місце події згідно першого виклику ОСОБА_1 , зробленого у телефонному режимі за коротким номером « 102» та зареєстрований ГУ НП в Одеській області в Єдиному обліку інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» за №10149 від 11.08.2019 року о 17 годині 13 хвилині та такими, що завдали позивачу ОСОБА_1 моральної шкоди;
визнання неправомірними дії Департаменту Патрульної поліції неправомірність яких полягає у несвоєчасному прибутті підлеглого Департаменту Патрульної поліції територіального підрозділу, а саме Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, на місце дорожньо-транспортної пригоди, про яку ОСОБА_1 , повідомив за коротким номером « 102», яке було зареєстроване ГУ НП в Одеській області в Єдиному обліку інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» о 20 годині 21 хвилині 11.08.2019 року за №10160, та такими, що завдали позивачу ОСОБА_1 моральної шкоди;
стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області та Департаменту Патрульної поліції на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень, шляхом списання коштів з рахунків даних установ чи в інший незаборонений законом спосіб.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно з ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позивачем вищезгадані вимоги виконані не були.
Згідно з ч. 6 ст. 160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника, що представником позивача адвокатом Пацюк І.Ф., - не виконано. Зокрема, відсутній реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України представника позивача.
Крім того, позивачем не чітко вказано зміст позовних вимог (п.4 ч.5 ст.160 КАС).
Статтею 5 КАС України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
Вищевказане прямо кореспондується зі статтею 245 КАС України
Тобто, нормами КАС України не передбачено визнання дій «неправомірними» та визнання дій такими, що «завдали моральних страждань».
Суд зазначає, що зміст позовних вимог впливає на з'ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.
Крім того, у порушення п.4 ч.5 статті 160 КАС України не зазначено обґрунтування позовних вимог до кожного з відповідачів.
У порушення п.3 ч.5 статті 160 КАС України, відсутній обґрунтований розрахунок суми, що стягується (моральна шкода).
Суд звертає увагу, що позовна заява ОСОБА_1 , хоч і містить розділ «обґрунтований розрахунок суми, що стягується», проте не містить розрахунку стягнення саме 20000,00 гривень.
Крім того, пунктом 3 Постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р. № 4 (далі - Постанова) встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Пунктами 4,5 Постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується. Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суди, зокрема, повинні з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.
Розглянувши зазначену вимогу позивача, суд дійшов висновку, що у позовній заяві відсутнє достатнє обґрунтування та підтвердження факту заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру.
Частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому розмірі і порядку або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У свою чергу, правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» №3674-VІ від 08.07.2001 року (далі - Закон України «Про судовий збір»).
Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про судовий збір», платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (ч.1 ст. 3 Закону).
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» № 294-IX від 14.11.2019 року, встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2102,00 гривень.
У разі коли у позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
ОСОБА_1 , зазначено у позовній заяві три вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру (стягнення моральної шкоди у розмірі 20000,00 гривень).
Пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01.01.2015 року, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від наступного. Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.
Дана правова позиція повністю узгоджується з постановою Верховного Суду по справі №761/11472/15-ц від 28 листопада 2018 року та відповідно Пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01.01.2015 року.
Тобто, вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а отже, судовий збір підлягає сплаті як за вимогу майнового характеру.
Суд зазначає, що на виконання ч. 3 статті 161 КАС України, ОСОБА_1 , було надано квитанцію про сплату судового збору лише на 840,80 гривень, тобто, враховуючи кількість позовних вимог та суму позову, позивачеві належить доплатити судовий збір у розмірі 2522,40 гривень (3*840,80 - 840,80 =1681,60 за позовні вимоги не майнового характеру, з урахуванням вже сплаченої суми та 840,80 гривень за майнову вимогу (1% від 20000,00).
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вищезазначені недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом надання до суду належним чином оформленого позову, відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України, його копій відповідно до кількості учасників справи, доказів доплати судового збору у сумі 2522,40 гривень.
Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Керуючись ст.ст.2, 79, 94, 132, 133, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (65080, м. Одеса, вул. Академіка Філатова 15-А, код ЄДРПОУ 40108740), Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста 3, код ЄДРПОУ 40108646), про визнання неправомірними дії Головного управління Національної поліції в Одеській області, які полягають у неправильному визначенні органу поліції відповідального за виконання завдання щодо реагування на повідомлення ОСОБА_1 , зроблені у телефонному режимі за коротким номером « 102», що зареєстровані ГУ НП в Одеській області в Єдиному обліку інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» за №10149 від 11.08.2019 року о 17 годині 13 хвилин та за №10160 від 11.08.2019 року о 20 годині 21 хвилина та такими, що завдали ОСОБА_1 моральної шкоди; визнання протиправними дії Головного управління Національної поліції в Одеській області, щодо невжиття належних та своєчасних заходів реагування на звернення ОСОБА_1 зареєстровані оператором комп'ютерного набору управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУ НП в Одеській області в Єдиному обліку інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» за №10149 від 11.08.2019 року о 17 годині 13 хвилин та за №10160 від 11.08.2019 року о 20 годині 21 хвилина - протиправність яких полягає у неналежному виконанні свої обов'язків та неналежному виконанні обов'язків підлеглим ГУ НПУ в Одеській області територіальним підрозділом, а саме Лиманським ВП ГУ НП в Одеській області, який не виконавши покладеного на нього завдання не прибув на місце події згідно першого виклику ОСОБА_1 , зробленого у телефонному режимі за коротким номером « 102» та зареєстрований ГУ НП в Одеській області в Єдиному обліку інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» за №10149 від 11.08.2019 року о 17 годині 13 хвилині та такими, що завдали позивачу ОСОБА_1 моральної шкоди; визнання неправомірними дії Департаменту Патрульної поліції неправомірність яких полягає у несвоєчасному прибутті підлеглого Департаменту Патрульної поліції територіального підрозділу, а саме Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, на місце дорожньо-транспортної пригоди, про яку ОСОБА_1 , повідомив за коротким номером « 102», яке було зареєстроване ГУ НП в Одеській області в Єдиному обліку інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» о 20 годині 21 хвилині 11.08.2019 року за №10160, та такими, що завдали позивачу ОСОБА_1 моральної шкоди; стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області та Департаменту Патрульної поліції на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень, шляхом списання коштів з рахунків даних установ чи в інший незаборонений законом спосіб - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем. В іншому випадку позов буде повернутий позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України та відповідно до ст.294 КАС України оскарженню не підлягає.
Суддя Балан Я.В.